Практичне заняття 1

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

План занятия

А.Организационные вопросы. Цель занятия. Мотивация – 5 мин.

Б.Проверка исходного уровня знаний:

- тестовый контроль 10 мин.

- контрольная работа по рецептуре 10 мин.

В.Самостоятельная работа студентов под контролем преподавателя по коррекции исходного уровня знаний (исправление ошибок в рецептах, тестовых заданиях) – 10 мин.

Г.Самостоятельная работа студентов под контролем преподавателя по изучению типовых ситуационных задач, таблиц, рисунков, графиков – 30 мин.

Д.Разбор материала – 65 мин.

Е.Подведение итогов занятия – 5 мин

Место проведения занятия: аудитории кафедры фармакологии.

Длительность занятия: 3 часа.

Оснащение занятия: компьютерный класс, мулимедийный проектор, экран, таблицы, задания по рецептуре, задания УИРС.

Форма отчетности: конспект по теме занятия, устный опрос, тестовый контроль, контрольная по рецептуре.

Увеличение налоговых поступлений в бюджет, вызванное экономическим бумом, относится к ___________________налогово-бюджетной (фискальной) политике

1) экспансионистской дискреционной

2) экспансионистской автоматической

3) рестриктивной дискреционной

4) рестриктивной автоматической

_____________________________________________________________________________

Увеличение суммы социальных трансфертов, вызванное экономическим спадом, относится к … налогово-бюджетной (фискальной) политике

1) экспансионистской дискреционной

2) рестриктивной дискреционной

3) рестриктивной автоматической

4) экспансионистской автоматической

_____________________________________________________________________________

В условиях экономического спада больше всего способствует экономическому подъему …

1) сокращение прибылей

2) дискретная фискальная политика

3) уменьшение совокупного предложения (AS)

4) сокращение совокупного спроса (AD)

_____________________________________________________________________________

При проведении автоматической фискальной политики встроенные стабилизаторы…

1) могут ограничить размах и глубину колебаний экономического цикла

2) предполагает сознательное манипулирование ставками налогов

3) устраняют причины экономического цикла

4) предполагает сознательное манипулирование учетной ставкой процента

_____________________________________________________________________________

Установите правильную последовательность результатов автоматической бюджетно-налоговой политики в период экономического спада (кризиса)

1) падение доходов вследствие спада производства

2) увеличение социальных пособий

3) автоматическое уменьшение налоговых сборов

4) смягчение экономического спада

_____________________________________________________________________________

При экономическом спаде инструментами бюджетно-налоговой (фискальной) политики являются…

1) снижение налогов и увеличение государственных расходов

2) повышение налогов и уменьшение государственных расходов

3) снижение налогов и государственных расходов

4) повышение налогов и государственных расходов

Если бы экономика переживала спад, то подходящей фискальной политикой явилось бы

1) снижение налогов, увеличение государственных расходов и повышение дефицита государственного бюджета

2) сокращение дефицита государственного бюджета

3) сокращение расходов на оборону и социальные программы

4) повышение налогов и уменьшение расходов для сбалансирования бюджета

Установите правильную последовательность результатов проведения экспансионистской фискальной (налогово-бюджетной) политики в закрытой экономике

- увеличение совокупного спроса

- увеличение потребительских расходов

- увеличение объёмов национального производства

- снижение ставки налога с дохода физических лиц

______________________________________________________________________________

Государственный бюджет

Функция налогов имеет вид Т = 300 + 0,1Y, а функция социальных трансфертов TR = 200 – 0,2 (Y - Y_F), государственные закупки составляют 220. Потенциальный объем производства Y_F = 1000. Если фактический объем национального производства на 100 больше потенциального уровня, то государственный бюджет будет иметь…

1) дефицит 10

2) дефицит 20

3) профицит 10

4) профицит 20

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид Т = 400 + 0,2Y, а функция трансфертов TR = 300 – 0,1 (Y - Y_F), государственные закупки (G) 300. Потенциальный объем производства Y_F = 1000. Если фактический объем национального производства на 200 меньше потенциального, то государственный бюджет будет иметь…

1) дефицит 80

2) профицит 80

3) дефицит 60

4) профицит 60

_____________________________________________________________________________

Дефицит госбюджета составлял 250 ден. ед., налоговые поступления выросли на 200 ден. ед., при прочих равных условиях…

1) возник профицит бюджета в 50 ден. ед.

2) дефицит бюджета сократился до 50 ден. ед.

3) государственный бюджет стал сбалансированным

4) дефицит бюджета вырос на 50 ден. ед.

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид T=500+0.1Y, а функция социальных трансфертов TR=400-0.2(Y-Y_F), государственные закупки составляют 300. Потенциальный объем производства Y_F=2000. Если фактический объем национального производства на 100 меньше потенциального уровня, то государственный бюджет будет иметь…

1) профицит 45

2) дефицит 30

3) профицит 20

4) дефицит 45

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид T=100+0.2Y, а функция социальных трансфертов TR=300-0.1(Y-Y_F), государственные закупки составляют 450. Потенциальный объем производства Y_F=3000. Если фактический объем национального производства соответствует потенциальному уровню, то государственный бюджет будет иметь…

1) профицит 45

2) профицит 50

3) дефицит 50

4) дефицит 45

_____________________________________________________________________________

Дефицит бюджета равен 100 ден. ед., государственные закупки товаров и услуг - 800 ден. ед., трансферты – 400 ден. ед., государственные доходы…

1) 1300 ден. ед.

2) 500 ден.ед.

3) 1100 ден. ед.

4) 1200 ден. ед.

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид Т = 500+0,1Y, а функция социальных трансфертов TR=600-0,3(Y-Y_F), государственные закупки 250. Потенциальный объем производства Y_F = 4000. Если фактический объем национального производства соответствует потенциальному уровню, то государственный бюджет будет иметь…

1) дефицит 50;

2) дефицит 40;

3) профицит 50;

4) профицит 40.

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид Т= 400+0,2Y, а функция трансфертов TR=300-0,1(Y-Y_F), государственные закупки (G)400. Потенциальный объем производства Y_F = 2000. Если объем национального производства соответствует потенциальному, то государственный бюджет будет иметь…

1) профицит 100

2) дефицит 100

3) дефицит 200

4) профицит 200

_____________________________________________________________________________

Не относят к расходам государственного бюджета…

1) административно-управленческие расходы

2) выплаты по государственному долгу

3) займы и помощь иностранным государствам

4) доходы от государственной собственности

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид Т=400+0,2Y, а функция социальных трансфертовTR=600-0,1(Y-Y_F), государственные закупки G=720. Потенциальный объем производства Y_F=5000. Если фактический объем национального производства на 100 больше потенциального уровня, то государственный бюджет будет иметь …

1) дефицит 120

2) профицит 110

3) профицит 120

4) дефицит 110

Функция налогов имеет вид T=400+0,2Y, а функция трансфертов TR=300-0,1(Y-Y_F), государственные закупки (G) 300. Потенциальный объем производства Y_F=1000. Если фактический объем национального производства на 200 меньше потенциального, то государственный бюджет будет иметь …

1) профицит 60

2) дефицит 60

3) профицит 80

4) дефицит 80

Функция налогов имеет вид Т = 400 + 0,2 Y, государственные закупки (G) = 900. Потенциальный объем производства Y_F = 2000. Если объем национального производства соответствует потенциальному, то государственный бюджет будет иметь …

1) дефицит 100

2) профицит 100

3) профицит 200

4) дефицит 200.

Функция налогов имеет вид T=400+0.2Y, а функция трансфертов TR=300-0.1(Y-Yf), государственные закупки (G) 200. Потенциальный объем производства Yf=1000. Если объем национального производства соответствует потенциальному, то государственный бюджет будет иметь…

1) дефицит 200

2) профицит 100

3) дефицит 100

4) профицит 200

_____________________________________________________________________________

Функция налогов имеет вид T=500+0.1Y, а функция социальных трансфертов TR=400-0.2(Y-Yf), государственные закупки составляют 300. Потенциальный объем национального производства Yf=3000. Если фактический объем национального производства соответствует потенциальному уровню, то государственный бюджет будет иметь…

1) дефицит 100

2) профицит 150

3) дефицит 150

4) профицит 100

_____________________________________________________________________________

Потенциальный ВВП составил в прошлом году 500 млрд. руб., фактический ВВП равен 480 млрд. руб. В стране взимаются пропорциональные налоги по ставке 20%. Расходы государственного бюджета равны 100 млрд.руб. Тогда государственный бюджет будет…

1) иметь профицит 4 млрд.руб.

2) иметь дефицит 4 млрд.руб.

3) сбалансирован

4) иметь дефицит 2 млрд.руб.

Государственные закупки товаров и услуг составили 100 ден. ед., трансферты – 60 ден. ед., налоговые поступления – 220 ден. ед., государственный бюджет сведен с ______ ден. ед.

1) профицитом в 60 ден.ед.

2) профицитом в 40 ден.ед.

3) дефицитом в 180 ден.ед.

4) профицитом в 120 ден.ед.

Экономика страны характеризуется следующими данными: Y = 8000 (доход), С = 5000 (потребление), I = 1000 (инвестиции), G = 3000 (государственные расходы), Е = 2000 (налоги). На основании этих данных можно сделать вывод, что в стране…

1) государственный бюджет сбалансирован

2) профицит государственного бюджета составляет 5000

3) профицит государственного бюджета составляет 1000

4) дефицит государственного бюджета составляет 1000

_____________________________________________________________________________

К инструментам денежно-кредитной политики не относится …

1) операции на открытом рынке с государственными облигациями

2) изменение налоговых ставок

3) регулирование учетной ставки

4) регулирование нормы обязательных резервов

К инструментам денежно-кредитной политики относится…

1) изменение государственных расходов

2) антимонопольная политика

3) купля-продажа государственных облигаций

4) изменение ставки налогов

Установите последовательность результатов проведения мягкой кредитно- денежной политики.

1) Увеличение инвестиций

2) Снижение центральным банком учетной ставки процента, что ведет к увеличению предложения денег

3) Увеличение реального объема национального производства

4) Снижение процентной ставки

Установите правильную последовательность результатов воздействия Центрального банка на норму обязательных резервов.

1) процентная ставка снижается, инвестиции растут

2) расширяется денежное предложение

3) увеличиваются активы коммерческих банков, соответственно, растут их кредитные возможности

4) снижение нормы резервных требований уменьшает часть банковских активов, которые обязаны храниться на счетах Центрального банка

Установите правильную последовательность результатов снижения Центральным банком нормы обязательных резервов…

1) увеличивается совокупный спрос

2) мультипликатор денежного предложения увеличивает денежную массу

3) возрастают избыточные резервы коммерческих банков для нужд кредитования

4) процентная ставка снижается, инвестиции растут

Политика дорогих денег применяется в условиях …

1) кризиса, т.к. дорогие деньги означают наличие прибыли у банков и реального сектора экономики

2) отсутствующей инфляции: иначе деньги по определению не могут быть дорогими

3) «перегретой конъюнктуры» с целью ограничить слишком быстрый экономический рост

4) высокой безработицы с целью обеспечения социальной защиты граждан

К целям кредитно-денежной политики относятся (несколько вариантов):

1) обеспечение высокого уровня занятости

2) противодействие инфляции

3) сокращение налогового бремени

4) устранение структурной безработицы

_____________________________________________________________________________

К инструментам денежно-кредитной политики относится

1) изменение ставки налогов

2) государственные расходы

3) регулирование ставки рефинансирования (учётной)

4) денежная масса

Макроэкономическое равновесие (модель IS-LM)

Кривая LM сдвигается по воздействием…

1) изменения предложения денег

2) роста импорта

3) роста безработицы

4) роста государственного долга

_____________________________________________________________________________

Осуществление кредитно-денежной политики отразится на кривой…

1) IS

2) LM

3) AS

4) AD

_____________________________________________________________________________

Мягкая кредитно-денежная политика вызовет сдвиг кривой…

1) LM

2) AS

3) IS

4) AD

_____________________________________________________________________________

На рисунке представлена модель IS-LM («инвестиции - сбережения, ликвидность – сбережения денег»)

Если Центральный банк увеличит норму обязательного резерва, то кривая…

1) LM сдвинется вправо и доход увеличится

2) LM сдвинется влево и доход уменьшится

3) IS сдвинется влево и доход уменьшится

4) IS сдвинется вправо и доход увеличится

_____________________________________________________________________________

К фактору, сдвигающему кривую IS, не относится…

1) дефицит государственного бюджета

2) уровень государственных закупок

3) изменение объемов инвестиций при существующей процентной ставке

4) уровень потребительских расходов

К фактору, сдвигающему кривую IS (инвестиции - сбережения) относится …

1) величина денежной массы

2) дефицит государственного бюджета

3) уровень государственных закупок

4) снижение учетной процентной ставки

_____________________________________________________________________________

На рисунке представлена модель IS-LM («инвестиции-сбережения, ликвидность-предпочтение денег»)

Если правительство России увеличит расходы на реализацию Национальных проектов, то кривая…

1) LM сдвинется влево и доход уменьшится

2) LM сдвинется вправо и доход увеличится

3) IS сдвинется влево и доход уменьшится

4) IS сдвинется вправо и доход увеличится

_____________________________________________________________________________

На рисунке представлена модель IS-LM.

Если правительство увеличит государственные закупки, то кривая…

1) LM сдвинется влево и доход уменьшится

2) IS сдвинется вправо и доход увеличится

3) LM сдвинется вправо и доход увеличится

4) IS сдвинется влево и доход уменьшится

_____________________________________________________________________________

На рисунках представлена модель IS-LM («инвестиции-сбережения, ликвидность-предпочтение денег»), где LM – кривая равновесия денежного рынка, IS - кривая равновесия товарного рынка, r – процентная ставка, Y – уровень дохода. Выберите рисунок, изображающий «инвестиционную ловушку»…

1) 1

2) 2

3) 3

4) 4

_____________________________________________________________________________

К фактору сдвигающему кривую IS не относится

1) изменение объёмов инвестиций при существующей процентной ставке

2) уровень потребительских расходов

3) уровень государственных закупок

4) дефицит государственного бюджета

_____________________________________________________________________________

ОРГАНІЗАЦІЯ Й ОБЛАДНАННЯ МЕДИЧНОЇ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

^ Мета заняття:

— знати основні методи мікробіологічних досліджень;

— уміти описувати морфологічні властивості бактерій;

— уміти мікроскопувати мазки-препарати.

Оснащення: відеофільм "Структура мікробіологічної лабо­раторії" (екскурсія в лабораторію або схема структури лабора­торії), журнал інструктажу з питань техніки безпеки, обладна­не робоче місце лаборанта (інструменти, спиртівка, сірники, дезінфекційний розчин, пробірки з ізотонічним розчином на­трію хлориду, вата), світловий мікроскоп, імерсійне масло, по­фарбовані препарати промислового виготовлення.

План

1. Призначення, структура, обладнання медичної мікробіо­логічної лабораторії.

2. Організація робочого місця лаборанта.

3. Правила поведінки та техніки безпеки в мікробіологіч­ній лабораторії.

4. Класифікація за ступенем небезпечності найбільш поши­рених мікроорганізмів, патогенних для людини.

5. Правила взяття, оформлення та транспортування пато­логічного матеріалу.

6. Основні методи мікробіологічних досліджень.

7. Ознайомлення з основними методами мікроскопії.

8. Мікроскопія пофарбованих препаратів.

Хід заняття

1. Призначення, структура, обладнання медичної мікробіологічної лабораторії

Завдання 1. Ознайомтеся з призначенням, структурою та обладнанням медичної мікробіологічної лабораторії, ор­ганізацією робочого місця.

Вимоги щодо влаштування приміщення, безпеки робіт і правил поведінки персоналу мікробіологічної лабораторії ви­кладені в Державних санітарних правилах "Правила влашту­вання і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю" (ДСП 9.9.5.-080-02), затвердже­них МОЗ України 28.01.2002 р. Мета Правил — створення без­печних умов праці, забезпечення індивідуальної та загальної безпеки, запобігання винесенню інфекцій за межі лабораторії, нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Медичні мікробіологічні лабораторії організовують при лі­карнях, поліклініках, санітарно-епідеміологічних станціях, медичних науково-дослідних інститутах, вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.

За призначенням медичні мікробіологічні лабораторії бу­вають: бактеріологічні, вірусологічні, мікологічні, парази-тологічні, імунологічні. Окремо існують лабораторії для діа­гностики особливо небезпечних інфекцій, шкірно-венеричних інфекцій, а також туберкульозу.

Завдання медичної мікробіологічної лабораторії

1. Діагностичні дослідження при інфекційних хворобах
проводять з метою:

1) виявлення збудника або ДНК і продуктів його метаболіз­му в матеріалі, що досліджується;

2) визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків;

3) виявлення імунної відповіді макроорганізму на проник­нення мікроорганізму.

2. Профілактичне обстеження населення для виявлення но-
сіїв патогенних мікроорганізмів.

3. Санітарно-мікробіологічне обстеження об'єктів навко-
лишнього середовища (води, харчових продуктів, повітря тощо)
з метою стеження за циркуляцією збудників та запобігання по­ширенню інфекцій.

4. Наукові дослідження з метою вивчення властивостей збудників інфекційних хвороб, вдосконалення методів мікро­біологічної діагностики, створення ефективних препаратів для профілактики та лікування інфекційних хвороб.

Робота мікробіологічної лабораторії в комплексі з іншими медичними і немедичними установами спрямована на знижен­ня захворюваності населення і оздоровлення довкілля.

\У Структура мікробіологічної лабораторії

Медична мікробіологічна лабораторія — це складний са­мостійний структурний підрозділ медичного закладу, що ви­конує експериментальні, діагностичні або виробничі роботи з патогенними біологічними агентами. Специфіка роботи потре­бує ізоляції її від інших приміщень. Вимоги до планування та складу приміщень лабораторії, їх обладнання залежать від кон­кретних задач, обсягу досліджень, призначення, централізації лабораторної служби. Лабораторія має бути забезпечена водо­проводом, каналізацією, електрикою, засобами зв'язку, венти­ляцією, опаленням, а також бути газифікованою.

На вхідних дверях потрібно позначити: назву лабораторії і міжнародний знак "Біологічна небезпека" (мал. 1). Двері пови­нні мати кодові замки.

Приміщення мікробіологічної лабораторії за ступенем небез­пеки для персоналу ділять на три зони: "заразна" зона — при­міщення, в яких проводять ро­боту з біологічним матеріалом; "умовно-заразна" зона — при­міщення, в яких проводять роботу із знезараженим біо­логічним матеріалом; "чиста" зона — приміщення, в яких не проводять роботу з біологічним матеріалом.

Приміщення лабораторії слід розташовувати відповідно до ходу виконання аналізів і

мати раціональне розміщення _Мал- ^ _Мі_ЖНародний знак
щодо основних потоків техно- "Біологічна небезпека"
логічного процесу. Дослідження патологічного матеріалу про­водять у лабораторній кімнаті.

Лабораторна кімната має бути просторою, світлою, непро­хідною. Для зручності оброблення дезінфекційними розчинами і миття стіни облицьовують глазурованою плиткою на висоту 1,5 м або фарбують олійною фарбою світлих тонів. Поверхня дверей, підлоги має бути рівною, без виступів, легко митися, стійкою до дезінфекційних засобів. Робочі поверхні столів по­трібно робити із водонепроникного, кислото- і лужностійкого, незгораючого матеріалу, який не псується від оброблення вог­нем і дезінфекційними розчинами. Столи, на яких проводять мікроскопію, розміщують біля вікон.

Оснащення бактеріологічної лабораторії має забезпечувати умови для праці персоналу. В ній слід розмістити: термостати, холодильники, стерилізатори, центрифуги, дистилятор, нагрі­вальні прилади. Лабораторна кімната має бути обладнана водо­проводом. Раковини зі змішувачами холодної та гарячої води розміщують біля виходу. Біля раковини встановлюють при­строї, в яких мають постійно знаходитись розчини для дезін­фекції рук і мийні засоби. У лабораторній кімнаті повинні бути мікроскопи, інструменти для виконання досліджень.

Дослідження в стерильних умовах проводять у боксах.

Площа боксу має бути розрахована на роботу одночасно двох осіб. Перед роботою і після неї приміщення боксу обробляють дезінфекційними розчинами і опромінюють бактерицидними лампами.

2. Організація робочого місця лаборанта

Завдання 2. Ознайомтеся з організацією робочого місця.

Робочі місця в лабораторії мають бути постійно оснащені всім необхідним для повсякденної роботи. Для роботи потріб­ні спиртівка, бактеріологічна петля (мал. 2), предметні та покривні стекла, банка з ватою, пінцет, ножиці, скальпель; склянки з дезінфекційними розчинами для піпеток і для від­працьованих предметних стекол; невелика склянка з притер­тою кришкою для покривних стекол; фіксатори для мазків, сірники, олівці для скла (маркер), гумові груші, 70 % етило­вий спирт для оброблення рук, пробірки з ізотонічним розчи­ном натрію хлориду; мікроскоп, імерсійне масло.

Перед початком роботи предмети на столі потрібно розмістити так, щоб серед­ина столу була вільною. Дезінфекційні розчини для оброблення рук, посудина для піпеток, банка для відходів мають бути розміщені справа від працівника на відстані, що дає змогу, не встаючи з робо­чого місця, обробляти руки, занурювати в дезінфекційний розчин піпетки й інший відпрацьований матеріал. Спиртівка по­винна знаходитися у центрі столу на від­стані ЗО см від його краю. Об'єкти з по­сівами, незасіяні поживні середовища розміщують зліва на однаковому рівні зі спиртівкою.

Для фарбування мазків обладнують спеціальне місце, на якому потрібно мати барвники, спирт, пісочні годинники, про-мивалку з дистильованою водою, лоток із місточком, пінцет, фільтрувальний па­пір.

З. Правила поведінки та техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії

Завдання 3. Вивчіть правила поведінки та техніки без­пеки в мікробіологічній лабораторії, поставте свій підпис в журналі інструктажу з питань техніки безпеки.

Правила поведінки і техніки безпеки спрямовані на:

— профілактику внутрішньолабораторного зараження пер­соналу;

— запобігання потраплянню патогенних мікроорганізмів у навколишнє середовище;

— захист патологічного матеріалу від забруднення сторон­ньою мікрофлорою.

Правила поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабо­раторії

1. Під час виконання роботи в "заразній" та "умовно-заразній" зонах персонал повинен працювати в спеці­альному одязі: халат, шапочка, змінне взуття, гумові рукавички; у боксі — в стерильному спеціальному одязі: халат, шапочка, маска, бахіли, гумові рукавички. 2. Робоче місце утримувати в чистоті і порядку.

Увага! Забороняється носити взуття із тканини та з від­критим носком!

3. На посудинах із культурою мають бути чітко написані назва культури, реєстраційний номер, дата посіву.

4. Забороняється переливання бульйонних культур і мате­ріалу, який досліджується, із однієї посудини в іншу, він переноситься піпеткою так, щоб не інфікувати горловину посудини.

5. У разі потрапляння патологічного матеріалу або куль­тури мікроорганізмів на руки, стіл їх негайно слід об­робити дезінфекційним розчином.

6. Відпрацьований заразний матеріал, культури мікроор­ганізмів знезаражують в автоклаві чи заливають дезін­фекційним розчином, занурюють у дезінфекційний роз­чин або спалюють.

7. У лабораторії не допускають зайвих рухів, сторонніх розмов.

8. Всі маніпуляції проводять таким чином, щоб уникнути виникнення аерозолів.

9. Категорично забороняється пити воду, їсти, палити.

10. Після закінчення роботи поживні середовища з посіва­ми поміщають у термостат, культуру мікроорганізмів — у холодильник і опечатують їх; інструменти, прила­ди ставлять на відведені для них місця, стіл протирають дезінфекційним розчином, руки обробляють 70 % ети­ловим спиртом і ретельно миють із милом.

11. Персонал лабораторії повинен мати щеплення проти тих інфекцій, збудники яких можуть бути в патологічному матеріалі, що досліджується.

Режим роботи мікробіологічної лабораторії визначається ступенем небезпечності мікроорганізмів, які можуть перебува­ти в патологічному матеріалі.

4. Класифікація за ступенем небезпечності найбільш поширених мікроорганізмів, патогенних для людини

Завдання 4. Ознайомтеся з класифікацією за ступенем небезпечності найбільш поширених мікроорганізмів, пато­генних для людини.

За ступенем небезпечності патогенні для людини мікроорга­нізми та їх токсини поділяють на 4 групи (табл. 1). До І і II груп відносять збудників висококонтагіозних (від лат. contactus — дотик) інфекційних хвороб, які характеризуються важкими та стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, висо­ким рівнем смертності та швидким поширенням серед населен­ня, їх називають особливо небезпечними інфекціями. Дослі­дження матеріалу, зараженого або підозрілого на зараженість цими збудниками, проводять в окремих лабораторіях, режим роботи яких регламентується "Інструкцією про протиепідеміч­ний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараженість збудниками інфекційних хвороб І—II груп".

До III групи відносять збудників інфекційних хвороб, що характеризуються тяжкими або стійкими розладами здоров'я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя і здоров'я. Дослідження матеріалу, зараженого або підозрілого на зараженість цими збудниками, проводять у бактеріологіч­них лабораторіях санітарно-епідеміологічних і лікувальних закладів.

До IV групи належать збудники токсикоінфекцій і гострих бактерійних отруєнь, збудники ентеритів, сепсису, представ­ники нормальної мікрофлори людини, в тому числі санітарно-показникова мікрофлора.

то	Види збудників
Груп	Бактерії	Рикетсії	Гриби	Найпрості­ші	Хламідії	Віруси
II	Збудники сибірки, сапу, бруцельозу, туляремії, легіоне-льозу, лептоспі­розу, холери	Збудники епідемічно­го висип­ного тифу, ендемічно­го висип­ного тифу, Ку-гарячки	Збудники бласто­мікозу, кокци­діозу, гістоплаз-мозу		Збуд­ники орнітозу	Збудники гепатиту В, Д, С, сказу, СНІДу, ящуру
III	Збудники коклю­шу, дифтерії, туберкульозу, менінгококо­вої інфекції, гонореї, дизен­терії, черевного тифу, ботулізму, правця, сифілісу, актиномікозу	Збудники кліщового висипного тифу Пів­нічної Азії, волинської, марсельсь­кої гарячок	Збудники канди-дозу, аспергі­льозу	Збудники лейшманіо­зу, малярії, трихомоні-азу	Збудни­ки тра­хоми, пневмо­нії	Збудники грипу А, В, С; гепатиту А, Е; поліомієліту, простого гер­песу, вітряної віспи, цито-мегалії, вірус Епстейна— Барр
IV	Збудники пара-коклюшу, газової гангрени, ешери-хії, сальмонели, стафілококи, стрептококи, клебсієли, синьо-гнійна паличка, протей, мікоплаз-ма		Мукор, пеніци- ліум, трихо- фітон	Токсо­плазма, балантидій, патогенна (дизентерій­на) амеба		Аденовіруси, віруси ECHO, збудники парагрипу, епідемічного паротиту, кору, крас­нухи

Робота з цими збудниками вимагає дотримання звичайного режиму, який забезпечує надійний захист персоналу від вну-трішньолабораторного зараження, надійне знезараження ма­теріалу, а також виключає можливість поширення інфекцій за межі лабораторії.*

5. Правила взяття, оформлення та транспортування патологічного матеріалу

Завдання 5. Вивчіть, який матеріал підлягає мікробіоло­гічному дослідженню та як його доставляють до лаборато­рії.

На мікробіологічне дослідження у хворих відбирають па­тологічний матеріал для діагностики інфекційних хвороб, у здорових людей — з метою профілактичного обстеження та з навколишнього середовища — для виявлення патогенних мі­кроорганізмів або визначення його санітарного стану.

У лабораторію доставляють від людей: випорожнення, блю­вотні маси, промивні води шлунка, бронхів, мокротиння, кров, сечу, виділення з ран, гній, мазки зі слизових оболонок, зскріб-ки, спинномозкову рідину, жовч, вагінальні виділення, жіноче грудне молоко, пунктат кісткового мозку, лімфатичних вузлів, абсцесів, біопсійний та секційний матеріал тощо; з навколиш­нього середовища: воду, ґрунт, повітря, харчові продукти, тру­пи тварин та ін.

Увага! Будь-який матеріал, що надходить на дослідження до лабораторії, розглядається як потенційно небезпечний!

Патологічний матеріал відбирають стерильним інстру­ментом (тампоном, шприцем, шпателем, піпеткою та ін.) і вміщують у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони, плювальниці); зразки крові, сироваток крові потрібно до­ставляти у флаконах, пробірках, герметично закритих гумо­вими пробками, або у пробірках типу "Епендорф"; матеріал із навколишнього середовища для санітарно-бактеріологічного дослідження вміщують у нові поліетиленові пакети, стериль­ні пляшки, банки, стерильний пергаментний папір і ретель­но пакують.

До кожної проби додають етикетку, на якій вказують номер і назву матеріалу, заклад (відділення) або місце його взяття, прізвище, ім'я та по батькові хворого, на етикетках до проб на санітарно-бактеріологічне дослідження вказують: ферму, під­приємство, джерело води, дату і час взяття матеріалу. Крім ети­кетки заповнюють бланк направлення за затвердженим зраз­ком, у якому вказується заклад (відділення) або місце взяття

!:■: 'Л ч уцького ЕДИМНОГО КОЛЕДЖУ І

матеріалу, номер і назва матеріалу, кратність направлення ма­теріалу (первинно чи повторно), прізвище, ім'я та по батькові хворого, його вік, дата захворювання, попередній діагноз, дані про лікування хворого антибіотиками та іншими антимікроб­ними препаратами, мета дослідження, дата і час взяття мате­ріалу, прізвище і посада особи, яка направляє матеріал для мі­кробіологічних досліджень.

Загальні вимоги до взяття і транспортування матеріалу

1. Взяття матеріалу слід здійснювати до вживання хворим антибіотиків та інших антимікробних препаратів, а якщо це неможливо, то після відміни їх вживання хворим че­рез 2—3 доби.

2. Необхідно захистити матеріал від забруднення сторон­ньою мікрофлорою, тобто чітко дотримуватися правил асептики. Особливо це стосується тих матеріалів, які в нормі не містять мікроорганізмів, — крові, спинномоз­кової рідини, лімфи тощо.

3. Характер і кількість матеріалу, який забирається, пови­нен бути скоригований з урахуванням клінічної картини, патогенезу, строків захворювання, його тяжкості тощо.

4. Необхідно виключити можливість інфікування осіб, які беруть і доставляють матеріал, і забруднення довкілля мікробами.

5. Максимальне скорочення строків з моменту взяття мате­ріалу до його доставки у мікробіологічну лабораторію — не більше ніж 2—3 год.

Транспортується матеріал на спеціальному транспорті або переноситься в біксах, сумках-холодильниках, пластикових футлярах, термосах, стійких до автоклавування та дії дезін­фектантів. Матеріал, що вміщує мікроорганізми, нестійкі в на­вколишньому середовищі (збудники коклюшу, менінгококової інфекції), під час транспортування обкладають ватою та гріл­ками. Направлення на дослідження упаковують окремо.

Увага! Забороняється обертати направлення навколо по­судини з об'єктом дослідження.

Зразки і посуд, в якому надходить матеріал для дослі­дження, поверненню не підлягають!

6. Основні методи мікробіологічних досліджень

Завдання 6. Ознайомтеся з принципами основних мето­дів мікробіологічних досліджень.

Важливою умовою ефективності лабораторних досліджень є доцільний вибір методу. Основні вимоги, яким мають відпо­відати сучасні методи, — це висока специфічність і чутливість. У сучасних мікробіологічних лабораторіях використовуються такі методи.

Мікроскопічний — виявлення збудника під мікроскопом у мазках, виготовлених із патологічного матеріалу. Застосову­ють для діагностики гонореї, сифілісу, туберкульозу, малярії тощо.

Бактеріологічний (вірусологічний, культуральний) — по­сів патологічного матеріалу на поживні середовища, зараження культури клітин, курячих ембріонів, виділення чистої культу­ри збудника та його ідентифікація. Використовують для діа­гностики більшості хвороб бактеріальної, вірусної, грибкової природи: черевного тифу, чуми, мікроспорії, грипу та ін. Нині розроблено автоматичні аналізатори, за допомогою яких протя­гом декількох годин (4—24) можна визначити вид збудника.

Біологічний (експериментальний) — зараження лабора­торних тварин патологічним матеріалом для моделювання ін­фекції або виділення та ідентифікації збудника. Застосовують для виділення чистої культури пневмокока, збудника туляре­мії, діагностики туберкульозу та ін. Біологічний метод вико­ристовують також для виявлення мікробних токсинів, під час харчових отруєнь (ботулізм), при хворобах (правець, газова гангрена) тощо.

Імунологічний (серологічний, від лат. serum — сироватка) — виявлення специфічних антитіл у сироватці крові або анти­генів у патологічному матеріалі. Для цього використовують імунні реакції.

Молекулярно-генетичний — виявлення РНК або ДНК збуд­ника в патологічному матеріалі. Для цього використовують:

а) метод гібридизації ДНК або РНК (метод ДНК-, РНК- зон-
дів);

б) метод ЛПР.

Молекулярно-генетичний метод найбільш специфічний і чутливий, він дає змогу ідентифікувати будь-який біологічний об'єкт навіть за незначної концентрації його нуклеїнових кис­лот у досліджуваному матеріалі. Метод ЛПР дає змогу виявити 1 молекулу нуклеїнової кислоти в зразку, що досліджується.

7. Ознайомлення з основними методами мікроскопії

Завдання 7. Ознайомтеся з основними методами мікро­скопії.

Світлова мікроскопія проводиться за допомогою звичайних біологічних мікроскопів. Вона ґрунтується на тому, що світло, відбите поверхнею дзеркала, проходить через систему лінз кон­денсора Аббе і попадає на препарат, потім в об'єктив, окуляр і далі сприймається оком дослідника. У такий спосіб дослідник бачить уявне збільшене зображення об'єкта. Під час мікроско­пії мікробіологічних препаратів слід користуватися імерсій­ним об'єктивом. В імерсійних системах використовують імер­сійне масло (кедрове, персикове), об'єктив позначають "МІ" (масляна імерсія), або воду, об'єктив позначають "ВІ" (водна імерсія). Крім того, масляний об'єктив має на своїй поверхні чорне кільце, водний — біле. Імерсійне масло чи вода мають коефіцієнт заломлення світла, близький до такого, як у скла. Світлові промені, проходячи через предметне скло препарату, потрапляють у краплю імерсійної рідини і далі в об'єктив, не змінюючи напрямку, тому не розсіюються (мал. 3). Це забезпе­чує краще освітлення об'єкта і посилює чіткість зображення.

Цей вид мікроскопії використовують здебільшого для ви­вчення пофарбованих препаратів, тому на світлому фоні видно забарвлений непрозорий об'єкт.

Завдання 1. Виготовте мазок із в'язкого матеріалу (мо­кротиння або гною).

Увага! Під час роботи з патологічним матеріалом дотри­муйтесь техніки безпеки.

Алгоритм "Виготовлення мазка із в'язкого матеріалу":

— протріть насухо 2 знежирених предметних стекла;

— поставте свій номер у верхньому лівому куті кожного скла;

— нанесіть пастерівською піпеткою патологічний матеріал на середину скла;

— накрийте його другим склом так, щоб 1/3 частина кож­ного скла була вільною, злегка притисніть (мал. 5);

— розведіть стекла в різні сторони, взявши їх за вільні кінці І і II пальцями обох рук;

— залиште мазки на столі для висихання.

Завдання 2. Виготовте мазок із крові. Алгоритм "Виготовлення мазка із крові":

—
підготуйте 2 предметних стекла (одне з них повинно бути вужчим і мати шліфований вузький кінець);

— поставте свій номер на ширшому склі;

— нанесіть краплю крові пастерівською піпеткою на шир­ше скло ближче до правого кінця; поставте друге скло шліфованим кінцем у краплю крові, нахиліть його впра­во під кутом 45°;

— проведіть ним по першому склу справа наліво на 3/4 скла (мал. 6);

— опустіть вузьке скло в дезінфекційний розчин;

— залиште мазок на столі для висихання.

Увага! Правильно виготовлений мазок повинен мати світло-рожеве забарвлення і бути рівномірним за товщиною.

Завдання 3. Виготовте препарат "товста крапля". Алгоритм "Виготовлення препарату "товста крапля":

— підготуйте 2 предметних стекла;

— поставте свій номер на одному з них;

— нанесіть пастерівською піпеткою краплю крові на сере­дину підписаного скла;

— розмажте цю краплю кутом другого скла до величини мо­нети вартістю 1 копійка;

— опустіть друге скло в дезінфекційний розчин;

— залиште препарат на столі для висихання.

Завдання 4. Ознайомтеся з методикою виготовлення маз­ків із слизу, взятого із ротоглотки (зіва), мазків-відбитків з органів і тканин, сечі, спинномозкової рідини.

1. Виготовлення мазка із слизу, взятого з ротоглотки.

Мазок із ротоглотки беруть стерильним тампоном з мигда­ликів, роблять мазок на предметному склі, висушують на пові­трі, фіксують хімічним способом.

2. Виготовлення мазків-відбитків з органів і тканин секцій-
ного матеріалу.

Поверхню органа припалюють нагрітими бланшами пінцета або нагрітим скальпелем. Зрізають поверхневий шар. З глиби­ни вирізають невеликий шматочок тканини, беруть її пінцетом і прикладають поверхнею зрізу до предметного скла декілька

разів. Отримують послідовний ряд мазків-відбитків. Мазки фіксують хімічним способом.

3. Виготовлення мазків із сечі, ліквору (від лат. Іідиог — спинномозкова рідина).

Маленьку краплю рідини (сечі чи ліквору) бактеріологіч­ною петлею наносять на предметне скло і розмазують до розмі­ру монети вартістю 1 копійка. Висушують на повітрі, фіксують хімічним методом.

Увага! Мазки, виготовлені з в'язкого матеріалу і крові, після перевірки викладачем опустіть у дезінфекційний роз­чин.

4. Виготовлення мазків із культури мікроорганізмів

Мазки з культури мікроорганізмів виготовляють для ви­вчення їх морфології та тинкторіальних властивостей.

Увага! Під час роботи з живими культурами ретельно до­тримуйтесь правил техніки безпеки.

Завдання 5. Виготовте мазок із бульйонної культури.

Алгоритм "Виготовлення мазка із бульйонної культури":

— підготуйте предметне скло, нанесіть контури майбутньо­го мазка;

— переверніть скло (нанесений контур знизу);

— у лівому верхньому куті скла поставте свій номер;

— зафламбуйте скло у полум'ї спиртівки (скло тримати пін­цетом);

— покладіть скло у кришку чашки Петрі;

— зафламбуйте бактеріологічну петлю, візьміть бульйонну культуру;

— нанесіть краплю культури на предметне скло, розітріть;

— зафламбуйте бактеріологічну петлю;

— залишіть мазок для висихання.

Увага! Висушувати мазки слід на повітрі. Під впливом високої температури структура мікробної клітини порушу­ється.

Завдання 6. Виготовте мазок з агарової культури. Алгоритм "Виготовлення мазка з агарової культури":

— підготуйте предметне скло, нанесіть контури майбутньо­го мазка;

— переверніть скло (нанесений контур знизу);

— у лівому верхньому куті скла поставте свій номер;

— зафламбуйте скло у полум'ї спиртівки (скло тримати пін­цетом);

— зафламбуйте бактеріологічну петлю;

— нанесіть краплю стерильного ізотонічного розчину на­трію хлориду на предметне скло;

— зафламбуйте бактеріологічну петлю;

— відкрийте лівою рукою чашку Петрі з ростом культури мікроорганізмів;

— притуліть бактеріологічну петлю до стінки чашки Петрі (охолодження петлі);

— візьміть петлею матеріал з однієї колонії;

Увага! Слід брати колонію мікроорганізмів, а не агар!

— закрийте чашку Петрі;

— нанесіть матеріал на суху поверхню скла поряд із кра­плею ізотонічного розчину натрію хлориду, розітріть;

— рівномірно розмішайте матеріал із краплею ізотонічного розчину натрію хлориду;

— зафламбуйте бактеріологічну петлю;

— залишіть мазок для висихання.

Увага! Мазок має бути тонким, прозорим, рівномірним, невеликим.

Фіксування мазків. Мазки фіксують для: закріплення мате­ріалу на склі, знезараження, кращого фарбування (вбиті мікро­би краще поглинають барвник).

Для фіксації мазків використовують два способи: фізичний і хімічний.

Фізичний спосіб. Фіксацію проводять у полум'ї спиртівки протягом 6 с. Для цього скло беруть пінцетом або І і II пальця­ми правої руки і проводять тричі повільно через верхню части­ну полум'я мазком догори. Правильність фіксації перевіряють, торкаючись нижньою поверхнею скла тильної сторони лівої руки. Мазок повинен бути гарячим, але не обпікати руку.

Цим методом фіксують мазки, виготовлені з культури мі­кроорганізмів, за умови, що під час нагрівання не змінюється структура мікробної клітини.

Хімічний спосіб. Для фіксації використовують хімічні речо­вини: безводний метиловий спирт — фіксують протягом 5 хв, спирт етиловий 96 % — 10—15 хв, суміш Нікіфорова — 10— 15 хв, ацетон — 5 хв, суміш парів хлоридної кислоти і формалі­ну — декілька секунд.

Хімічним способом фіксують мазки, виготовлені із патоло­гічного матеріалу, а також з культури в тому разі, коли під час нагрівання може порушитися структура бактеріальної клітини (капсульні форми бактерій, спірохети).

Зафіксований мазок називається препаратом.

Завдання 7. Зафіксуйте мазки, виготовлені з агарової і бульйонної культури, фізичним способом.

Алгоритм "Фіксація мазка фізичним способом":

— візьміть пінцетом предметне скло з висушеним мазком;

— проведіть тричі через верхню частину полум'я спиртів­ки;

— доторкніться нижньою поверхнею скла до тильної сторо­ни лівої руки (перевірка правильності фіксації).

Увага! Забороняється залишати на відкритих місцях або в неопечатаних сховищах незафіксовані мазки після закін­чення роботиі

5. Фарбування препаратів простим методом і за Грамом

Під час простого методу фарбування використовують один барвник — частіше це фуксин Пфейффера або метиленовий си­ній. Цей метод ще називається орієнтовним, оскільки його ви­користовують тільки для виявлення мікробів у патологічному матеріалі, визначення їх кількості, форми, взаємного розташу­вання.

Завдання 8. Пофарбуйте препарат, виготовлений з буль­йонної культури, фуксином Пфейффера, та препарат, виго­товлений із агарової культури, метиленовим синім.

Увага! Принцип фарбування однаковий.

Алгоритм "Фарбування препарату простим методом":

— помістіть препарат на підставку в посудину для фарбу­вання;

— нанесіть барвник піпеткою так, щоб він закрив весь пре­парат;

— проконтролюйте термін дії барвника (фуксин Пфейффе-ра — 1—2 хв, метиленовий синій — 3—5 хв);

— промийте препарат водою;

— висушіть препарат фільтрувальним папером.

Метод фарбування мазків-препаратів за Грамом належить до складних методів, тому що на мазок наносять два барвни­ки, один з яких є основним, а інший — додатковим. Ці методи називають ще диференціальними, оскільки вони дають змогу розрізнити окремі групи бактерій, а також виявити хімічний склад і структуру бактеріальної клітини.

Завдання 9. Виготовте два мазки: перший — з культури ешерихій, другий — з культури стафілокока. Зафіксуйте їх фізичним способом і пофарбуйте препарати за Грамом.

Під час фарбування за Грамом бактерії поділяють на 2 гру­пи: грампозитивні (забарвлюються в фіолетовий колір) та грам-негативні (забарвлюються в червоний колір). Різний колір за­барвлення пояснюється різною будовою їх клітинної стінки. Основну частину клітинної стінки грампозитивних бактерій складає пептидоглікан — понад 90 %. Він має форму сітки. У грампозитивних бактерій він утворює 5—6, інколи до 40 шарів. Коли бактерії фарбують генціановим фіолетовим, а потім розчи­ном Люголя, то утворюється нерозчинний у спирті і воді комп­лекс йоду з барвником. Цей комплекс не вимивається спиртом і водою через слабку проникність клітинної стінки (пептидоглі-кану). Грампозитивні бактерії залишаються забарвленими у фі­олетовий колір. Дофарбовування препарату фуксином Пфейф-фера не змінює фіолетового кольору клітин мікрооганізмів.

У грамнегативних бактерій пептидоглікан утворює пере­важно один шар, зрідка — два. Тому комплекс генціанового фіолетового з йодом легко вимивається спиртом і водою, вна-

2 8-218

слідок чого бактерії знебарвлюються. Знебарвлені бактерії за­барвлюються фуксином Пфейффера у червоний колір.

Алгоритм "Фарбування за Грамом":

— покладіть на мазок папірець, пофарбований за Синьовим, змочіть його водою — 2—3 краплі, витримайте 2 хв;

— зніміть папірець пінцетом, нанесіть розчин Люголя — 1 хв (до почорніння);

— нанесіть 96 % етиловий спирт — 20—ЗО с;

— промийте водою;

— нанесіть фуксин Пфейффера на 1—2 хв;

— промийте водою;

— висушіть препарат фільтрувальним папером.

Завдання 10. Підготуйте мікроскоп, розгляньте препа­рат, визначте форму, розміщення та колір бактеріальних клітин.

6. Ознайомлення з методикою фарбування препаратів для виявлення капсул, кислото-, спирто- та лугостійких бактерій, спор, включень

Для виявлення капсул, кислото-, спирто- та лугостійких бактерій, спор і включень використовують складні методи фар­бування.

Для виявлення капсул препарат фарбують за Буррі—Гінсом. Для цього на предметному склі культуру змішують із краплею чорної туші, потім роблять мазок іншим предметним склом (як мазок із крові), висушують на повітрі, фіксують хімічним спо­собом і, після промивання водою, наносять фуксин Пфейффера. Потім знову промивають водою і висушують на повітрі. Капсу­ли містять понад 98 % води, тому погано утримують барвник. На темному фоні препарату капсули залишаються безбарвни­ми, клітини бактерій набувають червоного кольору.

Для виявлення кислотостійких мікобактерій туберкульозу, лепри, а також деяких актиноміцетів застосовують фарбування препарату за Цілем—Нільсеном. У цих мікроорганізмів у клі­тинній стінці міститься багато (понад 40 %) ліпідів, воску, окси­кислот, що зумовлює їх стійкість до кислот, лугів, спиртів. Вона також малопроникна для розведених барвників, тому для фарбу­вання використовують концентрований барвник (фуксин Ціля), що містить протраву (5 % фенолу). Фарбування проводять при нагріванні (в кип'ячому шарі). За таких умов всі елементи пре­парату (клітини макроорганізму, стороння мікрофлора і кисло­тостійкі мікобактерії) набувають червоного кольору. Після обро­блення препарату сульфатною кислотою і водою кислотостійкі мікобактерії залишаються червоного кольору, всі інші елементи препарату знебарвлюються. Другим барвником, розведеним ме­тиленовим синім, фарбують без підігрівання, тому він всереди­ну клітини кислотостійких мікобактерій не проникає і вони не змінюють червоного забарвлення. Всі інші знебарвлені елементи препарату набувають синього кольору. При мікроскопії на синьо­му фоні видно кислотостійкі мікобактерії червоного кольору.

Для виявлення спор препарат фарбують за Ожешко. Щоб барвник проник всередину спори, перед фарбуванням мазок обробляють кислотою для розпушування оболонки спори. Піс­ля промивання водою його фіксують і фарбують за Цілем— Нільсеном. Вегетативні клітини набувають синього кольору, спора — червоного.

Для виявлення включень препарат фарбують за Нейссером. Для цього на препарат наносять синьку Нейссера, потім розчин Люголя, після промивання водою на препарат наносять барв­ник везувін і знову промивають водою. Вегетативна клітина на­буває жовтого кольору, зерна волютину — темно-коричневого. Цей метод фарбування використовують для виявлення зерен волютину (у коринебактерій дифтерії).

Завдання 11. Оформіть щоденник. Замалюйте в щоден­нику кольоровими олівцями вигляд мікроорганізмів під мі­кроскопом.

Контрольні запитання

1. Яким вимогам мають відповідати предметні стекла, які використовують для виготовлення мазків?

2. Як виготовити мазок із в'язкого матеріалу?

3. Як виготовити із крові мазок, "товсту краплю"?

4. Як виготовити мазки із слизу, рідини?

5. Як виготовити мазки-відбитки з тканин і органів?

6. Яка різниця у виготовленні мазків з бульйонної та агаро­вої культури?

7. З якою метою фіксують мазки?

8. Які є способи фіксації мазків? У яких випадках їх засто­совують?

9. Чим відрізняється препарат від мазка?

10. Чому не дозволяється залишати на відкритих місцях незафіксовані мазки?

11. Які властивості мікроорганізмів називають тинкторі-альними?

12. Від чого залежить вибір барвника і методів фарбування мікроорганізмів?

13. Що таке простий метод фарбування? Які барвники для цього використовують?

14. Які методи фарбування називають складними? Чому їх називають диференціальними?

15. На які групи поділяють бактерії у разі фарбування за Грамом?

16. Чому під час фарбування за Грамом бактерії забарвлю­ються у фіолетовий або червоний колір?

17. Яку структуру бактеріальної клітини можна виявити у разі фарбування за Буррі—Гінсом?

18. Чому капсули не забарвлюються?

19. Які мікроорганізми виявляють у разі фарбування пре­парату за Цілем—Нільсеном?

20. Чому кислотостійкі бактерії не забарвлюються розведе­ними барвниками?

21. Чому під час фарбування за Цілем—Нільсеном різні бактерії забарвлюються в різний колір?

22. Які структури бактеріальної клітини виявляють у разі фарбування за Ожешко?

23. Для чого використовують фарбування за Нейссером? Який вигляд мають бактерії, пофарбовані цим мето-

дом?

Тести

1. Мазок перед фіксацією висушують:

а) на повітрі;

б) над полум'ям спиртівки;

в) за допомогою фільтрувального паперу;

г) всі відповіді правильні.

2. Не можна фіксувати фізичним способом мазок, виготовле-
ний із:

а) бульйонної культури стафілокока;

б) агарової культури стафілокока;

в) крові.

3. Під час фарбування за Грамом грампозитивні бактерії набу-
вають кольору:

а) червоного;

б) синього;

в) фіолетового;

г) блакитного.

4. Структура, від якої залежить фарбування мікроорганізмів
за Грамом:

а) ліпополісахарид;

б) цитоплазматична мембрана;

в) пептидоглікан;

г) поверхнева мембрана.

5. Для виявлення капсули у бактерій препарат фарбують за:

а) Буррі—Гінсом;

б) Грамом;

в) Цілем—Нільсеном;

г) Ожешко.

6. Для виявлення мікобактерій туберкульозу препарат фарбу-
ють за:

а) Буррі—Гінсом;

б) Грамом;

в) Цілем—Нільсеном;

г) Ожешко.

7. Для виявлення спори препарат фарбують за:

а) Буррі—Гінсом;

б) Грамом;

в) Цілем—Нільсеном;

г) Ожешко.

Ситуаційні задачі

1. У пофарбованому препараті виявили кулясті бактерії фіолетового кольору та паличкоподібні — червоного кольору. За яким методом пофарбований препарат?

2. У препараті, пофарбованому за Грамом, виявили бактерії кулястої форми, розміщені ланцюжком, фіолетового кольору, і паличкоподібні бактерії, розміщені безладно, червоного кольо­ру. Які бактерії за формою, розміщенням, фарбуванням вияви­ли в препараті?

3. У пофарбованому препараті виявили бактерії червоного кольору з безбарвним ободком. За яким методом пофарбовано препарат?

4. У пофарбованому за Нейссером препараті, виготовленому із слизу, взятого з ротоглотки, виявили паличкоподібні бакте­рії з потовщенням на кінці. Палички пофарбовані в жовтий ко­лір, потовщений кінець — у темно-коричневий. Яка причина нерівномірного фарбування бактеріальних клітин?

5. Під час культивування грампозитивних стрептобацил сибірки за наявності пеніциліну паличкоподібна форма клітин змінюється на кулясту внаслідок того, що не синтезується клі­тинна стінка (феномен "перлинного намиста"). Як називається ця форма бактерій? Який колір мають ці клітини в препараті після фарбування за Грамом? Чому?

6. У препараті з мокротиння, пофарбованому за Цілем— Нільсеном, виявлено коки, розташовані у вигляді грона вино­граду, синього кольору, поодинокі короткі товсті палички си­нього кольору, тонкі довгі палички червоного кольору. До яких груп належать виявлені бактерії за формою клітини, розміщен­ням, фарбуванням?

7. Відомо, що мікобактерії туберкульозу після фарбування за Цілем—Нільсеном мають червоний колір. Якого кольору в препараті, пофарбованому за Цілем—Нільсеном, будуть міко­бактерії туберкульозу в Ь-формі? Чому?

Домашнє завдання

Підготуйтесь до практичного заняття 3.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття З

1. Ознайомтеся з темою і метою заняття, запишіть у що­деннику тему і план.

2. Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с. 39— 56; практикум, с. 39—55).

Дата добавления: 2013-12-14