Рухливі ігри на уроках в 1- 3-х класах

На уроках в 1- 3-х класах рухливі ігри займають ведуче місце. Це пояснюється необхідністю задовольняти велику потребу в рухах, властиву дітям молодшого віку. Діти ростуть, у них розвиваються найважливіші системи й функції організму.

Такі дії, як біг, підлізання, рівновага, повзання, ритмічна ходьба, стрибки, діти краще засвоюють в іграх. Вони легше сприймають рухи, які виражають конкретні зрозумілі образи.

Руховий досвід у дітей цього віку дуже малий, тому спочатку рекомендується проводити нескладні ігри сюжетного характеру з елементарними правилами й простою структурою. Від простих ігор треба переходити до більше складних, поступово підвищуючи вимоги до координації рухів, поведінки граючих, до прояву ініціативи кожним учасником гри.

В 1-му класі з початку навчального року не рекомендується проводити командні ігри. Із придбанням рухового досвіду й з підвищенням у дітей інтересу до колективної діяльності можна включати в урок ігри з елементами змагання в парах (у бігу, гонці обручів, стрибань через скакалку, у катанні м'яча). Надалі варто підрозділити дітей на кілька груп і проводити з ними змагальні ігри типу естафет з різними простими завданнями.

Для проведення більшості ігор в 1- 3-х класах потрібні інвентар та атрибути. У дітей зоровий рецептор розвинений слабко, увага розсіяна, тому їм потрібний барвистий інвентар.

Важливо, щоб інвентар відповідав фізичним можливостям дітей. Він повинен бути легким, зручним за об’ємом. Так, набивні м'ячі вагою до 1 кг можна використовувати тільки для перекочування й передач, а не для кидків; дітям 7-9 років краще грати з гумовими м'ячами.

Для проведення ігор в 1- 3-х класах бажано мати такий інвентар: 20 невеликих прапорців різного кольору, 40 малих м'ячів, 15 великих м'ячів (гумових), 10-20 обручів, 40 коротких скакалок, 2 довгі скакалки, 10-15 мішечків з піском, 6-8 паперових ковпаків (циліндричної форми) і 6-8 пов'язок на очі та ін.

Пояснювати ігри молодшим школярам треба коротко, тому що вони прагнуть швидко виконати все розказане вчителем. Часто, не дослухавши пояснення, діти виявляють бажання виконати ту або іншу роль у грі.

Розповідь про гру у формі казки сприймається дітьми з великим інтересом і сприяє вихованню уяви, творчому виконанню ролей у грі. Таким способом рекомендується користуватися для кращого засвоєння гри, коли діти неуважні або коли їм потрібний відпочинок після фізичного навантаження.

Діти 1 – 3-х класів дуже активні. Вони всі хочуть бути ведучими, не враховуючи своїх можливостей. Тому в цих класах треба призначати ведучих у відповідності з їхніми здібностями або вибирати шляхом розрахунку до умовного числа. Граючі називають яке-небудь число до 30, і керівник, рахуючи, указує на розташованих перед ним дітей; ведучим стає той, на кого прийде зазначене число.

Ведучим можна призначити гравця, який переміг у попередній грі, заохочуючи його цим за те, що він залишився не пійманим, виконав завдання краще інших, прийняв найкрасивішу позу в грі й т.п. Вибір ведучого повинен сприяти розвитку в дітей здібності правильно оцінювати свої сили й сили товаришів.

Бажано міняти ведучого частіше, щоб задовольнити потребу дітей в активності, виховувати в них відповідальність за доручене завдання й розвивати елементарні організаторські навички.

Для виховання гальмівних функцій велике значення мають сигнали в грі. Учням 1- 3-х класів рекомендується в основному давати словесні сигнали, які сприяють розвитку другої сигнальної системи, ще дуже недосконалої в цьому віці. Діти люблять речитативи, як сигнали для дій у грі (наприклад «Раз, два, три, початок гри!»). Вимовлені хором римовані слова розвивають у дітей мову й разом з тим дозволяють їм підготуватися до дії на останнім слові речитативу. Такі сигнали в іграх 6 - 9 - літніх школярів значно ефективніше коротких сигналів свистком. Швидкий сигнал свистком іноді викликає в дітей гальмування, і реакція на відповідну дію по ходу гри вповільнюється. Сигнали свистком, короткою командою, змахом і т.п. починають використовуватися поступово з розвитком у дітей швидкості реакції.

Враховуючи велику рухливість дітей і їх ранимість, не рекомендується виводити дітей із гри за помилки. Якщо ж по змісту гра вимагає тимчасового виходу програвших, то треба визначити місце для вибулих і видаляти їх дуже ненадовго, а краще дати їм цікаве завдання у межах зору вчителя.

До порушень поведінки в грі, недотриманню правил керівник повинен ставитися терпимо, пам'ятаючи, що порушення відбуваються в основному через недосвідченість, невміння грати в колективні ігри й недостатній загально-фізичний розвиток дітей.

Фізичне навантаження необхідно строго регулювати й обмежувати. Загальна тривалість гри повинна бути невеликою. В іграх з бігом, стрибками варто влаштовувати короткі перерви (наприклад у грі «Квач» намалювати зони відпочинку). Перешкоди в іграх повинні бути посильними. Результат гри не треба занадто відтягувати.

Рухливі ігри на уроках в 1- 3-х класах використовуються для виховання активної й свідомої поведінки учнів у колективі: бігати, не заважаючи один одному, діяти швидко, по встановленому сигналу, швидко включатися в гру, підкорятися авторитету ведучого, бачити границі майданчика.

Важливо виховувати в дітей повагу до встановлених правил, уміння точно й чесно дотримуватись їх. Ці завдання вирішуються при багаторазовому повторенні ігор.

У кожний урок включають ігри, пов'язані із загальним завданням уроку. В основній частині для розвитку швидкості й спритності найчастіше проводять ігри-перебіжки («Два морози», «Вовк у рові»), у яких діти після швидкого бігу з верткими рухами, підскоками, стрибками можуть відпочити.

Ігри з ритмічною ходьбою й додатковими гімнастичними рухами, які вимагають від граючих організованості, уваги, погодженості рухів, сприяють загальному фізичному розвитку. Їх краще включати в підготовчу й заключну частини уроку («Ми по колу ідемо», «М'яч сусідові», «Угадай, чий голосок», «Заборонений рух»).

Деякі уроки в 1- 3-х класах можуть повністю складатися з різноманітних рухливих ігор. Урок, який складається з ігор, вимагає від учасників володіння деякими ігровими навичками й організованою поведінкою. У такий урок включають 2-3 гри, знайомі дітям, і 1-2 -нові.

Методично правильно проведений ігровий урок має велике виховне значення, але освітня цінність його буває часто недостатньою, тому що в іграх важко стежити за правильним формуванням навичок у кожного учасника.

Ігрові уроки рекомендується проводити наприкінці кожної чверті перед канікулами (в основному в 1-м класі), щоб установити, наскільки учні освоїли основні рухи, пройдені у чверті, перевірити їхню загальну організованість і дисципліну в грі, визначити, як вони освоїли пройдені ігри, і порадити самостійно проводити їх.

Питання для самоконтролю:

1. Анатомо-фізіологічні та психологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку.

2. Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку.

3. Місце сюжетних ігор на уроках у початкових класах.

4. Місце ігор з розподілом на групи і командні у початкових класах.

1. Значення народних ігор для дітей молодшого шкільного віку.

2. Відмінність розвитку серцево-судинної системи та психологічних особливостей дітей 6-9 років від дітей 10-12 років.

3. Характеристика рухливих ігор для молодших підлітків.

4. Вплив акселерації на підбір ігор для дітей 10-12 років.

5. Анатомо-фізіологічні та психологічні особливості розвитку підлітків 13-15 років.

6. Характеристика рухливих ігор для підлітків 13-15 років.

7. Місце ігор з елементами спорту для підлітків 13-15 років.

8. Анатомо-фізіологічні та психологічні особливості розвитку юнаків та дівчат 16-17 років.

9. Характеристика рухливих ігор для юнаків та дівчат 16-17 років.

10. Місце ігор з елементами спорту для юнаків та дівчат 16-17 років.

11. Відмінність в розвитку хлопців та дівчат і вплив цих відмінностей на підбір ігор.

Дата добавления: 2013-12-14