Зауваження. ЛИТЕРАТУРА Анисимов Е.В Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII в

ЛИТЕРАТУРА

1. Анисимов Е.В Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII в. – М., 1997.
2. Алексеев А.Г. Псковская судная грамота и её время. – Л , 1980
3. Белковец Л.П. «Большой террор» и судьбы немецкой деревни в Сибири. Конец 1920-х – 1930-е годы. – М . 1995.
4. Белковец Л. II ., Белковец В.В. Судебная реформа 1864 г. – Новосибирск: Новосибирское книжное издательство, 2000.
5. Верш И. История советского государства 1900–1991. – М., 1992.
6. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. – Ростов-на-Дону, 1995.
7. Государственные учреждения в России XVI — XVII вв. М., 1991
8. Егоров С.А. Бедна ли России демократическими традициями? (О государственности и праве Великого Новгорода и Пскова) // Государство и право, 1997, № 7.
9. Ефремова Н.Н. Судоустройство в России в XVIII – первой половине XI Х вв.: Историко-правовой анализ. – М., 1993.
10. Законодательство Петра I . – M .: Юридическая литература, 1997
11. Иванов С.С. Государство и право России в период сословно-представительной монархии. – M ., I 980.
12. Институты самоуправления: Историко-правовое исследование. – М.. 1995.
13. Исаев В И История государства и права России. – М : Юрист, 1998
14. Карамышев О.М. Законодательные основы формирования дворянского сословия в Российской империи. – СПб., 1998
15. Курицын В М. История государства и права России (1929–1940) Учебное пособие для высшей школы. – М.: Международные отношения, 1998.
16. Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе. – Л., 1986.
17. Леонов С В Советская государственность: замыслы и действительность (1917–1920) // Вопросы истории. 1990, № 12.
18. Маньков А. Г. Уложение 1649 года. Кодекс феодального права России. – Л., 1980.
19. Маркс К. Разоблачения дипломатической истории XVIII в. // Вопросы истории, 1989, № 4.
20. Мельникова Е.В., Петрухин В.Я. Название «Русь» в этнокультурной истории древнерусского государства ( IX – X вв.) // Вопросы истории. 1989, № 8, с. 24– 38.
21. Немытина М.К. Российский суд присяжных. – М., 1995.
22. Рогов В.А. История государства и права России IX – начала XX вв. – М., 1995.
23. Российское законодательство X – XX вв. – Т. 1–9. – М.,1985–1993.
24. Столыпин. Жизнь и смерть (1862–1911). – Саратов: Соотечественник. 1997.
25. Таганцев Н.С. Русское уголовное право: лекции – М., 1994. ч. 1, 2.
26. Титов Ю.П. История государства и права России. – М., 1997.

Масив може вказуватися як діапазон клітинок, наприклад A1:C3; як масив констант, наприклад {1;2;3:4;5;6:7;8;9}; і як ім'я діапазону або масиву.

MDTERM повертає значення помилки #VALUE! в таких випадках:

• Якщо будь-яка клітинка в масиві пуста.
• Якщо масив містить нерівну кількість рядків і стовпців.
• Якщо розмір масиву перевищує 73 стовпці на 73 рядки.

Визначник матриці — це число, яке обчислюється на базі значень елементів масиву. Для масиву A1:C3, який складається із трьох рядків та трьох стовпців, визначник обчислюється таким чином:

MDETERM(A1:C3) дорівнює

A1*(B2*C3-B3*C2) + A2*(B3*C1-B1*C3) + A3*(B1*C2-B2*C1)

• Визначники матриць звичайно використовуються для розв'язання систем математичних рівнянь з декількома змінними.
• MDETERM обчислюється з точністю приблизно 16 значущих цифр, що в деяких випадках може призводити до невеликих числових помилок. Наприклад, визначник сингулярної матриці відрізняється від нуля на 1E-16.

MINVERSE (МОБР) – повертає обернену матрицю для матриці, яка зберігається в масиві.

Синтаксис:

MINVERSE(масив)

Масив — це числовий масив з однаковою кількістю рядків і стовпців.