Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Порівняно з користю негативне значення рослин для людини незначне





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

План.

Рис. 13. Структура земельного фонду України

З


Забезпечення більшої стійкості доходів за будь-яких коливань дивідендів і ринкові-на цінні папери. Загальне правило інвестора щодо диверсифікації — необхідно пра розподілити вкладення між такими видами активів, які показали за минулі роки: щільність зв'язку (кореляцію) із загальноринковими цінами (індексами); протаг фазу коливання норм прибутку (цін) усередині портфеля.

Формування структури портфеля цінних паперів, яка приносить найбільший ; є дуже складним завданням, розв'язанням якого займалося багато економістів Марковіц уважається «батьком» сучасної «портфельної теорії», яка стосується мє збалансування ризиків та економічного зиску у виборі ризикованих інвестицій. Р. ' збагатив ідею Г. Марковіца пропозицією включати в портфель поряд з ризикс безризикові папери, щоби зменшити ризик усього портфеля (чим більше таких папі портфелі, тим менший ризик, але й менший можливий дохід).

Основна ідея теорії: структура портфеля цінних паперів має повторі структуру великого ринку цінних паперів. Принцип ринкової рівноваги ґрунтуєть розумінні того факту, що ринок цінних паперів в умовах ринкової економіки є , збалансованою системою. Це значить, що розрив між цінами попиту та пропону: незначний. Звідси випливають важливі висновки: середньоринковій прибуткс відповідає мінімально можливий ступінь ризику; максимально можливий досягається за структури портфеля, ідентичній структурі ринкового обороту. 1 чином, для того, щоб інвестору сформувати портфель цінних паперів з найме] ризиком і найбільшою прибутковістю, необхідно відтворити в ньому структуру риі періодичним її коригуванням).

Портфелі мінімального ризику формуються через вимогу мінімізації ризи умови обмеження на прибутковість. Портфель Тобіна від портфеля Марк відрізняється тим, що в нього включені безризикові цінні папери.

Портфелі максимальної ефективності формуються через вимогу максим прибутковості за умови обмеження на ризик. Портфель Тобіна відрізняється тим, нього включені безризикові цінні папери.



Реально портфелі Марковіца і Тобіна — абстракції, тому що для кожного папер обертається на ринку, неможливо вірогідно знати ні його Дохідності середньоквадратичного відхилення. Крім того, хоч би яким великим був йор' окремого інвестора, він не в змозі повторити структуру ринку внаслідок розрахуй мізерності часток багатьох видів акцій, необхідних для його складання. Такий с формування портфеля акцій прийнятний лише до певної міри і лише для великих гр на фондових біржах. Тому для практичних цілей пропонуються рішення у вг рекомендаційних порад. Вважається, що стійкий до коливань ринку пакет складається як мінімум із цінних паперів 12 різних компаній. Приблизно третина має бути5 придбана у великих і найбільших компаній, третина — у середніх і третин; швидко зростаючих невеликих фірм. Відомо також «правило п'яти пальців рукі яким з кожних п'яти акцій у пакеті одна завдасть збиток, три більш-менш прин очікувані дивіденди, а одна дасть значно кращі результати, ніж очікувалося. З огля це часто мінімальною кількістю різних видів акцій в оптимальному портфелі вважа число «п'ять».

1.Конвенція про біорозмаїття.

2.Рослинний світ. Його структура та біосферні функції.

3.Ліси. Їх проблеми та соціально-екологічне значення.

4.Проблеми охорони фауни.

5.Правові аспекти охорони біологічних ресурсів.

6.Червона та Зелена книги.

7.Природно-заповідний фонд.

Література:

  1. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. - К.: МАУП, 2004.
  2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник.-К.:Либідь, 1997.-288 с.
  3. Бойчук Ю.Д., Шульга М.В. та ін. Основи екології та екологічного права: Навчальний посібник.– Суми: Університетська книга, 2004. –352с.
  4. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Львів: Афіша, 2000.-272 с.
  5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. – К.: Вища школа, 2004. – 382с.: іл.
  6. Злобін. Основи екології. – Львів: Афіша, 1999.-256 с.
  1. Конвенція про біорозмаїття.

1992р. – в Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з проблем охорони навколишнього середовищабула прийнята Конвенція про біорозмаїття, яка є основою еволюції і функціонування систем біосфери, так і сталого забезпечення проблем населення Землі. В Конвенції про біорозмаїття вперше було сказано про необхідність збереження і відтворення форм організації живих істот, екосистем і ландшафтів.

Біорізноманіття світу — це, насамперед, різноманітність живих організмів, починаючи з багатства тваринних та рослинних видів і мікроорганізмів.

Про те, які вигоди для людства при збереженні біорізноманіття свідчать наступні приклади з світової практики. Відомо, що 4,5 відсотка валового національного продукту США, вартістю 87 млрд. доларів на рік, утворюється за рахунок диких видів біорізноманіття; вартість ліків, які виробляються у світі з дикорослих рослин становить близько 40 млрд. доларів США на рік.

В 1994 році Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про збереження біологічного різноманіття. Біологічне різноманіття є національним багатством як з точки зору екології, так і генетики, соціології, економіки, медицини, етики, естетики, культури. Біологічні ресурси нас годують і одягають, забезпечують житлом, ліками, оскільки людство є невід’ємним елементом біосфери.

Основні причини втрати біологічного розмаїття, що відмічені в Конвенції, включають:

· зростаючу чисельність населення;

· зростаюче споживання природних ресурсів;

· погано продуману державну політику в галузі використання ресурсів;

· негативний вплив міжнародної торгівлі;

· руйнування довкілля, його забруднення;

· некерований розвиток населених пунктів та інфраструктури (промислових об'єктів, комунікацій);

· принизливе відношення до біологічних видів і екосистем;

· нерозуміння або ігнорування значення біологічного розмаїття

Образ життя печерного мисливця призів до знищення деяких видів тварин, наприклад, мамонтів і шерстистих носорогів. Землеробство вже в часи давніх цивілізацій стало причиною екологічних катастроф – утворення пустель і зведення лісів на величезних територіях. Але в останні десятиріччя вплив людини на природні співтовариства багаторазово підсилився, значно перевищуючи їх здатність до самовідновлення.



Змінився якісний склад жертв: у попередні віки з лиця Землі були стерті, види, що представляють інтерес для мисливців, тепер до Червоної книги потрапляють і комахи, і рептилії, та інші, що не представляють промислового інтересу, живі істоти. В них вже не стріляють заради смажного м'яса або красивого пір'я: їх попутно, разом з бур'янами, гублять отрутохімікати, у них відбирають місця проживання введенням інтродукованих видів, вирубкою лісів, розорюванням лугів, осушенням і зрошенням земель, розробкою корисних викопних, будівництвом доріг і міст, забрудненням навколишнього середовища.

 

Вимоги до країн, які приєднуються до Конвенції:

· розробляти національні стратегії, програми по збереженню та раціональному використанню біологічного різноманіття;

· здійснювати збереження і раціональне використання біологічного різноманіття як елемент планування і політики;

· використовувати засоби масової інформації і просвіту для того, щоб допомогти громадськості зрозуміти важливість біологічного різноманіття і необхідність вжиття заходів для його збереження;

· прийняти закони для захисту видів, яким загрожує вимирання або зникнення, створити системи заповідників для збереження біологічного різноманіття і сприяти екологічно безпечному розвитку навколо цих територій.

Конвенція передбачає, що країни мають право самі розпоряджатися своїми біологічними ресурсами, але вони також несуть відповідальність за збереження їх біологічного різноманіття та раціональне використання.

Приєднання України до міжнародної співпраці на цій благородній ниві стало корисним як для народу нашої країни, так і для всього міжнародного співтовариства.

На конференції міністрів „Навколишнє середовище для Європи” (Софія, 23–25 жовтня 1995 р.) міністри по довкіллю 55 країн прийняли Загальноєвропейську (Пан-Європейську) стратегію в галузі біологічного та ландшафтного різноманіття. Таким чином вони створили узгоджену базу для проведення роботи по збереженню і покращенню якості природи і ландшафтів на всій території Європи.

2. Рослинний світ. Його структура та біосферні функції.

Значення рослинного світу у біосфері було екологічно важливим протягом усіх геологічних періодів її еволюції. З еволюційної та біогеохімічної точок зору найбільш характерною рисою зелених рослин є те, що вони для свого існування самі створюють сприятливе екологічне середовище.

Поява на Землі рослинності, яка вміщує хлорофіл мала вирішальне значення для утворення біосфери. Тільки завдяки хлорофілу рослини набули здатності вловлювати енергію сонячного проміння, використовувати її для фотосинтезу, в процесі якого з води та вуглекислого газу утворюється органічна речовина — першооснова існування та розвитку всієї різноманітності рослинного та тваринного світу та мікроорганізмів.

У біосфері виділяють наступні функції рослинного світу: космічну, газову, грунтотворчу, економічну, екологічну, суспільно-корисну. Розглянемо їх суть.

Космічнафункція зелених рослин полягає в тому, що вони трансформуючи променеву енергію сонця, є сполучною енергетичною ланкою між Космосом та Землею.

Газова функція зелених рослин мала вирішальне екологічне значення для зміни фізичного стану земної оболонки й одночасно для покращення життєвих умов на суходолі, в атмосфері, гідросфері. Ця функція життєво важлива в наш час у планетарному масштабі у зв'язку з порушенням хімічного складу атмосфери, внаслідок спалювання енергетичної сировини органічного походження.

У процесі фотосинтезу відбувається перетворення світлової енергії на енергію хімічних зв'язків. Внаслідок фотосинтезу на Землі утворюється щороку до 200 млрд. т. сухої органічної речовини, за рахунок якої підтримується життєдіяльність усіх гетеротрофних організмів.

При фотосинтезі в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вуглекислий газ. Таким чином, зелені рослини забезпечують життя на Землі, відіграючи на ній, за словами К.А.Тімірязєва, роль космічного фактора.

Так, у сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу;

– за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), а 1 га лісу поглинає до 20 т вуглекислого газу. Сумарне річне поглинання вуглекислого газу лісами Землі складає 30-50 млрд. т, що у 2-3 рази перевищує його виділення.

Незамінна у біосфері грунтотворчафункція рослин, зокрема для лісових формацій — найпоширенішого і найдавнішого типу материкової рослинності.

Ґрунтовий покрив є акумулятором органічної речовиний унікальним екраном, що затримує найважливіші хімічні елементи — азот, фосфор, калій, кальцій, залучаючи їх у кругообіг речовин завдяки здійсненню складного біохімічного процесу – фотосинтезу, запобігаючи їх вилуговуванню.

Опосередковане екологічне й суспільно-корисне значення рослинного світу полягає в його потенційній здатності підтримання екологічно-збалансованого стану природних і окультурених ландшафтів, оптимізації життєвих умов суспільства.

Частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який захищає Землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення.

Рослинність здійснює великий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана.

Основне економічнезначення рослинного світу полягає у продукуванні харчової, кормової та технічної сировини. У практиці рослинництва сьогодні використовується лише близько 2500 видів вищих рослин, тобто менше 1% видового складу цього відділу. На основній частині с/г угідь культивується тільки 25—30 харчових і технічних видів рослин.

Рослинність надає необхідне середовище для життя людини і розведених нею організмів. Вона є невичерпним (при розумному використанні й охороні) джерелом різноманітних харчових продуктів, технічної і лікарської сировини, будівельних матеріалів. Багато рослин служать їжею домашнім тваринам, використовуються людиною в різноманітних технологічних процесах. Рослини беруть участь в утворенні корисних копалин, ґрунтів, захищають ґрунти від руйнування потоками води і вітром, від засипання піском.

Структура рослинного світу.

Серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основних типи: деревна і трав'яна рослинність.

Трав'яниста рослинність (луки і пасовища) - важлива кормова база тваринництва. Природні кормові угіддя займають приблизно 20% площі суші, тобто більш як 3 млрд. га. або вдвоє більше, ніж рілля. Рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування для тварин та інших організмів.

Деревна рослинність використовується в лісовому господарстві і лісовій промисловості.

 

  1. Ліси. Їх проблеми та соціально-екологічне значення

 

Ліс - це сукупність землі, деревної та чагарникової рослинності, тварин, мікроорганізмів та інших біологічно взаємопов'язаних природних компонентів.

Як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є основною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на Землі.

Ліси класифікують за складом порід.

Ліси України утворюють понад 30 видів дерев,серед яких домінують сосна звичайна, дуб звичайний, ялина звичайна, береза повисла, вільха чорна, ясен звичайний, граб звичайний.

Хвойні ліси в Україні займають 42% загальної площі, у т.ч. сосна — 33%, твердолистяні- 43,3%, у т.ч. дуб - 32%, м’яколистяні — 13,6%, інші деревні породи - 0,5%, чагарники- 0,4%.

За віком ліси поділяють на молодняк, середнього віку, дозріваючі і дозрілі.

Функції лісів.

На одному гектарі лісу помірної зони може зростати лише декілька видів дерев. А на половині гектару тропічного лісу можна зустріти більше 80 видів, хоча всього на цій ділянці зростає в середньому близько 300 шт. дерев. Розмаїття тропічного лісу створює сприятливі умови для багатьох мешканців лісу. За повідомленням Національної Академії наук США, на 10 км2 тропічного лісу можуть жити до 125 видів ссавців, 100 видів плазунів, 400 видів птахів та 150 видів метеликів. Тільки в тропічних лісах Амазонії зосереджена більша половина всіх відомих науці живих організмів.

Для людства особливо важливі такі функції: водоохоронні, водорегулюючі, протиерозійні, санітарно-гігієнічні та інші.

· Ліси регулюють розподіл атмосферної вологи, місцеве випаровування, стік і його характер. Механізм захисної дії лісонасаджень полягає в регулюванні поверхневого польового стоку і переведенні його в ґрунтовий з наступним поглинанням забруднюючих речовин землею і рослинністю, детоксикацією під впливом мікроорганізмів шкідливих хімічних сполук і залученням їх до природного кругообігу речовин.

· Ліс послаблює процеси водної ерозії ґрунту і запобігає забрудненню річок та інших водойм. Завдяки фільтруючій здатності лісової підстилки і лісового ґрунту каламутність води зменшується на 60-90%. Лісосмуга значно поліпшує бактеріологічні властивості води, зменшуючи кількість бактерій у воді більш як у 20 разів.

· У гірській місцевості ліси виконують протизсувну функцію.

· У степовій зоні ліси затримують поверхневий стік, зменшують швидкість вітру в приземному шарі, затримують випаровування ґрунтової вологи, оберігають поля від посухи і пилових бур.

· Санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Радянський біолог Б.П.Токін відкрив (1928) властивість рослин виділяти в повітря захисні речовини — фітонциди леткі речовини, які діють на відстані; вони вбивають багато патогенних грибів і бактерій, можуть впливати на багатоклітинні організми, наприклад, затримувати розвиток молюсків, вбивати комах, гальмувати проростання насіння або розвиток трав. Серед рослин у міських насадженнях важливі різні види тополі, фітонциди яких вбивають збудників дизентерії. Сильно діють і фітонциди черемхи та лавровишні. Експериментальне встановлено, що в парках у повітрі міститься у 200 разів менше бактерій, ніж у повітрі міських вулиць. Один гектар хвойного лісу за рік виділяє до 5 кг, а листяного - до 3 кг фітонцидів. Тривале перебування в лісі сприяє підвищенню активності дихальних ферментів, позитивному збільшенню біострумів мозку, підвищенню вмісту кисню в крові людини. Рослинність є джерелом естетичної насолоди, здійснює позитивний психологічний вплив. Приємні звуки лісу (пташиний спів, шелест листя), світлотіньова гама та пахощі позитивно впливають на емоційний настрій людини.

· Цікаві дослідження були проведені щодо виявлення впливу на психіку людини архітектоніки (форми) крон дерев:

Дерева з пірамідальними і спрямованими вгору кронами підвищують активність нервової системи,

Плакучі й зонтикові крони діють заспокійливо.

· Рослини лісу абсорбують забруднюючі повітря шкідливі гази,уловлюють пил, сажу, радіоактивні та інші частки, що піднімаються в повітря під час вітру, з викидами промислових об'єктів, під час руху транспорту.

· Лісові насадження поглинають шум міста, підвищують у 5-7 разів і більше іонізацію повітря, що сприятливо діє на здоров'я людини.

· З сивої давнини люди навчилися використовувати рослини як сировину (в т.ч. лікарську), що не втратило свого значення і до сьогодні.

· Рослинні ресурси, особливо рослинність тропічного лісу надає сучасній селекційній науці цінний генетичний матеріал.

За прогнозами вчених, до 25% нинішньої світової флори приречено на зникнення в найближчі 50 років.

Від 80 млн. км2 площі суші, яка колись була зайнята природними лісами, залишилося всього 30 млн. км2, тобто знищено вже дві третини. Всесвітній фонд дикої природи виявив, що найбільше лісів вирубано в Азії - 88% усієї природної рослинності. У Європі частка вирубаних лісів складає 62%, у Африці - 45%, у Латинській Америці - 41%, у Північній Америці - 39%. В Амазонії, де найбільші простори вкриті вологими тропічними лісами, збереглося більше 85% природного лісу.

Вологі тропічні ліси вважалися неосяжними й невичерпними, але з'ясувалося, що це зовсім не так. Сьогодні вологі тропічні ліси вкривають лише 5% земної поверхні, а 100 років тому цей показник складав 12%. За таких темпів до 2005 року площа тропічних лісів зменшиться ще на 10-15%.

Науковці України звертають увагу на такі фактори:

· Площа лісів України за останні 450-500 років зменшилась утричі і є найнижчою у Європі (після Молдови). Найбільших втрат ліси зазнали за останні 100—150 років. У давні часи, про що свідчать історичні джерела, лісистість України становила 43%. Зараз фахівці сходяться на думці що за даних умов оптимальна лісистість в Україні має бути біля 20%. (а є тільки 15% площа лісового фонду становить 10,8 млн. га.)

· Зростання лісистості території України до оптимальної дозволить стабілізувати екологічну ситуацію в Україні та збільшити національні ресурси деревини, але для досягнення цього при існуючих темпах зростання (0,05% на рік) потрібно 120 років;

· За площею та запасами деревини Україна відноситься до лісодефіцитних країн, власними лісовими ресурсами Україна забезпечує свої потреби лише на третину. На одного жителя припадає лише 0,17 га лісових насаджень з запасом 20 м3 деревини.

· частка лісів, що охороняються, складає лише 1-2% від їх площі;

· інтенсивність лісокористування в деяких регіонах набагато перевищує граничне допустимі норми.

· Як просторове розміщення, так і стан лісів пов'язані переважно з кліматичними факторами. Континентальність клімату зростає із заходу на схід, а лісистість зменшується, становлячи 42% у Карпатах, 26,8% на Поліссі, 13% - у Лісостепу, 10,4% – у Криму та 5,3% - у степовій зоні.

· Найбагатшими флористичними регіонами України є Кримські та Карпатські гірські масиви (2220 і 2012 видів відповідно).

Що завдає шкоди лісам:

1. Неконтрольоване вирубування лісів.

2. Викиди промислових підприємств. Надзвичайно шкідливими речовинами для рослин є двоокиси сірки і азоту,озон, а також перекис водню. Найбільшої шкоди лісам завдають викиди підприємств кольорової металургії. Кожний комбінат пригнічує лісову рослинність в радіусі до 150 км.

3.Кислотні дощі. Шкідливі речовини із опадів надходять у рослини через хвою чи листя та ґрунт. У дерев сповільнюється швидкість радіального росту, хвоя після первинного пошкодження стає доступною для шкідників, спостерігається хлороз і опадання хвої, відмирання гілок (знизу догори і від центру стовбура до периферії), повне засихання дерева.

4. Пожежі. Масштаб впливу лісових пожеж на біосферу Землі належить до глобальних. Природні пожежі - важливий фактор динаміки лісового покриву.

5. Комахи, що пошкоджують хвою та листя. В умовах України найбільше від них страждають дуб і сосна - основні породи. Ймовірність і частота виникнення спалахів розмноження шкідливих видів комах зростає зі збільшенням антропогенного навантаження на ліси.

Катастрофічні наслідки хижацького знищення лісів.

· Руйнівні весняні паводки та літні розливи річок.

· У результаті водойми починають міліти.

· Виникнення селевих потоків, ерозія ґрунтів і зміни клімату.

· Змив родючого шару ґрунту, утворення ярів.

Раціональне використання лісових ресурсів передбачає:

· При правильному веденні лісового господарства вирубки чергуються так, що на кожній окремо взятій ділянці вони повторно проводяться тільки через 80-100 років, коли ліс досягне повної зрілості.У кожній географічній зоні повинні бути встановлені науково обґрунтовані норми вирубки з урахуванням різноманітного призначення лісів та фактичних можливостей промислового освоєння.

· Не допускається вирубування водорегулюючих і водоохоронних лісів.

· Охорона багаторічних дерев і цінних ділянок лісового біоценозу (рідкісні породи дерев, мисливські угіддя, токовища глухарів і тетеревів, лісові озера тощо);

· Раціоналізація використання деревини. Створення лісопромислових комплексів, що забезпечує більш повне використання деревини.

· Лісовідновлювальні роботи.

· Агролісомеліорація - це система лісівничих заходів, які спрямовані на поліпшення природних умов територій та забезпечення підвищення продуктивності лісових угідь. Цими роботами займаються лісгоспи, ліспромгоспи, лісомеліоративні станції та станції захисту лісу.

· Боротьба з лісовими пожежами, шкідниками і хворобами деревних порід. Для захисту лісу від шкідливих комах найбільш перспективним і екологічно безпечним є біологічний метод.

· Деякі види диких рослин – бур'яни на культивованих землях і пасовищах.

· В окремих місцях доводиться вести боротьбу із заростанням водойм.

· Іноді масовий розвиток водної рослинності викликає літні замори риби.

· Відомі й деякі інші випадки негативного впливу рослин на людину, наприклад, отруйних рослин та грибів.

· Пилок рослин може бути алергеном.


  1. Проблеми охорони фауни

Одним із складових екосистем є тваринний світ, який відіграє важливу роль у біосфері. Завдяки трофічним взаємозв'язкам та геохімічній ролі живої речовини, у природі відбувається кругообіг речовин і потоків енергії, забезпечується біоенергетична основа нормального ходу еволюційного процесу.

За видовим складом тваринний світ у кілька разів перевищує рослинний. У світі зараз описано понад 1,5 млн. видів фауни, з яких хребетних менше 50 тис. видів. Найбільшою видовою різноманітністю відзначається ентомофауна, що нараховує понад 1 млн. комах. Дуже бідний клас ссавців, що включає лише 3500 видів.

З біосферної точки зору всі види фауни корисні тому, що шляхом еволюції не могли виникнути шкідливі або зайві для природи таксонів.

Кожен вид у природі потрібний і залежно від його еколого-біологічних властивостей, займає відповідну екологічну нішу. Поділ деяких видів на такі категорії як „шкідливі” і „нешкідливі”, „корисні” та „некорисні” зробила людина, виходячи з власних міркувань, а не з еколого-біологічних чи біосферних позицій. Так. наприклад, деякі хижі тварини (дикий кіт, вовк, лисиця, орли, грифи та інші), що відомі як шкідники, часто бувають не тільки корисними, а й необхідними компонентами природних екосистем, бо виступають як регулятори чисельності популяцій та їх санітари, або ж необхідними проміжними ланками в ланцюгах живлення.

Дикі тварини мають велику наукову, культурну та матеріальну цінність.

Вони дають хутро. м'ясо, лікарську і технічну сировину для звірівництва (одомашнювання, покращення порід свійської худоби), є товаром зооекспорту, засобом боротьби з шкідливими видами фауни і флори, об'єктом наукових досліджень.

У медицині здавна існує поняття — зоотерапія. Візуальний контакт з тваринами на лісовій чи польовій стежці позитивно впливає на функціонування організму людини, нормалізує діяльність серцево-судинної та інших систем. В домі, де є собака чи кіт, хворі одужують швидше, зменшується імовірність повторного інсульту та інфаркту.

Тварини сприяють утворенню ґрунту, запиленню та поширенню рослин, розкладу органічних залишків і трупів.Дикий кабан щороку переорює до 4 га землі, комахи запилюють до 80% всіх квіткових рослин. Велике господарське значення мають бджоли, шовкопряди.

Завдяки різноманітним лісовим, лісостеповим та степовим ландшафтам, розгалуженій мережі рік, значній кількості озер та сприятливим умовам фауна України відзначається значним видовим багатством.

За даними зоологів, тваринний світ України налічує 44 800 видів (включаючи прибережні акваторії Чорного і Азовського морів). З них 98,5% припадає на безхребетні тварини і лише 1,5% — на хребетні. Серед безхребетний налічується близько 20 тис. видів комах. Хребетних на Україні близько 800 видів, в тому числі ссавців — 108 видів, птахів — 367, рептилій — 21, земноводних — 17, риб — понад 250, інших — 12 видів. До найбагатших тваринним світом регіонів України належать Крим, Полісся та Карпати. Так, наприклад, у Карпатському регіоні площею 37 тис.км2 (6,1%території України) зосереджена половина видів хребетних тварин. Там відомо 53 види прісноводних та круглоротих, 16 видів земноводних, 11 — плазунів, 180 — птахів, 74 — ссавців. Тому цей регіон має особливе екологічне значення для збереження .генофонду тваринного світу.

Частка рідкісних видів і тих, що зникають, складає 19% від загальної кількості птахів, що зустрічаються в нашій країні. Не менше 20 видів птахів у найближчий час перестануть гніздитися в Україні. Серед них такі цінні, декоративні і взагалі навіть культові види, як беркут, орел-могильник, орел-курганник, сип білоголовий, гриф чорний, сапсан, шуліка рудий, савка, скопа, лунь степовий, дрофа, стрепет, тиркушка степова.

В наш час основними причинами збіднення генофонду тваринного світу є техногенні зміни в природному середовищі:

· хімічне і фізичне забруднення,

· меліорація заболочених угідь,

· неправильне ведення сільського і лісового господарства,

· браконьєрство, знищення з метою захисту сільськогосподарських чи промислових об’єктів (серед таких тварин — хижі птахи).

Тенденція суттєвого скорочення чисельності і видового багатства тварин є сталою.

5. Правова охорона рослинності та тваринного світу

Нормативно-правовою базою охорони рослинного світу в Україні є Конституція України, Закон України „Про рослинний світ” від 09.04.1999 р.; лісові відносини регулюються Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. та іншими актами екологічного законодавства України.

Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення. Така класифікація має свій сенс з погляду підстав виникнення права користування природними рослинними ресурсами, їх належності та ін.

Усі ліси в Україні є власністю держави, її національним багатством. Вони формують лісовий фонд. Його використання підприємствами, установами й організаціями, а також фізичними особами - громадянами можливе на постійній або тимчасовій основі.

Об'єктом права лісокористування виступають як ліс, так і земельна ділянка лісового фонду, не вкрита лісовою рослинністю, але надана для потреб лісового господарства.

Користування лісовими ресурсами здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Загальне використання лісових ресурсів здійснюють громадяни, які мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 560; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.081 сек.