Наступне питання, яке повинно знайти своє відображення в СУОП,— це порядок ідентифі­кації (визначення) небезпек, оцінка та регулю­вання ризиків

Ідентифікація небезпеки забезпечується шляхом ана­лізу причин та обставин нещасних випадків і професійних захворювань, виявлення невідповідності стану умов, без­пеки праці та організації робіт чинним нормативно-пра­вовим актам, визначення об'єктів підвищеної небезпеки, яким необхідно в першу чергу приділяти увагу.

Обов'язковою умовою оцінки ризиків є наявність мі­німально необхідної кількості показників, що характери­зують стан умов та безпеки праці.

До цих показників можуть належати:

1) Коефіцієнт частоти

де Т — кількість нещасних випадків на виробництві за проаналізований період; N — середньооблікова чисель­ність працюючих за проаналізований період, осіб;

2) Коефіцієнт тяжкості

де Д — загальне число днів непрацездатності за про­аналізований період.

3) Коефіцієнт додержання працюючими інструкцій з охорони праці (К₀), що розраховується як співвідношен­ня між кількістю працюючих із додержанням інструкцій з охорони праці та загальною чисельністю працюючих на момент перевірки.

4) Коефіцієнт технічної безпеки обладнання (К_б.о), що розраховується як співвідношення між кількістю визначе­них ССБП показників безпеки, яким відповідає обладнан­ня, та загальною кількістю показників безпеки, визначе­них ССБП.

5) Коефіцієнт безпеки технологічних процесів (К_Т.П), що розраховується як співвідношення між кількістю техноло­гічної документації, в якій відображено вимоги безпеки, та загальною кількістю технологічної документації.

6) Коефіцієнт додержання допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, що розраховується як спів відношення між кількістю факторів, що відповідають са­нітарно-гігієнічним нормам, та загальною кількістю таких факторів.

7) Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (К_С), що розраховується як співвідношення між кіль­кістю фактично виконаних заходів та запланованими.

Кількість показників, що застосовуються для оцінки ризиків та їх регулювання, залежить від стану умов і без­пеки праці на конкретному підприємстві, наявності та стану об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвище­ної небезпеки та кількості працюючих.

Регулювання ризиків повинно здійснюватись з ураху­ванням пріоритетів заходів, що застосовуються, а саме: вилучення небезпечної роботи, застосування інженер­них методів контролю (діагностики), забезпечення засо­бами колективного та індивідуального захисту, посилен­ня адміністративних методів контролю.

Дата добавления: 2013-12-14