Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Протестантизм. Протестантизм не є єдиним напрямом з спільною релігійною організа­цією, з єдиним віровченням і культом. Терміном «протестантизм» позначає­ться група церков,


Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Протестантизм не є єдиним напрямом з спільною релігійною організа­цією, з єдиним віровченням і культом. Терміном «протестантизм» позначає­ться група церков, які виникли в результаті реформ католицької церкви, що проходила в XVI - XVII ст. під впливом соціально-економічних і політич­них змін в Європі.

Реформа католицизму трактувалася самими протестантами як повер­нення до первинного християнства, як позбавлення його від перекручень:

від феодального ієрархізму і авторитаризму католицької церкви, від проти­ставлення мирян і духовенства, цинічної розкоші і розпусти князів церкви. Протестантизм відкинув віру в необхідність особливих посередників між людь-ми і богом, які стоять над масою мирян і наділені надприродними яко­стями. Та-кими посередниками в католицизмі були і залишаються духовенст­во на чолі з папою.

В протестантизмі основний наголос робиться на безпосередність від­ношення віруючих до Бога, на спасіння через особисту віру, відсутність якої не можуть компенсувати ніякі зусилля церкви, духовенства, ніякі матеріаль­ні пожертвуван-ня самого християнина на користь церкви,ніяке скільки зав­годно часте виконан-ня ним релігійних обрядів. Число самих обрядів значно скорочено, релігійний культ спрощений,релігія здешевлена. Використання ікон, статуй та інших зобра-жень Бога, святого духа, Діви Марії, святих ска­совано, як ідолопоклонство. Від-мінений культ святих і мощів, культ Діви Марії, а в зв’язку з цим і багато релі-гійних свят. З семи католицьких і право­славних таїнств збереглося лише два: хрещення і причастя.

Протестантизм відкинув всю церковну традицію - святе передання, яке скла-лося в епоху Середньовіччя, тобто постанови церковних соборів, по­слання пап і в основу свого віровчення поклав Біблію (особливо Новий За­повіт), яка була пе-рекладена протестантськими богословами на національні мови. Протестантські релігії зобов’язують всіх своїх прибічників не тільки самостійно вивчати Біблію, але й пропагувати її.

В тих країнах, де переміг протестантизм, були, ліквідовані монастирі і монашество, скасовано безшлюбність духовенства.



Протестантизм з самого початку виникає у вигляді ряду течій.Голов­ними про-тестантськими течіями, що виникли в XVI от., були лютеранство, кальвінізм і англіканство.

Найбільш чисельною гілкою протестантизму є лютеранство.Головними люте-ранськими країнами є Німеччина,Швеція,Данія,Фінляндія,Норвегія,Ісландія. В США лютеран по чисельності переважають тільки католики,баптисти і методис-ти.

Назва течії походить від імені релігійного реформатора Мартіна Лютера (1483 - 1546 рр.), який в 1517 р. кинув виклик римському папі, прибив до дверей церк-ви у Вітенберзі свої 95 тез, що звинувачували зловживання католицизму. Виступ Лютера переріс в могутній загальнонімецький соці­ально-політичний рух, який утвердив лютеранство таким же повноправним культом, як і католицизм.

Основу лютеранської церкви становить община, чи конгрегація, авто­номна тільки в своїх місцевих справах. Вона управляється виборною церко­вною радою на чолі з пастором, який запрошується і обирається общиною на невизначений термін, але нею не усувається. Лютеранство не централізо­ване в міжнародному масштабі, хоча існує Всесвітня лютеранська федера­ція, яка є лише координацій-ним центром.

За своїм віровченням - лютеранство залишається майже незмінним з часів Лютера. Основне джерело віровчення - священне писання, головним чином Євангелія. Проте є в них і своє священне передання, свої богословсь­кі традиції і авторитети. Принципи лютеранства викладені в "Аугзбурзькому віросповідан-ні", «Великому» і «Малому» катехизисах Лютера та інших кни­гах, збірник яких називається «Книгою згоди» (1570 р.). Лютер вважав, що розум не може пізнати надприродне, що тільки одна віра може проникнути в таємниці релігії, її місте-рії, чудеса і догми, але не осягнути їх. Сучасні люте­рани притримуються тієї ж точки зору.

Роль обрядів в лютеранстві менша, ніж в католицизмі і православ’ї, ікони, мо-щі, культ святих, Богородиці ним скасовано, але збережено скром­ний одяг свя-щеннослужителів, вівтар, хрест. Велике місце в лютеранському богослужінні займають проповіді, релігійні гімни і органна музика.

Кальвінізм оформився дещо пізніше лютеранства, в місті-державі Же­неві, міжнародному торговому та ремісничому центрі того часу. Там діяв виходець з Франції Жан Ковен /1509 - 1564 рр./, чи в латинизованому варі­анті - Кальвін, який став після смерті реформатора Ульріха Цвінглі голов­ним продовжувачем його віровчення.

В своїй головній роботі «Настанови в християнській вірі», Кальвін заяв­ляє: Бог всемогутній, довести, що він існує, неможливо. Це, на його думку, справа віри, а не розуму. Вслід за Августином Кальвін говорить: люди на­стільки грі-ховні, що навіть найбільш старанні з них в справах віри не мо­жуть спастися своїми зусиллями. Спасіння тому зовсім не залежить від волі і бажання людей. Бог з самого початку визначив одним загибель, а іншим спасіння. Тому, згідно кальвінізму, людина спасається зовсім не тому, що вона вірить в Бога. Вона, на-впаки, має дар. віри тому, що обрана Богом. Згі­дно вчення Кальвіна, ніхто не може знати, обраний він Богом чи ні. Вірогід­ним свідченням обраності може бути успіх в справах.

Кальвінізм іде далі, ніж лютеранство, в спрощенні культу. Він відкинув релі-гійні картини, хори, спеціальний одяг священиків. В кальвіністських церквах не-має живопису, амвону; замість нього стоїть стіл, накритий прос­тою скатеркою.

Ще за життя Кальвіна кальвінізм став міжнародним рухом. Кальвін ке­рував протестантами Франції /гугенотами/, Шотландії, Англії, Угорщини, Польщі. З голландським кальвінізмом було пов’язано виникнення особливої різновидності - армініанства. Арміній відкинув кальвіністське вчення пре приреченість і став учити, що Христос помер не тільки за вибраних, але за всіх і що всі люди здатні досягти небесного блаженства. Боротьба між орто­доксами і армініанами прохо-дить через всю історію кальвінізму і продовжу­ється по нинішній день.

У другій половині XVI ст. кальвінізм проникнув в Англію. Рух за виз­волення англіканської церкви від королівської опіки та подальше очищення від слідів ка-толицизму дістав назву пуританство (від лат. «purus» -«чистий»). Пуританський спосіб життя став прозивним. Пуритани засуджу­вали всілякі розваги, навіть спорт. Для них була характерна сувора релігій­ність і тверезий практицизм. Сучасний кальвінізм існує в трьох формах: конгрегаціонізму, пресвітеріанства і реформатства.

Багато в чому протилежна кальвінізмові державна релігія Англії - анг­лікан-ство. Воно було введене в Англії після розриву з Римом парламентсь­ким «Ак-том про верховенство» (1534 р.), у відповідності з яким главою цер­кви був про-голошений король. Англіканство з усіх протестантських релігій зберегло в най-більшій мірі риси католицизму. Поділяючи протестантське заперечення чисти-лища та індульгенцій, ікон і мощей, авторитету папи, анг­ліканство зберігає цер-ковну ієрархію, авторитаризм, не допускає ніякої демократії в церковній органі-зації, зберігає протиставлення мирян і духовенс­тва, інститут єпископів, які при-значаються не папою, а королем.

Крім розглянутих напрямів в протестантизмі виникло багато інших те­чій, ха-рактер віровчень яких пов’язаний з подальшою еволюцією протестан­тизму. Так, в XVII ст. виникають релігійні організації меннонітів, баптистів, квакерів.

Течію меннонітів започаткував Менно Сіменс з анабаптистів, які пере­сели-лись в Нідерланди. Прийнята ними в 1632 p. «Декларація головних ста­тей нашої християнської віри» висуває на перше місце ідею про те, що спа­сіння людства полягає єдино в підкоренні закону Христа, відкритого в Євангелії, в непротив-ленні злу. Менноніти на противагу анабаптистам, найбільш суттєвими рисами християнського ідеалу вважають смирення, покірність.

Такий же характер носить і віровчення баптистів, у яких відмова від ре­волю-ційних традицій народної реформації проявилася не тільки в зміні на­зви, але й в найсуттєвіших пунктах віровчення. Перша община баптистів виникла в 1609. р. в Голландії серед англійських емігрантів-конгре-гаціоністів - противників англі-канської церкви. У меннонітів баптисти запозичили обряд хрещення дорослих. Пізніше ця течія поширилася на бага­то країн світу. 3 1905p. існує Всесвітній со-юз баптистів, що об’єднує послі­довників із понад 140 країн.

У віровченні і культі баптисти дотримуються загальних принципів про­тестан-тизму, особливо догмату спасіння лише через особисту віру. Єдиним джерелом віровчення вважають Біблію, окрема частина їх зосереджує свою увагу лише на євангельських текстах. Баптисти не визнають ікон, святих, розп’яття, пишного вбрання священиків. Особливу увагу приділяють пропо­віді своєї віри, морально —повчальних норм. Богослужіння вони проводять два-три рази на тиждень в молитовних будівлях, які не мають вівтарів, хрес­тів. ікон, а лише біблійні гасла. Відзначають дванадесяті християнські свята /Різдво, Великдень, Трійцю, Возне-сіння та ін./, хоч і не супроводжують їх особливим ритуалом, Мають також вла-сні свята - Свято жнив і День єднос­ті. Особливого значення надають обрядам хрещення та хлібопереломлення (причастя), як спогад про тайну вечерю. Визна-ють обряди похорон і шлюбу.

Серед населення України баптизм поширився в 60-70-х рр. XIX ст. за­вдяки активній пропаганді місіонерів з Німеччини. На 1997 p. Всеукраїнсь­кий союз об’єднань християн-баптистів нараховував 1536 релігійних громад зареєстро-ваних і 444 незареєстрованих, мав 15 духовних навчальних закла­дів, 2266 свя-щеннослужителів, 10 періодичних релігійних видань.

Організатором релігійної течії квакерів був ремісник Джон Фокс, який на про-тивагу англіканству і англійському кальвінізму, довів до логічного завершення протестантський принцип про виправдання однією вірою, від­кинувши повністю і церковну організацію, і всі обряди. Квакери вчать, що істинне християнство полягає не в догмах, не у зовнішніх обрядах, не в тому чи іншому устрої церкви, а лише в безпосередньому просвітленні кожного віруючого святим духом, в певному внутрішньому світлі, яки просвітлює людину і спрямовує її до мораль-ної досконалості. Це вчення про внутрішнє світло - головна визначальна риса віровчення цієї релігійної течії. Союз та­ких внутрішньо освітлених і повинен утворювати церкву досконалих і свя­тих. Квакери заперечують всілякі визначені богослужіння і таїнства, зовнішню обрядовість, духовенство і всі форми культу. Збори квакерів проходять в порожніх кімнатах і починаються в мовчанні, поки хтось з общини не від­чує себе переповненим світлом і не почне проповідувати.

Методистська церква, що появилася в Англії в першій третині XVIII ст., по-ставила перед собою завдання повернути народ у віру. За віровченнями і обря-дами методисти являють собою спрощене англіканство. «39 статей» англікан-ст-ва засновники церкви, брати Уеслі, вкоротили до 25. Особливо настоює ме-тодистська церква на практичному виконанні християнином своїх обов’язків, вел-кого значення надає емоційності в релігії.

В XIX - XX ст. появилися такі протестантські течії і організації, як: «Армія порятунку», адвентисти, «Свідки Єгови», п’ятидесятники.

«Армія порятунку» - це релігійно-добродійна організація, пов’язана з про-тестантськими церквами. Вона була створена в 1878 p. методистом Вільямом Бусом. На чолі «армії» стоїть «генерал», є «фельдмаршал»,«ад’ютанти», «офіце-ри». Основу армії становлять рядові віруючі -«солдати». Саме богослужіння но-сить військовий характер, проводиться за командою. Займається ця організація в основному -добродійною діяльністю. Вона організовує нічліжні будинки, безо-платну роздачу обідів при обов’язко­вій умові - брати участь в її релігійних захо-дах. «Армія спасіння» нині діє в багатьох країнах.

В середині минулого століття в США виникла церква адвентистів. Ос­нову її було закладено пророцтвами баптистського проповідника Вільяма Міллера, який стверджував, що незадовго на землю прийде Ісус Христос і встановить ти-сячолітнє царство для праведників, які воскреснуть. За уяв­леннями адвентистів, безсмертя душі та пекла немає,а прах людини оживе після пришестя Христа для здійснення над нею Божого суду.Пекло ж з’явиться лише після Страшного суду.

Від баптистів адвентисти зберегли водне хрещення дорослих та інші догмати і культи. Перед хлібопереломленням проводять обряд омовіння ніг, як і баптис-ти, богослужіння вони здійснюють три-чотири рази на тиждень у молитовних будівлях, для яких характерні простота інтер’єру та відсутність традиційної хри-стиянської атрибутики. Через суперечки з питань догматики і культу адвентисти розділилися на течії: адвентисти сьомого дня,адвентис­ти першого дня,адвентис-ти тисячоліття, адвентисти євангельські, адвентисти-реформісти та ін. Особливо чисельною в Україні є церква адвентистів сьомого дня. Вона нараховує більше 500 релігійних громад, біля 800 священнослужителів, має 4 періодичних релігій-них видань.

· Серед послідовників адвентизму у 70 -80 -х роках XIX ст. виникла в США протестантська течія «Свідки Єгови», яку очолив конгрегаціаністський пропо-відник Чарльз Рассел (Руссел). Ознайомившись з адвентизмом, він сприйняв його вчення про близькість другого пришестя Ісуса Христа і долю грішників і заявив, що це пришестя відбудеться негайно. У 90-х роках він створив організа-цію «Біблійне літературно-видавниче товариство Сторожо­вої вежі» (з 1931 p. - «Товариство Свідки Єгови»), яке активно поширювало його ідеї. Це строго цен-тралізована організація, керівний центр якої знахо­диться у Брукліні (Нью-Йорк) і яку очолює президент - намісник Єгови на землі. Регулярно скликаються вели-кі міжнародні асамблеї єговістів.

Догматичною особливістю єговізму є вчення про те, що Христос уже зійшов на землю у 1914 p. і став невидимо правити світом. Єговісти вірять, що незаба-ром розпочнеться остання битва Христового воїнства з силами зла і після пере-моги Христа відбудеться тілесне воскресіння всіх мертвих. Лише ті, хто вірить у Єгову і підкоряється йому, житимуть у тисячолітньому царс­тві, а хто не вірить, той зникне назавжди.

Єговісти визнають водне хрещення дорослих, дотримуються свята -«вечеря поминання смерті Христа» (використовують прісний хліб і червоне вино як сим-вол тіла і крові Христа).

До недавнього часу ця релігійна організація була заборонена на терито­рії Ук-раїни. В 1997 p. було зареєстровано 537 релігійних громад єговістів.

Майже 900 релігійних громад на і січня 1997 p. нараховував в Україні Всеук-раїнський союз християн віри євангельської (п’ятидесятників). Ця про­тестант-ська течія утворилася наприкінці XIX ст. у США на грунті баптизму і набула по-ширення у XX ст. Назва її походить від християнського свята п’ятидесятниці - на відзначення євангельської оповіді про зшестя святого духа на учнів Христа на п’ятдесятий день після його воскресіння. Маючи багато спільного у віро-вченні і культі з баптистами, п’ятидесятники на від­міну від баптистів практику-ють не лише водне хрещення, а й хрещення свя­тим духом. Вони вважають, що, як і на апостолів, дух святий може зійти на кожного, хто щиро вірить у Бога і пристрасно молиться, тобто вони вірять у можливість безпосереднього спілку-вання а Богом і одержання від нього ви­димих дарів Святого духа: здібності го-ворити на інших мовах (глососалія), пророцтва, зцілення і т.д. (всього 9 дарів).

В 1948 p. була створена Всесвітня рада церков, яка включила в себе більшість протестантських організацій. Туди ж ввійшли і деякі православні церкви, які іс-нують на Заході. Цей рух за всесвітнє об’єднання християнства називається еку-менічним рухом (від давньогрецького слова «ойкумена» - «мир»,«всесвіт»). На-передодні 2000-ліття Різдва Христового рух набирає особливої сили і поширен-ня.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Виникнення і поширення християнства | ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА В ОСНОВНІ ПЕРІОДИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГОНАРОДУ

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 490; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.