О.М. Обушенко. Табл. Теорії міжособистісної взаємодії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Табл. Теорії міжособистісної взаємодії.

Кожний із членів соціальної групи після низки взаємодій вступає з іншими членами групи в певні відносини, які досить різноманітні за формою і змістом. Чому соціальні відносини, які породжуються іноді схожими взаємодіями, відрізняються одна від одної за змістом? Чому, наприклад, конфліктні взаємодії, як часто це буває, породжують одночасно у різних індивідів відносини ненависті і солідарності або навіть дружби?

Справа в тому, що соціальні взаємодії здійснюються на різній основі. Такі відомі американські соціологи як Г. Лассуелл і А. Кеплеа, вважають, що цією основою, яка надає соціальним взаємодіям певне забарвлення і зміст і робить з них соціальні відносини, є цінності. Цінність в принципі можна визначити як цільову бажану подію. Те, що суб'єкт X цінує об'єкт У, означає, що X діє так, щоб досягти рівня У або хоча б наблизитися до нього. Особистість займає позицію оцінки стосовно всіх компонентів оточуючого її середовища. Але здійснювати соціальні дії стосовно когось вона буде лише із-за речей, які цінить і вважає для себе корисними і бажаними, тобто заради цінностей. Отже, цінності тут слугують поштовхом, необхідною умовою будь-якого роду взаємодій. Існування ж значущих довший час, неминучих цінностей визначає характер сталих соціальних відносин людей. Наприклад, якщо у взаємодіях основою є багатство як цінність, то виникають соціальні відносини, які в залежності від умов обміну цінностями будуть рахуватися відносинами кредиту, економічного примусу, економічної влади, доброчинності і т. д.

Перший проректор

з навчально-методичної

та наукової роботи

підполковник міліції

__________________ 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

соціологія

напрям підготовки 6.030402 «Правоохоронна діяльність»

для курсантів 1 курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки

Дніпропетровськ – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни «Соціологія» для курсантів 1 курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки, напряму підготовки 6.030402 «Правоохоронна діяльність» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 27 с.

Розробник:

Журавель Н.О., кандидат історичних наук, доцент.

Рябцева Л.В., старший викладач кафедри філософії та політології.

Розглянуто на засіданні кафедри філософії та політології

23.08.2013 р., протокол № 1.

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

27.08.2013 р., протокол № __.

Завідуючий кафедрою філософії та політології

_________________В.В. Кузьменко

«_____»___________________ 2013 року

ÓЖуравель Н.О., 2013 рік

ÓРябцева Л.В., 2013 рік

Ó ДДУВС, 2013 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 1	Галузь знань 0304 «Право»	Вибіркова
Модулів – 1	Напрям підготовки 6.030402 «Правоохоронна діяльність»	Рік підготовки – 1
Змістових модулів – 1
Загальна кількість годин – 36	Семестр – 2
Лекції – 8 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 1 самостійної / індивідуальної роботи курсанта – 1	Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»	Семінарські заняття – 8 год.
Модульний контроль – 2 год.
Самостійна робота – 9 год.
Індивідуальна робота – 9 год.
Форма підсумкового контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

навчальна – ознайомитись з соціальною зумовленістю суспільних явищ, зі структурою соціальної системи, вивчити соціальну стратифікацію суспільства, механізми соціальних відносин та проблеми соціальної політики, природу соціальних інститутів, соціальних змін і процесів; проаналізувати зміст соціалізації та соціальної поведінки особистості; осмислити соціологічні аспекти правоохоронної діяльності; опанувати методи соціологічного вивчення суспільних явищ;

розвиваюча – сформувати стійке системне уявлення про суспільство, його структуру, закономірності та принципи функціонування і розвитку; виробити навички безпосереднього орієнтування у соціальному просторі, розпізнання типових та характерних соціальних ознак, властивостей та характеристик функціонування соціальних об’єктів, аналізу мотивів, причин та наслідків девіантної поведінки;

виховна – сформувати соціологічно-правову культуру, націлити майбутніх правоохоронців та правознавців на роботу серед людей, в умовах підвищеного значення людського чинника.

Дата добавления: 2013-12-14