Право власності на землю

Конституція України і Земельний кодекс України вста­новлюють, що земля в Україні може бути в приватній, ко­мунальній і державній власності.

Об'єктом права власності на землю є земельна ділян­ка — частина земної поверхні з установленими межами і певним місцем розташування.

Суб'єктами права власності на землю є:

1) громадяни та юридичні особи — на землі приватної власності. Громадяни України можуть придбати ділянки землі сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. Іноземні громадяни і особи без громадянства можуть набути право власності на земельні ділянки тільки несільськогосподарського призначення. Земельний кодекс містить перелік земель комунальної і державної власності, що не можуть передаватися в приватну власність (землі загального користування населених пунктів, землі природно-заповідного фонду, транспорту, оборони та ін.);

2) територіальні громади, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядуван­ня, — на землі комунальної власності. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, а також земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти комунальної власності;

3) держава, що реалізує це право через відповідні орга­ни державної влади (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації), — на землі державної власності. У державній власності перебувають всі землі України, крім земель комунальної і приватної власності.

Іноземні держави можуть придбати у власність земельні ділянки для розміщення будинків і споруд дипломатичних представництв.

Земельна ділянка може перебувати в загальній власно­сті з визначенням частки кожного з учасників (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників (спільна сумісна власність).

Права та обов'язки власника

Власники земельних ділянок мають право:

1) продавати чи іншим чином відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

2) самостійно господарювати на землі;

3) власності на посіви і насадження, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

4) використовувати наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, лісові насадження, водні об'єкти;

5) на відшкодування збитків, передбачених законом;

6) споруджувати житлові будинки, виробничі й інші будівлі та споруди.

Власники земельних ділянок зобов'язані:

1) забезпечувати використання їх за цільовим призна­ченням;

2)дотримуватись вимог законодавства про охорону нав­колишнього середовища;

3) вчасно сплачувати земельний податок;

4) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і землекористувачів;

5) підвищувати родючість ґрунту і зберігати інші ко­рисні властивості землі;

6) дотримуватись правил добросусідства і обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів і охо­ронних зон;

7) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Дата добавления: 2013-12-14