Будова слова в східнослов’янських мовах

Українська, білоруська й російська мови мають багато спільних рис в галузі морфеміки. Мінімальною формальною частиною слова в них є морфема, що охоплює такі видові поняття: корінь, префікс, суфікс, конфікс, інтерфікс, постфікс, флексія. За ступенем сполучення з іншими морфемами вони бувають регулярними, тобто простежуються в багатьох словах різних семантичних груп (пор. укр. рубка, виноска, добірка; учителька, перепілка, свинарка; рос. рубка, виноска, подборка; перепелка, свинарка, блр. рубка, зноска, падборка; настаўніца, перапёлка, свінарка) і нерегулярними, що зустрічаються в одному — двох словах (укр. жен- их, діт- лах -и, пошт- амт, флот- илі -я, дму- х -а-ти; рос. жен- их, почт- амт, флот- или -я, дуть; блр. жан- іх, дзеткі, пашт- амт, флат- ылія, дзьмуць).

У сучасній українській мові, як і в російській та білоруській, морфеми діляться на дві групи: кореневі та афіксальні. Корінь — це обов’язкова морфема, яка містить основне лексичне значення. Афіксальні морфеми в східнослов’янських мовах необов’язкові частини слова. Вони бувають словотворчими (пор. укр. будинок — будиноч- ок, дід — пр а-дід, їхати — пере -їхати; рос. дом — дом- ик, дед — пра- дед, ехать — пере -ехать, блр. дом (хата) – хат- к- а, дзед – пра - дзед, ехаць – пера -ехаць) і формотворчими (укр. робити — з -робити, перечит- а -ти — перечит- ува -ти; рос. делать — с -делать, перечит- а -ть — перечит- ива -ть, стуч- а -ть — стук- н у- ть, блр. рабіць – з -рабіць, перачыт- а -ць – перачыт- ва -ць).

Словотворчими і формотворчими афіксами в східнослов’янських мовах є суфікси і префікси, які розподіляються на продуктивні, малопродуктивні і непродуктивні. Продуктивний афікс — це такий, за допомогою якого утворюються нові слова. Зокрема, в українській, білоруській і російській мовах продуктивними є префікси де -, дез -, анти - та ін. (пор. укр. деградація, девальвація, демілітаризація, дез­орієнтація, антинауковий, антивоенний; рос. деградация, девальвация, демилитаризация, дезориентация, антинаучный, антивоєнний; блр. дэградацыя, дэвальвацыя, дэмілітарызацыя, дезарыентацыя, антынавуковыя, антываенны), суфікси -(н)ик, - ист (- іст), - тель: укр. передовик, погодинник, таксист, семінарист, вихователь; зачинатель, каратель; рос. почасовик, висотник, передовик, истребитель; зачинатель, каратель; блр. перадавік, почасовик, таксіст, семінарист, выхавальнік, пачынальнік, каральнік, але: кіраўнік (і правіцель), абывацель, засядацель.

Непродуктивні афікси нових слів не утворюють. До них в трьох мовах належать одиничні суфікси, засвідчені поодинокими прикладами. Це суфікси - ух (- юх), - их, -адя (рос. -адья, блр. -аддзя), пор. укр. паст ух, кон юх, жен их, поп адя; блр. паст ух, кон юх, жан іх, пап аддзя; рос. паст ух, кон юх, жен их, поп адья. До непродуктивних належать також суфікси, засвідчені лише в небагатьох словах: - знь,

- анич (пор. укр. керм анич, прия знь, рос. руководи тель, прия знь; блр. кіраў нік, прыя зн асьць). Непродуктивними є префікси па -, су -, суб - (укр. па синок, па росток, су горб «невеликий пригорок», су пісок, суб тропіки, суб підряд «договір з певною організацією на часткове виконання нею якихось робіт, який укладає основний підрядник»; блр. па серб «пасинок», па растак, су горб «невялікай пагорак», су песь, су бтропікі, су бпадраду «дамову з пэўнай арганізацыяй на частковае выкананне ім якіх-небудзь работ, які складае асноўны падрадчык»; рос. пасынок, росток, сугорб, супесь, субтропики, субпідряд.

Для об’єднання основ в одне складне слово в українській і російській мовах використовуються єднальні морфеми, або інтерфікси: пор. укр. бур- е -вісник, тонк- о -шиїй, пруд- и -вус розм. «той, хто має довгі, пишні вуса; вусань, крутивус», тр- ою -рідний, дв- ох -атомний, сух- о -фрукти, пар- о -плав; блр. бур- а -веснік, танк- а -шыі, пруд- и -вус, тр- аю -радны, дв- ух -атомны, сух- а -фрукты, пар- а -ход, рос. бур- е -вестник, тонк- о -шеий, пруд- и -вус, тр- ою -родный дв- ух -атомный, сух- о -фрукты, пар- о -ход.

Дата добавления: 2013-12-14