Системний підхід у Безпеці Життєдіяльності

Системний підхід – це методологічний напрям у науці, основне завдання якого полягає в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів – систем різних типів і класів.

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов’язані та взаємозумовлені. І якщо нам потрібно пояснити будь-яке явище, то слід розкрити причини, що породжують його.

Системний підхід є теоретичною і методологічною основою системного аналізу [8].

Це означає, що при дослідженні проблем безпеки життя однієї людини чи будь-якої групи людей їх необхідно вивчати без відриву від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, правових, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять. Кожен із цих елементів здійснює вплив на інший, і всі вони перебувають у складній взаємозалежності. Вони впливають на рівень життя, здоров’я, добробут людей, соціальні взаємовідносини. У свою чергу від рівня життя, здоров’я, добробуту людей, соціальних взаємовідносин тощо залежить стан духовної і матеріальної культури, характер і темпи розвитку останньої. А матеріальна культура є вже тим елементом життєвого середовища, який безпосередньо впливає як на навколишнє природне середовище, так і на саму людину.

До найважливіших завдань системного підходу належать: Розробка засобів представлення досліджуваних і конструкційних об’єктів як систем.

1. Побудова узагальнених моделей системи, моделей різних класів і специфічних властивостей систем.

2. Дослідження структури теорій систем і різних системних концепцій і розробок.

Системний підхід необхідний не лише для дослідження рівня безпеки тієї чи іншої системи (виробничої, побутової, соціальної, освітньої, транспортної, військової тощо), а й для того, щоб визначити вплив окремих чинників на стан безпеки.

Системно-структурний підхід дає можливість вивчати систему в цілому і роль окремих її компонентів у різні моменти її функціонування. Будь-який пристрій є прикладом технічної системи, а рослина, тварина чи людина – приклад біологічної системи. Взагалі, будь-який предмет може розглядатися як системне утворення. Системи мають властивості, яких немає в елементів, що їх складають. Це найважливіша властивість систем, яка зветься емердженністю і лежить в основі системного аналізу [8].

Системний аналіз – це сукупність методів і засобів, які використовують під час дослідження і конструювання складних і понадскладних об’єктів, насамперед метод вироблення, прийняття й обґрунтування рішень при проектуванні, створенні і керуванні соціальними, економічними, людино-машинними і технічними системами.

Системний аналіз у Безпеці Життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі «людина – життєве середовище» чи на рівні її компонентних складових, та їхнього впливу на самопочуття, здоров’я та життя людини.

Дата добавления: 2013-12-14