Стилі в інтер’єрі залу ресторанів

ЕСТЕТИКА ІНТЕР’ЄРУ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

План:

1. Стилі в інтер’єрі залу ресторанів.

2. Елементи інтер'єру

3. Температурний режим залу і вентиляція

Підприємства ресторанного господарства розрізняються за ін­тер'єром залів. Інтер'єр - це внутрішній простір приміщення, його убрання.

Оригінальні і різноманітні інтер'єри, теплі або витримані в класичному стилі кольори стін, картини, килими, елементи старовинної атрибутики, фонтани, аранжировкй з жи­вих кольорів, мереживні люстри, що дають тепле розсіяне світло, правильний підбір меблів, вдале поєднання уніформи офіціантів з декором приміщення— кольором штор, скатертин і серветок, оббивкою крісел, елегантно сервіровані столи — все це налашто­вує на ділову бесіду або відпочинок в колі друзів.

Нині існує безліч стилів, які використовуються при оформ­ленні інтер'єрів залів підприємств ресторанного господарства (Додаток 1):

• історичні (ампір, класицизм, неокласицизм, барокко, рококо, готичний);

• модерн;

• мінімалізм;

• хай-тек;

• етнічні стилі (кантрі, японський, еко-стиль).

Ампір (з франц. — імперія) - стиль перших трьох десятиліть XIX століття, що завершує розвиток класицизму. Для нього хара­ктерні парадна пишність архітектури та інтер'єрів, пілястри (пла­ский вертикальний виступ на поверхні стіни), розкіш анфілад (приміщення, з'єднані дверима, розташованими на одній осі) і парадних залів, прикрашених мармуром, бронзою, дзеркалами, живописними панно, позолоченим ліпленням і різьбленням.

Меблі (червоне дерево, карельська береза, ясен та ін.) мають правильні, симетричні форми, прикрашаються різьбленням. Кла­сичні форми меблів підкреслюють такі прикраси, як різьблені па- льметки (стилізований віялоподібний лист) та інші античні моти­ви. Ніжки і підлокітники крісел виконані у вигляді різьблених фігур фантастичних тварин. У посуді, канделябрах зі срібла при­сутні спокійні прямі форми з гладенькими поверхнями, що конт­растують з гравіюванням.

Розрізняють два види стилю ампір: європейський і східноєв­ропейський.

Європейський— пишніший: багато золота, ліпнини, колони, капітелі (верхня частина колони прикрашається ор­наментом), дзеркала, розпис на стінах і стелі, важкі драпіровки на вікнах, меблі антикварні або сучасні в ампірному стилі.

Східноєвропейський ампір — менш пишний, але спокійні­ший, ліричний. Колони не такі помпезні, їх можна тільки позна­чити. Витонченіша ліпнина на стелях, стінах; кришталеві люстри.

Драпіровки приглушених тонів. Багато білого або теплого роже­вого кольору. Великі вікна і безліч дзеркал. В інтер'єрі переважає легкість, комфортність. Можлива наявність в залах камінів, деко­рованих бронзовими драконами по кутах і ліпними скульптурни­ми групами. Візерунчастий дубовий паркет застелений килимом, що гармонує з оббивкою стільців з високими спинками, скатер­тинами і серветками ніжних пастельних тонів. Святковий вигляд мають білі накрохмалені верхні скатертини. Посуд — сучасний, але за бажанням споживачів може бути використаний глиняний (під XIX ст.).

Класицизм сформувався в кінці XVIII століття і є актуальним донині. Для стилю характерна сувора гармонійність всіх його складових (меблі, облаштування стін, штори, посуд). Декор ви­користовується в мінімальних кількостях. У сучасному інтер'єрі класичний стиль чудово поєднується з іншими стилями, утворю­ючи єдність оформлення і дизайну.

Неокласицизм —- стиль ретро. З'явився на початку XX сто­ліття як протилежність декоративній надмірності модерну. Спи­рається на класику. Характерні прикраси — листя, морські рако­вини, античні фігури.

Барокко — основний стильовий напрям в декоративному ми­стецтві Європи і Америки кінця XVI — середини XVIII століття. Пов'язане з дворянсько-церковною культурою зрілого абсолюти­зму. Йому властиві контрастність, напруженість, динамічність образів, прагнення до величі і пишноти, поєднання реальності та ілюзії.

Класичний стиль відрізняється суворістю: довгі драпіровані скатертини, важкі (подвійні); м'які затишні меблі з цінних порід дерева. Він органічно поєднується з елементами ампіру: предме­ти з позолоченої бронзи, дзеркала в рамах, вази у вигляді грець­ких амфор. Всі ці прикраси пом'якшують суворість класичного стилю.

Рококо — стильовий напрям в європейському декоративному мистецтві першої половини XVIII століття. "Для цього періоду характерні вишуканість, театралізація, комфорт, фантазії і міфіч­ні сюжети. У залі, оформленому в класичному стилі з елементами рококо, можна використовувати столи химерної форми, посуд, декорований під старовинний фарфор, скатертини і серветки з вишивкою рішельє. Стіл прикрашається витонченими букетами квітів.

Готичний стиль виник в першій половині XII століття У Франції та Англії і пізніше поширився по всій Європі. Характер нии для концептуальних ресторанів, стилізованих під готичне під­земелля, середньовічний замок або собор. У таких ресторанах го­ловний архітектурний елемент — гігантські кам'яні ребра, які ви­ступають зі стін готичного собору. Тут пропонують страви, приготовані на відкритому вогні. Для готичного інтер'єру харак­терні сувора колірна гамма, лаконічні форми меблів: прямокутні столи, стільці з високими спинками. Його підкреслюють середньо­вічні каміни, посуд і столові прибори з металу. Поверхня столу може бути мармуровою або з іншого натурального каменю, в цьо­му випадку скатертини не потрібні.

Модерн— стиль кінця XVIII— початку XIX століття. Для нього характерні нові техніко-конструктивні рішення: плануван­ня, пастельні тони, поєднання зелених і фіолетових відтінків, ла­конізм, абстрактні лінії, художня виразність природних матеріа­лів— дерева, каменю, скла і металу. Модерн— невід'ємна частина віденських кафе.

Для його стилю типові асиметрія і використання рослинного орнаменту, декоративні елементи.

Мінімалізм — сформувався в 60-х роках XX століття. Харак­теризується створенням предметів і форм, яким немає аналогів у природі. Мінімалізм відрізняється відсутністю узорів, декору, не­великою кількістю аксесуарів. Інтер'єри оформляють в суворому стилі, чистота якого асоціюється з цінностями «благородної про­стоти». У конструкції меблів використовується нехромована сталь.

Стиль хай-тек (від англ. High technology — висока техноло­гія). Елегантності цьому молодіжному стилю оформлення залів додає використання сучасних матеріалів — пластика і металу. Виконані зі склопластика, меланіну або ламіновані поверхні сто­лів не потребують скатертин, тому цей стиль передбачає викори­стання тканьових або паперових серветок, які підбирають по ко­лірному вирішенню інтер'єру. Завершує убрання столу посуд з високоякісного пластика, високоміцного прозорого або кольоро­вого скла, тарілки, сервіровка, і столові прибори з металу.

Стиль хай-тек потребує правильного освітлення: при слабко­му освітленні предмети, які мають в холодні кольори, здаються світлішими, тоді як теплі втрачаються. Локальні плями світла, які падають на стіл, створюють атмосферу затишку, відпочинку і спокою. При використанні яскравого освітлення колірне вирі­шення інтер'єру слід будувати на контрастах, наприклад чорне і біле. Але в цьому випадку дизайн столу, форму меблів доцільно витримати в спокійнішому класичному стилі. Стиль хай-тек доб­ре використовувати для проведення національного свята, презен­тації національних страв.

Якщо кафе або ресторану необхідно надати східного колориту, то слід сервірувати столи мідним або срібним посудом, який тра­диційно використовували східні народи при урочистих трапезах.

Кантрі — сільський стиль. Його відрізняє грубувата доброт­ність натуральних матеріалів: глини, дерева, виробів з лози. Вну­трішнє оздоблення стін твердими породами дерева (дубом, бу­ком), дерев'яні або плетені столи, стільці, проста кераміка, нату­ральні тканини (льон, ситець), перегородки відображають ідею створення підприємств ресторанного господарства в народних традиціях. Особливий колорит властивий як американському, так і українському, російському, англійському, скандинавському, швей­царському стилям кантрі. В якості аксесуарів використовуються старовинні речі, книги, засушені квіти.

Стиль кантрі використовують для оформлення пивних барів, клубів, кабачків і заміських ресторанів. Для сервіровки столу підбирають посуд з товстого кольорового скла, кераміки або фа­янсу.

Японський стиль. Девіз стилю — «будь чистим». В японсь­кій культурі немає прагнення до розкоші. Важлива особливість японських інтер'єрів — їх освітлення. М'яке розсіяне світло створює відчуття блаженства. Характерна для стилю крупна клі­тка дерев'яного каркасу простежується у віконних рамах, дверях, розсувних напівпрозорих перегородках. Лаконічні інтер'єри в японському стилі популярні в усьому світі, вони є віддзеркален­ням національного стилю. При їх оформленні використовують такі матеріали, як дерево, бамбук. Посуд виготовляється з фар­фору, має прості прямокутні або округлі форми. Сервіровка сто­лу відрізняється витонченістю і простотою. Стіл оформляють мі­ніатюрною гілкою сакури. Поряд з європейськими столовими приборами використовують палички для їжі, кладучи їх на інди­відуальні підставки перед кожним гостем. Палички розрізняють­ся за матеріалом (дерево, кістка, пластмаса, метал), забарвлен­ням, інкрустацією, розмірами. В елітних ресторанах подають лаковані палички з узором, в харчевнях— одноразові «вариба- си», виконані з розщепленої надвоє дерев'яної дощечки. Перед вживанням страви палички треба роз'єднати. їх квадратними, трохи шорсткими кінчиками зручно захоплювати розсипчастий рис, локшину, рибу. В японській культурі трапеза — це не просто страва, це світобачення. Інтер'єр повинен гармонувати із зовніш­нім світом, пейзажем, що відкривається з вікон (імпровізована водоймища, майстерно вирощені бонсаї — карликові дерева або інші «куточки природи»).

Еко-стиль. Основний принцип стилю — екологічність, праг­нення до єднання з природою. Головні елементи: природні мате­ріали, природна колірна гамма, зимові сади. Цей стиль передба­чає використання живих кольорів, аксесуарів з дерева і берести.

Дата добавления: 2013-12-14