Формування робочого місця

Під робочим місцем розуміється виробничий простір (площа) з розміщеним на ньому устаткуванням та інвентарем, які необхідні для ефективного виконання од­ним або групою робітників (бригадою, ланкою тощо) виробничого завдання чи окремої виробничої операції.

Робоче місце – це місце безпосереднього виконання технологічного процесу. Воно повинно бути організоване таким чином, щоб забезпечувався максимум комфорту і безпечності роботи виконавця.

Кожне РМ призначається для виконання певної організаційної операції і складається із стола з встановленим на ньому обладнанням, стільця і пристроїв для зберігання предметів праці до і після обробки.

Організація робочого місця — це комплекс заходів, спрямо­ваних на утворення на робочому місці всіх необхідних умов для високопродук­тивної змістовної праці та на охорону здоров'я працівника.

Організація РМ включає:

· вибір раціональної спеціалізації робочого місця і його оснащення устаткуван­ням, обладнанням, інструментом та інвентарем;

· створення комфортних умов праці;

· раціональне планування (розміщення всього, що необхідне для виконання трудового і виробничого процесу);

· безперебійне обслуговування робочого місця за всіма функціями.

Раціональна організація робочих місць – один із основних факторів, що визначають високі техніко-економічні показники роботи потоку.

Конкретний зміст робіт із раціональної організації робочого місця залежить від багатьох факторів: виду праці (розумова чи фізична; важка або легка; різнома­нітна чи монотонна); умов праці (комфортні чи несприятливі); типу виробницт­ва.

Організація та обслуговування робочих місць значною мірою залежать від типу виробництва. В одиничному і дрібносерійному виробництвах на робочому місці виконується велика кількість різноманітних операцій; робочі місця оснащені уні­версальним устаткуванням, різним технологічним обладнанням та інвентарем. У серійному виробництві переважають робочі місця, на яких виконується обмежена кількість операцій. Такі робочі місця обладнані спеціалізованим устаткуванням, оснащенням та інструментом. Для масового виробництва характерне закріплення за робочим місцем однієї (рідко двох) технологічної операції, що дає можливість обладнати його спеціальним устаткуванням та інструментом.

Залежно від характеру робочі місця можуть бути стаціонарними та пересув­ними. Стаціонарні робочі місця не міняють свого положення у просторі й часі, а нестаціонарні, або пересувні, можуть переміщуватися по площі, у просторі й часі.

За механоозброєністю розрізняють робочі місця для виконання ручних, механі­зованих, автоматизованих та автоматичних робіт. У процесі організації робочих місць із перевагою ручних операцій і прийомів в операціях визначається можли­вість механізації робіт. При цьому особливу увагу звертають на проектування і втілення раціональних методів праці.

На механізованих робочих місцях організація спрямована на узгодження роботи людини й машини, забезпечення синхронності трудового та технологічного процесів, зручність і безпеку роботи.

На автоматизованих робочих місцях весь технологічний процес виконується без безпосередньої участі працівника, за яким зберігаються тільки функції обслугову­вання (контроль, регулювання, ремонт, подача і вивезення деталей). Поява про­мислових роботів дозволяє створювати автоматичні робочі місця, де всі операції та роботи виконують машини за спеціально розробленими програмами. Це дає змогу утворювати роботизовані робочі місця (РРМ).

Під спеціалізацією робочого місця розуміється визначення його раціонально­го виробничого профілю, який формується шляхом закріплення схожих детале-операцій, згрупованих за ознаками конструктивно-технологічної подібності, точ­ності обробки тощо. Основою спеціалізації робочих місць є проведення робіт з уніфікації виробів та їх конструктивних елементів, а також типізація технологіч­них процесів.

Оснащеність робочих місць визначається їх виробничим профілем, спеціаліза­цією, ступенем механізації та автоматизації технологічних процесів.

Головною вимогою при виборі основного технологічного устаткування є за­безпечення на робочому місці потрібної продуктивності праці за умови виконання заданих параметрів технологічних процесів. Устаткування повинне відповідати ви­могам ергономіки та естетики, а робітникам мають бути забезпечені комфортні й безпечні умови праці. Для цього необхідно втілювати автоматизовані й комп'юте­ризовані технологічні процеси та поточні лінії.

Допоміжне обладнання робочого місця слід робити зручним і безпечним в екс­плуатації, згідно з антропометричними характеристиками робітників, оформляти відповідно до вимог виробничої естетики.

Створення єдиного комплексу роботизованих робочих місць, поєднаних з автома­тизованою (за допомогою комп'ютерів) системою виробничого обслуговування робочих місць, яка має можливість швидко адаптуватися до зміни номенклатури та асортименту виробів (продукції) при найбільш ефективних формах організації праці і технології виготовлення, утворює гнучкі виробничі системи (ГВС), ви­робничі модулі, гнучкі лінії, дільниці.

Одним із головних питань організації робочих місць є їх раціональне планування.

Під плануванням робочого місця розуміють ефективне просторове розміщен­ня всіх матеріальних елементів виробництва на робочому місці (устаткування, технологічного і організаційного оснащення, інвентарю й ін.), що забезпечує економне використання виробничого об’єму (площі), високопродуктивну та безпечну працю робітника.

Планування робочих місць в потоці передбачає проходження наступних етапів:

· вибір типів і розмірів робочих місць по операціям потоку;

· вибір розташування робочих місць по поточним лініям, групам, секціям;

· визначення кількості поточних ліній, їх довжини і і площі, що буде займатись.

В швейній промисловості в основному застосовуються РМ прямокутної форми, розміри яких залежать від габариту встановленого на них обладнання і габариту виробів, що обробляються.

Типи робочих місць вибирають індивідуально для кожної організаційної операції.

Від розміщення РМ відносно один одного значно залежить ефективність роботи всього потоку. Максимальна неперервність функціонування елементів виробництва і раціональне використання виробничої площі досягаються шляхом такого розміщення РМ в потоці, яке забезпечує мінімізацію транспортних рухів. Це скорочення маршрутів між ділянками потоку, неперервність руху предметів праці між РМ в процесі їх обробки, оптимальність переміщу вальних прийомів на РМ, що необхідно враховувати в процесі проектування планування РМ в швейному потоці і потоків в цеху.

Планування потоку – це схема розміщення взаємопов’язаних між собою транспортними засобами РМ потоку на плані цеху.

Дата добавления: 2013-12-14