Основні етапи досягнення цільового рівня собівартості

Процес досягнення цільового рівня собівартості, представлений на рис.2.1 і складається з таких етапів:

Рис. 2.1. Процес таргет-костингу

Етап 1. Визначення цільової ціни реалізації нового продукту Проведення підприємством комплексних маркетингових досліджень дозволяє визначити, скільки «ринок готовий заплатити за новий продукт». До уваги беруться позиції ключових зацікавлених сторін-споживачів, конкурентів та вищого керівництва підприємства В процесі аналізу позицій потенційних покупців слід з'ясувати рі­вень сприйняття ними цінності нового продукту, а також готовності купувати.

Етап 2. Встановлення цільового прибутку. Величина цільового прибутку повинна відповідати очікуванням як менеджменту під­приємства, так і його інвесторів. Під час визначення норми цільово­го прибутку на новий продукт, як правило, застосовують два підхо­ди: на основі попереднього досвіду визначення рівня прибутковості продуктів підприємства, що вже мають збут; за даними капітальних бюджетів, з урахуванням концепції життєвого циклу продукту.

Етап 3. Визначення цільової собівартості. Максимально допус­тима величина витрат на виготовлення нового продукту — цільова собівартість — визначається як різниця між цільовою ціною реалі­зації та встановленою величиною цільового прибутку. Для успішної реалізації досягнення цільової собівартості необхідною умовою є відсутність розбіжності між визначеною цільовою собівартістю та прогнозованою, яку не можна ліквідувати. Така розбіжність у разі наявності, має бути в межах виробничих можливостей зниження витрат підприємства та його постачальників.

Етап 4. Проведення функціонально-вартісного аналізу (ФВА) окремих компонентів та продукту в цілому. Проведення ФВА має забез­печити, за умов розбіжності, зниження прогнозованих витрат до рівня цільової собівартості.

Етап 5. Таргет-костинг постачальників та дистриб'юторів, аналіз ланцюжка вартості. Після визначення цільової собівар­тості всього продукту в цілому, визначають її цільовий рівень за окремими функціями та їх фізичними носіями— компонентами (елементами конструкції). Цільова собівартість компонентів, які постачаються підприємству є предметом домовленостей з поста­чальниками. Якщо потрібно знизити собівартість компонентів нового продукту, спеціально утворені робочі групи аналізують можливості здешевлення виробничих процесів як у постачальни­ка, так і під час логістичних операцій.

Етап б. Ітеративне порівняння прогнозованої собівартості з цільовою. Процес досягнення цільового рівня собівартості відбу­вається неоднаково для всіх компонентів та процесів, пов'язаних із виробництвом нового продукту. Величина зниження витрат за окремими компонентами до рівня цільових визначається на осно­ві оціночних суджень, підставою для яких може бути значущість (споживча цінність) компонента, тенденції аналогічних оцінок, інші дані.

Процес узгоджень є ітеративним (багатоетапним; таким, що повторюється) та триває до моменту досягнення цільової собівар­тості в цілому та по кожному з компонентів продукту, чи прий­няття рішення про недосяжність цільових показників та повер­нення до 1-го етапу таргет-костингу.

Етап 7. Управління витратами на стадії виробництва нового продукту. Після запуску нового продукту у виробництво управління та моніторинг витрат можуть здійснюватися за допомогою поточного бюджетування та звичайних методів, таких як стандарт-костинг.

Дата добавления: 2013-12-14