Тема 8. УВАГА

Лекція №8	Теоретичні питання для обговорення	1. Поняття про увагу та її основні функції. 2. Основні властивості уваги. 1. Види уваги та їхня класифікація.
Практичні завдання	1. Ознайомитись зі змістом основних понять: Увага, концентрація уваги, розсіяність уваги, стійкість, коливання, переключення, розподіл, обсяг уваги, мимовільна та довільна увага. 2. Дослідити роль уваги в процесі пізнання навколишнього світу та її зв'язок з іншими психічними процесами. 3. Розкрити зміст основних видів уваги. 4. Проаналізувати властивості уваги. 5. Визначити перелік умов стимулювання мимовільної та довільної уваги учня. 6. Здійснити дослідження переключення уваги за методикою «Цифрові таблиці Шульте».
Завдання для самостійної роботи	Ø Записати у словник та вивчити основні поняття теми (див. вище). Ø Вивчити теоретичні питання. Ø Написати звіт за результатами дослідження.
Література до теми	Посібники та підручники: 3. Загальна психологія: Навч. посібник/ О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін.. _ К.: Просвіта, 2001. 4. Основи психології: Навч. посіб. – Львів: Світ, 2001. 5. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – ст. 8-47. 6. Психологія // за ред. Ю.Л. Трофімов. – К.: «Либідь», 2001. – ст.12-75. 7. Краткий психологический словарь / Под ред. Петровського, М. Г. Ярошевского. – М, 1985. 8. Рубінштейн С.Л. Основы общей психологии. М. 1989.

Тема: Увага

1. Поняття про увагу та її основні функції

В Л А С Т И В О С Т І  

2. Основні властивості уваги

2. Види уваги та їхня класифікація

Критерій класифікації	Види уваги
За характером цілей діяльності	Мимовільна увага – це такий вид уваги, коли людина не прикладає зусилля волі, не ставить перед собою цілі, щоб бути уважною.
Довільна увага - це такий вид уваги, коли людина прикладає зусилля волі та ставить перед собою мету бути уважною.
Післядовільна увага - це такий вид уваги, для якого характерне зниження вольових зусиль при збереженні мети бути уважним.
За спрямованістю	Зовнішня увага – зосереджена на об’єктах та явищах зовнішнього світу, наприклад на певних об’єктах, роботі.
Внутрішня увага зосереджена не на самих об’єктах чи явищах зовнішнього світу, а на їхніх образах.
За формою організації	Індивідуальна увага - це зосереджена і спрямована діяльність окремої конкретної особи.
Групова увага виявляється у зосереджені уваги декількох осіб даної групи на сумісному завданні.
Колективна увага – це зосередження всіх осіб групи на одному спільному завданні.
За ступенем соціалізації	Природна увага виявляється як вибіркове реагування на подразники у вигляді орієнтувального рефлексу (дана людині від народження)
Соціальна увага формується під час життя і пов’язана з набуванням досвіду і включенням вольової регуляції у процесі уваги
За ступенем регуляції	Безпосередня увага – регулюється лише об’єктом, який відповідає інтересам і потребам людини і на який спрямовано увагу людини.
Опосередкована увага регулюється змістом і значенням сприйнятого. Вона підтримується з допомогою спеціальних засобів: жестів, слів, інтонації.
За особливостями орієнтації на конкретні психічні процеси	Чуттєва увага пов’язана або з вибірковою роботою органів чуття, і тоді в центрі уваги є звук, запах тощо, або з вибірковою роботою нашої емоційної сфери, і тоді в центрі уваги є емоції та почуття людини.
Інтелектуальна увага пов’язана зі зосередженістю та спрямованістю мислиннєвих процесів (орієнтована на мислення)

Умови стимулювання мимовільної та довільної уваги

Мимовільна увага	Довільна увага

Тема: Пам'ять

1. Поняття про пам'ять та її основні функції

2.Індивідуальні відмінності пам’яті

3.Види пам’яті та їхня класифікація

Критерій класифікації	Види пам’яті
За тривалістю закріплення та зберігання матеріалу	Сенсорна пам'ять – це миттєвий відбиток отриманої сенсорної інформації на периферичних частинах аналізаторів.
Короткотривала пам'ять – характеризується обмеженим часом зберігання інформації і обмеженим обсягом. У короткотривалій пам’яті інформація зберігається дуже короткий час – до 30 сек., обсяг якої не перевищує 5-9 одиниць (понять, об’єктів). Для затримання інформації на довше необхідне її механічне повторення. Якщо повторення є осмисленим, то інформація перекодовується і переходить у довготривалу пам'ять.
Довготривала пам'ять характеризується необмеженим часом зберігання інформації і необмеженим обсягом. Необхідною умовою введення інформації у довготривалу пам'ять є її смислова організація (усвідомлення, осмислення) у вигляді семантичного (значеннєвого) коду. Інформація тут зберігається від декількох хвилин до кількох десятків років.
За характером психічної активності	Рухова пам'ять – запам’ятовування рухів та їхніх систем.
Емоційна пам'ять – пам'ять на переживання. Переживання відтворюються не самі по собі, а в взаємозв’язку з об’єктами та подіями, яких вони стосуються.
Образна пам'ять – запам’ятовування конкретних предметів, явищ та їхніх властивостей. Розрізняють зоровий, нюховий, смаковий, слуховий, дотиковий та інші типи образної пам’яті.
Словесно-логічна пам'ять – запам’ятовування думок, висловлених вербально. Є специфічно людським видом пам’яті, бо нерозривно пов’язана з мисленням та мовою. Відбувається запам’ятовування не окремих слів та виразів, а смислу матеріалу, ідеї, логічної конструкції, які представлені у вербальному повідомленні.
За ступенем розуміння матеріалу	Механічна пам'ять – задіяна у тих випадках, коли матеріал запам’ятовується без його осмислення, розуміння. Матеріал запам’ятовується внаслідок багаторазового повторення, не заглиблюючись у зміст.
Логічна пам'ять – усвідомлене запам’ятовування матеріалу, його розуміння, правильне збереження зв’язків предметів і явищ, їх закономірностей та властивостей. Цей вид пам’яті потребує певного рівня розвитку мислення і мовлення. Логічна пам'ять дає більш довготриваліші результати, ніж механічна. Така пам'ять дає змогу запам’ятати більший обсяг інформації.
За характером цілей діяльності	Мимовільна пам'ять – людина не ставить перед собою мети щось запам’ятати, не застосовує для цього спеціальних засобів і не прикладає вольових зусиль. Цей вид пам’яті не спрямований безпосередньо на запам’ятання.
Довільна пам'ять – людина ставить перед собою мету щось запам’ятати, застосовує для цього спеціальні засоби і прикладає вольові зусилля. Довільна пам'ять ґрунтується на усвідомленні інформації, яка запам’ятовується.

4. Процеси пам’яті

Процеси пам’яті	Умови, які забезпечують даний процес
Запам’ятання – це такий процес пам’яті, у результаті якого відбувається закріплення нового шляхом зв’язування з набутим раніше.	Успішність запам’ятовування залежить від наступних умов:
Збереження – це тривале затримання в пам’яті матеріалу.	Успішність збереження залежить від таких умов:
	Процеси пам’яті	Умови, які забезпечують даний процес
	Відтворення - це такий процес пам’яті, в результаті якого відбувається актуалізація збереженого матеріалу.	Впізнавання - відтворення інформації в умовах повторного її сприймання.	Умови успішного пригадування:
	Власне відтворення – мимовільне або довільне відтворення матеріалу, що запам’ятався .
	Пригадування – довільне відтворення, що вимагає від людини активних вольових зусиль.
	Згадування – відтворення подій свого життєвого шляху.
	Забування – це такий процес пам’яті, при якому втрачається чіткість закріпленого в пам’яті матеріалу, зменшується його обсяг, погіршується якість, виникають помилки при відтворенні або воно стає неможливим, неможливим стає і процес впізнавання.	Тривале забування – виникає тоді, коли набуті людиною знання не використовуються у наступній її роботі.	На забування впливають такі умови:
	Тимчасове забування пов’язане з інтерференцією – взаємодією двох чи більше процесів, при якій одна інформація змішується з іншою

Тема: Мислення

1. Поняття про мислення.

Мислення -

Суттєві ознаки чуттєвого та логічного пізнання

Чуттєве пізнання (відчуття та сприймання)	Логічне пізнання (мислення)
1.	1.
2.	2.
3.	3.
4.	4.

	2. Види мислення та їхня класифікація
Критерії класифікації	Види мислення
За характером об'єкта мисленнєвої діяльності	Практично-дійове мислення здійснюється на основі практичних дій з реальними об'єктами або їхнім зображенням
Наочно-образне - людина оперує образами сприймання. Воно є результатом безпосередніх вражень людини.
Репродуктивно-образне - спирається на образи пам'яті чи уяви, безпосереднього сприймання предметів та явищ не відбувається.
Понятійне мислення — спирається на операції з поняттями, в результаті людина пізнає суттєві закономірності та ті взаємозв'язки оточуючих предметів та явищ, які не надаються безпосередньому спостереженню.
За ступенем новизни	Репродуктивне мислення - це таке мислення, коли в минулому досвіді суб'єкта є вже готові способи розв'язання поставленої задачі.
Продуктивне - створюються знання, які загалом вже відомі, проте для конкретної людини є новими.
Творче — це мислення, у результаті якого створюються принципово нові знання.
За характером задач	Теоретичне мислення — це аналіз наукових понять, пізнання законів, правил.
Практичне мислення - аналіз життєвих ситуацій, конкретних випадків.
За способом дії	Вербальне мислення - людина оперує мовленням, зокрема внутрішнім.
Невербальне мислення - людина оперує образами.
За особливостями розгорнення	Деструктивне мислення - це процес послідовно зв'язаних логічних міркувань, у якому кожна наступна думка зумовлена попередньою.
Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю перебігу, відсутністю чітко виражених етапів і є недостатньо усвідомленим.
За ступенем реальності	Реалістичне мислення відображає об'єктивну реальність і підкоряється законам логіки.
Аутистичне мислення -відображає афективні потреби людини, допускає логічні суперечності і спотворює реальність.
За впливом на емоційну сферу	Позитивне мислення - людина свідомо контролює свої думки, не дозволяючи укорінюватись негативним думкам та емоціям.
Негативне мислення - характерна схильність до негативних думок та емоцій.

3. Стадії(фазова динаміка) процесу мислення

Поняття - це форма мисленого відображення одиничного та особливого у предметах та явища, яке водночас є загальним.	Родовими називають поняття з більшим обсягом по відношенню до понять з меншим обсягом (пізнавальний процес (рід) по відношенню до мислення.)
Видовими називають поняття з меншим обсягом по відношенню до понять з більшим обсягом (пізнавальний процес - мислення (вид))
Категорії - поняття, що мають найширший обсяг і відображають найзагальніші властивості. Зв'язки та відношення предметів і явищ
Загальними називають поняття, в яких відображаються істотні властивості цілих класів предметів та явищ
Одиничні поняття відображають істотні властивості одиничних об'єктів.
Конкретні поняття відображають певні предмети. Явища чи їхні класи за їхніми суттєвими ознаками.
Абстрактні поняття - відображають ті чи інші властивості об'єктів відокремлено від самих об'єктів.
Судження - це логічна форма мислення, в якій відображені зв'язки між предметами та явищами дійсності або між їхніми властивостями.	Судження є істинними, якщо вони адекватно відображає зв'язки і відношення, що існує в об'єктивній дійсності.
Судження є хибними, якщо вони ці зв'язки та відношення відображають неадекватно.
У поодиноких судженнях висловлюється думка відносно одного об'єкта чи явища.
У часткових судженнях висловлюється думка відносно групи.
У простих судженнях відображений лише один зв'язок або відношення між предметами і явищами.
У складних судженнях відображені декілька зв'язків або відношень.
Стверджувальними називають судження у яких стверджується наявність певних ознак і відношень
Заперечними називаються судження, в яких заперечується наявність певних ознак чи властивостей.
Умовиводи — це логічна форма мислення, при якій на основі кількох суджень утворюється нове.	Умовивід за аналогією ґрунтується на подібності деяких ознак різних об'єктів чи явищ.
Індуктивні умовиводи або індукція - це умовиводи від конкретного до загального.
Дедукція або дедуктивні умовиводи - це умовиводи від загального до конкретного.
	Вірні умовиводи підтверджуються на практиці законами логіки.
Хибні умовиводи не підтверджуються практикою і заперечуються законами логіки.

4. Логічні форми мислення

4. Мисленнєві операції

5. 5.Індивідуальні властивості мислення

Тема: Уява

1. Поняття про уяву. Функції уяви

Критерій класифікації	Види уяви
За змістом	Художня уява – переважання чуттєвих образів (зорових, слухових тощо), яскравих і детальних.
Наукова уява виявляється під час планування наукового дослідження, у формулюванні гіпотез, у побудові нової теорії
Технічна уява - створення образів просторових відношень у вигляді геометричних фігур та споруд.
За характером психічної активності	Образи активної уваги спонукають людину до діяльності й знаходять реальне втілення в житті.
Пасивна уява не спонукає людину до діяльності й не знаходить реального втілення у житті (образи сновидінь, афективні образи, образи при паталогічних розладах). Образи пасивної уяви, викликані навмисно, і не пов’язані з зусиллям волі, яка скерувала б їхнє втілення у життя, називаються маренням.В них відображаються незадоволені потреби.
За характером цілей діяльності	Мимовільна уява виникає в тих випадках, коли образи уяви з’являються без заздалегідь поставленої мети і без вольових зусиль.
Довільна уява скеровується спеціальною метою та з допомогою вольових зусиль.
За ступенем реальності	Реалістична уява – відображення об’єктивної дійсності
Фантастична уява – відображення дійсності, яка відхиляється від реальності.
За ступенем новизни й оригінальності	Репродуктивна уява є процесом створення людиною образів нових предметів чи явищ на підставі опису, кресленні, карти, схеми, графічного чи музичного зображення, моделі тощо.
Творча уява – створення нових, оригінальних образів.
За просторовими характеристиками	Просторова уява – образи мають чіткі просторові характеристики (форму, розмір, колір).
Непросторова уява – відображення переживань, звуків, почуттів.
За характером образів	Конкретна уява – конкретні образи (предмети, особи)
Абстрактна уява – абстрактні, узагальнені образи (сим лови, схеми)
За провідним психічним процесом	Інтелектуальна уява – провідними є пізнавальні процеси
Емоційна уява - образи регулюються почуттями людини (моральними, естетичними тощо)
Мрія	Створення образів бажаного майбутнього. Мрія виникає тоді, коли людина не може протягом певного часу перейти безпосередньо до дій, спрямованих на задоволення її прагнень, потреб, інтересів

2. Види уяви та їхня класифікація

3. Прийоми створення образів уяви

4. Індивідуальні відмінності уяви

Тема: Мовлення

1. Поняття про мовлення та його функції

	Мовлення -

Функції мовлення

Дата добавления: 2013-12-14