Адміністративний договір і адміністративний акт

Адміністративний договір може співвідноситися з адміністративним актом наступним чином:

1) адміністративний договір укладається безпосередньо на основі норм діючого законодавства. (Наприклад, про розмежування компетенції і предметів відання, про делегування повноважень.) У цьому випадку адміністративний договір існує незалежно від адміністративних актів;

2) адміністративний договір укладається на основі акта нормативного характеру органу виконавчої влади;

3) адміністративний договір укладається на підставі і на виконання індивідуального адміністративного акта. Наприклад, рішення про надання фінансових коштів підприємству на компенсаційні виплати працівникам приймається органами служби зайнятості й оформляється наказом, на основі якого орган служби зайнятості укладає з адміністрацією відповідного підприємства договір про виділення фінансових коштів;

4) адміністративний договір може служити підставою для наступного прийняття адміністративних актів, причому як індивідуального, так і нормативного характеру;

5) для реалізації деяких управлінських рішень на розсуд державно-владного суб’єкта може бути обрано адміністративний договір або адміністративний акт. Вибір того чи іншого правового управлінського засобу визначається на розсуд відповідного державного органа і залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. Так, експропріація і купівля-продаж дозволяють вирішити однакову управлінську мету – придбати в державну власність певне майно, але різними засобами.

У кінцевому рахунку все визначається конкретними умовами, тобто ті самі правовідносини можуть у залежності від конкретних умов регулюватися адміністративними актами нормативного характеру або адміністративними договорами.

І адміністративні акти, і адміністративні договори можна об’єднати більш загальним поняттям – правовий акт виконавчої влади. У вітчизняному правознавстві переважає визначення такого правового акта як односторонньо-владного припису компетентного державного органа (посадової особи). Це визначення фактично ототожнює правовий акт виконавчої влади й адміністративний акт.

Адміністративні договори мають організаційну спрямованість, укладаються при здійсненні виконавчої влади, їх предметом виступають дії управлінського характеру. Мета і функції адміністративних договорів – публічно-правові. В результаті договірного процесу в ході протистояння, іноді навіть конфлікту локальних (приватних) вимог, інтересів формується певний загальний інтерес, погоджене волевиявлення сторін, що виражається в договорі. Після укладення адміністративного договору це погоджене волевиявлення набуває для сторін нормативно-обов’язкового характеру.

Таким чином, є достатні підстави вважати адміністративний договір правовим актом виконавчої влади багатостороннього характеру. Очевидно, акт виконавчої влади може трактуватися у вузькому і широкому розумінні. При вузькому, традиційному підході до правових актів будуть відноситися лише односторонньо-владні приписи суб’єктів виконавчої влади. А в широкому розумінні до них додаються і багатосторонні акти вольового узгодження, головними серед яких є спільні рішення державних органів, що тягнуть за собою юридичні наслідки, і адміністративні договори.

[1] Див.: Елистратов A. H. Административное право. – М., 1925; Ковалевский В.Л. Советское административное право. – Харьков, 1929; Старосцяк Е. Правовые формы административной деятельности. – М., 1959; Ямпольская Ц. А. О теории административного договора // Сов. гос-во и право. – 1966. – № 10; Новоселов В. И. К вопросу об административных договорах //Правоведение. – 1969. – № 3; Юсупов В.А. Теория административного права. – М., 1985.

[2] Див., напр.: Бахрах Д. H. Административное право. – М., 1993.

[3] Див.: Відомості Верхов. Ради України. – 1997. – № 13. – Ст. 112.

[4] Див.: Офіційний вісник України. – 1997. – № 9. – С. 31.

Дата добавления: 2013-12-13