Ііі. Складні суспlльнi скупчення (верстви)

ЛЕКЦІТ Х-ХІV

Тепер спинимася трохи докладніше на складних скупченнях або верствах. ми бачили, що просте скупчення складається тоді, коли індивідів сполучує лише одна прикмета або інакше кажучи: один рід акцій і реакцій. Бачимо, напр., 100 українців, що говорять однією мовою, ми й кажемо, що це просте скупчення: людей об'єднує одна прикмета, поведінка їх розвивається по одній лінії - солідарність мовна (лінгвістична). Але розпитавшися, бачимо, що ці люди мають ще однакову професію, напр., хлібороби або ковалі, або шахтарі, або музики, або ще хтось. отже в цих 100 людях зійшлися ніби двоє скупчень - мовне і професійне. В усих справах своєї мови і професії вони дуже солідарні, діють «як один» - це є складне скупчення (подвійне). далі бачимо, що ці люди мають у собі половину галичан, а половину волинців, при чім перші є уніати (греко-католики), а другі - православні. Якщо торкнеться діло справ земляцьких, то подвійне складне скупчення в 100 осіб розіб'ється на двоє складних скупчень: одне - українці+хлібороби+волинці, а інше - украінці+хлібороби+галичани; якщо до справ земляцьких прилучаться і релігійні, то кожне скупчення буде вже почетвірне: і) украінці+хлібороби + волинці + православні, 2) українці+хлібороби+галичани+уніати. у справах лінгвістичних 100 солідарні, у правах професійних - теж, але у справах територіальних і релігійних - ні. Так ось і бачимо тепер, як складається складне (кумулятивне) скупчення, кажучи по нашому - верства. Накреслимо собі цю схему в лініях. Ось 100 українців, цебто лінгвістичне (мовне) скупчення: в усих питаннях мови вони будуть солідарні, коли матимуть справу з і_н_ш_и_м_и мовними скупченнями; поведінка їхня буде однакова, вони виступатимуть ніби «купою», вони «скупчилися разом», вони діють, «як один», отже накреслимо собі в формі лінії оцю їх солідарність мовну:

__________ мовний зв'язок (фіг. 1)

Потім означимо їх професію, напр., всі вони хлібороби, то значить, що на практиці - кали ім доведеться мати справу з і_н_ш_о_ю (не хліборобською) професією,

122-------------------------------------------------------

вони будуть виступати солідарно, як один. Значить, по двох лініях ці особи солідарно зв'язані:

__________ мовний зв'язок (фіг. 2)

__________ професійний зв'язок

Отже це буде вже складне скупчення подвійної кумуляції. Приглянулися ми до них ще ближче і бачимо, що вони всі з одного місця (із одного села) - значить вони будуть виступати солідарно в справах, що торкатимуться їх місцевості, у відносинах до іншої місцевості, як добре «земляцтво»,- це скупчення потрійної кумуляції:

__________ мовний зв'язок

__________ професійний зв'язок (фіг.3)

__________ земляцький зв'язок

Нарешті ми бачимо, що вони однакової релігl1, oднаково «вірять у бога», значить будуть. солідарні у всих справах релігійних при відносинах з і_н_ш_и_м_и релігійними скупченнями:

__________ мовний зв'язок

__________ профес. зв'вяок (фіг. 4)

__________ земляцький зв'язок

__________ релігійний зв'язок

Коли навколо цих 100 українців будуть жити і діяти і_н_ш_і мовні, професійні, земляцькі і релігійні скупчення, то ці українці, 100 осіб, будуть завжди солідарно поводитися, ніби прив'язані один до одного. що більша прив'язаність у них один до одного, то більша їхня в_і_д_ч_у_ж_е_н_і_с_т_ь до людей іншого скупчення, ніби більша розколина між ними. Погляньмо ще, як відрізняються між собою складні (кумулятивні) скупчення або верстви, ось ті самі 100 українців: у справах мови при стосунках із чужомовними скупченнями вони будуть солідарні, як один, але і<оли професія їх не однакова, припустимо, що з них 50 хліборобів, а 50 крамарів, то в професійних справах вони вже поділяються так:

___100____ мовний зв'язок о_д_и_н

50___50___ професійних зв'язків д_в_а

123----------------------------------------------------------

Як лише питання торкнеться п_р_о_ф_е_с_і_й_н_и_х і_н_т_e_р_е_с_і_в, то ці 100 українців будуть вже виступати, як двоє скупчень:

50 осіб: _________ мова одна (українська) (солідарність)

__________ професія одна (хлібороби)

50 осіб: __________ мова — українська (солідарність)

__________ професія - крамарська

Виходить, що попереднє подвійне скупчення ніби переломилося надвоє. Отже ми вже маємо д_в_і подвійних верстви, кожна із них внутрі солідарна, але, між собою вони вже у професійних інтересах не солідарні. Припустимо, одна з них із Волині, а інша - з Галичини, то вони в справах територіальних будуть виступати кожне в_н_у_т_р_і с_е_б_е солідарно, а м_і_ж с_о_б_о_ю не солідарно:

Перше: __________ мова українська

__________ професія хліборобська

__________ земляцтво волинське

Друге: __________ мова українська

__________ професія крамарська

__________ земляцтво галицьке

Розколина поглибиться, коли виявиться, що перші православні, а другі уніати:

Друге: __________ мова українська

__________ професія хліборобська

__________ земляцтво волинськe

__________ релігія православна

Перше: __________ мова українська

. __________ професія крамарська

__________ земляцтво галицьке

__________ релігія уніатська.

Ось бачите перше скупчення: всі його 50 осіб солідарні мовно-професійно, територіально, релігійно, бо вони

124-----------------------------------------------------------

однаково розмовляють, однакову професію мають, із одного місця походять (у одному місці живуть), однакової віри тримаються, тому ми й висновуємо, що вони виступають солідарно по цих чотирьох лініях поведінки, коли діятимуть ці чотирі чинники: будуть однією в_е_р_с_т_в_о_ю, що відокремлена від іншої верстви, котра так само внутрі себе однакова мовно, професійно, територіально, релігійно, але м_і_ж с_о_б_о_ю ці верстви будуть не солідарні, розколина між ними буде тим глибша, чим більше р_і_з_н_и_х о_з_н_а_к кумуляції їх розділяє. Що в них однакова мова, то вони всі 100 виступлять солідарно в питаннях мови супроти іншнх мовних скупчень - і це буде п_р_о_с_т_е с_к_у_п_ч_е_н_н_я (мовне) __________ (фіг. 1); але як лише виступлять на сцену інші ознаки (професійна, територіальна, релігійна), то зразу перед нами буде інша картина:

__________ __________

__________ __________

__________ __________

__________ __________

Однакова мова не втримає разом, бо сама мова є лише технічним зв'язком між ними, цей чинник діє лише при стосунках м_і_ж_н_а_ц_і_о_н_а_л_ь_н_и_х (коли дві різних мови), більшу силу виявляють зв'язки професійний, земляцький, релігійний і т. д.

Припустимо, що ці 100 українців записалися в о_д_н_у п_а_р_т_і_ю, котра відповідає їхнім інтересам, напр., в УНДО: значить п_о_л_і_т_и_ч_н_і поняття у них будуть однакові. Тоді вони солідарно виступатимуть, як подвійна верства:

___________________ партійний зв'язок

___________________ мовний зв'язок

Цебто: в справах мовних супроти і_н_ш_и_х м_о_в_н_и_х скупчень і в справах партійних супроти і_н_ш_и_х п_а_р_т_і_й_н_и_х скупчень це буде с_о_л_і_д_а_р_н_а в_е_р_с_т_в_а, але коли це будуть люди в_і_р_у_ю_ч_і, і коли одні з них будуть православні, а інші - уніати, отже двоє різних релігійних скупчень, то у справах своїх релігій вони солідарні н_е б_у_д_у_т_ь і виступлять вже різно:

125---------------------------------------------------------------

Перше: ___________ мовний зв'язок (українська мова)

___________ релігійний зв'язок (православні)

Друге: ___________ мовний зв'язок (українська мова)

___________ релігійний зв'язок (уніати)

Отже замість однієї верстви подвійної

___________ (мовний зв'язок)

___________ (партійний зв'язок)

витворилося дві подвійних верстви, у яких с_о_ц_і_а_л_ь_н_и_й з_м_і_с_т вже інший! Зцього вам ясно, що треба розуміти під виразом с_о_ц_і_а_л_ь_н_и_й з_м_і_с_т: це буде передовсім к_і_л_ь_к_і_с_т_ь ліній зв'язку або розбіжності (солідарностей чи антагонізмів), потім х_а_р_а_к_т_е_р зв'язку або розбіжності: мовний, професійний, релігійний, партійний, маєтковий, правний, земляцький і т. д.

Потім ще прийде до уваги с_и_л_а цього зв'язку чи розбіжностей, спосіб їх (закритий чи відкритий), типовість його і інше. про це ми поговоримо далі, а тепер лише висвітлюється саме поняття соціальної кумуляції або с_о_ц_і_а_л_ь_н_о_г_о с_п_о_л_у_ч_е_н_н_я у в_е_р_с_т_в_а_х.

Поняття кумуляції є таке важливе в соціології, що хто його до кінця не зрозуміє, той не зрозуміє суспільного життя. Подумайте над цим і попрацюйте, зробіть кілька вправ, щоб зрозуміти соціальну кумуляцію - тоді зрозумієте і соціальні антагонізми і зміст суспільного процесу. В житті рідко коли виступають люди, як прості скупчення, а переважно, як складні, як верстви. Сполучення ліній об'єднання буває дуже різноманітне і тому, щоб нам розібратися в складних скупченнях, треба їх поділити, скласифікувати в окремі гуртки.

Є три способи класифікації верств, як це показав соціолог проф. П. Сорокін: 1) поділити складні (кумулятивні) скупчення або верстви в залежності від числа ліній зв'язку. Це будуть кумуляції подвійні, потрійні, почетвірні, поп'ятірні і т. д. 2) поділити в залежності від характеру сполучення, а власне: які саме лінії зв'язку сполучені у верстві — чи

126-------------------------------------------------------------------------------

державна, чи мовна, чи професійна, чи партійна, чи правна, чи маєткова і т. д.

3) який спосіб сполучення: чи верства є закрита, відкрита або проміжна, або нормальна чи ненормальна, або

солідарна чи антагоністична, типова чи не типова, нарешті, соціально дужа чи слаба.

Щодо числа ліній (прикмет), що сполучують, зв'язують людей в одну верству і щодо характеру цього зв'язку, то це питання ясне: кожний легко їх розуміє, але про способи сполучення дещо зауважимо.

Ми вже знаємо, що прості скупчення поділяються на закриті, відкриті і проміжні. Так само поділяються і верстви, наприклад: закрита верства є батьки та діти. Тут є сполучення родинне і мовне, отже подвійна кумуляція, але діти і батьки взаємно зв'язані кровно назавжди, тому із цієї верстви відмовитися від спільного походження ніколи не можна. Те саме буває в тих верствах, в яких одна із ліній зв'язку є статева або вікова.

Є цікавий приклад закритої дуже складної верстви - це каста. Наприклад, касти (в Індії) це верстви, у склад яких входять: зв'язок професійний + релігійний + правовий + маєтковий + родинний, а іноді ще й расовий та мовний. Належність до касти обумовлена народженням: ні вийти з касти, ні перейти в іншу, ні вступити в касту не можна тому, хто народився поза даною кастою.

Протилежністю закритих верств є відкриті, напр., така верства, як члени однієї партії і спортивного гуртка (кумуляція подвійна: партійність+спорт) або кумуляція партійна+належність до наукового товариства і т. п.: вступ і виступ фактично і юридично вільний, діти не зобов'язані належати до тих верств, до яких належать їх батьки. Посередині між закритими і відкритими верствами є проміжні, при чім деякі з них близькі до закритої (як, прим., стан, сословіє) або до відкритої (як, прим., клас).

До революції у Росії були стани: селянський, міщанський, купецький, церковний, військовий, дворянський (шляхетський) і інш.; це верстви у склад яких входило скупчення: професійне + правове, цебто різниця прав залежала від професії. Перехід із одного стану до іншого юридично був можливий, але зумовлений багатьма вимогами: зміною професії, освітнім цензом, головне - державною службою.

Щоб стати урядовцем, треба мати певну освіту і бути вниключеним із «податкового стану», а щоб стати шляхти-

127------------------------------------------------------------

чем^1, то треба дослужитися до генеральського рангу на військовій або цивільно-державній службі. Коли ж ранг менший, то можна було селянинові стати «особистим шляхтичем» (коли дістане офіцерський ранг); ще були титули «особистого громадянина» чи «особистого спадкового громадянина».

Козацький стан на Кубані був майже закритий і навіть дух революції не зм'якшив станові почуття нащадків колишнього запорізького козацтва, яке хоч і жило по-селянському, але ні защо не хотіло прийняти в свій склад селян-некозаків (фактично прийняття в козаки значило і право на «козацьку» землю).

Класи в сучасному суспільстві - це також складні скупчення (верстви), в які входить скупчення професійне+маєткове+правове; юридично перехід із класу в клас не забороняється і ніби не утруднюється, але він фаі<тично доступний лише для нечисленних одиниць, які стали дуже заможними. Фактично син селянина, робітника, капіталіста спадково залишається у класі, до якого належав його батько.

Цей поділ має велику вагу для характеристики населення (суспільства): де багато закритих верств, там суспільство нерухливе, тверде, консервативне, відстале, і навпаки: в якому мало або зовсім немає закритих верств - там рух, поступ, розвиток. (Секрет успіху Сполучених Держав Америки в тім, що там, коли Європа ціпеніла в кайданах феодально-станового, півкастового устрою, було утворено режим вільний, демократію, внутрішній федералізм, а це дало незвичайний простір для діяльності індивідів, і за 150 літ Америка стала найпершою країною світу, а «могутні» європейські суспільства дуже помалу виходили із одубіння і дуже відстали).

Тепер глянемо на інший поділ верств: вони внутрі себе або солідарні, або антагоністичні, або нейтральні. Що це значить?

Це значить, що: солідарна верства складена зі скупчень, які між собою не змагаються і діють в одному напрямі, без тертя; в антагоністичній же кумуляції спонуки поведінки будуть у різних, суперечливих напрямах; у нейтральній кумуляції скупчення сполучені і не солідарно, і не антагоністично, а власне нейтрально.

На прикладі стане ясніще. Візьмемо стару російську націю - це була кумуляція солідарна: державна + мов-

1:: Шляхтичем - тут у значенні дворянином.

128----------------------------------------------------------------

на + релігійна + територіальна. Державна і церковна влада давали однакові накази, спонукали в одному напрямі, тому руський індивід не вступав у суперечність сам з собою по мотивах державних і релігійних, але коли прийшла совітська влада, то держава і церква діяли не солідарно, їхні імперативи для членів своїх скупчень були взаємно-суперечні, тому індивід потрапив у скрутне становище: держава його штовхає в один бік, а церква - у протнлежний.

Теперішня влада в СССР є потрійна кумулятивна солідарна верства: мовна+державна+партійна, у якої навіть один «закулісний» керівничий центр. Але як лише совітський апарат почне сваритися з партійним, то кумуляція обернеться в антагоністичну. Коли розпадеться Політбюро, і по обох лініях кумуляції підуть суперечні директиви, то верства може розкластися, розпастися, дисоціювати на мовно+державне скупчення і партійне.

На Україні солідарна державно+партійна+мовна верства стоїть під загрозою розпаду на дві верстви: державно+партійно+руську і державно+партійно+українську. В Московщині цієї загрози немає, там орудує солідарна державно+партійна+руська верства.

Розпад большевицького режиму наближається і соціологічно він означає, що наближається розпад солідарної мовно+державно+партійної верстви: або «партія» піде проти «держави», або «держава»проти «партії» (це більш ймовірно, бо совітський апарат наступає на партійний).

Нейтральна кумуляція це така, коли верства складена зі скупчень, які діють в різних напрямах, але не суперечних, напр., при державно+релігійній кумуляції держава і церква діють у різних площинах, але не штовхаються. Держава не цікавиться догматами церкви, а церква не цікавиться, чи платять громадяни податки, чи ні.

Діяльність держави і церкви не схрещується, і тому верства сполучена нейтрально. В Мексіці навпаки; антагоністично, бо церква і держава там взаємно себе поборюють, хоч державою керують «католики».

Ці приклади досить ясно показують на важливі риси в характеристиці сполучення верстви: чи вона сполучена солідарно, антагоністично чи нейтрально.

Третій поділ верств може бути такнй: чи кумуляція якоїсь верстви є нормальна чи ненормальна? Річ в тім, що як в хімії, деякі первісні елементи легко сполучаються між собою, а інші тяжко або і ні, так і в соціології: од-

129-----------------------------------------------------------------

ні прості сполучення легко сполучаються і творять дану верству, а інші рідко і тяжко, тому й тривають коротко та швидко розпадаються, підлягають дисоціації. Наука ще не розкрила природи «хімічного споріднення», але у соціології можна швидше сказати, чому одні лінії зв'язку між людьми легко стають складними, швидко зливаються, довго тривають, а інші до купи не сходяться. Наприклад, скупчення заможних легко сполучаеться зі скупченням привілейованих. Заможність і привілей - ці чинники ніби йдуть нерозлучно в парі, як і інша пара: бідність і правнообмеженість чи безправність. Такі верстви, як заможні+привілейовані і бідні+правнообмежені дуже часто зустрічаються, жили раніш і тепер, постійно, як живий свідок «соціального споріднення» і тому ми їх називаємо звичайними (або «нормальними» в капіталістичному суспільстві), але коли б ми зустріли таку верству, що зліпилася із двох ліній: заможність+правнообмеженість і бідність+привілейованість, то це було б несподіване диво, бо такі верстви трапляються дуже рідко, вони недовговічні, бо швидко розриваються. Ось такі верстви називаємо незвичайними (або ненормальними). Перед французькою революцією скупчення заможних (буржуазії) було правнообмежене, а під час французької комуни було навпаки: скупчення бідних було привілейоване, хоч і не довго. Велика французька революція фула фактично рухом буржуазії, котра прагнула вирватися з правового обмеження і стати привілейованою - цього вона досягла.

Отже незвичайна кумуляція розірвалася, а натомість створилася верства заможно+привілейована. Так само і в 1871 році буржуазія тимчасово опинилася в стані правнообмеженої. але з цим не змирилася і війною відновила своє становище.

Російська революція дала нам приклад незвичайної кумуляції: бідної + привілейованої. Буржуазія була терором знищена, але це не забезпечує нової верстви, бо вона є незвичайною. Ось через це почала витворюватися на наших очах звичайна кумуляція: привілейована+заможна. Це сталося із заведенням нової економічної політики (НЕП), коли привілейоване скупчення перейняло на себе розпорядження матеріальними добрами, відсунувши пролетаріат від всякого права на них. Привілейовані з бідних стали заможними і тому верства стала нормальною: привілейована+заможна, а бідна+правнообмежена стала їй до послуг.

Такі «реакції переміщення» простих скупчень на свої

130-----------------------------------------------------------

звичайні місця в історії часто трапляються. Українська історія багата ними не менш, як кожна інша.

У нас це явище особливо цікаве. Коли в старій Галичині українське боярство (верства православних заможних+привілейованих) опинилося під Польщею, то обернулося в незвичайну (ненормальну) верству православних+заможних+правнообмежених; згодом воно розірвало цю кумуляцію і обернулося у верству католицько+заможну+привілейовану. Як сталося переміщення елементів сполучення?

Православ'я зникло, а натомість з'явилoся католицтво, поскільки ж у Польщі католицьке скупчення було привілейованим, то тим самим українське боярство обернулося у верству католицько+заможну+привілейовану. Кумуляція з незвичайноїобернулася в звичайну ціною релігійної (і національної) зради боярства.

Другий приклад: революція Хмельницького. Верства українських + бідних + правнообмежених із перемогою революції на короткий час обернулася у верству українських+бідних+привілейованих, але ця незвичайна кумуляція швидко розпалася: привілейовані захопили собі добра і стали верствою українських+заможних+привілейованих, інші - верствою українських+бідних+правнообмежених. Козацтво і поспільство розділилися. Старшинство стало пануючою верствою. Одначе за якийсь час московський уряд урізав її п_р_а_в_а - цим пануюча верства України стала в порівнянні з пануючoю верствою Московщини правнообмежевою і знов повторилося «галицьке» явище: старшинство відмовилося від національності і замість верстви українських заможних+правнообмежених обернулося у верству московських+заможиих+привілейованих. Другий шлях для відновлення звичайної кумуляції (розрив державного зв'язку з Москвою) був за часів Мазепи програний і тому кумуляція «вирівнялася» так, що заможні стали привілейованими, відмовившися від національності.

Ми ці всі приклади навели, щоб показати, як глибоко не розуміють українські історики змісту української історії і соціального процесу на україні. коли б вони засвоїли теорію соціальної кумуляції, то напевне дали б нам більш цікаву і правдиву картину нашої минувшини. Одначе поки що буде, як і було: поскільки укр. історики і не нюхали соціології, то й тупцюються безсило біля важливих проблем, не вміючи побачити об'єктивної правди життя.

131--------------------------------------------------------------------

Підемо далі. Скупчення за обсягом прав (привілейоване чи обмежене) сполучаються (кумулюються) із державним, партійним, із релігійним, з мовним, з професійним, із статевим, віковим і ін. скупченнями. Розгляд цих верств мусить зробити читач сам, щоб спрактикуватися в соціальному аналізі. Статеве і вікове скупчення кумулюються з професійним; маєтковим і правовим, але майже не виявляють «соціального споріднення» зі скупченнями державним, расовим, мовним, територіальним, релігійним і ін. (опріч вище вказаних трьох можливих сполучень з профес., маєтковим і правовим скупченням).

Державне скупчення звичайно кумулюється із правовим, релігійним, територіальним, расовим і мовним.

Расове скупчення звичайно кумулюється із правовим, державним, мовним, територіальним, релігійним, професійним, маєтковим, і почасти з партійним.

Мовне скупчення звичайно кумулюється з правовим, державним, расовим, територіальним, релігійним, партійним.

Релігійне скупчення звичайно кумулюється з правовим, державним, расовим, мовним, партійним і почасти з маєтковим та професійним, іноді - з територіальним. Галицько-українська релігійно+територіальна верства не зливається з укр.-волинськоіорелігійно+територіальною верствою через різницю власне цього релігійного чинника, тому «сокальський», як і «збручанський», кордони ще довго існуватимуть на шкоду українській справі. Тільки висококультурні елементи української інтелігенції зможуть перемогти ці кордони.

Територіальне скупчення звичайно кумулюється з правовим, державним, мовним, расовим, професійним, релігійним, партійним іноді - з маєтковим.

Професійне скупчення звичайно кумулюється з правовим, маєтковим, територіальним, статевим, віковим, расовим, релігійним.

Партійне скупчення звичайно кумулюється з професійним, правовим, маєтковим, іноді - з релігійним, расовим, статевим.

З цього списку видно, що в суспільстві є більше 60 форм лише подвійно-сполучених скупчень (верств), а коли б перелічити хоч би головніші потрійні, почетвірні і т. д. кумулятивні (складні) скупчення, то ми мали б сотні лише головніших верств. Цей факт показує на все багатство і різноманітність суспільного розверствуван-

132----------------------------------------------------------------

ня. І які ж убогі після цього є всі оті «тeopії» і «соціальні аналізи», якими оперують обивателі і навіть багато так званих «учених», що поділяють суспільство лише на держави, нації, релігії, касти та партії, або ще простіше - на «індивіди і суспільство», на «добрих і злиx», «моральних і неморальних», а того й не добачають, що ніякими простими лініями не поділиш, «загальними поняттями» не схарактеризуєш суспільства.

Але ще на цім не кінець класифіі<ації верств. Їх ще треба поділнти на такі, що в межах певного процесу і часу (певного народу у певний час) є типовими і нетиповими. Скажімо, ще сто літ тому зовсім не було такої верстви, як партійно-соціалістична + пролетарсько-професійна. Це тепер подвійно-сполучена верства, котра створилася у всіх народів Європи і Америки і твориться скрізь по світу. Для XVIII ст., навіть початку XIX, вона була зовсім нетиповим явищем, але тепер є безумовно типовим. До революції у Росії були стани, про які ми згадували: вони саме були для дореволюційної Росії типовими верствами. Скажім, ще й тепер для Індії типовими верствами є касти.

Для Європи і навіть ширше, типовими є верстви мовно+кооперативно+партійні. Для СССР є типовими верстви: партійно+державна, партійно+професійна, партійно+кооперативна, партійно+освітня і ін., але зовсім відсутня партійно+мовна, котра навпаки, особливо типова, напр., для Чехословаччини, Польщі. Для Румунії типова партійно+професійна верства (селянська).

Для українців (поза УССР) типова кумуляція: мовно+партійна, мовно+релігійна (ця є й в УССР), мовно+освітня, мовно+кооперативна, мовно+професійна і т. д., цебто українська людність творитьверстви на лінгвістичній основі - у нас майже немає організації, в якій би брали участь люди іншої мовної групи, бо завжди активно вимагається належності до укр. мовної групи. Російські і українські партії з цього погляду є п_р_о_т_и_л_е_ж_н_і_с_т_ю. Зате нас майже не грає ролі релігійне скупчення, як таке: партії, профес. організації, освітні і ін. творяться без огляду на релігійну приналежність українців. Винятком із цього є укр. колонії в Америці і особливо Канаді, де типовою тепер є кумуляція мовна+партійна+релігійна, мовна+професійна+peлігійна, через те й трапляються робітничі товариства, як «братство св. Миколая», «св. Покрови», «св. Юрія» (кумулятивні скупчення: мовне+ професійне+релігійне),

133-------------------------------------------------------------------

«Українська Стрілецька Громада» - це мовно+професійне сполучення, «Т-во старшин укр. армії» - це мовно+професійне+привілейоване сполучення, а.«Т-во вояків укр. армії» - це мовно+професійне сполучення.

Ось ці військові товариства є явищем тимчасовим - наслідок недавньої війни:до війни їх зовсім не було і, мабуть, скоро вони розпадуться, бо це - н_е_т_и_п_о_в_і сполучення у нас. Типовими сполученнями у нас є «український жіночий союз» (мовно+статеве сполучення), але нетиповим - «укр. союз жінок з вищою освітою» (мовно+статеве+освітньо-привілейоване сполучення).

Поява типових верств характеризує стан і рівень суспільного розвитку, нетипові ж кумуляції з'являються випадково, на короткий час. Іноді причиною їх є несвідоме наподоблення.

На цім ми могли б покінчити зі складними (кумулятивними) скупченнями - верствами, одначе мусимо відповісти ще на одне питання: яка соціальна с_и_л_а верств, як оцінювати їх суспільне значення? Суспільну вагу верств слід оцінювати на підставі тих же правил, які поставлено для оцінки простих скупчень (див. лекцію 1-шу), але треба додавати; яка це кумуляція по числу зв'язків, по характеру сполучення, звичайна вона чи незвичайна, типова чи нетипова, а потім мусить бути строго оцінене: число членів і поширеність верстви, організованість її, солідарність, дисциплінованість, технічний апарат, якість провідників, їх освіта, те саме до всіх членів, іннервація і т. п. Лише після цього можна уявити значення верств.

Ми не розглядали потрійних, почетвірних і ін. верств взагалі, бо це безмірно збільшило б наш виклад, але мусимо трохи спинитися на дуже типових для нашого часу верствах - н_а_ц_і_ї і к_л_а_с_і, які є тепер рушійною силою історії, а для нас, українців, це питання має особливy вагу. Вкажемо ще на приклад дуже складноі верстви - к_а_с_т_и, котра потроху вже вивітрилася з європейського суспільства, але вона є типовою для Азії. Поскільки і у нас під впливом поразки висунуто ідею утворения каст (гетьманщина)^1, то варто кинути оком і в цей бік.

1:: Мається на увазі політична течія прихильників гетьмана П. Скоропадського, які обстоювали монархічний устрій та станово-класове суспільство в Украіні. Автор натякає на певну близькість станів і каст, але далі розкриває різницю між цими суспільними верствами.

134--------------------------------------------------------------

Аналіз таких верств, як каста, нація, клас, буде доповненнямвикладу про складні скупчення і разом із тим соціологічною теорією цих незмірно важливих суспільних явищ, про які так багато пишуть люди, але наукових означень (дефініцій) про них ще немає.

Дата добавления: 2013-12-14