Тема: Основні закони ауто- і демекології

Будова Світних органів

Світні органи (фотофори) багатьох морських глибоководних риб (рис. 66), складаються із світних клітин (фотоцитів), які містять особливу речовину люциферин. Світні клітини фотофорів є похідними залозистого епідермісу.

Рис. 66. Хауліодвипромінює біолюмінісцентне світло з начеревних фотофорів.  

Будова фотофорів, їх розташування і випромінюване світло різноманітні. Фотофори являють собою скупчення фотогенних світних клітин, ізольованих з боку тіла чорною пігментною оболонкою, що має поверхню, яка відбиває світло і побудована з кристалів гуаніну, а спереду – ряд прозорих клітин, що пропускають відбите світло назовні через прозору, видозмінену лусочку, яка виконує роль лінзи (рис. 67). Деякі фотофори

Рис. 67. Переріз фотофора глибоководної риби(за Брауером із Солдатова В. К., 1934): 1 – скупчення драглистої тканини; 2 – рефлектор; 3 – зовнішня частина фотофора; 4 – центральна частина фотофора; 5– залозиста (фотогенна) частина.  

мають діафрагму, що дозволяє змінювати направлення і силу світла. Риба регулює яскравість світла так, щоб вона відповідала яскравості світла, яке проникає з поверхні.

Питання для самоконтролю:

1. На які частин поділяються шкірні покриви риб? 2. Як називаються верхній і нижній шари шкіри і як вони побудовані? 3. З якими частинами тіла і органами пов’язані зовнішні покриви? 4. Роль і значення шкірних покривів у житті риби. 5. Які існують типи луски. 6. Чим обумовлене забарвлення риб? 7. Що таке пігментні клітини і іридоцити. 8. Як побудовані світні органи риб і де вони можуть розташовуватися. 9. Що таке фотофори?

1. Вступ до аутоеколегії (екології особини).

2. Основні закони аутоекології.

3. Популяція та її основні характеристики.

4. Основний закон розвитку популяції.

Екологія розвивалася нерівномірно і розпочиналася з найпростішого.

З-поміж усіх інших її частин першою виникла аутоекологія (існує варіант назви “аутекологія”), яка вивчає взаємовідносини окремого живого організму з довкіллям.

У цьому визначенні термін “довкілля” тотожний поняттю “середовище проживання (життя)”, ту частину біосфери, впливу якої зазнає конкретний організм. Очевидно, що для сучасної людини йдеться практично про всю поверхню Землі, а для карася - про той ставок, у якому він плаватиме, доки його не з’їсть щупак чи не впіймає рибалка.

У біосфері вирізняють чотири основні середовища проживання:

• водне;

• ґрунтове;

• повітряне (наземне);

• тіло іншого організму.

В останньому випадку йдеться про ті досить комфортні умови, які мають паразити чи напівпаразити (кількість їх видів досить велика) всередині свого господаря. Втім, інколи хазяїн має користь від своїх “гостей”. Типовим прикладом є те, як мікрофлора (бактерії) травної системи багатьох рослиноїдних тварин сприяє розщепленню дуже міцних молекул целюлози. Навіть людина частину енергії їжі отримує за допомогою внутрішніх бактерій (приблизно 5 %), а в унікальних випадках дуже специфічний комплекс бактерій у людині може забезпечити її алкоголем!

Найважливіше значення для кожного живого організму мають умови існування. Вони є сукупністю життєво необхідних чинників середовища (в разі відсутності яких настає смерть) та інших чинників, які так чи інакше впливають на функціонування організму.

Останнім часом стало звичним використання словосполучення “екологічні чинники” замість “чинники (фактори) середовища”, коли йдеться про людину чи ті види, які її цікавлять.

Чинники не можна поділяти на добрі і погані, бо часто те, що сприятливе для особини одного виду, дуже шкідливе для представника іншого.

Дата добавления: 2013-12-14