Электротравма

Наибольшую опасность при проведении физиотерапевтических процедур представляет поражение электрическим током – электротравма. Она может возникнуть вследствие соприкосновения больного, находящегося под напряжением, с заземленными металлическими предметами (трубами отопления, водопровода, корпусом аппарата и т.д.). Медицинский персонал может пострадать также при работе и регулировке неисправных аппаратов, находящихся под напряжением, эксплуатации незащищенных розеток и щитков. Электротравма проявляется судорожными сокращениями мышц, болями, резким побледнением видимых кожных покровов. В последующем в зависимости от силы проходящего через ткани пострадавшего тока развивается остановка дыхания, нарушения сердечного ритма и потеря сознания, которые могут привести к смерти.

При поражении электрическим током требуются немедленные реанимационные мероприятия. Прежде всего, необходимо прекратить контакт пострадавшего с источником тока (разомкнуть электрическую цепь, выключить рубильник). В случае расстройств дыхания и сердечной деятельности пострадавшему в соответствии с правилом ABC: отсасывают секрет трахеобронхиального дерева, обеспечивают проходимость воздухоносных путей (Airway open), проводят искусственное дыхание методом «рот в рот» или «рот в нос» (Breath support) и поддерживают циркуляцию крови путем непрямого массажа сердца (Circulation support). После восстановления эффективной циркуляции крови, пораженному вводят внутривенно по показаниям 0,5 (0,3) мл 0,1% раствора адреналина, 0,5-1 мл 0,1% раствора атропина, 2-4 мл 2% раствора лидокаина, 5-8 мл 25% раствора магния сульфата в 50-100 мл раствора глюкозы, и 200 мл 2% раствора гидрокарбоната натрия (или трисамина). Неотложные реанимационные мероприятия продолжают до полного восстановления сердечной и дыхательной деятельности.

Пораженному с нарушением дыхания, но с сохранением пульса немедленно начинают искусственную вентиляцию легких по методике «рот в рот», а по прибытии бригады скорой помощи подключают к аппарату искусственной вентиляции легких (ИВЛ), отсасывают содержимое трахеобронхиального дерева и далее направляют пострадавшего в стационар. Пострадавшим с признаками нарушения или остановки кровообращения проводят реанимацию, включающую ИВЛ, с обязательным освобождением полости рта и верхних дыхательных путей от секрета с помощью салфетки или отсоса, затем наносят 1-2 удара кулаком по нижней 1/3 грудины и начинают закрытый массаж сердца. В последующем пострадавшего оставляют на несколько часов под присмотром квалифицированного медицинского персонала.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ ПРОЦЕДУР

Правила влаштування, експлуатації та техніки безпеки фізіо­терапевтичних відділень і кабінетів служать для створення без­печних і найбільш сприятливих умов роботи працюючого персо­налу та пацієнтів при проведенні фізіотерапевтичних процедур.

Для проведення процедур із кожного виду лікування по­винні обладнуватись окремі приміщення, однак допускається проведення в одному приміщенні процедур електро- та світлолі­кування (за винятком використання стаціонарних УВЧ-генераторів та приладів мікрохвиль). Фізіотерапевтичні відділення (кабінети) заборонено розміщувати в підвалах, напівпідвалах і цокольних приміщеннях, підлога яких знаходиться нижче пла­нувальної відмітки тротуару більше ніж на 0,5 м.

Електрообладнання фізіотерапевтичних кабінетів повинно відповідати діючим правилам обладнання електричних устано­вок, а фізіотерапевтична апаратура—діючим медико-технічним умовам.

Дозволяється застосовувати лише ту фізіотерапевтичну апа­ратуру, яка випускається вітчизняною промисловістю за дозво­лом Міністерства охорони здоров'я, а також імпортну, рекомен­довану комісією з нової техніки цього Міністерства.

Приміщення фізіотерапевтичних відділень (кабінетів) мож­на використовувати лише за їх прямим призначенням; проведен­ня в них яких-небудь інших робіт, не пов'язаних із використан­ням фізіотерапевтичної апаратури, забороняється.

У фізіотерапевтичних відділеннях (кабінетах) повинні бути кімнати відпочинку для пацієнтів, обладнані кушетками та крісла­ми з розрахунку 4 м² на кушетку та2 м² на крісло. Кількість місць для відпочинку після приймання тепло-, водо- та грязелікуваль­них процедур повинно відповідати 80 % робочих місць, а після прийому всіх інших процедур — 25 % місць; 40 % місць у кімнаті відпочинку забезпечують кріслами. До самостійного проведення фізіотерапевтичних процедур допускаються особи із середньою медичною освітою, які мають посвідчення про закінчення курсів спеціалізації з фізіотерапії за програмою, затвердженою Міністер­ством охорони здоров'я. Проведення фізіотерапевтичних проце­дур молодшим медичним персоналом заборонено.

Особи, молодші 18 років, до роботи на генераторах УВЧ та НВЧ не допускаються. Вони не повинні також знаходитись у сфері впливу променів УВЧ та НВЧ.

У фізіотерапевтичних відділеннях (кабінетах) повинен про­водитись систематичний контроль із метою виявлення радіоак­тивного випромінювання, забруднення повітря озоном, антибіо­тиками, сірководнем, парафіном та іншими хімічними речовина­ми (виходячи зі специфіки процедур).

Сучасні апарати і прилади для фізіотерапії є джерелами електричних струмів та електромагнітних полів, які при необережному і невмілому використанні можуть викликати пошкодження тканин організму і небажані зміни здоров'я як хворих, так і обслуговуючого персоналу. Нехтування правилами їх експлуатації може призвести до ураження організму електричним струмом (електротравми), відмороження, опіків, баротравмі, отруєння хімічними речовинами (сірководнем), опромінення радіоактивними речовинами (радон). Серед лікувальних фізичних факторів, перевищення інтенсивності впливу яких на пацієнта і персонал може призвести до захворювання, шкідливим виробничим факторам, що можуть бути віднесені вібрація, ультразвук, радон, лазерне випромінювання, аерозолі, а до небезпечних (вплив яких на пацієнта і персонал може призвести до травми або опіку) - електричні струми, інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання, теплоносії і гаряча вода.
Для профілактики таких небажаних наслідків необхідно суворе дотримання і виконання персоналом фізіотерапевтичних відділень (кабінетів) “Правил техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоров'я. Загальні вимоги”, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР 27.08.85 р. Для проведення процедур слід використовувати обладнання і апаратуру, дозволену до застосування Міністерством охорони здоров'я РФ і відповідну нормативно-технічної документації на дані вироби медичної техніки.
Безпека роботи в відділенні, згідно з Федеральним Законом від 17 липня 1999 року №181-ФЗ і ОСТ 42-21-16-86, досягається: технологічно і санітарно-гігієнічно обгрунтованим розміщенням, плануванням і обробкою приміщень; раціональною організацією роботи; раціональною організацією робочих місць; дотриманням безпечних умов праці на кожному робочому місці; використанням справної апаратури та захисного обладнання, що відповідають вимогам безпеки; регулярним проведенням інструктажу з охорони праці, стажування на робочих місцях працівників і перевіркою знань вимог охорони праці; навчанням персоналу безпечним методам і прийомам виконання робіт; застосуванням ефективних засобів індивідуального та колективного захисту.
Відповідальність за забезпечення безпечної роботи фізіотерапевтичної апаратури несе завідувач відділенням або лікар, відповідальний за роботу відділення (кабінету).
Завідуючий відділенням (кабінетом) зобов'язаний розробити інструкції з техніки безпеки для кожного кабінету. Вони повинні бути затверджені адміністрацією установи і вивішені на видному для персоналу місці. У відповідності з Інструкцією з охорони праці:
1. Перед початком роботи медична сестра зобов'язана перевірити справність всіх фізіотерапевтичних апаратів і заземлюючих проводів. При виявленні дефектів, вона повинна повідомити про це лікаря і зробити запис про виявлені несправності в контрольно-технічному журналі. До усунення дефекту проводити процедури на несправному апараті забороняється.

2. Металеві заземлені корпуси апаратів при проведенні процедур з контактним накладанням електродів слід встановлювати поза досяжності для хворого.

3. Забороняється використовувати в якості заземлення батареї опалювальної системи, водопровідні і каналізаційні труби. Вони повинні бути закриті дерев'яними кожухами, пофарбованими олійною фарбою.

4. Перед включенням апарату перевіряють установку всіх перемикачів у вихідне положення. Зміна параметрів впливу або вимикання апарату допустимо тільки при нульовому положенні ручок амплітуди або інтенсивності.

5. Категорично забороняється усувати несправності, міняти запобіжники і протирати панелі апаратів, включених в мережу. Неробочі апарати не можна залишати під'єднаними до мережі.

6. При проведенні ультрафіолетових і лазерних опромінень необхідно захищати очі хворих і медичного персоналу очками з темним забарвленням скла і бічній захисної (шкіряною або гумовою) оправою. Не можна дивитися назустріч первинного і відбитого лазерного променю.

7. Ртутно-кварцовий опромінювач і лампу “Солюкс” необхідно встановлювати збоку від хворого, щоб уникнути небезпечного падіння гарячих скляних осколків або деталей лампи (опромінювача) при випадкових поломок. Лампа “Солюкс” необхідно забезпечувати запобіжними дротяними сітками з вікном діаметром 4-5 мм у вихідному отворі рефлекторів.

8. Забороняється проводити УВЧ-терапію при сумарному зазорі між тканинами і конденсаторними пластинами понад 6 см.

9. Перед проведенням ванни (душу) необхідно обов'язково виміряти температуру води за допомогою термометра.

10. При розігріванні парафіну (озокериту) та проведення процедур термотерапії необхідно виключити попадання у них води щоб уникнути опіків у хворих.

11. При проведенні газових ванн необхідно оберігати газові балони від ударів і падінь. Забороняється торкатися до кисневим балонам предметами, що містять жир і масло.

12. Сірководневі ванни необхідно проводити в ізольованих відсіках з припливно-витяжною вентиляцією.

13. Забороняється проводити інгаляції в електро - і світолікувальних кабінетах.

14. Під час проведення процедур медична сестра не має права відлучатися з фізіотерапевтичного кабінету. Вона зобов'язана постійно стежити за роботою апаратів і станом хворих.

15. Після закінчення робочого дня всі рубильники, вимикачі апаратів, а також вилки штепсельних розеток повинні бути відключені від мережі.

16. Середній медичний персонал, який не має спеціалізації з фізіотерапії, до проведення процедур не допускається.

17. Ремонт фізіотерапевтичної апаратури випадковими особами категорично заборонений.
У ФТО повинна знаходитися аптечка з необхідним набором медикаментів.
Опис аптечки першої допомоги для фізіотерапевтичного відділення (кабінету)
Найменування майна та медикаментів Кількість
Рукавички гумові технічні 1 пара
Кусачки технічні з ізольованими ручками 1 шт.
Повітропровід ротової №№ 2 і 3 2 шт.
Роторозширювач 1 шт.
Язикодержатель 1 шт.
Одноразові шприци ємністю 5 і 10 мл з голками по 5 шт.
Система для переливання крові разового користування 3 шт.
Розчин аміаку 10% (нашатирний спирт) 30 мл
Адреналіну гідрохлорид 0,1%, 1 мл в амп. 6 амп.
Атропіну сульфат 0,1% розчин по 1 мл в амп. 3 амп.
Глюкози 40% розчин по 20 мл в амп. 10 амп.
Йоду розчин спиртовий 5% по 1 мл в амп. 20 шт.
Кальцію хлорид 10% розчин по 10 мл в амп. 10 шт.
Лідокаїну 2% розчин по 2 мл в амп. 5 шт.
Магнію сульфат 25% розчин по 10 мл в амп. 5 амп.
Натрію гідрокарбонат 8,4% розчин по 200 мл у флаконі 2 шт.
Натрію хлорид 0,9% розчин по 400 мл у флаконі 2 шт.
Новокаїн 0,5% розчин по 20 мл в амп. 10 шт.
Преднізолон по 30 мг в амп. 3 шт.
Поліглюкін по 400 мл у флак. 2 шт.
Спирт етиловий ректифікат 70% 50 мл
Трісамін 3,66% розчин по 200 мл у флак. 1 шт.
Бинти, серветки, вата гігроскопічна, палички
ЕЛЕКТРОТРАВМА
Найбільшу небезпеку при проведенні фізіотерапевтичних процедур являє ураження електричним струмом - електротравма. Вона може виникнути внаслідок зіткнення хворого, що знаходиться під напругою, з заземленими металевими предметами (трубами опалення, водопроводу, корпусом апарата тощо). Медичний персонал може постраждати також при роботі і регулюванню несправних апаратів, що знаходяться під напругою, експлуатації незахищених розеток та щитків. Електротравма проявляється судомними скороченнями м'язів, болями, різким зблідненням видимих шкірних покривів. У подальшому В залежності від сили проходить через тканини потерпілого струму розвивається зупинка дихання, порушення серцевого ритму і втрата свідомості, які можуть призвести до смерті.
При ураженні електричним струмом потрібні негайні реанімаційні заходи. Перш за все, необхідно припинити контакт потерпілого з джерелом струму (розімкнути електричну ланцюг, вимкнути рубильник). У разі розладів дихання і серцевої діяльності потерпілого відповідно з правилом ABC: відсмоктують секрет трахеобронхіального дерева, забезпечують прохідність дихальних щляхів, проводять штучне дихання методом «рот у рот» або «рот в ніс» і підтримують циркуляцію крові шляхом непрямого масажу серця. Після відновлення ефективної циркуляції крові, ураженому вводять внутрішньовенно за показаннями 0,5 (0,3) мл 0,1% розчину адреналіну, 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну, 2-4 мл 2% розчину лідокаїну, 5-8 мл 25% розчину магнію сульфату в 50-100 мл розчину глюкози, і 200 мл 2% розчину гідрокарбонату натрію (або трісамін). Невідкладні реанімаційні заходи продовжують до повного відновлення серцевої і дихальної діяльності.
Ураженого з порушенням дихання, але зі збереженням пульсу негайно починають штучну вентиляцію легенів за методикою «рот в рот», а після прибуття бригади швидкої допомоги підключають до апарату штучної вентиляції легенів (ШВЛ), відсмоктують вміст трахеобронхіального дерева і далі направляють потерпілого в стаціонар. Потерпілим з ознаками порушення або зупинки кровообігу проводять реанімацію, що включає ШВЛ, з обов'язковим звільненням порожнини рота і верхніх дихальних шляхів від секрету з допомогою серветки або відсмоктування, потім наносять 1-2 удару кулаком по нижній 1/3 грудини і починають закритий масаж серця. В подальшому потерпілого залишають на кілька годин під наглядом кваліфікованого медичного персоналу.

Дата добавления: 2013-12-14