Лімфосаркома. Лімфогранульоматоз

Хвороба Годжкіна).

ЛІМФОГРАНУЛЬОМАТОЗ

ФЛЕГМОНА

ЛІМФАДЕНІТ

Це гостре запалення лімфатичних вузлів. Причини виникнення цього захворювання такі:

- тонзиліт,

- інфікування ран і подряпин голови і шиї,

- фурункули на голові, шиї і у вушній раковині,

Спочатку уражується один лімфатичний вузол. Потім запальний процес поширюється на інші вузли. Підвищується температура тіла. Вузол збільшується в розмірі, стає болючим, але зберігає рухомість і еластичність. Якщо хвороба загострюється, у центрі вузла утворюється вогнище некрозу, спостерігається флуктуація.

Лікування

Лікування в початковий період консервативне: УВЧ, зігрівальні компреси, антибіотики, сульфаніламідні препарати. За наявності флуктуації показане оперативне лікування – розтин гнійника.

АБСЦЕС

Є ускладненням лімфаденіту, фурункула. Характеризується обмеженою припухлістю і гіперемією шкіри над нею. Через шкіру видно гній, спостерігається флуктуація. Лікування хірургічне.

Є розлитим гнійним запаленням поверхневої або глибокої підшкірної жирової клітковини в ділянці шиї. На відміну від абсцесу перебіг флегмони тяжкий. Інколи можливий розвиток сепсису.

Частіше виникають підщелепні і підборідні флегмони, флегмони судинного пучка шиї. Підщелепні флегмони мають однойменне походження. Захворювання починається з появи болю, припухлості нижче кута нижньої щелепи і під’язикової кітки. Важко відкрити рота, підвищується температура тіла. У разі проривання гною через фасцію з’являються гіперемія і набряк шкіри. Флегмона підборіддя супроводжується розлитою припухлістю і флуктуацією. Підшкірна жирова клітковина швидко розплавляється, гній проривається назовні.

Украй тяжким перебігом характеризуються флегмона дна ротової порожнини і флегмона судинного пучка шиї. Флегмони можуть ускладнюватись асфіксією.

Лікування оперативне.

Це злоякісна пухлина лімфоїдної тканини, що характеризується наявністю гігантських клітин Березовського-Штернберга, ураженням лімфатичних вузлів і селезінки, гарячкою, свербінням шкіри і профузною нічною пітливістю.

Залежно від ураження однієї або декількох груп лімфатичних вузлів і лімфоїдних органів розрізняють 4 стадії захворювання.

Клінічна картина: слабкість, пітливість, свербіння шкіри, тривале підвищення температури тіла хвилеподібного або неправильного характеру, схуднення, відсутність апетиту, біль у лівому і правому підребер’ї. Спостерігається також збільшення підщелепних, шийних, пахвових лімфатичних вузлів. Вузли рухомі, щільно еластичні, не спаяні зі шкірою. Можливе збільшення лімфатичних вузлів середостіння, черевної порожнини і за очеревинних, селезінки, ураження легень, плеври, на пізніх стадіях – збільшення печінки.

Призначають комбіноване лікування – променеву терапію і хіміотерапію.

Це злоякісна пухлина, морфологічним субстратом якої є клітинні елементи лімфатичної тканини. Пухлина може виникнути в будь-якому віці. Локалізується, як правило, у лімфатичних вузлах шиї, проте нерідко уражуються внутрішні органи і кістковий мозок.

Клінічна картина залежить від локалізації пухлин і поширеності процесу. Захворювання починається зі збільшення одного або групи лімфатичних вузлів. Вузли рухливі, безболісні, не зв’язані між собою і з прилеглими тканинами. У разі загострення хвороби лімфатичні вузли утворюють малорухомі конгломерати, які можуть метастазувати в шкіру, нерви і судини, а потім розпадаються.

Лікування комплексне – променева терапія і хіміотерапія. При локальних формах призначають гамма-терапію.

Дата добавления: 2013-12-14