Професіограма, функції та основні напрями діяльності куратора вищої школи

План лекції.

1. Куратор. Професіограма куратора вищої школи.

2. Функції куратора.

3. Напрямки діяльності куратора.

Актуальність проблеми кураторства у вишій школі полягає у необхідності вироблення єдиних підходів до організації творчої виховної діяльності зі студентською молоддю.

Вважаємо за необхідне зазначити, що аналізуючи професіограму, функції та основні напрями діяльності куратора вищої школи не можливо залишити поза увагою той факт, що саме йому найбільшою мірою належить сприяти забезпеченню у стінах ВНЗ гармонійному розвитку, соціальної активності, громадської відповідальності, інтелектуально-творчої діяльності, працьовитості, підприємливості й ініціативності, інших позитивних якостей студентів.

Куратор (лат. - сиrator) у перекладі з латинської мови означає опікун, попечитель [1, 151]. Він забезпечує виховну роботу у студентській групі і відповідає за її перебіг перед керівництвом ВНЗ, факультету, відділення. Куратор здійснює виховний вплив на студентську молодь шляхом проведення різноманітних виховних заходів та залучення їх до самовиховання, сприяє становленню доброзичливих, морально-етичних, гуманістичних стосунків серед студентства, виступає посередником у взаємодії вихованців з професорсько-викладацьким складом, керівництвом.

Аналізуючи проблему кураторства у вищій школі маємо звернути увагу на поняття професіограма куратора, оскільки усвідомлення її змісту допомагає розумінню суті призначення та діяльності такого спеціаліста у системі ВНЗ. У “Тлумачному словнику кадрового менеджменту” вказано, що професіограма – це “характеристика професії, у якій перелічено основні вимоги, що висуваються до особистих якостей людини (розумових, фізичних, психологічних тощо)”[2, 38]. На нашу думку, варто доповнити про важливість вимог не тільки до особистісних якостей, а й до професійно-педагогічної спрямованості, знань, умінь спеціаліста.

Згадуючи про молодь, з якою доводиться працювати куратору, уточнимо трактування слова молодь, молоді громадяни. Це “громадяни України віком від 15 до 28 років” [3, 234]. Саме на цей віковий період випадають студентські роки.

Отже, професіограма куратора включає:

рівень професійно-педагогічної спрямованості (гуманізм у ставленні до студентів, відповідальність за виховну роботу, вимогливість у процесі забезпечення виховної діяльності, любов до підопічних тощо), який виробляється протягом життя;

знання з основ дисциплін (педагогіки, психології, філософії, анатомії, фізіології, гігієни, теорії та методики виховання різновікових категорій людей, методики викладання окремих предметів і т. п.), що вимагає постійної роботи над поповненням власного інтелектуального рівня;

педагогічні уміння ( організаторські, комунікативні, науково-дослідницькі, прикладні), набуті у процесі професійної діяльності;

особистісні якості (комунікабельність, громадська активність, моральна зрілість, тактовність, витримка, самовладання, спостережливість, відвертість, доброзичливість, компетентність, національна свідомість), природні і набуті під впливом життєвих ситуацій.

Професіограма куратора вищої школи включає дотримання ним у своїй діяльності принципів щодо формування у студентів готовності до професійної діяльності. Вони полягають у:

- повазі до вибору студентом майбутньої спеціальності;

- орієнтації на їх гуманістичний розвиток;

- застосуванні у роботі з ними культурологічного підходу;

- деідеологізації виховного процесу;

- постійному зміцненні творчої взаємодії, гнучкості у наповненні конкретним змістом методів і форм роботи з учнівською молоддю;

- підтримці вибору нею засобів достатньої матеріальної забезпеченості.

До функцій куратора вищої школи належать виховна, організаторська, методично-інформаційна, координаційна, соціально-спрямовуюча.

Виховна функція куратора включає його вплив через систему різноманітних виховних заходів на формування наукового світогляду студентів, їх емоційних, духовно-моральних, вольових, етичних, естетичних, фізичних, професійних якостей. Вона здійснюється у повсякденній роботі з молоддю і передбачає постійний вплив педагога на її свідомість.

Організаторська функція полягає в ініціюванні куратором організації виховних заходів, їх попередній підготовці (плануванню, проектуванню якісної реалізації задуму), здійсненні запланованого, аналізі досягнутих результатів.

Координаційна функція куратора ВНЗ виглядає як узгодження, приведення до відповідності якихось задумів, розмежування часу їх реалізації з часом реалізації інших планів тощо.

Соціально-спрямовуюча функція має на меті спрямування життєдіяльності молоді з врахуванням потреб суспільства, взаємостосунків у ньому, поділів його на групи, партії, течії.

Куратор вищої школи повинен сприяти створенню фондів для студентських потреб, їх участі у громадських організаціях, забезпеченню реалізації положень чинного законодавства щодо пільг для учнівської молоді, отриманню академічних відпусток у разі потреби, поновленню після відрахування, переведенню в інший ВНЗ чи навпаки.

Кураторові (вихователю) належить “удосконалювати те середовище, в якому живе вихованець” та не приховувати “власного ставлення до світу (до фактів, подій, людей, літературних образів, історичних постатей тощо)”.

Справедливим є твердження, що “виховник не може зробити іншу людину кращою, ніж він сам” [4, 37], тому йому потрібно постійно коригувати свої властивості, зовнішній вигляд, голос, емоції – все те, що сприймається вихованцями у першу чергу.

Куратор вищої школи як ніхто має бути скромним, тактовним, ввічливим, щирим, з повагою ставитись до оточуючих. Він повинен слідкувати за своїми жестами, рухами, мімікою, вміти читати думки вихованців. Педагогу-вихователю слід поповнювати наявні знання з психології і звертати увагу на мову рухів, жестів, міміки інших людей, бо “їх прояви зумовлені імпульсами нашої підсвідомості. Підробити ці імпульси практично не можливо (це під силу лише видатним акторам), і тому мові рухів можна довіряти більше, ніж словам”[5, 82].

Напрями роботи куратора вищої школи включають роботу зі студентами, професорсько-викладацьким складом. Робота зі студентами полягає у:

- вивченні особової справи та іншої наявної документації кожного вихованця для усвідомлення необхідного рівня спілкування з кожним із них;

- організації колективу шляхом умілого впливу на студентів задля встановлення між ними необхідних контактів, взаємопідтримки та взаємодопомоги;

- розвитку пізнавальних інтересів та здібностей молоді через координацію її дій у напрямку пізнання самих себе та своїх можливостей;

- формуванні відповідального ставлення до навчальної діяльності як процесу накопичення необхідних знань для подальшої організації професійного росту;

- підвищенні загального культурного рівня студентів через залучення їх до спілкування, участі у різноманітних виховних заходах;

- сприянні забезпеченню здорового способу життя у навчальний та поза навчальний час;

- прищепленні поваги до наслідків своєї праці та праці інших людей тощо.

Робота куратора з професорсько-викладацьким складом має ціллю:

- дотримання його представниками єдиних педагогічних вимог щодо навчальної та поведінкової діяльності студентів;

- організацію необхідної кваліфікованої допомоги у набутті вихованцями необхідних умінь і навиків;

- координацію навчально-виховної роботи та відпочинку учнівської молоді.

Вона здійснюється постійно і вимагає високого рівня комунікативних здібностей.

Представлений аналіз окремих аспектів професійної діяльності куратора вищої школи має на меті підвищення значущості його праці в напрямі становлення молодих людей як майбутніх фахівців і громадян своєї держави.

Дата добавления: 2013-12-14