Особистісні опитувальники установок. 1. Авдієв В.И. Історія Древнього Сходу

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдієв В.И. Історія Древнього Сходу. - М.: Госполитиздат, 1953.- 758с.
2. Антична Греція. - В 2-х тт. - М.: Наука, 1983.
3. Асеєв Ю.С. Джерела. Містецтво Киiвськоi Русi. - ДО.:Мистецтво, 1979.- 216 з.
3. Барг М.А. Епохи і ідеї. Становлення історизму. - М.: Думка, 1987. -348 з.
4.Белiчко Ю.В. Українське радянське мистецтво перiоду громадянської вiйни. - ДО.:Мистецтво, 1982.- 183 з.
5. Бiлецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII столiття. - ДО.:Мистецтво, 1981.- 159 з.
6. Богомолов А. С. Антична філософія. - М.: изд-у МГУ, 1985 -368 з.
7. Віннічук Л. Люди, вдачі і звичаї Древньої Греції і Ріма.- М.: Вища школа, 1988. - 496 з.
8. Воропай Про. Звичаї українського народу. - ДО.:Оберiг, 1993.- 590 з.
9. Горфункель А. X, Філософія епохи Відродження. - М.: Вища школа, 1990. - 368 з.
10. Гріненко Г.В. Хрестоматія по історії світової культури. - М.: Юрайт, 1998.- 669с.
11. Грушевський М.С. Нарис історії українського народу. - ДО.:Лыбидь, 1991.-398 з.
12. Гуревич А. Я. Категорії середньовічної культури. - М.: Мистецтво, 1984. -350 з.
13. Дмітрієва Н. А. Коротка історія мистецтв. - М.: Мистецтво, 1990.- 319с.
14. Історія Древнього світу. У 3-х тт. - М.: Наука, 1983.
15. Історія мистецтва зарубіжних країн. - М.: Мистецтво, 1980.- 384 з.
16. Історія середніх віків. - В 2-х тт. / Під ред. Сказкина С. Д. - М.: Вища школа, 1977.
17. Історія Франції. - В 3-х тт. -: Наука, 1972.-360 з.
18. Iсторiя свiтової культури. - Лібiдь, 1994.-320 з.
19. Iсторiя української лiтератури ХХ ст. - У двох книгах. /за ред. В.Г.Дончика.-

Крім опитувальників, що діагностують типи особистості, комплекси особистісних рис, у психодіагностичній практиці до дійсного часу вироблене велике число методик, орієнтованих на виявлення й оцінку окремих особистісних якостей. Їхнім прикладом є опитувальники мотивів особистості.

У самому широкому змісті мотивація визначає упередженість, вибірковість і кінцеву цілеспрямованість психічного відображення і регульованої ним активності, а в життєвому розумінні пояснює, чому жива істота воліє робити одне, а не інше [24].

Мотивація не тільки детермінує діяльність людини, але і буквально пронизує більшість, якщо не всі сфери психічної діяльності. X. Хекхаузен розрізняє мотив і мотивацію в такий спосіб [93]. Поняття «мотив» включає такі складові, як потреба, спонукання, потяг, схильність, прагнення і т.д. Мотив задається цільовим станом відносини «індивід-середовище». Існує стільки різних мотивів, скільки існує різновидів чи класів відносин «індивід-середовище”.

Нижче розглянемо деякі популярні опитувальники, які використовуються для діагностики різних сторін мотивації.

Список особистісних переваг А. Эдвардса (Edwards Personal Preference Schedule) є опитувальником, що вимірює силу потреб, запозичених з переліку, запропонованого Г. Мюрреем до ТАТу [ 10, т. 2]. Цей перелік був скорочений до 15 івключав наступні потреби: у досягненні, повазі, порядку, прояві себе, автономії, сприянні, внутрішньому аналізі, допомозі, лідерстві, приниженні, турботі, зміні, терпінні, індивіді іншої статі, агресивності.

О питувальник для виміру мотивації досягнення (Resultant Achievement Motivation Test — RAM) А. Мехрабіана [131] є двох форм: для чоловіків і для жінок. Опитувальник побудований на основі теорії мотивації досягнення Дж. Аткинсона. При підборі його пунктів враховувалися індивідуальні розходження людей з мотивом прагнення до успіху і уникнення невдачі у поведінці, обумовленій мотивацією досягнення. Розглядалися особливості рівня домагань, емоційна реакція на успіх і невдачу, розходження в орієнтації на майбутнє, фактор залежності-незалежності в міжособистісних відносинах.

О питувальник для виміру афілятивної тенденції і чутливості до відкидання того ж автора. Під афіляцією тут розуміється визначений клас соціальних взаємодій, що мають як повсякденний, так і фундаментальний характер: зав'язування і підтримка відносин з іншими людьми, що переслідують різні цілі (як зробити враження, як панувати над іншими, як одержувати і робити допомогу й ін.). Ця методика вимірює два узагальнених мотиви: прагнення до прийняття (в автора це прагнення називається афілятивною тенденцією) і страх відкидання (чутливість до відкидання). Опитувальник складається з двох шкал. Перша шкала містить 26 пунктів, а друга — 24. Шкали, на думку автора, оцінюють у першому випадку загальні очікування людини про позитивний результат при встановленні міжособистісного контакту, а в другому випадку — негативні очікування відповідно.

Дата добавления: 2013-12-14