Структура змішаної економічної системи

Залежно від того, які методи регулювання економічних процесів домінують у національній економіці, змішані економічні системи поділяються на дві частини: ринково державні і державно-ринкові.

Структура кожної національної змішаної економічної системи має два сектори: державний і приватний.

У ринково-державних змішаних економічних системах приватний сектор, представлений домогосподарствами та приватними підприємствами, є визначальним відносно державного. Поруч із ринковим ціноутворенням існує капіталістичний спосіб розподілу, що передбачає значну майнову нерівність у суспільстві. Відсоток державної власності у соціально-економічній системі ринково-державної змішаної економіки незначний, а може бути і повністю відсутній. Домінує приватна власність на фактори виробництва: індивідуальна та корпоративна. Державне регулювання економіки відбувається через податкову систему і зводиться до антимонопольної діяльності, виробництва суспільних благ тощо. Розподіл ресурсів у галузі народного господарства значною мірою визначається економічними, а не адміністративними законами. Макроекономічне планування національного виробництва з боку держави мінімальне, носить індикативний, рекомендаційний характер.

Другий тип змішаних економічних систем - державно-ринкові. Ці системи мають дещо інші особливості. Адміністративні методи регулювання тут більш поширені. Держава централізовано впливає на врівноваження сукупного попиту і пропозиції, здійснює перерозподіл доходів з метою усунення надмірних відмінностей у рівні доходів, корегує розподіл ресурсів з метою змін структури національного продукту, активно регулює зовнішньоекономічні відносини і валютний ринок, займається підприємницькою діяльністю, тощо.Типовим прикладом ринково-державних змішаних економічних систем служать національні економіки США, Великобританії, Німеччини, Швеції, а державно-ринкових - економіка Франції.

Змішану ринкову економічну систему, як окремий функціональний тип економічних систем, вирізняє її структура, що містить державний і приватний сектори. У приватному секторі змішаної економічної системи виробляються, обмінюються і споживаються блага і послуги індивідуального порядку. Тобто, виготовляються товари з метою особистого їх споживання. Приватний сектор характеризується взаємодією двох інституцій: домогосподарств і підприємств. Середовищем цієї взаємодії виступає національний ринок, який теж має свою структуру: ринок ресурсів та ринок продуктів. Домогосподарства на ринку ресурсів виступають продавцем, у яких підприємства купують необхідні їм фактори виробництва: землю, капітал, робочу силу, підприємницькі здібності. На ринку продуктів, навпаки, домогосподарства виступають у ролі покупців, виявляючи попит на результати виробництва підприємств: продуктові і промислові товари, послуги.

У державному секторі змішаної економічної системи відбувається виробництво так званих суспільних та квазісуспільних благ і послуг. Це такі результати національного виробництва, якими користується суспільство загалом (наприклад, сигнали маяка у морі). Іноді у державному секторі змішаних економічних систем, особливо державно-ринкових, продукуються також несуспільні блага, які призначаються для індивідуального споживання, тоді державні підприємства виступають такими ж суб'єктами ринкових відносин, як і приватні фірми. У змішаних економічних системах держава здійснює закупівлю товарів і послуг на ринку продуктів, факторів виробництва на ринку ресурсів для ефективного функціонування державних установ, а також виплачує так звані трансфери - державні платежі певним верствам населення, котрі з певних причин не в змозі себе утримати (вимушене безробіття, інвалідність, низький рівень доходів).

Основними напрямами та інструментами державного регулювання економіки України., із врахуванням світового досвіду, повинні стати: - регулювання та диференціація податкових ставок,

- регулювання процентних ставок по кредитах комерційних банків,

- інвестиції у виробничу та соціальну інфраструктури,

- державні замовлення, закупівлі,

- інвестиції у соціальну сферу,

- регулювання грошової маси,

- регулювання цін,

- державне програмування економіки, основними формами якого є розробка і реалізація національної програми та цільових комплексних програм.

Дата добавления: 2013-12-14