Сутність і завдання статистичного аналізу

План

Лекція №11. Тема 10. Статистика результатів фінансово-господарської діяльності підприємств

1. Сутність і завдання статистичного аналізу

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства

3. Аналіз прибутковості та рентабельності

4. Аналіз ліквідності та платоспроможності балансу

5. Аналіз ділової активності

В умовах розширення напрямів і сфер діяльності суб’єктів господарювання зростає необхідність статистичного вивчення та оцінювання результативності їх функціонування. Фінансовий стан будь-якої інституційної одиниці (будь-якого підприємства) залежить від багатьох факторів, а саме від забезпеченості фінансовими ресурсами, рівня їх використання, розміщення, можливостей виробництва та збуту, внутрішніх і зовнішніх умов, відносин з партнерами та споживачами, конкурентного середовища, платоспроможності, співвідношення попиту та пропозиції на ринку. Аналіз за цими напрямами дає змогу отримати уявлення про ефективність фінансово-госпо-
дарської, виробничої, збутової, маркетингової діяльності інституціональної одиниці (підприємства). Ця інформація впливає на характер управлінських рішень на мікрорівні в напрямі коригування обраної стратегії розвитку окремої господарської одиниці (зміна бізнес-планів, контроль за їх здійсненням, поліпшення результативності) та дозволяє агрегувати її на макрорівні для визначення фінансового стану країни в цілому, контролю, оцінки функціонування секторів економіки та обґрунтування подальшої політичної стратегії [6, с. 1].

Методика статистичного аналізу фінансового стану підприємства та результатів його діяльності ґрунтується на фінансовій звітності, розрахунку фінансових показників і характеристиці внутрішніх та зовнішніх впливів на суб’єкт господарювання.

Кожен суб’єкт господарювання, що може від власного імені володіти активами, брати на себе зобов’язання, займатися господарською діяльністю, здійснювати операції з іншими одиницями, нести відповідальність, є, згідно із СНР [6, с. 89], інституційною одиницею.

Предметом статистики результатів фінансово-господарської діяльності є кількісний бік у поєднанні з якісними змінами масових процесів і явищ, стосовно фінансових або грошових відносин, що виникають у процесі формування основного та оборотного капіталу, коштів інституційних одиниць, їх розподілу та використання. Процес або діяльність, яка здійснюється під контролем і відповідальністю суб’єкта господарювання, що використовує працю, капітал, товари та послуги з метою випуску інших товарів і послуг, має назву виробнича діяльність за категоріями СНР [6, с. 115].

Головною метою статистичного аналізу оцінки господарської діяльності на мікрорівні є характеристика фінансового потенціалу суб’єкта господарювання за допомогою інформативних показників і статистичних методів. Основними завданнями статистки фінансових результатів є:

· оцінювання ефективності використання ресурсів;

· аналіз характерних закономірностей та тенденцій фінансового стану підприємств і на цій основі — стабільності їхнього функціонування;

· виявлення диспропорцій у діяльності підприємств;

· аналіз прибутковості та рентабельності;

· виявлення резервів підвищення ефективності діяльності для обґрунтування відповідних управлінських рішень.

Результативність управління підприємством як інституційною одиницею, значною мірою визначається рівнем його організації та якістю інформаційного забезпечення. Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є фінансова звітність підприємства, що охоплює баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів. Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Метою складання балансу (форма № 1) є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. На підставі даних про баланс визначається кінцевий фінансовий результат діяльності суб’єкта господарювання, а також здійснюється оперативне фінансове планування, контроль за рухом грошових потоків, аналіз стабільності підприємства. Види активів і пасивів, що використовуються в балансі, ідентифікуються згідно із загальноприйнятою їх класифікацією за методологією СНР [6, с. 295]. За Системою для аналізу економічного стану інституційної одиниці (або сектору) з метою характеристики величини її фінансових і нефінансових ресурсів складається Баланс активів і пасивів, що є прототипом форми № 1.

Активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому. Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

У табл. 1 наведено форму балансу в агрегованому вигляді, а також умовні позначення підсумків розділів балансу та деяких важливих груп статей у розділах.

Таблиця 1

Дата добавления: 2013-12-14