Сутність інвестицій підприємства, їх класифікація. Джерела та форми фінансування інвестицій

План

Заключна частина

Навчаючи підрозділи діям в оборонному бою необхідно виховувати у особового складу ініціативу, фізичну витривалість, сміливість, рішучість, вміло готувати та використовувати озброєння та бойову техніку, а у командирів – бойову активність, вміння швидко та вірно реагувати на зміни тактичної обстановки.

Досвід війн та тактичних навчань показує, що тактична перевага під час ведення оборонного бою, як правило, на боці того, у кого більш висока підготовка, хто краще використовує можливість бойової техніки, озброєння та особливості місцевості.

В лекції ми розглянули наступні питання:

1. Загальні положення оборонного бою механізованого взводу.

2.Порядок роботи командира механізованого взводу по організації оборонного бою.

3.Ведення оборонного бою механізованим взводом.

Тому вивчення основних питань даної лекції дає можливість на наступних заняттях з модуля «Тактики» при виконанні обов’язків командира механізованого взводу грамотно організовувати та уміло керувати штатними та підтримуючими підрозділами під час ведення оборонного бою.

Старший викладач кафедри

__________ В. Є. ДЗЮБА

1. Сутність інвестицій підприємства, їх класифікація. Джерела та форми фінансування інвестицій.

2. Управління інвестиціями на підприємстві, його зміст і етапи.

3. Реальні інвестиції та особливості управління ними. Методи оцінки інвестиційних проектів.

4. Управління фінансовими інвестиціями.

Термін “інвестиції” походить від латинського слова “investire”, що перекладається як “одягати”. Поняття інвестицій на підприємстві пов’язують з кількісною і якісною зміною виробничих потужностей. Економічне визначення інвестицій пов’язують з станом активів підприємства та уречевленням капіталу в активах. Фінансове визначення інвестицій пов’язують з використанням капіталу або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою отримання прибутку. Інвестиції можуть розглядатися з позиції потоків платежів. З такої точки зору під інвестиціями розуміють витрати, пов’язані з використанням капіталу (імобілізація, уречевлення вільного капіталу).

Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької і інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

® кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);

® рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

® майнові права інтелектуальної власності;

® сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (“ноу-хау”);

® права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

® інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів, а також на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інвестиції класифікують за різними ознаками:

1) За видами цінностей:

§ Виробничо-господарські (реальні) інвестиції – це вкладення коштів у реальні активи (матеріальні та нематеріальні). Вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом, є інноваційними інвестиціями.

§ Фінансові інвестиції – це вклади підприємства в дебіторську заборгованість, а також вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (цінні папери).

2) За цілями застосування:

§ Реінвестиції – спрямовані на заміну застарілих засобів.

§ Нетто-інвестиції – спрямовані на придбання активів, розширення виробництва.

3) За терміном інвестування:

§ Короткострокові інвестиції – це вкладення капіталу на період не більше одного року (короткострокові депозитні внески).

§ Довгострокові інвестиції – це вкладення капіталу на період понад один рік.

4) За характером участі суб’єкта в інвестуванні:

§ Прямі інвестиції – пов’язані з особистою участю інвестора у виборі об’єктів інвестування та вкладенні коштів.

§ Непрямі інвестиції – це інвестування, що опосередковане інвестиційними або іншими фінансовими посередниками. Інвестори, які не мають достатньої кваліфікації для ефективного вибору об’єктів інвестування та подальшого управління ними, вкладають кошти в цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками. Акумульовані в такий спосіб кошти посередники розміщують на свій розсуд – здійснюють вибір найефективніших об’єктів інвестування, беруть участь в управлінні ними, а отримані прибутки розподіляють між своїми клієнтами.

5) За походженням капіталу, що інвестується:

§ Державні інвестиції – це вкладення, що здійснюють центральні або місцеві органи влади за рахунок бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державні підприємства та установи за рахунок власних і позичкових коштів.

§ Приватні інвестиції – це вкладення, що здійснюють фізичні особи, а також підприємства недержавної форми власності (колективні).

§ Іноземні інвестиції – це вкладення, що здійснюють іноземні громадяни, юридичні особи та держава.

§ Спільні інвестиції – це вкладення, що здійснюють резиденти та нерезиденти.

Інвестор – це основний суб’єкт інвестиційної діяльності, який здійснює вкладення власних, залучених і позичкових коштів у формі інвестицій. Інвесторів класифікують на індивідуальних та інституційних. Індивідуальний інвестор – це фізична або юридична особа, що здійснює вкладення коштів у формі інвестицій для розвитку виробничо-господарської діяльності. Інституційний інвестор – це фінансовий посередник, який акумулює кошти індивідуальних інвесторів та здійснює інвестиційну діяльність (інвестиційні компанії, фонди). Інвестори мають права на:

® розміщення інвестицій в будь-яких об’єктах;

® самостійне визначення цілей, напрямків, видів та обсягів інвестицій, а також залучення для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, в тому числі шляхом організації конкурсів і торгів;

® володіння, користування і розпорядження об’єктами та результатами інвестицій;

® залучення фінансових ресурсів у вигляді кредитів, випуску цінних паперів і позик.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності підприємства є:

§ власні та внутрішньогосподарські резерви інвестора, що включають до свого складу початкові внески засновників до статутного капіталу та частину грошових коштів, отриманих у результаті господарської діяльності, тобто за рахунок прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів, що виплачуються страховиками у вигляді відшкодування збитків від аварій, стихійних лих тощо;

§ кошти, отримані від продажу акцій, пайові та інші внески юридичних осіб і працівників підприємства;

§ централізовані кошти, які надходять у порядку перерозподілу з фондів концернів, асоціацій, інших об’єднань підприємств;

§ кошти іноземних інвесторів, які надаються у формі фінансової або іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств;

§ інші джерела.

Формами фінансування інвестицій є:

® Самофінансування – це фінансування інвестицій за рахунок власних фінансових ресурсів. Така форма фінансування застосовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності.

® Кредитне фінансування – це така форма фінансування, яка застосовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельності.

® Змішане фінансування – це поєднання декількох джерел фінансування інвестицій. Така форма фінансування застосовується при реалізації будь-яких інвестиційних проектів.

Дата добавления: 2013-12-14