КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
Однорідні додатки і обставини Однорідні додатки, за якими закріплене об'єктне значення в семантиці простого речення, виражені головним чином іменниками або їх контекстуальними еквівалентами. Наприклад: однорідні прямі додатки: На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева (А. Головко); Накликала я і вусатих, і бородатих, і сивоволосих, і лисих, як облизаний макогін! - говорила і разом реготалась Христина (І. Нечуй-Левицький); однорідні непрямі додатки: Обпаленою пам’яттю торкаюсь До шаблі, до тачанки, до коня (Д. Кремінь); Не давайте їм спинитися, не давайте! - закричав Запорожець Орлюку і Вовку Микиті (О. Довженко). Однорідні о бставини поширюють синтаксичну структуру, співвідносячись із присудком двоскладного чи головним членом односкладного речення. Однорідні обставини можуть бути виражені: прислівниками: Прийшов потайки, повільно, по-пантерячи (Ю. Дмитренко); Од вибухів - багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму (О. Гончар); прийменниково (займенниково)-іменниковими конструкціями: Ой по горах, по долинах, по козацьких українах сив голуб літає (Нар. тв.); формою іменника в орудному відмінку: Вітались вогняним дощем і зорями ракети (М. Трублаїні); дієприслівником (дієприслівниковим зворотом): Розкинувшись па землі, поклавши під голови сідла, а під себе опони, лежача, спочивала дружина князя (С. Скляренко). Нерідко однорідний обставинний ряд може складатися з різних морфолого-синтаксичних одиниць, виражених прислівниками, прийменниково-іменниковими конструкціями, дієприслівниковими, порівняльними зворотами: З глибини шляху срібно, з перебоями задзеленчав дзвоник (М. Стельмах); А працює він буйно, болісно, засукавши рукава, внуртувавши пальцями в саме пекло живого життя (І. Драч). У реченнях з однорідними членами часто наявне узагальнювальне слово, яке може повторюватись. «Узагальнювальне слово» — термін умовний, однобічний, бо узагальнювальної, об'єднувальної функції може набувати не тільки окреме слово, а й словосполучення чи сполучення слів. Узагальнювальні слова — це особливі маркери однорідності, їхню функцію виконують слова із загальною семантикою або деякі повнозначні слова чи сполучення слів з конкретним лексичним значенням. Наприклад, у реченні Багато ворогів має виноград: і посуху, і шкідників, і бур'яни (І. Микитенко) узагальнювальним «словом» є словосполучення з двох повнозначних слів — багато ворогів (ворогів — додаток і багато — обставина міри й ступеня). У реченні Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський) узагальнювальне словосполучення як усього багато двочленнореченнєве. Роль узагальнювальних слів найчастіше виконують займенникові словоформи, займенники і прислівники (все, всі, завжди, всюди, ніколи, кожен, будь-хто, будь-що, всякий, жоден, це, ці, все це, всі ці, ось що та ін.), наприклад: Примхи твої, й легковажність, і ревнощі — все люблю (О. Гончар); Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Коцюбинський). Питальні речення також можуть своєрідно виражати узагальненість при однорідних іменникових членах речення. Узагальненості в цьому випадку набувають питально-відносні займенники хто, що: Хто вам, бабусю, більше допомагає — син чи дочка?; Кого ти більше любиш — маму чи тата?; Що їй ввижалось — чи шаблі, чи струни? (О. Пахльовська); узагальнювальну функцію можуть виконувати і прикметникові займенники який, чий, котрий та займенникові прислівники де, куди, звідки, коли, навіщо та ін.: Чия це думка — твоя особиста чи всього колективу?; Коли ти повернешся — сьогодні чи завтра? (Розмовне). У функції узагальнювальних слів, крім займенників і займенникових прислівників, можуть уживатися окремі повнозначні слова, переважно іменники, підрядні словосполучення та фразеологізми: Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський). Менш виразна семантика узагальнювальних дієслівних форм: Прибулий не сидів без діла: прибирав на кухні, мив посуд, чистив картоплю, готував сніданок (Розмовне). Узагальнювальними словами мовці вказують на семантику однорідних членів. Вони становлять об'єднувальну назву перелічених у реченні істот, предметів, їхніх ознак, певних подій, найменування яких представлене однорідними членами речення: Водієві вже не видно було нічого: ні підйому, ні місива колії (О. Гончар); Вдруге розпочати життя, зловити одбуті літа — цього ще ніхто не досяг (О. Гончар). За логіко-семантичними вимірами узагальнювальне слово й однорідні члени речення поєднуються як родове і видові поняття, як ціле і його частини. Узагальнювальні слова, як правило, виконують у реченні ту саму синтаксичну функцію, що й однорідні члени речення; стоять у препозиції до них або в постпозиції: Скрізь червоно — на небі, на узгір’ї і на горі (М.Коцюбинський); Зелена байкова корсетка, червона в букетах спідниця — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний). Отже, у реченні перед однорідними членами або після них можуть стояти узагальнювальні слова. що об’єднують в одну групу ті предмети, ознаки, дії і под., які перелічуються у вигляді однорідних членів.
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 4600; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |