Випробовування та контроль якості параметрів розроблюваного виробу

Відомо три методи оцінки рівня якості технічних виробів: диференційний, комплексний і змішаний.

При диференційному методі оцінки проводять порівняння рівня якості виробу і базового зразка за одиничними показниками якості. При такому порівнянні визначають: чи досягнутий рівень базового зразка в цілому, по яких показниках він досягнутий, які з показників найбільш сильно відрізняються від базових. Комплексний метод оцінки застосовують в тих випадках, коли необхідно характеризувати рівень якості одним узагальненим показником. Узагальнений показник призначений для порівняння якості продукції, що розробляється (або експлуатованої), на певний період часу з сукупністю показників якості перспективного зразка аналога. Узагальнений показник є функцією від одиничних показників якості продукції.

Цей показник може бути виражений:

- головним показником, що відображає основне призначення продукції;

- інтегральним показником якості продукції;

- середнім зваженим показником якості продукції.

При визначенні головного показника встановлюють його функціональну залежність від початкових показників, що відображає фізичну суть процесу.

Інтегральний показник застосовують, коли встановлений сумарний корисний ефект від експлуатації продукції і сумарні витрати на створення і експлуатацію продукції.

Якщо визначення інтегрального показника з яких-небудь причин неможливе, наприклад, при оцінці технічного рівня продукції, застосовують диференціальний метод оцінки якості.

Оцінка рівня якості складного обладнання проводиться змішаним методом, заснованим на одночасному використанні одиничних і комплексних показників.

Відносний показник рівня якості за кожним одиничним показником обчислюють за формулами:

q_i= P_i/P_iб, (4.4)

q_i= P_iб/P_i, (4.5)

де Р_і - значення і -го показника оцінюваного зразка;

Р_іб - значення і -го показника базового зразка.

При виборі рівнянь (4.4) або (4.5) вибирають те, в якому збільшенню q відповідає поліпшення якості продукції.

Наприклад, для оцінки матеріаломісткості, витрати пального і ін. приймають (4.5), для оцінки подачі або тиску, що створюється буровими насосами, швидкості підйому крюка при СПО і ін.- (4.4).

Якщо аналогом для порівняння є значення показників, встановлені нормативно-технічною документацією, то рівень якості виробу можна вважати задовільним лише тоді, коли всі значення q_il.

У тих випадках, коли частина значень q_i1, а частина q_i < 1, то всі показники підрозділяють на дві групи - перша з найістотнішими властивостями продукції, друга з другорядними показниками. Якщо при цьому відносні показники першої групи і велика частина відносних показників другої групи більша або рівна одиниці, то рівень якості оцінюваної продукції не нижче базового.

Якщо для першої групи частина значень q_i<1, то необхідно провести комплексну оцінку рівня якості.

Обмеженням для використання диференціального методу оцінки рівня якості є складність ухвалення рішення за значеннями багатьох одиничних показників якості.

Оцінка відносного показника за класифікаційним параметром не проводиться.

Комплексний метод оцінки рівня якості застосовується, коли якість доцільно характеризувати одним числом - значенням узагальненого показника якості. Одним з варіантів комплексної оцінки рівня якості продукції є оцінка за допомогою інтегрального показника, який може бути представлений як відношення сумарного корисного ефекту від споживання продукції до сумарних витрат на створення і споживання продукції, тобто на експлуатацію (див. (4.1)).

Рівень якості по комплексному показнику визначають на основі зіставлення значень інтегрального показника за формулою:

Кі=І/І_б, (4.6)

де І - значення інтегрального показника оцінюваного зразка, ефект/грн.;

І_б - значення інтегрального показника базового зразка (вітчизняного), ефект/грн.

Інтегральний показник обчислюється за формулою:

, (4.7)

де П - сумарний корисний річний ефект від експлуатації виробу, виражений в натуральних одиницях;

Ц₀ - оптова ціна виробу, грн.;

- поправочний коефіцієнт, що залежить від терміну служби виробу за t років, значення коефіцієнта приведені в табл. 4.4;

- середнє напрацювання виробу в календарному році, год;

- середня вартість однієї години експлуатації оцінюваного виробу (по витратах на запчастинни), грн/год;

- середня вартість однієї години простою бурової установки за витратами, що залежать від часу, грн/год;

- середня вартість однієї години простою бурової установки за витратами на ліквідацію ускладнень і аварій, викликаних відмовами оцінюваного виробу, грн/год;

К_г - коефіцієнт готовності оцінюваного виробу;

- коефіцієнт, що характеризує несуміщену з операціями буріння частку часу, який затрачується на технічне обслуговування виробу, на одну годину його роботи у складі бурової установки;

- середня вартість енергії, споживаної виробом в календарному році при його роботі у складі бурової установки, грн.;

- середня вартість мастильних матеріалів, що використовуються виробом в календарному році при його роботі у складі бурової установки, грн.;

- середня вартість монтажу, демонтажу і транспортування виробу в календарному році, грн;

К _п - коефіцієнт зростання корисного ефекту (для БУ приймається за даними техніко- економічних розрахунків).

Таблиця 4.4 - Значення поправочного коефіцієнта

Термін служби виробу (t, років)
Коефіцієнт	1,000	0,535	0,381	0,304	0,269	0,230	0,210	0,194	0,182	0,173	0,166	0,160

У випадках, коли частина значень відносних показників менше одиниці, обчислюється узагальнений показник (q), виражений у вигляді середньозваженого арифметичного показника якості, за формулою:

q=, (4.7)

де - параметр вагомості i-го показника, що входить в узагальнений показник (q), визначається експертним методом;

- відносний i-й показник якості; i = 1, 2..., n;

n - число показників якості, складових середньозваженого показника.

Узагальнений показник якості виробу може визначатися, наприклад, за формулою:

q= 0,85 q_u + 0,10q_м + 0,03 q_eрг + 0,02q_пат, (4.8)

де q_u - відносний інтегральний показник якості;

q_м - відносний показник якості, що характеризує металоємність виробу;

q_eрг - відносний комплексний ергономічний показник;

q_пат - відносний узагальнений патентно-правовий показник.

Відносний показник якості q_м визначається за формулою:

q_м =, (4.9)

де , - питома маса базового зразка і оцінюваного виробу.

Відносний узагальнений патентно-правовий показник обчислюється за формулою:

q_пат=(Р_пч+Р_пз)/(Р_пчб+Р_пзб) (4.10)

де Р_пч, Р_пчб - показник патентної чистоти оцінюваного виробу і базового зразка;

Р_пз, Р_пзб - показник патентного захисту оцінюваного виробу і базового зразка.

Порівняння оцінюваного виробу із зарубіжним аналогом проводиться на основі порівняння одиничних показників призначення, включаючи питому масу з групи показників економного використання сировини, матеріалів, палива і енергії.

У результаті оцінки рівня якості обладнання може бути ухвалене наступне рішення:

1. Рівень якості оцінюваного виробу рівний або вищий за рівень базового зразка (знаходиться на рівні або вище кращих вітчизняних і зарубіжних зразків), якщо всі значення відносних показників або відносна величина узагальненого показника якості рівні або більші одиниці.

2. Рівень якості оцінюваного комплексу рівний або вищий за рівень базового зразка, якщо рівень якості всіх виробів, що входять в оцінюваний комплекс, рівний або вищий за рівень виробів, що входять в базовий зразок.

3. Рівень якості комплектної установки рівний або вищий за рівень базового зразка, якщо всі вироби (комплекси), що входять до складу оцінюваної установки, знаходяться на рівні або вище за рівень виробів базового зразка.

4. Рівень якості оцінюваного виробу відповідає вищій категорії якості, якщо величина узагальненого показника якості складає q > 1,0.

5. Рівень якості оцінюваного виробу відповідає першій категорії, якщо величина узагальненого показника якості складає 0,95 < q< 1,0.

Методика розрахунку показників якості повинна бути єдиною на всіх стадіях визначення технічної, експлуатаційної і економічної ефективності, забезпечувати повноту і однаковий степінь точності підрахунку всіх показників і достатню достовірність (тобто об'єктивність і надійність) одержаних результатів, простоту визначення показників.

Не завжди вдається оцінити вплив кожного окремо узятого чинника на якість. Тому обмежуються результатом їх сукупної дії, який відображає найважливішу тенденцію забезпечення якості і характеристику істотних (суттєвих) елементів цієї сукупності. У всіх випадках розглядають не всі чинники, а лише істотні (суттєві), які впливають на якість, визначаючи його. При цьому необхідно враховувати, що будь-який чинник змінюється залежно від умов, місця і часу дії, а також від взаємодії з іншими чинниками.

Щоб визначити ступінь впливу окремих чинників на кінцевий результат, на кожному етапі визначають коефіцієнт ефективності

К_е= А_еі/А_д, (4.11)

де А_еі - умовна економія від заходів по підвищенню продуктивності, що враховує дію того або іншого чинника;

А_д - розмір додаткових витрат для реалізації даного заходу.

Дата добавления: 2013-12-14