У випадку, якщо внутрішньофірмове фінансування неможливе або дуже дороге, фірма може удатися до зовнішнього фінансування

Рис. 4. Компенсаційний міжнародний внутрішньофірмовий кредит

Паралельний внутрішньофірмовий кредит. Учасники угоди при використанні даної схеми фінансування надають один одному позики у валюті своєї країни на обумовлений період часу. Всі операції, пов'язані з кредитуванням, проводяться поза рамками міжнародного валютного ринку.

Так, англійська компанія, охоча інвестувати декілька мільйонів фунтів стерлінгів в свій філіал в Голландії, укладає договір взаємного кредитування з голландською компанією, що має філіал у Великобританії. Не вдаючись до допомоги валютного ринку, компанії обмінюються кредитами, кожна в своїй валюті, позичаючи їх філіалу партнера. Обидві позики однакові з погляду перерахунку по поточному курсу і мають рівні терміни погашення. Після закінчення терміну договору компанії повертають кредит по справжньому обмінному курсу.

Така операція допомагає покривати валютні ризики, оскільки кожна компанія займає гроші саме в тій валюті, в якій вона проводитиме платежі. Паралельний внутрішньофірмовий кредит використовується також у разі явної або завуальованої заборони уряду на переміщення грошових ресурсів в країну або з країни.

Переваги даної схеми кредитування:

1) усувається валютний ризик, жодна з позик не несе валютних ризиків;

2) національне законодавство країн не протидіє здійсненню подібного фінансування;

3) обходяться обмеження по валютному контролю (оскільки немає необхідності добиватися дозволу властей для фінансування іноземного партнера);

4) здійснюється репатріація блокованих фондів;

5) можливе отримання інвалютного фінансування для дочірньої компанії по привабливій процентній ставці.

Недоліками паралельного фінансування є:

1) труднощі в знаходженні контрагента, що задовольняє наступним вимогам:

а) наявність філіалу в країні базування головної компанії;

б) намір інвестувати в нього грошові кошти на той же термін і на ту ж суму, що і компанія-ініціатор даної операції;

2) високі кредитні ризики, оскільки погашення заборгованості оформляється двома незв'язаними кредитними угодами, і в результаті несприятливої зміни динаміки валютного курсу свій борг філіал контрагента може повернути пізніше, або дана угода взагалі не буде виконана філіалом унаслідок його банкрутства.

До джерел спонтанного фінансування фірми відноситься торговий кредит. Його виникнення пов'язане із здійснюваними фірмою операціями. Так, при закупівлях у інших фірм товарів, сировини, що комплектує в кредит у даної фірми виникає борг, який враховується у вигляді кредиторської заборгованості (торгового кредиту). Чим довше період погашення кредиторської заборгованості і більше обсяг закупівель, тим значніше додаткове фінансування для фірми.

Торговий кредит (рахунки до оплати) – грошові кошти, які компанія повинна повернути постачальникам.

Торговий кредит є найпростішою і часто найменше дорогою формою фінансування товарно-матеріальних запасів.

Дата добавления: 2013-12-14