Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження

Управління охороною праці та державний нагляд і контроль за станом охорони праці.

Рекомендована література

Відповідальність за порушення нормативних актів про охорону прані

Комісії з питань охорони праці на підприємстві

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці

Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці

Державний нагляд за станом охорони праці.

Система управління охороною праці на підприємстві

Регіональне управління охороною праці

Галузеве управління охороною праці

Структура державного управління охороною праці

Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження

Лекція 3. Управління охороною праці та державний нагляд і контроль за станом охорони праці.

ТЕМА Управління охороною праці та державний нагляд за станом охорони праці.

Лекція 3

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

Білоцерківський інститут економіки та управління

з дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

Автор: кандидат біологічних наук, доцент Коваленко Л.І.

м. Біла Церква

3. Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд)

Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Г.Г., Гогіташвілі, Є.Т. Карчевські, В.М. Лапін — К., 2007. — 367 с.

Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник /Д.В. Зеркалов. — К.: «Основа». 2011. — 551 с.

Коваленко Л.І. Охорона праці: Навчальний посібник / Л.І. Коваленко. - Біла Церква, 2010. – 224 с.

Москальова В.М. Охорона праці. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне.НУВГП, 2009. – 516 с

Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред проф. В В.Березуцького. - X.: Факт, 2005 - 480 с.

Про охорону праці З акон України від 21 листопада 2002 р.// Відомості Верховної Ради України, 2009, N 44, ст.654.

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 03.04.2003, // Відомості Верховної Ради, 2003, N 26, ст.192.

Про соціальний діалог в Україні. Закон України 23 грудня 2010 року // Відомості Верховної Ради України, 2011, N 28, ст.255)

Про пожежну безпеку Закон України від 17.02.2011, // Відомості Верховної Ради, 2011, N 29, ст.272

Основи охорони праці: Підручник./К. Н Ткачук, М. О. Халімовський, В. В Зацарний [та ін..] / За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2004 — 472 с.

Жидецький В. Ц, Основи охорони праці. Підручник. /В.Ц. Жидецький, В. С., Джигирей О. В. Мельников- Львів: Афіша, 2001. - 350 с.

Грищук М. В. Основи охорони праці: Підручник. / М. В. Грищук.— К: Кондор, 2005. - 240 с.

Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. / Л.П. Керб.— К.: КНЕУ 2003. — 215 с.

Гандзюк М. Основи охорони праці. Навч. посібник /М. Гандзюк Є. Желібо, М. Халімовський. - «Каравела», 2003. – 408 с.

Геврик Є Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / Є. Геврик - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.- 280 с.

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття і реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Перехід до ринкової економіки, реформування політичної структури влади спричинили за собою глибокі зміни у всіх сферах українського суспільства. У зв’язку з цим також змінилась політики охорони праці в державі. Для контролю за дотриманням трудового законодавства, правильністю, повнотою та своєчасністю виконання заходів з охорони праці на всіх рівнях і створено Державний комітет України по нагляду за охороною праці, який згодом було реформованов Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд).

Функції по охороні праці покладено також на Кабінет Міністрів України та міністерства і інші центральні органи державної виконавчої влади; місцеві державні адміністрації, місцеві Ради народних депутатів.

Розвиток техніки і удосконалення технологій, підвищення рівня механізації, автоматизації виробництва, впровадження досягнень науки - все це створює реальні передумови для полегшення трудомістких і некваліфікованих робіт, для покращення умов і збагачення змісту праці. Проте науково-технічний прогрес, характерний для розвитку будь-якої галузі народного господарства, пов’язаний з інтенсифікацією праці, використанням складнішої техніки. А це, у свою чергу, вимагає підвищення рівня профілактичної роботи щодо запобігання дії на працюючих додаткових небезпечних і шкідливих чинників. До здійснення профілактичної роботи і є потреба в організації управління охороною праці.

«Охорона праці в галузі» - нормативна дисципліна, що вивчається з метою формування у фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, функціонування системи управління охороною праці, шляхи і методи забезпечення комфортних і безпечних умов праці відповідно до чинного законодавства.

Забезпечення безпеки праці - необхідна умова будь-якого технологічного процесу.

Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки і здорових умов праці на робочих місцях виробничих ділянок виробництва, запобігання впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. В управлінні охороною праці беруть участь усі підрозділи підприємства (організації). Ефективність управлінської діяльності в цілому по підприємству залежить від чіткої регламентації функцій, прав і обов’язків усіх служб і посадових осіб з питань охорони праці, що визначається правилами і нормами, що діють у галузі.

Тому курсом передбачається вивчення системи управління охороною праці на підприємстві, механізму реалізації принципу державної політики про використання економічних методів в управлінні охороною праці, основних положень правил безпеки, що діють виробництві.

Розглядаючи державне управління охороною праці в Україні, слід зазначити, що закон «Про охорону праці» уперше чітко визначив політику держави у сфері захисту інтересів як найманих працівників, так і роботодавців в трудовому процесі, законодавчо закріпив право працівника на безпечну роботу.

Згідно з цим законом, роль держави і її інститутів в охороні праці не зводиться лише до створення правових норм і адміністративного нагляду. Держава розробляє і реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною життя і здоров’я людей на виробництві, організовує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм в області безпеки і гігієни праці, стежить за їх виконанням.

Враховуючи, що стан охорони праці відбивається практично на усіх показниках якості життя суспільства (тривалості життя людей, стані їх здоров’я, збереженні національного багатства), в Україні розроблена Концепція удосконалення управління охороною праці.

При розробці концепції опиралися на такі принципи:

- принцип обов’язкового забезпечення безпеки людини, пріоритету життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

- принцип плати за ризик. У багатьох країнах економічні пільги і санкції є важелями державної політики в області охорони праці. За розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують в 10 разів дорожче, ніж вартість заходів по їх запобіганню. Невипадково у багатьох розвинених країнах інвестування в заходи по охороні праці вважається вдалим бізнесом;

- принцип добровільності і прийнятності ризику, тобто ніхто не має права піддавати людину ризику без її згоди;

- принцип правового регулювання ризику, тобто наявність державних законів, які встановлюють систему заборон і норм попередження нещасних випадків і профзахворювань, а також обов’язкову відповідальність за порушення цих законів;

- принцип доступності і відкритості інформації з питань охорони праці.

Державна політика в області охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів діяльності підприємств;

- повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексного рішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань і напрямів економічної і соціальної політики та досягнень в галузі науки і техніки;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів по охороні праці, незалежно від форм власності підприємств і видів їх діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що впливають на створення безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів по охороні праці;

- здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності державних органів, організацій і об’єднань громадян, які вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни і безпеки праці;

- міжнародна співпраця в області охорони праці.

Закон «Про охорону праці» передбачає чітку систему державного управління охороною праці - від уряду, при якому створено і функціонує Національна Рада із забезпечення безпечної життєдіяльності населення, до підприємства.

Дата добавления: 2013-12-14