Зародження світлопису

ЗМ.1. Історія отримання фотографічного зображення

Викладач Хилько Н.Г.

Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

Коледж

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

“Історія фотомистецтва”

спеціальність 5.02021101

“Художнє фотографування”

Київ 2013 р.

Модуль 1. Історія виникнення фотографії

Зародження світлопису. Перші ентузіасти та винахідники. Камера-обскура. Перші світлописні зображення: геліографія, дагеротипія, калотипія. Світлочутливі матеріали. Народження фотографії як способу фіксації зображень.

Порівняння технології дагеротипного та калотипного процесів. Переваги дагеротипу. Позитивні якості та недоліки дагеротипії.

Області використання дагеротипних зображень. Успіхи документальних зйомок.

Видатні портретисти. Композиція. Монтаж. Дагеротипні фотоательє. Адам-Саломон, Джулія Маргарет Камерон, Деньєр, Надар, Левицький.

Вклад Деньєра та Левицького, як фотохудожників в розвиток фотографії в Росії.

Від дагеротипів до мокроколоїдного процесу

Технологія отримання світлописних зображень за способом мокроколоїдного процесу.

Розвиток технічної бази в галузі фотографії. Удосконалення фотоматеріалів. Розробки оптики для зйомки. Успіхи експонометрії, можливість зупинити мить. Технічний арсенал майстрів фотографії та фотоаматорів (багатократне експонування, монтажі фотозображень, використання масок при зйомці, фотодрук з декількох негативів)

Камера-обскура, її практичне використання при отриманні зображення.

Появу камери-обскури нинішні дослідники відносять ще до початку нашого тисячоріччя. Наприкінці XV століття описав пристрій камери- обскури Леонардо да Вінчі. Удосконалював цей прилад інший знаменитий італієць Джіовани Батіста делла Порта в середині XVI століття. Камерою -обскурою, а згодом дорожньою камерою- люцидою користалися мандрівники, зодчі, художники.

Удосконалення камери-обскури. Перші ентузіасти та винахідники.

Бестужев-Рюмін А. П. та його відкриття світлочутливості солей заліза (1725 р.).

Йоган Генріх Шульце – досліди з солями азотнокислого срібла (1727 р.).

Шукали засоби закріплення світлових зображень. У 1725 році молодий російський дипломат, хімік-аматор, майбутній канцлер Олексій Петрович Бестужев-Рюмін зробив чудове спостереження: розчини солей заліза змінювали колір під дією сонячного світла. Через два роки істотні досліди над солями срібла провів німецький учений Иоганн Генріх Шульце. На порошок, що містить азотнокисле срібло, він накладав вирізані букви і виставляв порошок з таким трафаретом на світло, через якийсь час забирав трафарет. На порошку виходив виразний напис. Користаючись терміном наших днів, це була перша фотограма — світлове зображення. Але «малюнки» швидко зникали на світлі.

Отримання перших світлописних зображень на основі солей заліза, срібла, а також асфальту.

1816 р. – геліографія Н‘єпса (світлочутливий асфальт).

7 січня 1839 р. – народження фотографії (виступ Луї Араго на засіданні Французької Академії наук. Схвалення відкриття вченими).

19 серпня 1839 р. – опублікована технологія “дагеротипії”.

Вирішальні успіхи у винаході фотографії правомірно зв'язують із трьома іменами: французів Ньєпса і Дагера й англійця Тальбота.

Бестужев-Рюмін А. П. та його відкриття світлочутливості солей заліза (1725 р.).

7 січня 1839 р. – народження фотографії (виступ Луї Араго на засіданні Французької Академії наук. Схвалення відкриття вченими).

19 серпня 1839 р. – опублікована технологія “дагеротипії”.

Тальбот Уільям Генрі Фокс – його спосіб отримання світлописних зображень (калотипія).

Технологія отримання “дагеротипних” зображень.

Технологія отримання зображень з технології “калотипія”.

Російський московський гравер й винахідник Греков Олексій Федорович. Його роботи щодо покриття пластинок меді та латуні сріблом з технології гальванопластинки (1840 р.).

Дата добавления: 2013-12-14