Головні визначення БЖД

Актуальність, мета і задачі дисципліни - Безпека Життєдіяльності.

ЛЕКЦІЯ 1. МОДЕЛЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ГОЛОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ БЖД. КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ. АКСІОМИ БЖД. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД У БЖД.

ТЕМА 1. КАТЕГОРІЙНО–ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. ТАКСОМАНІЯ НЕБЕЗПЕК. РИЗИК ЯК КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕК

Людська діяльність дедалі більше впливає на клімат; серед негативних факторів – витрати водних ресурсів, знищення лісів, урбанізація, збільшення відходів, викиди в атмосферу двоокису вуглецю та інших газів [1]. Сучасна ситуація в Україні пов’язана з отриманням максимального прибутку, з монополістичним розвитком економіки, збільшенням виробництва зброї, вибухових речовин, марнотратним використанням ресурсів у промисловому виробництві, яке будується на ідеї підкорення природи, необдуманому вичерпуванні її багатств, концентрації величезних мас людей у мегаполісах.

Актуальність дисципліни пояснюється і такими важливими факторами:

1. В минулому столітті на Землі від усіх війн загинуло майже 100 млн. людей, а тільки на виробництві від нещасних випадків за такий же період людство втратило 300 млн. людей. За рік це складає 3,75 млн. людей, за один день - 10 тис. людей, за 1 годину – 440 людей та 1 хв. – 7–8 людей [2]. В побутових умовах лише в Україні гине в середньому 50 000 людей за рік.

2. В світі щорічно внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) гине 250 тис. людей і приблизно 7,5 млн. людей отримують травми. В Україні від ДТП щорічно гине більше 60 тис. і понад 2 млн. стають інвалідами.

3. Щорічно в світі відбувається 60 авіаційних катастроф у 35 з яких гинуть всі пасажири та екіпаж (близько 2000 людей).

4. На морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Небезпеки під час аварій зазнають понад

6000 людей, з яких близько 2000 гине.

5. Кожні 5 секунд на планеті виникає пожежа. В Україні щороку виникають

47 - 66 тис. пожеж. Це щодоби реєструється 127 – 180 пожеж. Кожну

1 секунду в світі відбувається крадіжка.

6. В Україні щорічно створюється 550 – 560 млн. мвідходів і загальна

маса їх досягла 35 млрд. т.

7. На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об’єктів та

287 000 об’єктів використовують у своєму виробництві сильно діючі отруйні речовини. В Україні 1500 вибухо та пожежонебезпечних об’єктів, на яких зберігається 13 млн. тонн вибухо та пожежонебезпечних речовин.

8. Загальні щорічні витрати вибухових речовин в Україні складають більше

100 тис. тонн.

9. В світі побудовано та функціонує 458 АЕС (1991 р.). Ядерна енергія

виробляє 16% світового електропостачання: Франція – 70%, Бельгія –

67%, Швеція – 50 %, Канада – 14, 7%, США – 16, 6%, колишній

Радянський Союз – 12%. В Україні діє 5 АЕС.

10. Вже на початку 90 – х рр. забруднення квадратного метра землі в Україні

було в 6,5 разів вищим ніж в США і в 3, 2 рази вищим ніж у країнах Євросоюзу [2].

11. Екс-міністр екології Шевчук заявив, що через 30 років половина

населення світу буде потерпати від нестачі питної води. В Україні це відбудеться значно скоріше в 2 рази, а вже сьогодні для 2835 міст і містечок вже відбулася, де питна вода привозна.

12. Сьогодні відомо близько 100 хвороб, які дарує нам питна вода. За даними

ВООЗ вода може містити 13 тисяч токсичних речовин.

13. Тривалість життя в Україні скорочується і на сьогодні складає 68 років.

Для порівняння: Росія – 66 років, Єврозона – 80 років, Польща – 75 років, Угорщина – 73 р., Швейцарія – 82 р., Японія – 82 р. > 75 років живуть в Канаді, США, Аргентині, Австралії. Менше 50 років живуть лише більшість країн центральної і південної Африки [1].

14. Вже сьогодні 11 млн. українців проживають на територіях, де

забруднення повітря досягає рівнів, небезпечних для життя. Найбільша

смертність спостерігається в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській,

Запорізькій, Кіровоградській та Київській областях, де розташовані

підприємства гірничо-металургійної, вугільної, хімічної та атомної

індустрії [2].

Як свідчать причинно-наслідкові зв’язки подій, що виникають у світі, головною причиною всіх негараздів є сама людина та її соціально небезпечна діяльність.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компентенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій і природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику [3].

Безпека – 1) Гарантована конституційними, законодавчими і практичними заходами забезпеченість і захищеність життєво важливих інтересів об’єкта від зовнішніх і внутрішніх загроз [4].

2) Стан захищеності людини, суспільства й держави від зовнішніх і внутрішніх з небезпек і загроз, який ґрунтується на діяльності людей, суспільства, держави, світового співтовариства щодо вивчення, виявлення, ідентифікації та аутентифікації, запобігання небезпекам і загрозам та усунення їх, мінімізації негативних наслідків, здатних зашкодити фундаментальним цінностям антропосоціокультурного середовища, стійкому розвиткові системи безпеки.

3) Згідно з ДСТУ 2293 – 99 «безпека» - це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Загроза – 1) Сукупність причин та умов, які створюють небезпеку нереалізації інтересів об’єкта.

2) Існування або можливість виникнення ситуації, за якої формуються передумови протидії забезпечення безпеки; вона обмежується діями, які підкріплюють, але не переростають у діяльність, безпосередньо спрямовану на її здійснення.

Небезпека – явища, процеси, об’єкти, здатні за певних умов завдати шкоду здоров’ю людини, тобто спричинити небажані наслідки. Небезпека – це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі чинники. Уражаючі чинники можуть привести до загибелі людини. Небезпеки життєдіяльності – природна, техногенна, антропогенна, соціальна, криміногенна, екологічні та ін.

Надзвичайна ситуація – подія, за якої відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людини, і яка може привести або призводити до її загибелі та/або до значних матеріальних втрат [4].

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть привести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та/або завдати шкоди довкіллю [5].

Ризик – це ступінь ймовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки або за його межами [6].

Безпека людини – це складова характеристики стратегічного напряму розвитку людства, визначеного ООН як «сталий людський розвиток».

Суспільна безпека – це повна система суспільних відносин, що забезпечує запобігання й усунення загальної небезпеки насильницького заподіяння шкоди законним інтересам, гарантуючи їхню стабільність, непорушність і надійність.

Національна безпека – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадян суспільства та держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Суттєвий внесок в теорію безпеки внесли:

1. Відомий філософ і лікар Парацельс (1493 – 1541 рр.), який вивчав небезпеки, пов’язані з гірничорудною справою. Він першим висловив принцип нормування (принцип Парацельса) – «Усе є отрута і усе є ліки – все залежить від їх дози, норми.»

2. Німецький лікар і металург Георгій Агрикола (1494 - 1555) виклав питання охорони праці у своїй роботі «Про гірничу справу».

3. М.В. Ломоносов (1711- 1765), який написав основні роботи з безпеки праці у гірничорудній справі.

4. Академік М.Д. Зелінський у 1915 р. розробив протигаз, який майже без принципових змін використовується досі.

Сьогодні активно функціонує в Україні Міжнародна академія з Безпеки Життєдіяльності та Міжнародна академія культури безпеки, екології та здоров’я, співробітники якої досліджують наукові проблеми в галузі Безпеки Життєдіяльності, екології, освіти, за результатами яких проводяться конференції, симпозіуми, конгреси.

Дата добавления: 2013-12-14