Обмін речовин у дитячому віці

Важливою особливістю кишок у дітей раннього віку є підвищена про-никність їх стінок. Тому при багатьох захворюваннях, особливо шлунково-кишкового тракту, токсини і продукти неповного перетравлювання їжі легко проникають через слизову оболонку кишок і поступають у кров, визиваючи розвиток токсикозу. Внаслідок цього, перебіг багатьох кишкових інфекцій у дітей 1-го року життя супроводжується ураженням нервової, серцево-судин-ної систем.

Вміст кишок зразу після народження дитини стерильний. Але уже через декілька годин у ньому з’являються різні бактерії, які проникають в нього з повіт-ря, з сосків матері, з предметів догляду.

У різних відділах травного каналу здорової дитини розміщується характерна для кожного відділу мікрофлора:

В порожнині рота бактерії різноманітні і їх дуже багато.

В шлунку і верхніх відділах тонкого кишечника бактерій дуже мало (на них згубно діє соляна кислота шлунка).

В товстому кишечнику бактерій дуже багато.

Вид бактерій у кишках дітей грудного віку залежить від виду вигодовування.

Основними бактеріями, які є в кишках дитини на грудному вигодовуванні є біфідобактерії. В невеликій кількості поряд з ними зустрічаються ентерококи і кишкова паличка.

Біфідобактерії - фізіологічні для дитини перших місяців життя і вони залиша-ються основними до тих пір, пока дитина отримує молоко матері. По мірі перехо-ду дитини на змішане і штучне вигодовування кількість біфідобактерй зменшує-ться, і в кишках переважає кишкова паличка.

Біфідобактерії непатогенні, вони ніколи не визивають ніяких захворювань, а кишкова паличка умовно патогенна. При зниженні опірності організму вона може визивати різні захворювання. Тому діти, які знаходяться на природному вигодову-ванні значно рідше хворіють, чим діти на змішаному і штучному вигодовуванні.

Вид бактерій у кишечнику залежить від виду вигодовування. Це пов’язано з тим, що у грудному молоці вуглеводи представлені β-лактозою (сприяє росту бі-фідобактерій і пригнічує ріст кишкової палички), а в коров’ячому молоці вуглево-ди представлені α-лактозою, яка сприяє росту кишкової палички і пригнічує ріст біфідобактерій.

Бактерії кишок мають велике значення для життєдіяльності організму. Їх роль наступна:

1. Вони мають захисні, антитоксичні властивості. Біфідобактерії, кишкова паличка, ентерококи в умовах нормального функціонування кишок здатні при-гнічувати різні патогенні мікроорганізми.

2. Вони приймають участь у синтезі вітамінів групи В.

3. Деякі бактерії мають ферментативні властивості, приймають участь у пе-ретравлюванні їжі по тому типу, що і травні ферменти.

Поряд з позитивною роллю для організму мікробів кишечника в фізіологіч-них умовах, при аутоінфекції, при зниженні захисних властивостей організму, во-ни можуть визивати різні захворювання.

Кишкові палички при зниженні опірності організму можуть набувати токси-генних властивостей і можуть бути причиною виникнення захворювань.

При захворюваннях щлунково-кишкового тракту мікрофлора кишок змінює-ться, виникає дисбактеріоз. Загальна кількість бактерій зменшується, біфідобак-терії, типові кишкові палички часто повністю зникають, з’являються бактерії, які мають токсигенні властивості.

Останнім часом все частіше зустрічаються дисбактеріози, які виникають в наслідок пригнічення або знищення нормальної мікрофлори організму антибіоти-ками, особливо при неправильному їх використанні.

Печінка у новонароджених і дітей грудного віку - відносно великий орган. Маса її у новонародженого складає 4% від маси всього тіла (у дорослого - 2%).

Печінка дуже багата на кровоносні судини, сполучної тканини в ній мало, дольки в ній виражені нечітко.

До 6-8 років розвиток печінкових клітин ще не закінчений.

Ці особливості будови печінки пояснюють те, що при багатьох захворюван-нях вона легко і швидко збільшується.

Печінка відіграє велику роль в усіх видах обміну речовин. Вона являється бар’єром для ряду ендогенних і екзогенних речовин, токсинів, мікробів, в ній від-кладається багато поживних речовин, головним чином - глікогену, а також жиру і білка. Звідси ці речовини поступають в кров.

Печінка виробляє жовч. В перші місяці життя її відносно мало.

В складі жовчі є деякі особливості, - відносна перевага вмісту таурохолевої кислоти над глікохолевою. Це вигідно для дитячого організму. Таурохолева кис-лота має великі антисептичні властивості і підсилює виділення соку підшлункової залози.

Травний канал дитини як і дорослого, складається з різних відділів, де харчова маса в залежності від її властивостей і спеціалізації цих відділів затримується на деякий час, або швидко переходить з одного відділу в інший. В цих відділах їжа піддається дії травних соків, які виробляються секреторними клітинами - залозами.

В кожному відділі є своя спеціалізація клітин, які виробляють і виділяють травні соки.

Процес травлення починається в порожнині рота, де їжа піддається дії слини. В ній є фермент птіалін, який перетворює крохмал в декстрини.

Дитина в перші місяці життя харчується виключно грудним молоком, в якому крохмалу немає.

У зв’язку з цим мала кількість слини в цей період не відображується на травленні.

В шлунку їжа вперше піддається значним хімічним перетворенням під дією соку шлунко-вих залоз і частково - слини.

Шлунковий сік грудної дитини має такий же склад, як і у дорослого. В його вміст входить соляна кислота і ферменти.

У новонароджених загальна кислотність низька (3-6), поступово, з віком, вона підвищу-ється і у дітей 8-12 років стає 40-60.

Активність ферментів менша, чим у старшому віці.

Травлення в шлунку протікає під дією слідуючих ферментів:

1. Сичужного - визиває зсідання білка (казеїну, альбуміну) молока.

2. Пепсину - розщеплює білки на пептони і альбумози.

3. Ліпази - розщеплює жири на гліцерин і жирні кислоти.

Найбільше значення в шлунковому травленні має пепсин.

Секреція ферментів залежить від складу їжі і стану дитини. Для перетравлю-вання жіночого молока необхідні ферменти значно меншої активності, чим при годуванні коров’ячим молоком.

Найменшу кислотність шлунковий сік має при вигодовуванні грудним моло-ком, тоді, як вигодовування коров’ячим потребує виділення шлункового соку більшої активності. Тому необхідно, щоб дитина в перші місяці життя отримува-ла тільки грудне молоко.

Час спорожнення шлунка у дітей грудного віку різний в залежності від ха-рактеру їжі.

При грудному вигодовуванні шлунок спорожняється через 2-3 години, при годуванні коров’ячим молоком - через 3-4 години.

Кров’яче молоко залишається в шлунку більш тривалий час у зв’язку з тим, що в ньому більше білка, жир його не розщеплюється.

Білки і жири їжі взагалі затримують випорожнення шлунка.

Частково перетравлена їжа евакуюється з шлунка для подальшого перетрав-лювання спочатку в 12-палу кишку, а потім в тонкий кишечник.

Травлення в цих відділах проходить під дією соків підшлункової залози, пе-чінки і тонких кишок.

Найбільше значення в кишковому травленні має підшлунковий або панкреатичний сік, в якому є ферменти, які діють на всі елементи їжі:

1. Трипсин - розщеплює білки на поліпептиди і амінокислоти, які потім всмоктуються в кишках.

2. Амілаза - діє на вуглеводи, розщеплюючи їх на моносахариди.

3. Ліпаза - активується жовчними кислотами і розщепляє жири на гліцерин і жирні кислоти.

Хоча всі ці ферменти є у дитини, вони недостатньо активні, і в наступному їх травна сила збільшується по мірі ускладнення харчового режиму дитини.

Всмоктувальна діяльність кишок у дітей є головною їх функцією.

В тонких кишках всмоктуються продукти розщеплення білка - амінокислоти, вуглеводів - моносахариди і частково мінеральні солі.

В товстому кишечнику головним чином всмоктується залізо, фосфор і лужні основи.

Тривалість проходження харчової маси (хімусу) через кишки коливається в широких межах.

У новонароджених - від 4 до 18 годин, у більш старших дітей - в середньому біля доби.

Тривалість перетравлювання їжі в кишках при штучному вигодовуванні - біля доби.

Випорожнення у дітей значно змінюються в залежності від віку, характе-ру вигодовування, стану шлунково-кишкового тракту та травних залоз.

Так, у новонароджених дітей в перші дні життя виділяється меконій. Він утворюється в кишках плода ще внутрішньоутробно, являє собою темнозелену однорідну в’язку масу без запаху.

Він складається з секрету різних відділів травного каналу, злущеного епіте-лію кишок, навколоплідних вод.

Темнозелений колір меконію поступово змінюється, переходить в коричне-вий.

На 2-3 день життя випорожнення стають більш рідкі.

До 4-5 дня життя меконій поступово змінюється нормальними випорожнен-нями дітей грудного віку.

Випорожнення дітей грудного віку на грудному вигодовуванні гомогенні, ма-ють консистенцію м’якої мазі золотисто-жовтого кольору з кислуватим запахом. Після перебування на повітрі колір випорожнень стає зеленим внаслідок окислен-ня.

Випорожнення дитини грудного віку, яка знаходиться на штучномувигодо-вуванні, більш світлого забарвлення, більш твердої консистенції, мають різкий запах.

Частота випорожнень здорової дитини від 1 до 4 разів на добу, у деяких ді-тей 1 раз у 2-3 дні. Це пов’язано з добрим перетравлюванням грудного молока, з його добрим засвоюванням і малою кількістю шлаків.

У деяких дітей перших тижнів життя при доброму загальному стані і самопо-чутті випорожнення можуть бути 6-8 разів на добу, що пояснюється пристосуван-ням кишок до нових умов вигодовування.

Чим багатша їжа білком, тим твердіші випорожнення, тим блідніший їх ко-лір, сильніший різкий запах.

Якщо в їжі переважають вуглеводи, випорожнення більш рідкі, жовтувато-коричневі, мають більш кислу реакцію.

При введенні в їжу овочів, залишки їх можуть надавати випорожненням від-повідний колір (наприклад, морква).

З віком частота випорожнень зменшується, після року стає 1-2 рази на добу.

Внаслідок інтенсивного росту і розвитку дитина на першому році життя пот-ребує підвищеного засвоєння окремих харчових інгредієнтів.

Основною особливістю організму, що росте, є напруженість процесів обміну речовин.

Для здорових доношених новонароджених у перші 3 год життя характерний значний зсув кислотно-основного стану крові в кислу сторону, тобто декомпенсо-ваний метаболічний ацидоз.

На 4-5-й день життя показники газообміну наближаються до рівня здорової людини, проте схильність до ацидозу у немовлят зберігається.

Дата добавления: 2013-12-14