Питання № 4. На початку 90-років ХХ століття паралельно із змінами в політичній та економічній сферах України відбувались зміни і у соціальній сфері

На початку 90-років ХХ століття паралельно із змінами в політичній та економічній сферах України відбувались зміни і у соціальній сфері. Її стара система організації та функціонування виявилася нежиттєздатною. Спроби зберегти елементи системи, яка вже зжила себе, в нових умовах лише поглиблювали кризові явища. Наприклад, бажання дбати про всіх громадян держави незалежно від рівня їх забезпеченості шляхом надання широким категоріям населення різного роду пільг прискорили фінансові банкрутства українських урядів. Постало нове завдання - побудови в Україні основ ринково орієнтованої соціальної політики. Найгострішою виявилася проблема навіть не кількості фінансових ресурсів, яких на той період катастрофічно не вистарчало, а браку вміння правильно, розпоряджатись ними. Це і стало головним завданням фінансового забезпечення різноманітних програм та заходів соціальної політики в Україні.

Джерела фінансування програм соціальної політики поділяються на внутрішні та зовнішні. Зовнішні формуються, як правило, за рахунок міжнародних економічних інституцій (міждержавних, державних, недержавних). Внутрішні – фінансуються бюджетною системою країни та різного роду позабюджетними коштами. До них відносять:

· соціальні фонди (у тому числі страхові): Пенсійний фонд; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонд соціального захисту інвалідів;

· державний бюджет;

· місцеві бюджети;

· фонди, підприємств, організацій, установ.

За рахунок державного бюджету фінансуються різні види державної соціальної допомоги, пенсії окремим категоріям громадян (наприклад, військовослужбовцям), заклади охорони здоров’я та освіти державного підпорядкування, покриття витрат, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Місцевими бюджетами фінансуються витрати на утримання закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту; соціальна допомога, призначена за рішенням органів місцевої влади.

За рахунок фондів підприємств, організацій, установ здійснюється фінансування перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівників; витрат, пов’язаних з облаштуванням робочих місць інвалідів; утримання відомчих соціальних закладів (поліклініки, дитячі садки тощо).

Методи фінансування соціальної політики – це механізми залучення коштів, їх перерозподілу та здійснення видатків задля досягнення визначених цілей соціальної політики.

Методи

фінансування

соціальної

політики

Оподаткування

Зменшення податків (податкові видатки)

Винагороди

Приватна благодійність

Страхування

Особисті та сімейні зобов’язання

Використання усуспільнених, привати-зованих чи приватних коштів

Субвенції

Субсидії (часткові, перехідні, зменшені, прямі, підоймові)

Гранти

Фінансові трансферти

Уповноважена закупівля

Використання державної інфраструктури

Гарантований чи субсидований приватний кредит

Капітальна конверсія

Оподаткування є основним методом фінансування, який використовується для залучення та перерозподілу коштів. Шляхом оподаткування прибутків фізичних та юридичних осіб здійснюється регулювання та перерозподіл доходів як окремих громадян, так і підприємств. Країна, яка має високий рівень оподаткування, ймовірно, надаватиме ширші соціальні пільги.

Зменшення податків (податкові видатки) – цей метод фінансування передбачає надання матеріальної допомоги або підтримки шляхом безготівкових розрахунків через зменшення платникам податків податкових зобов’язань (наприклад, підтримка підприємств інвалідів, яким зменшують податкові ставки або звільняють від сплати податків). У разі надання такої соціальної допомоги, уряд може «пробачити» громадянам частину несплачених податків.

Проте існують певні обмеження у застосуванні цього методу: а)не всі, хто потребує допомоги, отримують доходи і, відповідно, сплачують податки; б)у зв’язку з низькими доходами подібних підприємств сума податкових зобов’язань може бути меншою, ніж сума необхідної допомоги.

Винагороди – це метод заміни безготівкової допомоги готівковою. Наприклад, замість соціальних пільг (безкоштовний проїзд в громадському транспорті, пільги на оплату комунальних послуг), виплачується сума, передбачена на погашення цієї пільги. Розподіл отриманих коштів повністю покладається на особу. Таким чином можна уникнути зловживання послугою або користування нею тоді, коли в цьому немає необхідності.

Приватна благодійність. Цей метод залучення коштів для подальшого їх використання та для фінансування соціальних програм часто перебуває поза сферою державної соціальної політики. Проте, у деяких країнах світу (Канада, США) вона береться до уваги при складанні державних планів поряд з послугами державних інституцій. Окремі служби надають значну фінансову підтримку громадській соціальній політиці особливо в період надзвичайних ситуацій, створюючи приватні фонди.

Страхування. Суть соціального страхування полягає у перерозподілі прибутків громадян; у матеріальному забезпеченні їх на старість, у разі хвороби, втрати працездатності або годувальника, у разі безробіття та інших визначених випадках. Такі соціальні виплати здійснюються із спеціальних грошових фондів. Джерелами формування цих фондів є страхові внески, що їх сплачує працедавець або сам працівник, а також бюджетні та інші кошти.

Особисті та сімейні зобов’язання. Цей метод фінансування застосовується для зменшення витрат державних коштів через накладання особистих та сімейних фінансових зобов’язань. Наприклад, зобов’язання у вигляді сплати аліментів, що накладаються на того з батьків, хто проживає окремо, по утриманню дитини; зобов’язання по отриманню непрацездатних батьків чи колишнього подружжя.

Використання усуспільнених, приватизованих чи приватних коштів. Цей метод фінансування застосовується для зменшення витрат за рахунок державних коштів через накладання фінансових зобов’язань на працедавців, приватних підприємців чи фізичних осіб. Наприклад, вимоги щодо забезпечення житлом або транспортним засобом для інвалідів. Законодавчо можуть бути закріплені обов’язки фізичних осіб щодо використання їхніх особистих коштів: наприклад, обов’язкове приватне страхування (страхування життя власників автомобілів, додаткове пенсійне страхування у приватних фондах, медичне страхування тих, хто вирушає у подорож).

В Україні існує квотування робочих місць для вразливих груп населення. Це забезпечує їх працевлаштування та виплату їм заробітної плати, що звільняє державу від фінансової допомоги цим групам населення.

Субвенції. Цей механізм фінансування передбачає покриття витрат місцевих бюджетів на фінансування державної соціальної допомоги у вигляді передачі коштів з державного до місцевих бюджетів.

Субсидії (часткові, перехідні, зменшені, прямі, підоймові). Цей метод фінансування передбачає покриття певних витрат підприємствам або сім’ям чи окремим особам за рахунок державного чи місцевого бюджетів або цільових соціальних фондів.

У більшості випадків вважається, що субсидії повинні бути тимчасовими, адже ті, кому вони надаються, стають від них залежними. Т.Ганслі виділяє часткові, перехідні та зменшені субсидії.

Часткові надаються для заохочення людей, які їх отримують, на погашення принаймні частини своїх фінансових потреб (наприклад, житлові субсидії в Україні).

Перехідні надаються для того щоб полегшити будь-який перехід або зміни. Сюди можна віднести субсидії по заробітній платі, котрі надаються задля запобіганню звільненню працівників під час тимчасових труднощів на підприємстві – його переорієнтації, модернізації тощо. Прикладом перехідних субсидій можуть бути звільнені від податку прибутки на певний, чітко визначений термін. В Україні жителів Закарпаття та підприємства, які постраждали внаслідок повені, на певний період було звільнено від податку на прибутки задля допомоги їм у відновленні втраченого.

Зменшені – такі, розмір яких з часом зменшується. Прикладом такої субсидії в Україні є допомога по безробіттю.

Л.Пал описує субсидії прямі та підоймові.

Прямі субсидії – це видатки на покриття витрат, пов’язаних з діяльністю, яка служить засобом досягнення певних суспільно бажаних цілей.

Підоймові субсидії передбачають фінансову підтримку тим організаціям, які довели свою життєздатність та засвідчили наявність приватного фінансування. На практиці уряди висловлюють готовність підтримати громадські некомерційні організації після того, коли вони почнуть працювати на приватних, благодійних коштах (наприклад, житлово- будівельні кооперативи).

Гранти. Цей метод передбачає видатки на підтримку чогось вартого самого по собі, як форма визнання, винагороди або заохочення. Грантами можуть бути стипендії для навчання талановитої молоді, кредити на одержання вищої освіти в навчальних закладах елітарного типу; премії за певні досягнення. Тобто гранти – це фінансове заохочення бажаної діяльності.

Фінансові трансферти. Цей метод фінансування передбачає виплати готівкою задля підтримки доходів окремих осіб або сімей (наприклад, допомога малозабезпеченим сім’ям).

Уповноважена закупівля – це спосіб витрати грошей урядами в обмін на товари та послуги. В залежності від того, хто в кінцевому результаті отримує вигоду від такої закупівлі, можна виділити її три види:

· з вигодою для уряду: у цьому випадку уряд закуповує товари і послуги на ринку переважно для того щоб зменшити свої накладні витрати.

· З вигодами для постачальника: завдяки своїй купівельній спроможності уряд гарантує ринок для певних груп постачальників (підтримка політики вітчизняного виробника, закупівля продукції у підприємств інвалідів).

· З вигодами для споживача: передбачає повну або часткову компенсацію витрат тій установі чи організації, яка надає товари чи послуги споживачам безкоштовно або зі знижкою.

Використання державної інфраструктури. Цей метод дозволяє організаціям зменшити вартість надання послуг шляхом користування державною інфраструктурою (наприклад, використання приміщень навчальних закладів для втілення в життя програми перекваліфікації спеціалістів).

Гарантований чи субсидований приватний кредит. Цей метод фінансування передбачає використання приватних коштів із залученням урядових гарантій. Тобто, кредит надається фізичній особі банківською установою. Якщо отримувач не повертає кредит, він погашається за державний рахунок. Паралельно з цим може бути передбачене часткове субсидіювання (тобто погашення) державою такого кредиту. Це можуть бути кредити на навчання чи придбання житла (таким прикладом в Україні можуть бути так звані «молодіжні кредити»)

Капітальна конверсія. Цей метод дозволяє зменшити фінансові витрати недержавних організацій за державний рахунок. В такому випадку громадські активи (земля, що перебуває у державній власності, житло, громадські будівлі) можуть бути перетворені у соціальне майно шляхом надання їх у користування за низькими цінами громадським організаціям, групам самодопомоги, житловим кооперативам тощо.

Використання певних методів фінансування заходів соціальної політики обумовлюється багатьма чинниками. Серед них можна виділити:

· загальні тенденції розвитку економіки;

· поточна фінансова ситуація в економіці на даний момент;

· економічний устрій країни в цілому;

· становище країни на міжнарордній арені, характер та рівень її співпраці з міжнародними структурами.

Зокрема, фінансова стабільність країни впливатиме на застосування методу кредитування. Культурні традиції (благодійництво, підтримка сім’єю та суспільством людей похилого віку, хворих, неповносправних) визначатимуть використання та застосування таких методів як благодійництво, регулювання сімейних зобов’язань. Від загального рівня добробуту в країні залежать можливості підтримки високого рівня оподаткування, застосування методу податкових видатків, розвитку недержавного добровільного соціального страхування. Від економічного устрою країни в цілому, загальних тенденцій розвитку економіки та культурних традицій, залежатиме використання такого методу фінансування як уповноважена закупівля з вигодою для постачальника.

Важливим, особливо для кризових етапів розвитку суспільства, є залучення зовнішніх джерел для фінансування соціальних програм. Проте, тут важливо пам’ятати про певні обмеження у наданні фінансування міжнародними структурами, зокрема зумовлені рядом умов економічного чи іншого характеру. Тому, одержуючи гранти, чи кредити, інші види допомоги для вирішення соціальних проблем, національні уряди повинні зважати на необхідність комплексного підходу до вирішення соціальних питань, взаємозумовленість різних проблем.

Обираючи ті чи інші методи фінансування заходів соціальної політики, слід зважати на те, які саме соціальні проблеми прагне розв’язати країна. Пріоритетність як проблем соціальної політики, так і шляхів їх подолання та методів фінансування кожна країна визначає для себе самостійно враховуючи усі перераховані вище фактори.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики. – К., 2002 – С.5-23;

2. Шкаратан О.И. Декларируемая и реальная социальная политика//http:www.hse.ru/journals/wrldross/vol01_2/shkaratan.htm;

3. Іванова О.Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти. –К., 2003 – С.39-45;

4. Морган С. Європейська соціальна хартія як інструмент забезпечення соціальних прав людини// Соціальна політика і соціальна робота. 1998, № 3 – С.3-8;

5. Шевчук П.І. Соціальна політика. – Львів: Світ, 2003. – 400 с.

6. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. – К.: основи, 1996. – 237 с.

7. Спікер П. Соціальна політика: теорії та підходи. – К.: Фелікс, 200. – 400 с.

8. Ягодка І. Соціальна інфраструктура і політика. – К., 2000.

9. Гончарова С., Отенко І. Соціальна політика: Навч.посібник. – Харків, 2003. – 198 с.

Лекція 2. Проблеми порівняльного аналізу соціальної політики.

1. Проблема виведення об’єктивного критерію розвитку соціальної сфери країн (ВВП, ПРЛ, ПФП).

2. Шляхи підвищення Показника людського розвитку (ПЛР) в Україні.

3. Модельний підхід до аналізу соціальної політики. Класифікація моделей соціального захисту.

4. Національні моделі соціальної політики.

Дата добавления: 2013-12-14