Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Доходи і видатки місцевих бюджетів


Економічна суть місцевих бюджетів полягає у фор­муванні грошових фондів, які є фінансовим забезпечен­ням діяльності місцевих рад народних депутатів і місце­вих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

Активний вплив місцевого самоврядування на фор­мування нових суспільних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме в своєму розпорядженні достатню кількість фінансових ресурсів. Згідно з чин­ним законодавством органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно розробляють, за­тверджують і виконують бюджети місцевого самовряду­вання. Втручання в цей процес з боку державних органів не допускається. Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших місцевих бюджетів і до держав­ного бюджету України.

У доходи республіканського бюджету АР Крим, об­ласного, міського бюджетів зараховуються:

— частина податку на додану вартість та акцизного збору, яка визначається Законом про Державний
бюджет України на наступний рік, але становить не менше 20 % ;

— податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм підпорядкування й власності (окрім ко­мунальної) в розмірі, що становить 70 % від став­ки, передбаченої чинним законодавством для
відповідної категорії платників, та 100 % подат­ку на прибуток підприємств і організацій кому­нальної власності цього рівня;

— частина податку з доходів фізичних осіб;

— надходження від внутрішніх позик і грошово-ре­чових лотерей, що проводяться за рішенням відпо­відних представницьких органів влади згідно із законами України;

— частина доходів від приватизації державного май­на, яка визначається Законом про Державний бюд­жет на наступний рік;

— відрахування, дотації та субвенції з Державного бюджету України;

— надходження від оренди цілісних майнових комп­лексів, що перебувають у комунальній власності
цього рівня;

— дивіденди, одержані на акції та цінні папери, що належать державі в акціонерних підприємниць­ких структурах, створених за участю підприємств комунальної власності цього рівня.

До місцевих бюджетів зараховують місцеві податки і збори, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До місцевих податків і зборів належать: податок на рекламу, комунальний податок, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, ку­рортний збір, збір за видачу дозволу на розміщення об'єк­тів торгівлі та сфери послуг та ін.

Місцеві податки і збори встановлюються міськими, селищними й сільськими радами в межах граничних розмірів (ставок), визначених законодавством.



Ради, ухвалюючи рішення про запровадження місце­вих податків і зборів, затверджують положення щодо кожного їх виду, де визначаються платники, об'єкти оподаткування, ставки податків і зборів, пільги, поря­док їх обчислення і терміни перерахування до місцевих бюджетів, органи, що здійснюють контроль за справлян­ня податків і зборів, відповідальність органів та плат­ників за дотримання нормативно-правових актів з пи­тань оподаткування.

Ради в межах своєї компетенції мають право надава­ти відтермінування у сплаті місцевих податків і зборів, звільняти певні категорії платників від їх сплати.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійс­нюється органами державної податкової служби га міс­цевими радами.

З місцевих бюджетів видатки скеровуються на такі цілі:

— фінансування установ та організацій освіти, куль­тури, науки, охорони здоров'я, фізичної культу­ри, молодіжної політики, соціального забезпечен­ня та соціального захисту населення, що перебу­вають у підпорядкуванні виконавчих органів влади АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних закладів відповідно до покладених на ці органи функцій;

— тримання представницьких і виконавчих органів влади АР Крим, областей, міст Києва і Севастопо­ля та органів місцевого самоврядування;

 

— фінансування підприємств і господарських опера­цій, що входять до складу місцевого господарства,
природоохоронних заходів;

— інші заходи, що фінансуються відповідно до чин­ного законодавства України з бюджетів АР Крим,
областей, міст Києва і Севастополя.

Усі ці витрати безпосередньо пов'язані з інтересами широких верств населення й суттєво впливають на за­гальні соціальні процеси в державі й, насамперед, на рівень добробуту, освіченості, забезпеченості медични­ми послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачуваних обставин.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення на конкретні цілі, що пов'язані з реаліза­цією програм, перелік яких визначено Бюджетним ко­дексом.

Бюджетним кодексом передбачено критерії розмежу­вання видів видатків між місцевими бюджетами. Роз­межування здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання по­слуг та наближення їх до безпосереднього споживача.

Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи.

Перша група — видатки на фінансування бюджет­них установ і заходів, що забезпечують першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів.

Друга група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх гро­мадян України.

Третя група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіо­нах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань; видатки другої групи — з бюджетів міст республіканського значення, АР Крим і міст обласного значення, а також районних бюджетів; видатки третьої групи — з бюджету АР Крим та облас­них бюджетів.

дисбаланс, додаткових податків. Ще один шлях — передання центральною владою частини своїх податків територіальному рівню влади, що має такий дисбаланс. Вертикальних фіскальних дисбалансів можна позбу­тися і за рахунок надання центральною владою грантів, субсидій та інших трансфертів.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Місцеві фінанси в економічній системі держави | Пенсійний фонд України

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 193; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.