Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розлади пам’яті





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Пам’ять – психічний процес накопичення, зберігання і використання інформації, яка сприймається людиною в різні періоди життя. Пам’ять складається з трьох основних функцій: запам’ятовування, зберігання і відтворення.

Запам’ятовування (фіксація) нових вражень відбувається за допомогою їхнього співставлення із збереженими в пам’яті. При цьому виникають асоціативні зв’язки із враженнями минулого досвіду. Функція збереження полягає у накопиченні отриманої інформації. Відтворення полягає у можливості в потрібний момент використати образи і враження, що зберігаються в пам’яті.

Розрізняють короткочасну і довготривалу пам’ять. Миттєвий потік інформації надходить у короткочасну пам’ять і досить швидко зникає з неї. Найбільш важлива для суб’єкта інформація надходить у довготривалу пам’ять і зберігається там. Діяльність людини обслуговується опосередкованою пам’яттю, при якій з довготривалої і короткочасної відбираються ті враження і той досвід, які необхідні для здійснення конкретних дій.

Будь-який з цих варіантів функціонування пам’яті може бути порушений при психічних розладах.

Відносно рідко зустрічаються гіпермнезії, при яких в пам’яті хворих мимоволі випливають спогади про давно забуті і мало значимі для них події, в той же час фіксація поточної інформації послаблюється. Такі розлади пам’яті інколи відзначаються у маніакальному стані, при вживанні деяких наркотичних речовин.

Більш частими є гіпомнезії, при яких з пам’яті випадають окремі події чи їхні фрагменти. Страждають при цьому всі три функції пам’яті. Послаблення пам’яті обтяжує хворих, особливі ускладнення виникають при запам’ятовуванні та відтворенні імен, номерів телефонів, адрес, термінів. Швидше зникають з пам’яті всі відомості, які були отримані нещодавно і недостатньо закріпились. Інколи хворі не здатні відтворити важливі деталі чи повністю події власного життя, суспільних подій. Вони усвідомлюють наявний дефект, приймають різні міри, щоб його подолати: ведуть записи, зав’язують «вузлики на пам’ять» і т.д. Такі порушення пам’яті зустрічаються при депресивних станах, невротичних розладах та ін.



Найбільш важливими ж амнезії – стани, що характеризуються повною втратою пам’яті на певний проміжок часу.

При тяжких ураженнях головного мозку в результаті інтоксикацій (наприклад, тривалого алкоголізму, отруєнням окису вуглецю, сірководнем) атрофічних мозкових процесів (хвороба Альцгеймера) характерною є нездатність хворого запам’ятати поточні, нещодавні події при збереженості спогадів про минуле – фіксаційна амнезія. Такі хворі виглядають безпорадними. Вони не можуть знайти своє ліжко в лікарняній палаті, запам’ятати імена оточуючих, забувають снідали вони, чи ні. В той самий час вони можуть говорити на теми, пов’язані з їхньою колишньою професією, згадувати деякі події минулого. Через декілька хвилин після такої розмови вони не можуть згадати, з ким говорили, де це відбувалось і т.д. Цей тип амнезії описаний С.С. Корсаковим (1854 – 1900).

При прогресуючій амнезіївідбувається поступове погіршення і розпад пам’яті. Такі розлади характерні для атеросклеротичного, старечого недоумства, атрофічних захворювань мозку. Їхнє протікання слідує «Закону Рібо» (Т.А. Рібо, 1839 – 1916), згідно з яким спочатку втрачаються відомості про найближчі події, спогади про минуле залишаються досить яскравими і зникають лише на окремих стадіях недоумства. В тяжких випадках такі хворі втрачають орієнтування в оточенні, вони можуть заблукати в знайомому місці, прийшовши до магазину забувають, за чим туди прийшли. Нерідко такі хворі ідуть з дому і безслідно зникають, тому що не завжди здатні назвати своє ім’я, прізвище, адресу і дані про своїх рідних.

Особливо велике значення мають амнезії, пов’язані з втратою свідомості. Так, при черепно-мозкових травмах втрата свідомості, як правило, супроводжується запам’ятовуванням періоду травми. Розрізняють ретроградну амнезію, при якій випадає з пам’яті період, який передував втраті свідомості, зокрема, черепно-мозковій травмі. Тривалість часу, яке зникло з пам’яті, буває різною і не завжди відповідає тяжкості ушкодження. В літературі описані випадки, коли ретроградна амнезія сягала до раннього дитинства хворого, він не міг згадати своє ім’я, вік, місце проживання, чим займався до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої отримав контузію мозку. Найчастіше цей період не надто трагічно тривалий, тим не менш нездатність описати події, що передували втраті свідомості, необхідно враховувати. Спогади про події, якщо вони відновлюються, зазвичай відбуваються від більш віддалених до більш близьких, рідше подібний порядок може порушуватись.

Антероградна амнезія може виникати також у зв’язку із втратою свідомості і відрізняється тим, що втрачаються спогади про період після хворобливого стану. Хворий може розказати про події, що передували травмі, але не в змозі описати, як його привезли до лікарні, де вона знаходиться, хто його лікував у перші дні. Тривалість цього розладу також може бути різною.

Виділяють також конградну амнезію, яка охоплює лише період втрати свідомості. Слід підкреслити, що найчастіше, у будь-якому випадку при втраті свідомості в результаті черепно-мозкової травми, ці види розладів пам’яті зустрічаються одночасно. Хворий забуває період до, під час і після втрати свідомості. В таких випадках говорять про ретроантероградну амнезію.

Крім цих розладів пам’яті зустрічаються так звані хибні спогади (псевдоремінісценції і конфабуляції), коли хворий, який страждає на зниження чи втрату пам’яті, заповнює ці зниклі спогади вигадками. Часто ці хибні спогади є переплетінням реальних у минулому подій з фантазіями. Хибні спогади можуть бути іу хворих з ретроантероградною амнезією, коли хворий намагається замістити періоди, що випали з пам’яті, вигадками. Їхній зміст часто мінливий, включає можливі факти і з вигаданими (часто несвідомо) деталями події.

Нерідким варіантом розладу пам’яті є алкогольна амнезія, коли зникає з пам’яті відрізок часу, який відповідає вираженому алкогольному сп’янінню в результаті отруєння етиловим спиртом. Для алкогольної амнезії характерне випадіння пам’яті на окремі деталі подій, які відбувались під час сп’яніння. Очевидно, що посилання багатьох на повне запам’ятовування своїх дій у стані сп’яніння сумнівні.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1206; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.