Гарматні гільзи

Принцип будови і дії бойових зарядів

Пороховий заряд виготовляється з бездимного піроксилінового або нітроцелюлозного пороху і має строго визначену вагу.

Вага і марка пороху визначаються балістичним розрахунком і перевіряється контрольною стрільбою.

Мінімальний розмір навішення пороху повинен забезпечувати одержання такої мінімальної початкової швидкості снаряда, при якій будуть зводиться підривники. Максимальна - забезпечує одержання максимальної початкової швидкості снаряда при тиску порохових газів не перевищуючої межі пружного опору ствола.

У залежності від будови порохових зарядів розрізняють:

- постійні;

- перемінні бойові заряди.

Пороховий заряд перемінного бойового заряду складається з:

- основного пакета;

- додаткових пучків.

Основний пакет звичайно є найменшим зарядом і розміщується в картузі або являє собою пучок трубчастого пороху.

Додаткові пучки призначені для стрільби тільки з основним пакетом. Безпосередньо перед заряджанням додаткові пучки можна видаляти, зменшуючи навішення пороху, а значить і початкову швидкість снаряда. Додаткові пучки незалежно від форми пороху застосовуються тільки в картузах. Введення перемінних бойових зарядів дозволяє виконувати бойові задачі на найменших зарядах, чим підвищується живучість стволів і артилерійських систем в цілому.

Гільза є частиною артилерійського пострілу патронного і роздільно-гільзового заряджання і призначається для розташування в ній бойового заряду, допоміжних елементів до неї і засобів запалення; охорони бойового заряду від впливу зовнішнього середовища і механічних ушкоджень в умовах службового використання; обтюрації порохових газів при пострілі; з'єднання бойового заряду з снарядом у пострілах патронного заряджання.

В гільзі до постріла патронного заряджання розрізняють такі елементи:

- Дульце (1) призначається для з'єднання гільзи зі снарядом.

- Схил (2) є перехідним елементом від дульца до корпуса.

- Корпус (3) гільзи конічної форми. Діаметральні розміри корпуса гільзи декілька менші (0,3-0,7мм) зарядної камери, чим забезпечується вільне заряджання. Конусність корпуса гільзи і зазор полегшують екстракцію її після постріла. Товщина стінок корпуса перемінна і збільшується до дна.

- Дно (5) гільзи зовні має кільцевий виступ (фланець), а усередині опуклість (сосок).

- Фланець (4) у більшості гарматних гільз служить для упора в кільцеву розточку затворного гнізда ствола з метою фіксування положення гільзи в зарядній каморі, а також для захоплення лапками викидувача при їхній екстракції. На дні гільзи є гніздо з різьбленням (очко) під засіб запалення.

У гільзах пострілів роздільного заряджання в більшості артилерійських систем дульце і схил відсутні.

а - постріл патронного заряджання

б - постріл роздільно-гільзового заряджання

1-дульце

2-схил

3-корпус

4-фланець

5-дно

6-отвір з різьбленням під капсюльну втулку

Рис. 2 Гарматні гільзи

Дія гільзи при пострілі пов'язана з виникненням у її матеріалі під тиском порохових газів пружних і залишкових деформацій. В момент постріла під тиском порохових газів дульце, схил і частина корпуса гільзи деформуються в межах пружних і частково пластичних деформацій і щільно прилягають до стінок зарядної камери, виключаючи прорив порохових газів вбік затвора. Не прилягає до стінок камери тільки невеличка ділянка корпуса у фланця, що має найбільшу жорсткість. Після спаду тиску діаметральний розмір гільзи за рахунок пружних деформацій декілько зменшується, чим досягається легкість її екстракції.

Таким чином, надійна обтюрація порохових газів гільзою залежить від металу, який володіє пружньопластичними властивостями, правильного визначення товщини стінок і зазору між стінками гільзи і камерою гармати.

Дата добавления: 2013-12-14