Учбове питання №4: Методика проведення занять

Розповідь і пояснення з демонстрацією наочних приладь (класно – групове заняття):

3аняття данним методом можуть проводитися в класі, і ремонтній майстерні, в парку і безпосередньо в машині. Заняття складається з вступної основної і заключної частин.

Вступна частина. У ній приймається керівником рапорт, перевіряеться зовнішній вигляд тих, кого навчають, і їхня готовність до заняття (наявність у них зошитів, а при необхідності літератури або наочних приладь). Якщо виявлені хиби, керівник наказує усунути їх і контролює виконання цього розпорядження. Контроль підготування тих, кого навчають, до заняття може проводитися як у вступної, так і в основній частині заняття. У тих випадках, коли матеріал попередньої теми недостатньо пов'язаний із новим і в ході заняття керівник буде удавати до нього не часто, перевірку подгоговки тих, кого навчають, до заняття доцільно призводити у вступній частині заняття. Потоковий контроль дасть можливість перевірити знання тих, кого навчають, розмежувати органічну сполуку нового матеріалузі старим, що підвищує тривкість знань тих, яких навчають. У обох випадках оцінки доцільно оголосити в заключній частині уроку. Це підвищує увагу, свідомість і активність тих, яких навчають, протягом усього заняття, дозволяє більш об'єктивно і повно оцінювати їхні знання. Після перевірки готовності тих, яких навчають, до заняття оговорюється тема, ціль, навчальні питання і розкривається практичне значення нового матеріалу. Звичайно на вступну частину двочасового заняття приділяється до 15 хвилин. Розтягувати вступну частину недоцільно. Це скорочує час на основну частину заняття, що призводить до зниження його якості. Методично правильне і творче проведення вступної частини заняття готує тих, кого навчають, до серйозної, свідомої й активної навчальної роботи, мобілізує їх психологічно на тверде засвоєння матеріалу.

Основна частина. Зміст данної частини заняття визначає весь педагогічний і методичний процес роботи керівника занять і тих, яких навчають, характер заняття в цілому, якість засвоєння матеріалу тими, яких навчаютью. До основного положенням методу ставляться: методика розповіді і пояснення; послідовність вивчення устрою, роботи несправності механізмів і агрегатів; методика використання наочних приладь; закріплення навчального матеріалу в ході заняття. Розповідь при вивченні устрою й експлуатації техніки застосовується при викладі фактичного матеріалу не потребуючих обгрунтувань і доказів. Матеріал викладається по логічно-закінчених частинах, емоційно, коротко, із чіткою вимовою слів. Головні положення виділяються, підтверджуються та ілюструються фактами, прикладами, а в ряді випадків і наочних приладь. Слова, зміст яких ясний не усім, пояснюються, і перевіряється розуміння їх тими, яких навчають. Наприкінці розповіді звичайно перевіряється, як ті, яких навчають, зрозуміли матеріал. Пояснення при вивченні устрою, експлуатації і ремонту машин знаходить більш широке застосування, ніж розповідь. До нього удаються при розкритті устрою матеріальної частини, закономірностей роботи механізмів, агрегатів і систем. Пояснення і розповідь не можна різко розмежовувати, оскільки вони мають дуже багато загального. Всі вимоги, що подаються до розповіді, цілком ставляться і до пояснення. Проте в поясненні велике місце займають міркування і доказу. Воно ведеться більш стисло, чітко формулюються висновки і визначення, темп виклада матеріалу декілька нижче, ніж при розповіді. У ході пояснення широко застосовуються порівняння і наочні приладдя. Переконливість і доступність розповіді і пояснення залежать відправильної послідовності виклада матеріалу. Наприклад, при викладі загального устрою машини доцільно спочатку дати її призначення і пояснити, у яких частинах вона знаходиться на озброєнні. Потім докладно дати її тактико-технічну характеристику, загальний устрій і підкреслити особливості і переваги даної моделі перед іншими однотипними машинами, звернувши увагу на її експлуатаційні і бойові якості. Вивчення приладів, механізмів, агрегатів доцільно звістки в такій послідовності: призначення, розташування і кріплення, технічна характеристика, устрій, робота (дія), регулювання, обслуговування і несправності (ознаки, причини і засоби усунення). Якщо досліджуваний прилад, вузол або агрегат складний, то після його характеристики можна дати його загальний ycтрій і принцип дії. У цьому випадку пояснення буде ще більш доступно розумінню тих, яких навчають. При вивченні призначення приладу, механізму або агрегату керівник повідомляє його найменування і призначення, дає про нього загальне наочне уявлення, визначає місце даного приладу, механізму, агрегату чи загальної системи усгрою машини. Технічна харак-теристика, як правило, дається коротко. Вона пояснює особливість даного агрегату, механізму, системи, приладу або деталі. При необхідності в технічній характеристиці даються передаточні числа, ємності картеров, продуктивність приладу. Цифри повинні підкреслювати особливість даного агрегату, приладу або вузла. Загальний устрій і принцип дії приладу або агрегату вивчаються також з урахуванням визначених методичних вимог. Насамперед при вивченні викладаються основні деталі, частини. Не рекомендується докладно зупинятися на отворах, шплінтах, оскільки це утрудняє засвоєння основного, головного матеріалу. Вивчення талей починається з основних із наступним переходом до другорядного. У ході вивчення основних несправностей, їхніх причин і засобів усунення особливо чітко і наочно показуються, які з них можуть виникнути внаслідок недбалої експлуатації машин і що потрібно робити, щоб цього не відбулося. Питання устрою автотракторного парку й організації внутрішньої служби в парку звичайно розглядаються в такому порядку: дається визначення парку і поняття про внутрішню службу, проводиться ознайомлення з елементами парку, їхнім устаткуванням; вивчається технологічний процес обслуговування машин у парку. Потім проводиться докладне вивчення устаткування кожного елемента парку. При вивченні засобів технічного обслуговування спочатку дається призначення і стисла характеристика їх потім устрій і принцип дії або робота, наприкінці - правила і прийоми користування устаткуванням та інструментом. При поясненні устрою агрегату або механізму для кращого розуміння його тими, яких навчають, важливо правильно сполучити показ натурального агрегату або механізму і плаката, схеми, креслення. Методика цього сполучення, тобто методика використання наочних приладів, може бути різноманітною і залежить насамперед від ступеня підготування тих, яких навчають, складності матеріалу, призначення наочного приладдя на кожному конкретному занятті. В одному випадку спочатку може бути корисним почати пояснення з показу справжнього механізму, агрегату, а потім перейти до плаката, схемі або креслення. В іншому навпаки. Фотографії і малюнки можуть допомогти ілюструвати загальний вид механізмів і деталей, прийоми їхнього складання або розбирання, регулювання й обслуговування. Значні фотографії і малюнки в залежності від кількості тих, яких навчають, можуть демонструватися відразу всій групі, дрібні - шляхом обноса (при їхній недостатності) і шляхом роздачі. При цьому варто звертати увагу тих, яких навчають, на те, що розглядати і як розглядати на фотографії або малюнку, визначати час для роботи з ними. Після демонстрації наочних приладь бажано перевірити, як засвоєні тими, яких навчають, основні питання. У ході розповіді і пояснення керівнику нерідко припадає удавати до практичного показу тих або інших прийомів і дій, особливо при вивченні питань складання і розбирання механізмів, приладів, агрегатів, їхнього регулювання, обслуговування і ремонту. У даному випадку практичний показ керівником визначених прийомів і дій є також видом наочності. Всі наочні приладдя демонструвати потрібно так, щоб ті, яких навчають, сприймали головне в об'єкті спостереження. Спостереженням тих, яких навчають, варто керувати. Для цього перед демонстрацією наочного приладдя дуже коротко дається його опис, ціль і послідовність використання; зосереджується увага на головному; здійснюється беззупинний контроль за тим, як ті, яких навчають, спостерігають за демонстрацією що показується на екрані. Наприкінці демонстрації наочного приладдя бажано перевірити, як ті, яких навчають, зрозуміли те, що їм демонструвалося, і при необхідності в більш доступній формі роз'яснити незрозуміле. У процесі вивчення устрою, експлуатації і ремонту гармат для забезпечення наочності необхідно вміло використовувати класну дошку. На ній рекомендується зображувати не дуже складні схеми, графіки, діаграми; записувати цифри, що рідко зустрічаються і важко вимовляємі слова; звістки запис основних питань теми або головного утримання того або іншого навчального питання. У процесі навчання по технічному підготуванню важливе місце займаєзакріплення матеріалу в ході занять.У залежності від утримання досліджуваного матеріалу, рівня підготування тих, яких навчають, і бюджету часу закріплення матеріалу може здійснюватися після вивчення одного якогось питання, групи питань або наприкінці заняття. В усіх випадках для закріплення матеріалу вибираються головні питання, що дозволяють керівнику заняття судити про ступінь засвоєння тими, яких навчають, основного утримання теми або заняття. Виходячи з цього визначають різноманітні методичні прийоми. В одному випадку закріплювати і перевіряти ступінь розуміння матеріалу доцільно постановкою перед тими, яких навчають, контрольних питань, в другому - рішенням задач, у третьому - виконанням визначених практичних робіт. Питання по своєму утриманню і цільовій спрямованості можуть бути різноманітними: потребуючими перерахування фактичного матеріалу, розкриття фізичної сутності процесу та ін. Якщо при відповіді питання був розкрит неповно або невірно, корисно, щоб доповнення і виправлення внесли самі ті, яких навчають. У тих випадках, коли цього вони зробити не можуть, виправляє і доповнює відповідь сам керівник заняття. До закріплення матеріалу шляхом рішення задач звичайно вдаються, коли необхідно більш міцно засвоїти матеріал, що має важливе значення для рішення практичних задач. Задачі можуть вирішувати всі ті, яких навчають, одночасно. Для цього треба заготовити необхідну кількість варіантів задач і роздати їх тим, яких навчають, по рядах їх розміщення в класі. Керівник по черзі обходя їх, перевіряє хід рішення задач. До цього прийому вдаються і при необхідності закріпити матеріал, і для перевірки його засвоєння. Кращим засобом закріплення навчального матеріалу є виконання практичних робіт. Роботи вибираються за часом нетривалі, але потребуючі від тих, яких навчають, знання теорії й уміння застосовувати їх творчо при виконанні практичних робіт. У залежності від наявності матеріальної частини роботи можуть виконуватися одним, декількома або одночасно усіма студентами. Якщо роботи виконуються одним або декількома тими, яких навчають, то іншим ставиться задача-уважно спостерігати за працюючими і бути в готовності виправити помилки або продовжувати роботу. У ході перевірки засвоєння і закріплення навчального матеріалу, так само як і в процесі всього заняття, необхідно здійснювати індивідуальний підхід до тих, яких навчають. Без цього навчання буде носити неконкретний характер і не забезпечуватиме активного засвоєння матеріалу кожним тим, якого навчають. В індивідуальному підході до того, якого навчають, шаблона бути не може. Тут важливо, щоб керівник постійно почував, бачив відношення кожного того, якого навчають, до вивчення матеріалу, реагував на кожний випадок найменшого відволікання від заняття, перевіряв засвоєння матеріалу з урахуванням індивідуальних особливостей кожного того, якого навчають.

Заключна частина. Вона має на меті підбити підсумок заняття і дати напрямок тим, яких навчають, для самостійної роботи над навчальним матеріалом. У заключній частині керівник нагадує про ціль заняття, основне утримання теми, указує позитивні сторони заняття і хиби. Далі він повідомляє індивідуальні оцінки, дає конкретні завдання, щоб визначити, які навички треба удосконалити самостійно. При необхідності вказує на те, комy і яку зробити поміч у більш глибокому оволодінні навчальним матеріалом у часи самостійної роботи. Відповідає на питання тих, яких навчають. Таким чином, метод розповіді і пояснення з демонстрацією наочних приладь при вивченні устрою, експлуатації і ремонту машин застосовується досить широко. Багато положень цього методу застосовуються в методі практичних робіт. Водночас останній має і багато особливостей.

Практичні заняття. Основна ціль будь-якого практичного заняття – виробити у тих, яких навчають, тверді навички в керуванні машинами, у технічному обслуговуванні, в усуненні несправностей і ремонті. У ході практичних занять закріплюються і заглиблюються раніше отримані теоретичні знання, виробляється свідомий підхід до рішення питань, що зустрічаються в практиці експлуатації машин. За 2–3 дні до початку заняття керівник ставить задачу тим, кого навчають, на повторення теоретичного матеріалу, перевіряє матеріальне забезпечення заняття й уточнює заявку на машини. Проведення практичного заняття повинно грунтуватися на загальних методичних принципах побудови заняття. Перед початком практичних робіт керівник перевіряє знання теоретичного матеріалу або порядку виконання прийомів робіт; повідомляє тему і ціль заняття; ставить перед тими, яких навчають, конкретну задачу; пояснює порядок і послідовність обробки питань, дій і прийомів; дає вказівки по дотриманню мір безпеки і протипожежних правил; розраховує взвод на групи; призначає старших груп і дає вказівки про призначення робочих місць. Пояснюючи порядок і послідовність відпрацьовування (питань, дій і прийомів, керівник знайомить тих, яких навчають, з інструментами, пристосуваннями й устаткуванням; розповідає, як користуватися інструкціями і технологічною картою; показує прийоми дій. Методика показу прийому залежить від його складності, умінь і навичок тих, яких навчають. При організації практичних занять і в ході їхнього виконання необхідно велику увагу приділяти мірам техніки безпеки.

.

Дата добавления: 2013-12-14