Біомеханічний контроль та ЕОМ

Біомеханічний контроль – необхідна, але дуже трудомістка робота. І це головна причина, чому він не застосовується у кожній школі та спортивній команді.

На рис 2.29 схематично зображені 10 поз людини, що біжить, масою тіла 70 кг. Ці графіки отримані в результаті площинної циклозйомки. Вертикальні й горизонтальні координати шести суглобів, центра мас голови та кінчика стопи поміщені у таблиці 2.5.

Наведених даних достатньо щоб обчислити швидкості й прискорення основних сегментів тіла, визначити координати загального центра мас в кожній позі, побудувати кінематичні графіки.

Ці розрахунки можна отримати відразу після закінчення вправи за допомогою електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ).

Як відомо, ЕОМ поділяють на універсальні та спеціалізовані. Універсальні ЕОМ (в тому числі персональні комп’ютери) дають можливість розв’язувати багато задач біомеханічного контролю:

· обчислення та графічні роботи;

· тестування рухових якостей;

· виявлення оптимальних варіантів техніки й тактики шляхом їх математичного та імітаційного моделювання на ЕОМ (див. рис. 2.6, 2.7);

· контроль за ефективністю техніки й тактики.

Останнє проілюструємо представленим на рис. 2.30 результатами динамо графічного контролю за симетричністю пози при стоянні людини.

Питання для самоконтролю:

1. Які існують шкали вимірювань? Розкажіть про особливості кожної шкали.

2. Назвіть біомеханічні характеристики. Розкажіть про значення кожної з них.

3. Назвіть показники спортивно-технічної майстерності.

4. Що вам відомо про похибки вимірювань?

5. Від яких показників залежить якість тесту? Розкажіть про них.

6. Яка форма шкали педагогічних оцінок може вплинути на ріст спортивних досягнень?

7. Наведіть приклади тестів, що дозволяють оцінити рівень розвитку рухових якостей у вашому виді спорту.

8. Які датчики біомеханічних характеристик використовуються при біомеханічному контролю?

9. Як використовуються ЕОМ при проведенні біомеханічного контролю?

Дата добавления: 2013-12-14