Гроші, природа грошей

В економічній теорії існують різні підходи до визначення суті і функції грошей. Так, по-різному трактують суть грошей прихильники трудової теорії вартості і представники інших теорій.

Згідно з трудовою теорією вартості, гроші виникли як результат товарного обміну, тобто гроші мають товарну природу. Ця теорія пояснює виникнення грошей через аналіз чотирьох форм вартості:

· проста або випадкова. Історично, перші акти обміну були у вигляді обміну одного товару на інший. Це був випадковий, епізодичний обмін;

· повна або розгорнута форма вартості приходить на зміну простій з розвитком обміну;

· загальна грошова: з подальшим розвитком обміну стихійно із всіх товарів виділяється один товар, у якому починають вимірювати свою вартість усі інші товари, виникає загальна форма вартості.

Вартість є внутрішнім змістом процесу обміну. Вона проявляється у вигляді мінової вартості, тобто певної кількості пропорції, в якій один товар обмінюється на інший. В умовах ринкової економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші є загальною формою, в якій виражаються вартості всіх товарів.

Товар, за яким закріплюється властивість безпосередньо обмінюватися на будь-який інший товар, отримав назву загального еквівалента. В різних народів і на різних етапах історії в ролі загального еквівалента виступали різні продукти.

Ця форма вираження вартості також не вирішувала всіх суперечностей обміну. По-перше, товар-еквівалент, набувши подвійної споживчої вартості (одна - задоволення потреб в обміні, друга - задоволення потреб людей в споживанні), з одного боку, як загальний еквівалент повинен постійно знаходитися в обміні, а з іншого, як звичайна споживча вартість вилучатися з обміну й надходити в споживання. По-друге, в силу першої суперечності, а також через інші причини, товар - еквівалент часто змінювався. Це викликало серйозні труднощі в обміні. По-третє, недоліком загальної форми вартості було і те, що товар, який виступав загальним еквівалентом, виконував цю роль на відповідно невеликій території.

У зв'язку з цим, поступово, майже скрізь, де людство дійшло в своєму розвитку до використання в обміні товару-еквівалента, ця роль почала закріплюватися за металом - бронзою, залізом, а потім сріблом і золотом. Грошова форма вартості відрізняється від загальної лише тим, що роль загального еквівалента в ній міцно закріплюється за одним товаром - золотом, яке й стає справжніми грішми.

Отже, згідно з трудовою теорією вартості, гроші - це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів і став загальним еквівалентом.

2. Функції грошей

Оскільки суть грошей трактується по-різному, то це впливає на виділення та характеристику їх функцій. Представники трудової теорії вартості називають п'ять функцій грошей:

· Гроші як міра вартості - головна функція грошей, суть якої в тому, що через гроші вимірюється вартість всіх товарів. Тобто, гроші як міра вартості служать для того, щоб вартість товарів перетворювалася на ціну. Але не гроші роблять товари співрозмірними. Товари як вартість є уречевлена людська праця, тому вони можуть вимірювати свої вартості одним і тим же специфічним товаром-грішми. Однак, щоб гроші могли виконувати функцію міри вартості, вони повинні мати вартість, бути продуктом суспільної праці. Вартість золота, як і вартість всіх інших товарів, визначається кількістю суспільно необхідної праці, затраченої на його добування. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально. Але ціна цілком залежить від реального грошового матеріалу. Функцію міри вартості гроші виконують через масштаб цін - певну вагову одиницю грошового матеріалу, прийняту за грошову одиницю, з рівним поділом її на певну кількість менших одиниць.

· Гроші як засіб обігу обслуговують процес реалізації товарів; за допомогою їх вимірюються вартості всіх товарів і на них купуються всі товари. Для виконання функції засобу обігу гроші повинні бути в наявності. Особливістю цієї функції є рух грошей, вони можуть робити кілька оборотів на добу, обслуговуючи кілька актів купівлі-продажу, переходячи з рук в руки, не затримуючись надовго в одних руках.

В процесі обігу повноцінні гроші можуть бути замінені неповноцінними. Так, в обігу функціонують паперові гроші — це символ вартості, вони є замінниками повноцінних грошей, грошові знаки. Ці гроші випускаються державою з примусовим курсом, обов'язкові для прийняття. Вони замінюють повноцінні гроші у функції засобу обігу як представники тієї частини їх, яка необхідна для нормального товарообігу. Оскільки паперові гроші не мають власної вартості, вони не можуть виконувати функцію міри вартості.

Існує закон грошового обігу: маса грошей, потрібних для процесу обігу, визначається сумою цін товарів та послуг, які перебувають в обігу і реалізуються за готівку, поділеною на число оборотів однойменних грошових одиниць;

· Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів. В якості скарбу можуть бути повноцінні золоті або срібні гроші, котрі випали із сфери обігу і перебувають у нерухомому стані. Грошові скарби - - це своєрідні резервуари, які то поглинають гроші, що вивільняються з обігу, то викидають їх в обіг, якщо стан обігу цього вимагає;

· Гроші як засіб платежу - гроші виконують цю функцію, коли рух їх не супроводжується зустрічним потоком послуг, якщо ці послуги надаються в кредит, а оплата їх здійснюється через певний час після продажу. Ця функція грошей виходить за межі товарообігу, оскільки гроші її виконують в операціях, не пов'язаних з товарообігом. Це відбувається при сплаті податків, ренти, виплаті заробітної плати. На основі розвитку кредиту виникає новий вид паперових грошей, який зумовлюється функцією грошей, як засобу платежу - кредитні гроші, що сіпають знаряддям здійснення кредиту.

· Світові гроші. На певному історичному етапі розвиток товарного виробництва і товарно-грошових відносин виходить за межі сфери внутрішнього обороту окремої країни, виникає світова торгівля, створюється міжнародний ринок. Гроші функціонують не тільки в сфері внутрішнього обігу країни, а й на міжнародних ринках, де вони виступають як світові гроші. Отже, гроші мають подвійну сферу обігу - внутрішній і світовий ринок.

Прихильники інших визначень грошей виділяють три функції грошей:

- гроші як засіб обігу: їх можна використати при купівлі і продажу товарів та послуг;

- гроші як міра вартості ( ціну будь-якого продукту достатньо виразити тільки через грошову одиницю);

- гроші як засіб збереження. Оскільки гроші мають високу ступінь ліквідності, тобто їх дуже легко витратити, то вони є дуже зручною формою збереження багатства.

3. Грошова система, типи грошових систем

Вкожній державі існує національна грошова система - форма організації грошового обігу, яка склалась історично в країні і закріплена законом.

Основні елементи грошової системи:

- найменування грошової одиниці;

- види державних кредитних і паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу;

- регламентація безготівкового обігу;

- курс національної валюти;

- установи, які здійснюють регулювання грошового обігу.

Розрізняють два типи грошових систем:

- системи металевого обігу, коли грошовий товар виконує всі функції грошей, або знаходиться в основі системи;

- системи паперово-кредитного грошового обігу, в основі яких знаходяться кредитні гроші.

Виходячи з історичного розвитку, розрізняють два види металевих систем:

· Біметалізм - грошова система, у якій за золотом і сріблом законодавчо закріплена роль загального еквіваленту. Валютні метали відіграють рівноправну роль у грошовій системі. В обігу перебувають монети з обох металів. Біметалізм існував тривалий час у країнах Західної Європи. Однак ця система виявилася нестабільною, внутрішньо суперечливою, тому що при використанні двох еквівалентів виникали труднощі при визначенні вартісного відношення між золотом і сріблом. У зв'язку з цим у другій половині 19 ст. у більшості країн утвердилась система золотого монометалізму. Вперше золотий монометалізм встановлено у Англії наприкінці 18 ст. Законодавчо закріплено у 1816 році.

· Монометалізм - грошова система, за якої лише один метал служить загальним еквівалентом (золото або срібло). Згідно з рішенням конференції Тимчасового комітету Міжнародного валютного фонду у 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка), золото було позбавлене грошових функцій. З тих пір світова грошова система базується на паперовій валюті, яка має кредитну природу.

Валюти поділяються на конвертовані (оборотні), які вільно обмінюються на будь-яку іншу валюту; частково конвертовані, тобто оборотні не за всіма валютними операціями, чи не для всіх власників; неконвертовані (замкнуті), які функціонують тільки в межах однієї країни.

У XX ст. товарне виробництво переростає у кредитне: вся система оптової торгівлі будується на кредиті. Продаж товарів тривалого користування здійснюється в основному в кредит. Вводяться кредитні картки. З введенням кредитних карток кредит став опосередковувати зростаючу частку обороту товарів повсякденного попиту. У довголітньому процесі взаємодії грошей (золота) і кредиту (кредитних грошей) настав стан, коли золото втратило свої позиції, а їх зайняли кредитні гроші.

Особливість кредитних грошей полягає в тому, що реалізація товару не супроводжується зустрічним рухом еквівалента в речовій формі, як було при грошах-золоті. Замість них функціонують платіжні зобов'язання, що стали грошовим еквівалентом, який самостійно обертається саме тому, що в сучасних умовах господарського розвитку існують всебічні, постійно відтворювані відносини боргової залежності між товаровиробниками.

Дата добавления: 2013-12-14