Напрями аналізу інших взаємозв’язаних фінансових активів: грошового потоку та цінних паперів

Вартість фінансових активів, таких як звичайні акції або облігації, залежить від трьох основних факторів: грошового потоку від активів; темпів приросту грошового потоку; ризику або непев-ності грошового потоку.

Збільшення грошового потоку підвищує ціну акцій.

Грошовий потік, або Cash flow, = Чистий дохід (виручка) + Безготівкові витрати (такі як амортизаційні відрахування).

Готівка (гроші в касі, депозит у банку, чеки, грошові перекази), прості акції, державні облігації та інші ходові цінні папери (наприклад, векселі) — це фінансові (оборотні) активи підприємства, які можуть бути закладені під заставу як гарантія сплати боргу і тим самим забезпечити ліквідність і платоспроможність підприємства.

Визначимо грошовий потік за такими даними підприємства, тис. грн:

	Дохід (виручка) від реалізації товарів і послуг
	Витрати на виробництво
	Дохід без вирахування процентів за кредит і податків (р. 3 = = р. 1 – р. 2)
	Сплата процентів і податків
	Чистий дохід (виручка) (р. 5 = р. 3 – р. 4)
	Амортизаційні відрахування
	Грошовий потік (р. 7 = р. 5 + р. 6)

Менеджер повинен вкладати гроші з найменшим ризиком. Фінансовим менеджерам потрібно знати, коли треба мобілізувати оборотний капітал, як керувати активами, що приведе до підвищення цін на звичайні акції підприємства.

Щоб забезпечувати платоспроможність підприємства, потрібен аналіз циклу його ділової активності, який допоможе фінансовому менеджеру заощаджувати кошти, запобігати затоварюванню, підтримувати виробничі потужності на належному рівні. Урахування ділової активності дає змогу краще керувати виробництвом та оперувати запасами, щоб устигати за змінами в бізнесі. Коли загальна ділова активність зростає, підприємство збільшує свої капітальні вкладення у виробництво товарів; коли спад, воно згортає свою діяльність.

Кредитори завжди до певної міри скорочують фінансову діяльність фірми, а саме — обмежують виплату дивідендів за умови наявних низьких прибутків або ж примушують підтримувати ліквідність підприємства на певному рівні, аби гарантувати повернення боргів.

Велика кредиторська заборгованість збільшує рівень фінансового ризику і змушує сплачувати визначені за зобов’язаннями гроші. Разом з тим, значна кількість випущених в обіг цінних паперів (активу) може зменшити дохід на акцію (пасив).

Урахування ринкової пропозиції акцій підприємства пов’язане з контролем рівня його витрат на виробництво, де найголовнішим є підтримання витрат на такому рівні, щоб можна було встановити конкурентоспроможні ціни на товари й послуги.

Закупівля сировини за низькими цінами зменшує витрати на виробництво та підвищує конкурентоспроможність товарів. І навпаки, якщо гроші вже вкладено, а попит не зростає, як передбачалося, то даремно нагромаджувати запаси товарів і сировини, неповністю використовувати виробничі потужності підприємства.

Підприємства можуть використати статистичні дані для визначення часу змін ділової активності, а отже — з’ясувати, коли краще вкладати гроші або брати в борг, коли погасити борг або збільшити капітал і розширити виробничі потужності. За допомогою статистики підприємства можуть передбачити сезонні зміни в обсязі продажу, скористатись інформацією для вчасного фінансування своїх тимчасових потреб, своєчасно закупити сировину, ефективніше керувати процесом нагромадження запасів.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Балансова вартість — сума, за якою актив включається до балансу після вирахування будь-якої суми нагромадженої амортизації (залишкова вартість).

Дебіторська заборгованість — сума боргів, які належать підприємству, організації, установі від юридичних або фізичних осіб.

Нейтральний холдинговий прибуток — відображає зміни в загальному рівні ринкових цін, тобто інфляції.

Номінальний холдинговий прибуток — доходи від приросту вартості запасів у результаті зміни цін цих активів протягом звітного періоду. Він утворюється не тільки для нефінансових, а й для фінансових активів, а також як для активів, так і пасивів, та охоплює нейтральний і реальний холдинговий прибуток.

Оборотні активи — гроші та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші оборотні активи, призначені для реалізації або виробничого споживання впродовж операційного циклу або протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

Оборотність грошей — кількість оборотів, які роблять за рік гроші підприємства.

Переоцінена сума активу — справедлива вартість активу на дату переоцінки мінус сума будь-якої подальшої нагромадженої амортизації (або, за СНР — споживання основного капіталу).

Питома витрата палива та енергії — середня витрата певного виду ресурсу на одиницю (або тисячу одиниць) виробленої продукції в натуральному вимірі.

Поточна фінансова інвестиція — інвестиція, яка легко реалізується за своїм характером і призначається для утримання протягом не більш як одного року.

Реальний холдинговий прибуток відображає зміну активів за рахунок відносної зміни цін тільки активів.

Сальдування — різниця між ресурсами та їх використанням за поточними операціями в СНР. Сальдуються зміни як нефінансових активів і пасивів, так і фінансових. Яскравий приклад сальдування — показник«Зміна запасів».

Тривалість обороту коштів — кількість днів між датою купівлі сировини, матеріалів і датою надходження виручки від реалізації.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які існують відмінності в класифікаціях оборотних активів за стандартами бухгалтерського обліку й методологією СНР?

2. У чому різниця між номінальним, нейтральним і реальним холдинговим прибутком для оборотних активів? У яких рахунках нагромадження відображаються ці показники?

3. Розкрийте суть трьох основних методів, які використовуються для визначення потреб підприємств у коштах за рахунок зовнішніх джерел.

4. Як розраховується середній термін погашення дебіторської заборгованості покупцями? Якщо цей період для підприємства дорівнює 50 днів, а середній термін по галузі 30 днів, то що це означає?

5. Розкрийте зміст індексів питомих витрат палива й енергії.

6. Що характеризують показники швидкості та тривалості обороту запасів і як вони розраховуються?

7. Які існують джерела статистичної інформації про оборотні активи?

ЛІТЕРАТУРА

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: Пер. з англ. — К.: Ком. із Міжнар. стандартів бух. обліку. Федер. проф. бухгалтерів і аудиторів України. 2000. — 1272 с.

2. Национальные стандарты бухучета: Учеб.-практич. пособие. — Днепропетровск: ООО «Баланс-Клуб», 2000. — ч. І. — 33 с. — ч. II. — 251 с.

3. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: Пер. з англ. — К.: Вік: Глобус, 1992. — 383 с.

4. Рябушкин Б. Т. Национальные счета и экономические балансы. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 256 с.

5. Система национальных счетов. 1993. — Брюссель; Люксембург; Вашингтон; Нью-Йорк; Париж, 1998. — 723 с.

Фінанси підприємств / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2001. — 570 с

Дата добавления: 2013-12-14