Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу

Окремий спектр фінансових послуг на грошовому ринку є пов'язаний з обслуговуванням векселів - особливих грошових документів, здатних відокремлюватись від господарської операції, з якою була пов'язана їх емісія, і здійснювати самостійний рух носіїв певної суми вільного капі­талу. Завдяки абстрактності і беззаперечності векселів учасники ринку проводять з ними різноманітні фінансові операції. Найбільший обсяг фінансових послуг щодо забезпечення вексельного обігу пропонується банківськими установами.

Згідно з українським законодавством банки можуть проводити з векселями кредитні, комісійні, торговельні, розрахункові, гарантійні операції.

Кредитні операції супроводжуються наданням або залученням грошових засобів проти векселя або під забезпечення векселя. До складу кредитних операцій входять облік векселя, видача кредитів під заставу векселів, переврахування та перезастава облікованих векселів. Перші дві операції вважаються активними, наступні - пасивними. В процесі проведення кредитних операцій банківські установи надають своїм клієнтам кредитні ресурси під забезпечення векселів або одержують їх самі від інших оферентів кредитних послуг. Найбільш поширеною кредитною операцією є облік векселів.

Облік (врахування) векселя - це форма кредитування банківською установою юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання строю.' платежу за ним з дисконтом (знижкою) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Економічна суть операції облік}' векселя полягає в достроковій грошовій реалізації векселя і переведенні комерційного кредиту у банківський. За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя винагороду на свою користь, яка одержала назву дисконт). На величину дисконту впливають наступні чинники: номінальна сума векселя, облікова ставка банку, термін у днях від дня обліку векселя до дня його погашення.

Визначення суми дисконту на користь банку здійснюється за такою формулою:

де Н - номінальна сума векселя;

П - облікова ставка банку;

т - термін у днях від дня обліку векселя до дня його погашення.

Фінансова послуга з врахування векселя є вигідною як для пред'яв­ника векселя, так і для банківської установи. Пред'явник векселя одержує зі знижкою вексельну суму, яку може негайно використати в госпо­дарській діяльності задля генерування прибутку, та позбавляється обов'язків щодо повернення цієї суми банку. Банківська установа про­водить таку операцію з метою одержання прибутку від погашення векселя у повній сумі, проте приймає на себе ризик непогашення векселя у випадку погіршення фінансового стану суб'єктів вексельного обігу.

Врахування векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору. Договір може укладатися на певний термін (генеральна угода про врахування векселів) або стосовно врахування визначених векселів (окремий договір про врахування векселів). При здійсненні такої операції банк перевіряє пред'явлені векселі на юридичну та економічну надійність. Не приймаються до обліку векселі, що подані юридичними особами, векселі яких опротестовувались протягом попе­редніх шести місяців. У випадку негативного результату перевірки надій­ності векселів, вони повертаються клієнту з повідомленням про немож­ливість проведення операції врахування.

Надання банком кредитів під заставу векселів є наступною век­сельною операцією, яка проводиться на загальних принципах бан­ківського кредитування. У процесі здійснення такої операції банки відкривають клієнтам спеціальні позикові рахунки, за якими відобра­жають суму наданої позики під забезпечення прийнятих у заставу векселів. Особливості такого виду кредитування полягають у порядку надання позики та зберігання і реалізації застави, якою є векселі. Під забезпечення кредиту приймаються лише векселі, що виписані за фак­тично поставленими товарами, виконаними роботами, наданими послугами.

Банк приймає векселі в заставу на підставі укладеного з пози­чальником договору про заставу, в якому встановлюється місце зберігання заставлених векселів та вид індосаменту. У разі належного виконання позичальником умов кредитної угоди і своєчасного повернення кредиту банк повертає клієнту прийняті у заставу векселі. Звернення стягнення на заставлені векселі в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитом банк здійснює шляхом пред'явлення векселя до оплати зобов'язаній особі або шляхом їх продажу на ринку. З метою збільшення кредитних ресурсів банківські установи можуть переврахувати обліковані векселі в іншому банку або одержати кредит під прийняті у забезпечення векселі у іншій кредитній установі. Такі операції одержали назву переоблік та перезастава векселя. При їх реалі­зації банківські установи - ініціатори таких угод - виступають в ролі споживачів кредитних послуг.

У процесі реалізації комісійних операцій з векселями банківські уста­нови виконують доручення клієнтів на отримання вексельних сум від боржників або приймають на себе зобов'язання боржників щодо пога­шення векселів. До комісійних операцій належать інкасування, доміциляція та зберігання векселів.

Банківська операція з інкасування векселів полягає у виконанні банком доручення клієнта (векселедержателя) на пред'явлення векселів у строк платнику та на одержання вексельних сум. Роль банку зводиться до точ­ного виконання інструкцій клієнта. У випадку відмови боржника від оплати векселя, банк зобов'язаний відповідно до законодавства здійснити протест векселя і повернути клієнту опротестований вексель. За здійснен­ня інкасової операції банк одержує комісійну винагороду. У випадку здійснення протест}' векселя клієнт зобов'язаний відшкодувати суму, витрачену банком на протест.

Доміциляція векселів полягає у призначенні платником за векселем особливого платника (зокрема банку), який здійснить оплату векселя замість боржника відповідно до строку платежу за ним. Платник за векселем стає доміциліантом. Виступаючи у ролі доміциліанта банк не ризикує, оскільки він оплачує вексель лише за наявності коштів на рахунку клієнта, і за дорученням платника списує з його рахунку суму, необхідну для оплати векселя. За надання послуг з оплати векселя замість боржника банківська установа стягує з клієнта комісійну винагороду.

Операція зберігання векселів полягає у здійсненні банком за дору­ченням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями відповідно до одержаних від нього інструкцій, а саме схову, надання оригіналу векселя, його примірників, копій тощо.

Платіж за векселем може бути додатково забезпечений гарантією банківської установи. Гарантійні операції банку супроводжуються прийняттям банком на себе зобов'язань платежу за векселями при настанні певних обставин та в обумовлений строк. Найбільш поширеною гарантійною операцією з векселями є авалювання. В процесі цієї операції банк приймає на себе зобов'язання здійснити платіж в повній сумі або частково за одну із зобов'язаних за векселем сторін у разі несплати платником векселя у строк. Аваль - гарантійне зобов'язання банку щодо оплати векселя - може бути виданий будь-якій із відповідальних за векселем осіб. Він оформляється як напис на векселі та підписується банком. Здійснюючи аваль, банк надає клієнту терміновий кредит або кредит на вимогу (залежно від терміну платежу за векселем). Операція авалювання оформляється відповідним договором з клієнтом. Договір авалювання передбачає наявність застави в якості забезпечення виконання зобов'язань клієнта банківської установи.

Торговельні операції з векселями, а саме: купівля, продаж, обмін векселів за дорученням клієнтів, здійснюються банками на підставі укладених договорів комісії.

У процесі проведення розрахункових операцій з векселями банківські установи забезпечують оформлення кредиторської заборгованості клієн­тів за допомогою векселів та проведення розрахунків з використанням таких інструментів.

Надання фінансових послуг з обслуговування вексельного обігу забезпечує диверсифікацію банківської діяльності та одержання додаткових доходів банківськими установами.

Дата добавления: 2013-12-13