Порівняльний огляд фразеологізмів у східнослов’янських мовах

Зміст, види та методи внутрішкільного контролю.

Організація перевірки стану будь-якого з питань навчального процесу складається з кількох етапів: визначення мети контролю - складання плану перевірки – вибір форм і методів контролю – констатування фактичного стану справ- об'єктивна оцінка цього стану – висновки, які випливають з оцінки – пропозиції по вдосконаленню навчально-виховного процесу або усунення недоліків – визначення термінів усунення недоліків і, якщо потрібно, повторний контроль за виконанням
пропозицій.

До внутрішнього контролю ставляться такі вимоги: його індивідуальний характер, що вимагає здійснення контролю за роботою кожного члена колективу; систематичність і раціональність на всіх етапах навчально-виховного процесу; всебічність і різноманітність форм; об'єктивність, що виключає суб'єктивні і помилкові оціночні судження і висновки; диференційований підхід, що враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Контроль навчально-виховного процесу керівниками школи: розподіл сфер контролю між керівниками школи; види контролю; методи контролю; гласність результатів контролю; контроль і допомога вчителям.

Види внутрішкільного контролю:

а) класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованості учнів якогось класу, якість і методи викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей;

б) фронтальний: стан викладання окремих предметів в усіх або окремих класах, стан роботи класних керівників у всіх або окремих класах;

в) тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою, рівень знань і вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стан роботи класних керівників у якомусь напрямку і т.п.;

г) персональний: продуктивність викладацької діяльності, методичний рівень учителя в цілому або якоїсь сторони його діяльності;

д) оглядовий: стан шкільної документації, стан трудової дисципліни, стан навчального обладнання.

Методи внутрішкільного контролю:

а) спостереження: відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням;

б) перевірка документації: робота з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів і т.п.;

в) опитування: 1)усне: невимушена або цілеспрямована бесіда за спеціально підготовленою програмою; 2) письмове - контрольна робота (зріз): перевіряються варіанти відповідай на запрограмовані запитання, анкетування закрите – варіанти відповідей обмежені;

г) тестування: метод психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;

д) ретроспективний розбір: оцінка діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів і т.п.

За ознакою логічної послідовності внутрішкільний контроль може бути: поточний, попередній, проміжний підсумковий, а також епізодичний і періодичний. Зміст внутрішкільного контролю основних видів діяльності:

а) навчальний процес: виконання навчальних програм, рівень знань і навичок учнів, продуктивність праці вчителя, індивідуальна робота з обдарованими дітьми, якість позаурочної предметної діяльності, наявність в учнів навичок самостійної роботи;

б) виховний процес: рівень вихованості учнів, рівень громадської активності учнів, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів, якість профілактичної підготовки з педагогічне занедбаними дітьми;

в) методична робота: методичний рівень кожного вчителя, методичний рівень кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів;

г) наукова і експериментальна діяльність: відповідність цієї діяльності концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень, результативність нововведень, рівень наукової освідченості педагогів, науково-дослідницька робота учнів;

д) психологічний стан: ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічна підготовленість колективу до вирішення певної проблеми, введення якоїсь нової структури і т.п.;

е) забезпечення навчально-виховного процесу необхідними умовами: охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, забезпеченість навчально-технічним обладнанням.

Форми внутрішкільного контролю:

а) колективна форма: до контролю залучаються всі ступені управління: адміністрація, керівники кафедр, досвідчені вчителі, учні, батьки;

б) взаємоконтроль: до контролю залучаються керівники кафедр, досвідчені вчителі і класні керівники через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів;

в) самоконтроль: делегується найбільш досвідченими учителям і класним керівникам з обов'язковою періодичною звітністю за пропонованими схемами;

г) адміністративний плановий контроль: здійснюється директором, його заступниками, керівниками кафедр у відповідності з планом внутрішкільного контролю;

д) адміністративний регулюючий (позаплановий) контроль: здійснюється директором і його заступниками при появі непередбачених планом проблем.

Українська, білоруська і російська мови характеризуються величезною кількістю різноманітних фразеологізмів. Багато із них відзначаються однаковим змістом і тотожною формою:

а) іменні – укр.: раб своїх звичок, ума (розуму) палата, тертий калач, ахіллесова п’ята, лебедина пісня, біла ворона, права рука, кров з молоком не в своїй тарілці, туман в голові; блр.: раб сваіх звычак, розуму палата, церти калач, ахілесава п’ята, лебядзіная песня, белая варона, правая рука, кроў з малаком, не ў сваей талерцы, туман у галаве; рос. раб своих привычек, ума (разума) палата, тертый калач, ахиллесова пята, лебединая песня, белая ворона, правая рука, кровь с молоком, не в своей тарелке, туман в голове;

б) дієслівні – варити воду, дати маху, за двома зайцями, повертати оглоблі, умивати руки, вивести на чисту воду, морочити голову, намилити голову, держати порох сухим, купити кота в мішку; блр.: варыць ваду, даць маху, за двума зайцамі, паварочваць аглоблі, абмываць (умываць рукі), вивесці на чыстую ваду, марочіць галаву; намиліць галаву, трымаць порах сухім, купіць ката у мяшку; рос. варить воду, дать маху, за двумя зайцами, разворачивать оглобли, умывать руки, вывести на чистую воду, морочить голову, намылить голову, держать порох сухим, купить кота в мешке;

в) ад’єктивні – укр.: нечистий на руку, легкий на руку, гострий на язик, блр.: нячысты на руку, лëгкі на руку, востры на язык; рос. нечистый на руку, легкий на руку, острый на язык.

Прислів’я, приказки, крилаті слова структурно співвідносні з реченнями. Серед них в трьох мовах наявні еквівалентні за змістом і формою стійкі фрази, наприклад, укр.: Чорна кішка пробігла. Моя хата скраю. Друзі пізнаються в біді. Вовків боятися – в ліс не ходити. Горбатого могила виправить; блр.: Мая хата з краю. Чорная котка прабегла. Сябри пазнаюцца в бядзе. Гарбатага магіла выправіць. Волкаў баяцца – у лес не хадзіць; рос. Черная кошка пробежала. Моя хата с краю. Друзья познаются в беде. Волков бояться – в лес не ходить. Горбатого могила исправит.

Трапляються фразеологізми, однакові за значенням у всіх трьох мовах, і частково різні за лексичним складом, наприклад:

– укр.: Бездонної бочки (діжки) не наллєш. Не святі горшки ліплять. Світ не без добрих людей. З миру по нитці – голому сорочка. Сім п’ятниць на тиждень. Маслом каші не зіпсуєш. Ліс рубають – тріски летять;

– блр. Бяздоннай бочкі не нальешь. Не багі гаршкі абпальваюць. Свет не без добрых людей. З міру па нітцы – голаму кашуля. Сем пятніц на тыдні. Алеем кашы не сапсуеш. Лес сякуць -– трэскі ляцяць;

– рос. Бездонную бочку (кадку) не наполнишь. Не боги горшки обжигают. Мир не без добрых людей. С миру по нитке – голому рубашка. Семь пятниц на неделе. Маслом каши не испортишь. Лес рубят – трески летят.

Часто в трьох мовах одне й те ж поняття передається різними фразеологізмами: бити байдики – бить баклуши – біць лынды (від линдати «ледарювати»), пошитися в дурні – остаться в дураках – пашицца у дурні, замилювати очі – втирать очки – туманіць вочи, голод не свій брат – голод не тетка –голад не цетка; укр.: поки сонце зійде, роса очі виїсть – блр.: сморж (равлик) паўзе, пачаканку в’язе,укр. бачать очі, та ба! – блр.: рыбка ў рацэ, ды не руцэ.

Національна специфіка східнослов’янських мов мов виявляється й у тому, що певне поняття в одній мові передається фразеологізмом, а в другій — окремим словом чи вільним словосполученням, наприклад: укр.: пекти раки, карати на горло, піймати облизня; рос. покраснеть, казнить, получить отказ; блр.: пачырванець, пакараць смерцю, атрымаць адмову; блр.: на волі лëсу, рос. на произвол судьбы, укр.: напризволяще.

Дата добавления: 2013-12-14