Категорійно-понятійний апарат системного аналізу юридичної конструкції фінансового права

Юридичні конструкції фінансового права належать до числа складних систем, елементи яких та їх якісно виокремленні групи пов’язані між собою та із зовнішнім середовищем структурними, функціональними та генетичними зв’язками. Їх об’єктивний всебічний аналіз неможливий без застосування адекватного наукового інструментарію, насамперед категорійно-понятійного апарату.

В.В.Протасов вказує на основоположні категорії, які, на його думку, необхідні для системного аналізу правовідношення, як системи, та надає їм правове «оранжування»:

«Система – об’єкт, функціонування якого, необхідне і достатнє для досягнення поставленої мети, забезпечується (у певних умовах середовища*сукупністю складових його елементів, що перебувають у доцільних відносинах один з одним.

Елемент – внутрішня висхідна одиниця, функціональна частина системи, власна будова якої не розглядається, а враховуються лише її властивості, необхідні для побудови і функціонування системи. «Елементарність» елемента полягає в тому, що він є межею поділу даної системи, оскільки його внутрішня будова у даній системі ігнорується і він виступає у ній, як просте.

В ієрархічних системах елемент також може бути розглянутий, як система. … А від частини елемент відрізняє те, що слово «частина» вказує тільки на внутрішню належність чого-небудь об’єкту, а «елемент» завжди позначає функціональну одиницю. Будь-який елемент – частина, але не будь-яка частина – елемент.

Склад – повна (необхідна і достатня* сукупність елементів системи, взята поза її структурою, тобто, набір елементів.

Структура –відношення між елементами в системі, необхідні й достатні для того, щоб система досягла мети.

Функції – способи досягнення мети, засновані на доцільних властивостях системи.

Функціонування – процес реалізації доцільних властивостей системи, що забезпечує досягнення нею мети.

Мета – це те, чого система повинна досягнути на основі свого функціонування. Метою може бути певний стан системи чи інший продукт її функціонування. Значення мети як системоутворюючого фактора уже відзначалось. Підкреслимо ще раз: об’єкт виступає як система тільки відносно своєї мети (виділено мною. – В.Л.*. Мета, вимагаючи для власного досягнення певних функцій, зумовлює через них склад і структуру системи. Наприклад, чи є системою купа будівельних матеріалів? Будь-яка абсолютна відповідь була б хибною. Відносно мети житла – ні. А ось як барикада, сховище, ймовірно, так. Кучугурою будівельних матеріалів неможливо користуватися як будинком – навіть за умови наявності усіх необхідних елементів – по тій причині, що між елементами немає необхідних просторових відносин, тобто, структури. А без структури вони являють собою тільки склад – сукупність необхідних елементів». Тому в подальшому для дослідження основоположних системних характеристик юридичної конструкції фінансового права ми послуговуватимося, за одним принциповим винятком, категоріями і поняттями, запропонованими вище В.М. Протасовим.

Вище зазначений виняток стосується визначення В.М.Протасовим «структури» як «відношення між елементами в системі, необхідні й достатні для того, щоб система досягла мети». в даному випадку допускається дуже істотна похибка методологічного характеру, а саме підміна категорії «зв'язок» категорією «відношення».

Категорія «відношення» належить до методологічного інструментарію з’ясування системних якостей юридичних конструкцій фінансового права. Саме з її допомогою може бути з’ясоване найголовніше питання цієї проблеми, а саме у межах системи чи за межею системи перебуває та чи інша частина досліджуваної дійсності, тобто, є вона елементом складу системи чи належить до зовнішнього відносно системи середовища.

Структуровність системи як друга її фундаментальна характеристика з’ясовується та досліджується з допомогою методологічного потенціалу категорії «зв'язок».

Для цього використовується так званий прийом «єдиного розрізнення» (якщо після введення якого-небудь фактора з’являється чи після видалення його зникає певне явище, причому ми не вводимо і не вилучаємо жодної іншої обставини, яка могла б мати у даному випадку вплив і не здійснюємо жодної зміни серед первісних умов явища, то вказаний фактор і складає причину явища»*.

Г.П.Щедровицький резюмував, що «Зв’язки є об’єктами особливого роду …», є «засобом розуміння» системних об’єктів: «одна властивість об’єкта змінюється в результаті зміни іншої, або, інакше, одне залежить від іншого, тому що вони якось пов’язані одна з одною»

Генетичні властивості юридичної конструкції фінансового права належить з’ясувати за допомогою таких категорій та понять: внутрішня форма юридичної конструкції фінансового права, зовнішнє середовище юридичної конструкції фінансового права, темпоральний внутрішній та зовнішній зв'язок елементів та якісно виокремлених груп елементів юридичної конструкції фінансового права, межі модифікації юридичної конструкції фінансового права, системність та структурованість юридичної конструкції фінансового права, зворотні та незворотні зміни генетичних зв’язків юридичної конструкції фінансового права.

Дата добавления: 2013-12-14