Типова юридична конструкція у фінансовому праві

С.С. Алексєєв вважає, що при більш глибокому проникненні у сутність правової матерії стає очевидним, що «юридичні конструкції являють собою органічний, всезагальний, безпосередньо нормативний, а головне – найбільш досконалий та важливий за значенням елемент власного змісту права, його внутрішньої форми».

Цей елемент «народжується багато в чому спонтанно і водночас є результатом інтелектуальної діяльності – процесу типізації і у цій якості готовий до того, щоб на основі нового досвіду, даних науки, сили розуму одержати дальший розвиток, новий рівень досконалості».

Саме типовий характер юридичних конструкцій, що робить їх спроможними для адекватного правового регулювання тільки певного видусуспільних відносин і зовсім неспроможними для природного регулювання усіх без винятку інших видів суспільних відносин, наділяє їх властивістю своєрідного ідеального критерію для систематизації позитивного фінансового права у фінансово-правові інститути.

Юридичні конструкції є органічним поєднанням об’єктивного та суб’єктивного у праві.

Діалектику об’єктивного та суб’єктивного у юридичній конструкції досить вдало описав уже в пострадянський період А.Ф. Черданцев: «Конструктивне вираження норм права, що тільки виникло, не було свідомим, а складалося стихійно. Перший законодавець, якщо і думав образами юридичних конструкцій, то не усвідомлював того, що мислить конструкціями… Тільки з виникненням професії юристів у правовій науці поступово осмислюється характер системного викладу норм права, усвідомлюється їх конструктивний зв’язок, і наука виробляє юридичні конструкції, які стають важливим орієнтиром, методом пізнання права».

Такі іманентні властивості юридичних конструкцій правової матерії відображають особливу нормативно-юридичну побудову соціального регулювання, є не лише основою такої ж унікальності права в цілому, але й виступають найдосконалішим достатнім критерієм систематизації позитивних правових норм у правові інститути.

Дата добавления: 2013-12-14