Еколого-біологічні особливості та класифікація відділу Зигомікотові гриби

Відділ Зигоміцети об'єднує сапротрофні та паразитні види, які ведуть наземний спосіб життя і лише деякі вторинно перейшли до водного середовища. Міцелій добре розвинений, несептований у порядку мукорових і септований у порядку ентомофторових. Для зигоміцетів характерні:

1. Зигогамний статевий процес. Суть його полягає в тому, що між гіфами одного або різних міцеліїв утворюються поперечні вирости — зигофори, які відділяють на кінцях багатоядерні клітини — гаметангії, при злитті яких утворюється зигота. Вміст гаметангіїв не диференційований.

2. Безстатеве розмноження спорангіоспореми або конідіями.

3. В клітинній оболонці містяться хітин та хітозан.

Виділяють один клас та 2 порядки: мукорові та ентомофторові.

Порядок Мукорові (Mycorales) нараховуює біля 400 сапрофітних, рідше паразитних видів. Типовим є рід Мукор, відомий під назвою білої або головчастої плісняви. Він розвивається на свіжому гною, органічних субстратах у вигляді білого пушку. Міцелій добре розвинений, гіфи розгалуджені, одноклітинні, багатоядерні. В молодому стані він білий, по мірі старіння чорніє, утворює довгі тонкі спорангієносці зі спорами. Дуже часто розвивається на хлібі, картоплі, варенні тощо. Швидко і дуже легко вирощується в культурі.

Дуже цікавим е рід пілоболус (Pilobolus), який розвивається на гною і має грушоподібні спорангієносці. В них, у результаті реакції глікогенного бродіння, створюється великий тургорний тиск і при дозріванні спор кришечка спорангію з силою відкидається, спори розсіюються на відстань до 2 м.

Порядок Ентомофторові (Enthomophthorales) — паразити комах; відомо 60 видів, поширених у всьому світі. Вражають представників 12 рядів комах, а також кліщів, павуків, багатоніжок. Серед них є широко спеціалізовані та вузькоспеціалізовані види, але всі вони викликають мікози. В тілі комахи ентомофторові утворюють слабо розгалуджений одноклітинний міцелій, далі він розпадається на окремі часточки (гіфні тіла). Током крові вони розносяться по тілу комахи і спричинюють її загибель. Від моменту ураження проходить у великих комах 5-8 днів, а у дрібних — всього 2-3 дні. Смерть наступає від.порушення циркуляції крові та від токсинів і ферментів, які розріджують тканини комах. Гіфні тіла далі проростають в міцелій, який виходить на поверхню тіла комахи у вигляді оксамитового нальоту. Цей наліт є скупченням конідіеносців, які утворюють на кінцяхпо1 великій конідії. На черевному боці мертвої комахи утворюються ризоїди, які прикріплюють її до субстрату. Життєздатність конідіїв дуже мала, всього 72 години, а далі вони проростають у вторинну та третинну кондій для збереження потомства.

Представники порядку надзвичайно перспективні для біологічного способу боротьби з шкідливими комахами. Зараз кілька видів порядку вже успішно вирощують на 40 різних субстратах і отримують конідії для зараження комах.

Дата добавления: 2013-12-14