Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Безглузді ідеї (маячня)





Порушення змісту мислення.

Для цих розладів мислення характерно змінене, відображення явищ і закономірностей оточуючого світу, які не відповідають дійсності, в результаті психічної хвороби. Ці розлади поділяються на три класи: нав’язливі (обсесивні), надцінні і безглузді ідеї.

Нав’язливі ідеї– це примусово, мимовільно виникаючі думки, які з’являються у хворого незалежно від його бажання. Пацієнти відносяться до них критично, сприймають їх як чужі, непотрібні, але вони постійно повторюються, невідступні і заважають звичайній діяльності. В легкій стадії це явище відоме всім, коли цілий день у людини безперервно повторюється якийсь мотив чи рядок з вірша. Такі явища зазвичай дратують, але з часом проходять. Вони з’являються у стані втоми, інколи після хвороби. При психічних розладах нав’язливі ідеї відрізняються стійкістю, тривалістю існування і впливають на психічну працездатність хворого. Зустрічаються нав’язливі поєднання, при яких хворий відчуває болісні побоювання у правильності своїх повсякденних дій: чи вимкнули газ, виходячи з дому; чи поклали лист у відправлений конверт і т.д. Ці сумніви змушують його по декілька разів перевіряти свої вчинки, викликають постійну тривогу. Буває нав’язливий рахунок, коли хворий мимоволі прагне підрахувати зовсім непотрібні речі: поверхи чи вікна будинків, повз які іде; додає номери зустрічних автомашин і т.д. При нав’язливих спогадах випливають в пам’яті найчастіше неприємні епізоди власного життя. Інколи з’являються контрастні думки, коли виникають бажання зробити щось, що не відповідає ситуації: засміятись на похоронах, вилаятись вголос в оточенні поважних людей і т.п. Особливо обтяжливі для хворих нав’язливі страхи (фобії). Кількість їхніх варіантів не обмежена. Майже кожна дія, ситуація можуть супроводжуватись нав’язливим страхом. Можна згадати агорофобію – страх відкритих просторів; клаустрофобія – протилежний стан; нозофобію – страх хвороби. Виділяють також фотофобію – страх страху. Нав’язливі ідеї спостерігаються при різних психічних розладах – неврозах, шизофренії та ін.



Надцінні ідеї представляють собою тісно пов’язані з особливостями особистості переконання, які виникають під впливом реальної ситуації. Ці думки логічно розроблені і набувають надзвичайно важливого значення в міру великої емоційної зарядженості. Тому вони займають неналежне місце у свідомості людини, впливають на його вчинки і поведінку. За змістом це можуть бути ідеї ревнощів, подружньої невірності, які виникають після будь-якої незначної події, яке викликає підозри у зраді; сутяжні (кверулянтські) ідеї, які розвиваються після реального чи уявного відчуття обмеження прав пацієнта; іпохондричні ідеї, зумовлені нетяжкою хворобою, якою хворий без підстав вважає вкрай небезпечною, невиліковною. Надцінні ідеї зустрічаються в складних життєвих ситуаціях при розладах особистості, при різних варіантах органічного ураження головного мозку, шизофренії і деяких інших психічних аномаліях і хворобах.

Під безглуздими ідеями (маячнею) розуміють хибні думки, судження і умовиводи, обґрунтовані на неправильних висновках про зовнішні явища. Головною властивістю маячні є непохитність переконань, неможливість переконати хворого у помилковості його думок, неможливість корекції, незважаючи на явне протиріччя з дійсністю. Свідомість хворого повністю поглинена маячнею. Американські автори Г.І.Каплан та Б.Дж.Седок (1994) додають до цих ознак ще невідповідність культурному та інтелектуальному рівню пацієнта. Маячня – це завжди ознака психічного розладу.

Розвитку маячні нерідко передує період безглуздого настрою: поступово наростаючої тривожності, підозрілості, настороженості, невизначеного занепокоєння, відчуття небезпеки, біди, загрози, що насувається. Потім настає момент, коли хворий раптово розуміє приховане значення явищ, які відбуваються – кристалізація маячні.

Розрізняють систематизовану маячню, під час якої побудова хибних суджень має певну суб’єктивну логіку, коли для підкріплення висловлювань залучаються різні факти, але вони використовуються дуже однобічно. Всі реальні, суперечні безглуздій ідеї обставини ігноруються. Така маячня відрізняється особливою стійкістю, підкорює собі все життя хворого, стає його світоглядом.

Несистематизована маячня відрізняється відсутністю системи логічних доказів хворобливих висловлювань. Його розвиток зазвичай більш гостре, зміст маячні змінний, інколи суперечливе. Більшість переконань хворих ніяк ними не пояснюються. Для нього характерне також переважання чуттєво-образних переживань, втягнення багатьох осіб і подій у фабулу безглуздих ідей. Формування несистематизованої маячні зазвичай поєднується з рядом інших психопатологічних феноменів: галюцинаціями, розладами емоцій, зміною свідомості та ін.

В залежності від змісту безглуздих ідей вони діляться на безліч варіантів, які умовно можна звести до трьох основних груп: маячня переслідування, маячня величі (експансивна маячня) і маячня самознищення (депресивна маячня).

Маячня переслідування полягає у переконанні хворого в наявній загрозі його суспільному, матеріальному становищу, фізичному здоров’ю, життю. Ця загроза чи шкода походять від оточуючих людей чи організацій, невідомих осіб та ін. Хворий завжди бачить загрозу, помічає, що за ним слідкують незнайомі люди, вони дивно переглядаються, перешіптуються, на вулиці зустрічаються одні і ті ж машини, які підозріло сигналять, раптово зупиняються біля нього. З вікон протилежного будинку дивляться у бінокль за його поведінкою у квартирі. Ці явища супроводжуються відчуттям страху. Спочатку хворий намагається зникнути, сховатись, нерідко переїжджає з міста в місто, рятуючись від переслідування. Однак відчуття небезпеки зберігається, посилюється. У хворого з’являється переконання, що він знає своїх ворогів, він «вираховує» їх. Ними можуть виявитися його рідні, співробітники чи досить дальні незнайомі люди: співробітники служби безпеки, ЦРУ, шпигуни невідомих розвідок. Нерідко, переконавшись у наявності конкретних винуватців, хворий починає боротись з ними. З переслідуваного він перетворюється у переслідувача. Такий стан вкрай небезпечний. Під впливом ідеї боротьби, помсти, захисту часто відбуваються напади, навіть вбивства вигаданих ворогів. Інколи такі дії здійснюються досить несподівано для оточуючих.



Інколи помста уявним ворогам, ретельно готується і, на жаль, залишається непоміченою оточуючими.

Безглузді ідеї переслідування часто супроводжуються галюцинаціями, псевдогалюцинаціями, ідеями впливу і стороннього впливу.

В широкій групі маячні переслідування виділяються різні за змістом варіанти в залежності від переважання хворобливих ідей. Маячня відношення, коли незначні зовнішні події сприймаються хворим як такі, що мають до нього відношення, погрозливі. Декілька разів промайнувши світло фар за вікном натякає, що вороги оточують його, збираються увірватись до будинку. Маячня отруєння – хворий відчуває, що його хочуть отруїти, тому остерігається приймати їжу. Маячня впливу полягає в появі відчуття стороннього впливу, гіпнозу, «телепатії», променів від потайних апаратів, які втручаються в думки хворого, змушують робити небажані вчинки, руйнують його організм. Можуть виділятись і інші варіанти маячні переслідування, однак зазвичай всі вони поєднуються між собою.

Маячня величі(експансивна маячня) відрізняється переоцінкою своєї особистості, її ролі. Хворі говорять про своє високе походження: їхні пращури були царського роду, знаменитими діячами культури, політики. Самі вони дуже багаті, впливові, мають велику кількість друзів і знайомих в найвищих колах суспільства. Вони – відомі винахідники, борці за великі цілі; в них закохані кінозірки і т.д. Цей вид маячні зазвичай супроводжується підвищеним настроєм. Особливо безглуздим і фантастичним він буває в глибоких стадіях хронічних психічних захворювань, зокрема, при шизофренії – парафренна маячня, а також при прогресуючому паралічі, коли маячня величі супроводжується вираженим недоумством.

Маячня самознищення (депресивна маячня) характеризується переконанням хворого у наявності у нього особливих недоліків, нещасть, які є наслідком його власної бездарності, дурості, аморальності і т.д. Цей тип маячні зазвичай супроводжується зниженим настроєм. Як варіанти депресивної маячні описуються маячня гріховності, коли хворий вважає себе великим грішником, він винен перед Богом і людьми в усіх можливих гріхах, недостойний жити і т.д.; іпохондрична маячня з упевненістю у невиліковній хворобі і його крайня виражена форма – нігілістична маячня, коли хворий вважає, що у нього згнили всі нутрощі, він – напівтруп, від нього йде сморід і т.д.

Найбільш частим є маячня самозвинувачення. Вона надзвичайно характерна для хворих з депресивними розладами і полягає у тому, що хворий вважає себе винуватим у різних непорядних діях. Про це знають всі оточуючі, вони зневажають його, звинувачують його у зловмисних вчинках. Хворий аналізує свою поведінку і переконується у своїй негативній ролі в тих чи інших реальних чи уявних неприємностях чи нещастях, розцінює свою провинність як непрощенну, себе – як нікчемного, нікому не потрібного, навіть небезпечного для інших, особливо для членів власної сім’ї. В таких станах нерідко чиняться самогубства і «розширені самогубства». Під час розширеного самогубства хворий, який вирішив покінчити з собою, вбиває своїх рідних, прагнучи таким шляхом «захистити їх від нещасть» чи «спасти від позору».

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 776; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.