Принцип систематичності

Потрібно підкреслити, що враховувати індивідуальні особливості - це не значить іти на приводу в них. Індивідуальні властивості, зокрема типологічні особливості вищої нервової діяльності, піддаються спрямованій зміні. У процесі фізичного виховання передбачається гармонійне всебічне вдосконалювання форм і функцій організму. При цьому ставиться завдання не тільки поліпшити вроджені дані, але й сформувати нові (уміння, навички, форми поводження).

Індивідуальні особливості не виключають загальних властивостей, властивим різним індивідам. Тому індивідуальний підхід невірно було б розглядати як щось несумісне із загальними шляхами виховного процесу. Індивідуалізація здійснюється на основі загальних закономірностей навчання й виховання, причому здебільшого її цілком можна забезпечити в групових заняттях.

Індивідуальний підхід у процесі навчання й виховання необхідний при рішенні будь-якого приватного завдання - будь те формування знань, умінь і навичок або виховання фізичних і духовних якостей. Він виражається в диференціації навчальних завдань і шляхів їхнього виконання, норм навантаження й способів її регулювання, форм занять і прийомів впливу відповідно до індивідуальних особливостей що займаються.

Доступність означає не відсутність труднощів, а посильну міру їх, тобто такі труднощі, які можуть бути успішно переборені при належній мобілізації фізичних і духовних сил що займаються. Разом з тим не всякі подолані труднощі можна вважати з педагогічної точки зору доступної. Якщо, скажемо, що починає спортсмен здатний якийсь час виконувати тренувальну роботу в тім же обсязі, що й кваліфіковані спортсмени, то це ще не виходить, що дане навантаження йому доступна. Правильно оцінити доступність фізичних навантажень можна лише з обліком їхнього оздоровчого ефекту. Доступними можна вважати ті навантаження, які ведуть до зміцнення й збереження здоров'я.

Доступність фізичних вправ безпосередньо залежить, з одного боку, від можливостей що займаються, а з іншого боку - від об'єктивних труднощів, що виникають при виконанні тої або іншої вправи в силу характерних для нього особливостей (координаційної складності, інтенсивності й тривалості зусиль, і т.д.). повна відповідність між можливостями й труднощами означає оптимальну міру доступності.

Особливе значення цього принципу в області фізичного виховання обумовлене тим, що тут піддаються інтенсивним впливам життєво важливі функції організму. Варто перевищити посильну міру фізичних навантажень, як виникає погроза для здоров'я що займається й фізичні вправи замість оздоровчого можуть дати протилежні ефект. Уміле дотримання принципу доступності й індивідуалізації є тому заставою оздоровчого ефекту фізичного виховання. Разом з тим це й одна з необхідних передумов активності що займається й прискореного досягнення ними намічених цілей.

Принцип доступності й індивідуалізації називають також принципом обліку особливостей воспитуемых і посильности пропонованих їм завдань. Обидві ці формулювання виражають, по суті, те саме - необхідність будувати навчання й виховання відповідно до можливостей воспитуемых, з огляду на особливості віку, підлоги, рівень попередньої підготовленості, а також і індивідуальні розходження фізичних і духовних здатностей.

Дата добавления: 2013-12-14