Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пенсійний фонд України




Соціально-економічна суть спеціальних цільових державних фондів

Збалансування місцевих бюджетів

Однією з головних цілей державної регіональної фінансової політики щодо збалансування місцевих бюд­жетів є подолання вертикальних і горизонтальних дисбалансів і фінансове вирівнювання.

Під вертикальним дисбалансом розуміють невід­повідність між обсягами фінансових ресурсів того чи: іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обся­гами завдань та обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центральною, ре­гіональною і місцевою владами. Вертикальний фіскаль­ний дисбаланс означає недостатність фінансових ресур­сів у певного рівня влади для забезпечення громадським і державних послуг у межах його завдань.

Зарубіжна практика свідчить: вертикальні фіскальні дисбаланси можна усунути кількома шляхами. Цен­тральна влада або влада вищого територіального рівня може взяти на себе частину обов'язків із надання дер­жавних і громадських послуг і цим зменшити коло обов'язків тс»го рівня влади, де виник вертикальний фіс­кальний дисбаланс.

Інший шлях — це запровадження владою того тери­торіального рівня, де виник вертикальний фіскальний


 

Тема 12.СПЕЦІАЛЬНІ ЦІЛЬОВІ ДЕРЖАВНІ ФОНДИ

1. Соціально-економічна суть спеціальних цільових державних фондів.

2. Пенсійний фонд України.

3. Фонд загальнообов'язкового державного соціального стра­хування у зв 'язку з тимчасовою втратою працездатності.

4. Фонд загальнообов'язкового державного соціального стра­хування на випадок безробіття.

5. Фонд загальнообов'язкового державного соціального стра­хування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Цільові державні фонди - це сукупність фінансових ре­сурсів, які знаходяться у розпорядженні держави або місце­вих органів управління та мають цільове призначення.

Цільові фонди виступають одним із методів перерозподілу на­ціонального доходу і виконують два важливих завдання:

- забезпечують додатковими коштами пріоритетні сфери економіки;

- розширюють коло соціальних послуг населенню.
Необхідність функціонування цільових державних фондів обу­мовлюється такими причинами:

- бюджет, через незакріпленість більшої частини доходів, зу­мовлює дефіцитне фінансування окремих статей видатків. Цільові фонди забезпечують цільове спрямування та використан­ня коштів;

- швидкі зміни в економічному житті зумовлюють необ­хідність прийняття оперативних рівень у сфері перерозподілу фінансових ресурсів. Таку оперативність забезпечити через бюд­жет досить важко, оскільки останній приймається у формі За­кону і підлягає парламентському контролю. Цільові фонди фор­муються виконавчими органами і є більш прийнятними для вико­нання вказаних завдань;

- наявність дефіциту бюджету. За умови активного сальдо кошти того чи іншого цільового фонду можуть використовува­тися на фінансування бюджетного дефіциту;

- багатогранність форм власності й господарювання, що пе­редбачає використання в суспільстві не лише бюджетного ме­ханізму розподілу національного доходу, а й інших його форм.

Цільові державні фонди класифікують за певними ознаками:

1. За цільовим призначенням

- економічні;

- соціальні.

2. За рівнем управління

- державні;

- регіональні

3. За періодом функціонування

- постійні (Пенсійний фонд україни, фонд соц.. страхування з тимчасової втрати працездатності,фонд загальнообов’язкового страхування на випадок безробіття, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворінь.)

- тимчасові(фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, інноваційний фонд. Фонд охорони праці, фонд сприяння конверсії. Фонд охорони навколишнього середовища).

4. За джерелами функціонування

- бюджетні;

- позабюджетні

5. За економічним змістом

- інвестиційні;

- позикові;

- військові4

- науково-дослідні;

- соціального захисту;

- соціального розвитку

6. За юридичним статусом

- державні;

- змішані;

- громадських організацій;

- підприємств

Функціонування системи загальнообов'язкового пен­сійного страхування регламентується Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня" від 09.07.2003 р.

Згідно з цим Законом пенсійна система складається з трьох рівнів:

— солідарної системи;

— накопичувальної системи;

— системи недержавного пенсійного забезпечення.
До системи обов'язкового пенсійного страхування належать солідарна і накопичувальна системи. Причо­му до солідарної системи надходять внески від підпри­ємств, установ та організацій, а до накопичувальної — від застрахованих осіб. Накопичувальна система поки що не працює, а всі внески надходять до системи солі­дарного пенсійного страхування.

Під час реформування пенсійного забезпечення пе­редбачається, паралельно з трудовими пенсіями, в межах загальнообов'язкового державного пенсійного страху­вання і державного пенсійного забезпечення запрова­дити додаткові пенсії в системі недержавного пенсійно­го страхування через інститут недержавних пенсійних фондів. З урахуванням цього додаткова пенсія — це форма соціального захисту громадян, яка полягає у доб­ровільному чи обов'язковому перерахуванні обумовле­них договором внесків до недержавних пенсійних фон­дів з наступною щомісячною виплатою особі, поряд з ос­новною, окремої пенсії при досягненні нею відповідного віку.

За рахунок коштів Пенсійного фонду (ПФ) у солі­дарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

----пенсія за віком;

— пенсія за інвалідністю;

— пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Окрім того, кошти ПФ використовуються на:

— фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій органами ПФ;

— оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

— формування резерву коштів ПФ.

Джерелами формування коштів ПФ є:

1) страхові внески;

2) інвестиційний дохід від інвестування резерву кош­тів;

3) суми фінансових санкцій за порушення норм пен­сійного законодавства;

4) благодійні та добровільні внески;

5) інші надходження.

Для функціонування накопичувальної системи Пен­сійним фондом створюється Накопичувальний фонд, в якому майбутнім пенсіонерам відкривають індивіду­альні пенсійні рахунки.

Кошти Накопичувального фонду використовуються з різною метою.

1) Для здійснення пенсійних виплат (обирається один із наступних видів виплат):

а) довічна пенсія зі встановленим періодом;

6) довічна пенсія подружжя;
в) одноразова виплата.

2) Для інвестування з метою отримання доходу на користь застрахованих осіб.

3) Для сплати послуг виконавчої дирекції ПФ, по­в'язаних з адміністративним управлінням Накопичу­
вальним фондом.

4) Для сплати послуг з проведення планової ауди­торської перевірки та ін.

Застрахована особа в разі досягнення нею пенсійно­го віку має право на отримання довічної пенсії за раху­нок коштів її накопичувального пенсійного рахунку. Страхування і виплата довічної пенсії здійснюється страховою організацією, яку обирає для себе застрахо­вана особа. З цією метою застрахована особа повідом­ляє територіальний орган ПФ про обрану нею страхову організацію та подає письмову заяву про перерахуван­ня коштів для оплати договору страхування довічної пенсії до цієї страхової організації.

Органи ПФ ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внес­ків. Кожній застрахованій особі відкривається персо­нальна облікова картка і надається постійний ідентифі­каційний номер державного реєстру.

Платниками збору до ПФ є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші установи і організації;

2) фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору;

3) юридичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валюти;

4) суб'єкти підприємницької діяльності, які торгу­ють ювелірними виробами;

5) суб'єкти підприємницької діяльності, які торгу­ють автомобілями;

6) суб'єкти підприємницької діяльності, які торгу­ють нерухомим майном;

7) юридичні та фізичні особи, що користуються по­слугами мобільного зв'язку та оператори мобільного
зв'язку.

Збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в устано­вах банків на виплату заробітної плати.

Платники цього виду збору зобов'язані зареєструва­тися в органах ПФ за місцем свого знаходження.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 442; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.