Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Будова отруйних залоз


 

У деяких риб у епідермісі містяться залози, що виділяють отруту вони розташовані переважно біля основи шипів або колючих променів плавців. Місце знаходження пристосувань, що ранять, тісно пов'язане з умовами існування, загальною будовою риб і способами захисту, а іноді і нападу. У деяких випадках клітини, що виділяють отруту утворюються і функціонують тільки під час розмноження, в інших випадках – постійно. У риб розрізняють три типи отруйних залоз: 1 – одноклітинні залози епідермісу плавцевої колючки; 2 – комплекс одноклітинних залоз епідермісу хвостового шипа (скати); 3 – компактна багатоклітинна залоза зябрової кришки (рис. 56 – 57). В інших видів риб у епідермісі біля шипів і колючок утворюється комплекс отруйних клітин (скат-хвостокол). І нарешті, у багатьох видів отруйні клітини утворюють біля шипів і колючок самостійну багатоклітинну отруйну залозу із сильною отрутою (морський дракончик, бородавчатка страшна, морський окунь). Найбільш примітивні з них являють собою окремі клітини епідермісу, що містять отруту і розкидані в основі колючок плавців і шипів зябрової кришки.

Шипи на зябрових кришках, можуть бути короткі (морський окунь, скорпена та ін.) і довгі (керчак, морський дракон та ін.). Вони суцільні (більшість риб) або з каналом, як зуби змій (таласофрин) (рис. 58).

У тому випадку, коли шипи суцільні, отрута в рану від уколу попадає завдяки тиску тканин жертви на отруйну залозу, що оточує шип. Тоді ж, коли шип або сама залоза мають канал, отрута з залози видавлюється її футляром.

Рис. 56. Одноклітинні отруйні залози (А) епідермісу плавцевої колючки (Б) епідермісу хвостового шипа(за Моісєєвим та ін., 1981): 1 – епідерміс; 2 – слизові клітини; 3 – залозисті отруйні клітини; 4 – шип.  
А
Б

 

Самі шипи є частиною зябрової або предзябрової кришок у вигляді гострих виростів. Вони кісткові, плоскі, як і зяброва кришка, овальні або (рідше) круглі в поперечному перерізі. Обламані шипи через деякий час відновлюються.



 

 

Рис. 57. Компактна багатоклітинна отруйна залоза зябрової кришки(за Моісєєвим та ін., 1981): 1 – отруйна залоза; 2 – шип; 3 – отрута, що виходить назовні; 4 – залозисті клітини; 5 – слизові клітини; 6 – епідерміс; 7 – несправжня вивідна протока; 8 – опорні клітини.  

 


 

 

Рис. 58. Шипи зябрової кришки, що містять отруйні та слизові залози (за Пігулевським С. В., 1964): 1 – голова морського окуня; 2 – шип зябрової кришки морського окуня; 3 – шип зябрової кришки морського дракона; 4 – шип зябрової кришки таласофрина.  

 

Рис. 60. Промені-колючки спинного плавця скорпени (за Пігулевським С. В., 1964): 1 – система “замка” променя у вигляді клина.  
Рис. 59. Різні типи променів плавців риб: (за Пігулевським С. В., 1964): 1 – гладкий, 2 – жолобуватий, 3 – зубчастий, 4 – двобічно зубчастий.    
Що стосується плавцевих променів – колючок, то вони досить різноманітні. Промені можуть бути короткі (ауха або китайський окунь) і дуже довгі (крилатка), прямі і вигнуті, тонкі і товсті. Вони можуть бути гладкими (більшість неотруйних колючеперих риб), жолобуватими, одно – і двобічно зубчастими. Жолобуваті промені, у свою чергу, бувають з неглибокими і глибокими борознами (рис. 59). Іноді основа шипів має особливий замикаючий пристрій, подібно тому, що має місце у скорпен та інших видів.

Цей пристрій, являє свого роду замок, що щільно входить у отвір основи променя у вигляді клину і тримає його досить міцно. Такі пристосування є у багатьох видів отруйних риб (рис. 60).

На відміну від зябрових шипів, плавцеві промені ніколи не бувають плоскими в такому ступені, як перші. При розгляді їх на поперечному перерізі видно, що борознисті промені можуть мати дві поздовжні виїмки, розташовані одна проти одної (морський окунь) (рис. 61).

Рис. 61. Промінь-колючка спинного плавця морського окуня (за Пігулевським С. В., 1964): 1 – борозни променя; 2 – тяжі отруйних залоз; всі інші тканини видалені.  

Рис. 62. Частина хвоста морського кота з отруйним шипом (за Пігулевським С. В., 1964).  
У ската-хвостокола, завдяки перетворенню спинного плавця (на хвості) у знаряддя захисту, від нього залишився тільки один шип. Шип хвостоколів досягає 10 см і більш у довжину у залежності від величини самого ската. Він являє собою двобічну пилку з гострим списоподібним наконечником (рис. 62 – 63). Зовні шип вкритий епідермісом, під яким у борознах лежать довгі тяжі отруйних залоз. Однак цих залоз немає ні в основі шипа, ні на його списоподібній верхівці.

Рис. 63. Поперечний переріз шипа хвостокола або морського кота(за Пігулевським С. В., 1964): 1 – слизові залози; 2 - отруйні залози.  
Шип дуже щільно сидить на хвості і при невдалих ударах може обламатися, але не випасти. Обламані шипи звичайно відновлюються. При уколі отрута по жолобу шипа надходить у рану і викликає гострий біль, сильний набряк, озноб, нудоту і блювоту, а в деяких випадках настає смерть.

Найсильніша отрута виробляється в отруйних залозах бородавчатки страшної. Вона руйнує еритроцити, уражає нервову систему і приводить до паралічу. При попаданні отрути в кров незабаром настає смерть.

Що стосується будови отруйних залоз, то в деяких риб вони побудовані досить примітивно. Це група простих одноклітинних залоз, що не мають вивідної протоки. Отруйна залоза являє собою веретеноподібне тіло, що складається із секреторних клітин і покрита зовні епітеліальною тканиною.

Рис. 65. Схема отруйного апарату бородавчатника(за Пігулевським С. В., 1964): 1 – прикріплююча коннектива отруйної залози; 2 – отруйна залоза; 3 – промінь спинного плавця; 4 – протока отруйної залози; 5 – отвір протоки.  
У інших же риб, отруйна залоза побудована більш складно. Вона також має веретеноподібну форму, але верхній кінець залози сильно витягнутий і перетворений у канал, що бере початок у самій залозі. Цей канал є вивідною протокою отруйного секрету залози. Він відкривається недалеко від вістря променя (рис. 64 – 65).



Рис. 64. Спинний промінь бородавчатника(за Пігулев-ським С. В., 1964) з отруйною залозою у формі двох крупних валиків.  

 


Така будова отрутної залози другого типу, наприклад у бородавчатника.

Нарешті, залози третього типу представляють собою більш досконалу організацію утворень подібного роду в риб. Залози в цих риб дуже великі. Їхня протока, що починається в самій залозі, переходить далі в канал, що проходить усередині кісткового шипа. Отруйні залози третього типу мають місце, наприклад, в американського таласофрина.

Кількість і розташування колючих та отруйних шипів у риб досить різноманітні.

Риб, що мають спеціалізований отруйний апарат, називають отруто-носіями, а риб з отруйними органами і тканинами – отруйними. Найбільш отруйними вважаються риби з ряду зростнощелепних, в яких у гонадах, печінці, кишечнику, шкірі міститься нейротоксин (тетродотоксин), здатний викликати швидку смерть, тому що він у 10 разів більш токсичний отрути кураре. М'ясо ж цих риб їстівне і у деяких країнах (Японія) дуже цінується, що нерідко приводить до смертельних отруєнь.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Будова шкіри | Тема: Основні закони ауто- і демекології

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 707; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.