Тип заняття : Лекційне

ТЕМА: Значення образотворчого мистецтва в вихованні і розвитку учнів початкових класів.

Навчально-методична карта заняття №1-2

Контрольні запитання

1. Що таке інформація? Які властивості є для неї важливими?

2. В якому вигляді може існувати інформація в природі?

3. Що розуміється під інформаційним процесом, інформаційною системою?

4. Що є основною ланкою інформаційної системи?

5. Які операції здійснюють з даними?

6. Який сенс вкладається в поняття «Інформаційна технологія»?

7. Які основні принципи комп'ютерної інформаційної технології?

8. Які складові є базовими для інформаційних технологій?

9. Що позначають терміни «Soft Ware» та «Hard Ware»?

10. Які тенденції розвитку інформаційних технологій є важливими?

Назва та № спеціальності 501010201 «Початкова освіта»

Рівень підготовки БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ДИСЦИПЛІНА: Методика навчання образотворчому мистецтву.

Мета заняття: Розширити знання про: значення образотворчого мистецтва в вихованні учнів початкових класів; завдання предмету, зміст позакласної роботи з образотворчого мистецтва; вікові особливості зображувальної діяльності молодших школярів і задачі, які ставляться перед вчителем у керівництві цією діяльністю на уроках образотворчого мистецтва; дидактичні принципи навчання образотворчому мистецтву.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати інтерес до методики образотворчого мистецтва.

Забезпечення заняття:

* наочно-демонстраційний матеріал

Малюнки студентів, таблиці, динамічні таблиці.

* Роздатковий матеріал

* ТЗН

Мультимедійний проектор

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

Алексеева В.В. Что такое искусство

Горяева Н.А.Первые шаги в мире искусства.

Орловский Г.И. Учитель изобразительного искусства.

Глинская И.П. Изобразительное искусство.

Кузин В.С. Изобразительное искусство и методики его преподавания в начальных классах.

Додаткова

Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва.

Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе.

Лекція.

ТЕ М А. Значення образотворчого мистецтва у вихованні учнів початкових класів, у розвитку їх естетичного смаку, художньо-творчих здібностей. Зміст позакласної роботи з образотворчого мистецтва.

План.

1. Значення образотворчого мистецтва у вихованні учнів початкових класів, розвитку їх художньо - творчих здібностей.

2. Значення позакласної роботи з образотворчого мистецтва в загальній системі естетичного виховання школярів початкових класів, початковій художній освіті підростаючого покоління.

3. Зміст позакласної роботи з образотворчого мистецтва.

4. Вікові особливості зображувальної діяльності молодших школярів і задачі, які ставляться перед вчителем у керівництві цією діяльністю на уроках образотворчого мистецтва.

5. Дидактичні принципи навчання образотворчому мистецтву.

6. Державний стандарт початкової освіти: галузь «Мистецтво «та «Технології».
Лекція 1.

Перед нами чистий аркуш паперу. Його білизна діє гіпнотично, визиваючи деяке оцепеніння і невпевненість.

Шкільний учитель...Саме на ньому лежить головна відповідальність за долю підростаючого покоління. Про це сьогодні багато пишуть, го­ворять. Учитель відповідає за свого учня, а значить за майбутнє повновласного громадянина своєї країни, саме зараз, коли в суспільстві відбуваються зміни у всіх галузях нашого життя, нам потрібна людина смілива, ініціативна, творча. Розвиток творчих сил і здібностей являється головною силою в розвитку суспільства.

Образотворче мистецтво, до якого входять живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура і архітектура, є одним із навчальних предметів загальноосвітньої школи. Заняття образотворчим мистецтвом сприяють ідейному, моральному та естетичному вихованню учнів.

Ще в ХУІІІ столітті відомий французький енциклопедист Дені Дідро говорив, що країна, в якій навчали б малювати так, як навчають читати, перевершила б швидко всі країни у всіх мистецтвах.

Одна з важливих задач у галузі народної освіти - естетичне вихо­вання підростаючого покоління. Естетичне виховання складний і тривалий процес, діти отримують перші художні враження, прилучаються до мистецтва, оволодівають різними видами художньої діяльності, серед яких велике місце займає малювання, ліплення, аплікація, конструювання, декоративно-прикладне мистецтво.

Змістовні і цікаві уроки відіграють вирішальну роль в естетич­ному вихованні. А якщо до таких уроків добавити продуману організацію позакласної роботи з образотворчого мистецтва, то роль вчителя стає ще більш значною.

Під естетичним вихованням потрібно розуміти не викладання якогось спрощеного дитячого мистецтва, а систематичний розвиток органів чуттів і творчих здібностей, що дає змогу насолоджуватись красою і створювати її.

Образотворче мистецтво повинно стояти в одному ряду з іншими загальноосвітніми предметами і рівноправно з ними приймати участь у загальному розвитку школярів. Так як лікар відповідає за здоров’я учнів, а за культуру їх мови і грамоти - вчитель літератури і мови, так відповідальним за естетичне виховання і навчання в школі повинен бути вчитель образотворчого мистецтва.

Керівництво естетичним вихованням не вкладається у рамки

урочних годин. На уроках можливо виконати тільки невелику кількість завдань. Але естетичні почуття ці уроки можуть і не пробудити, не розкрити художніх інтересів у учнів. Тому велика роль у цьому належить позакласній та позашкільній роботі з образотворчого мистец­тва.

Завдання їх такі ж, як і класних занять: естетичне виховання учнів, розширення і поглиблення їх знань та уявлень про прекрасне, розвиток здібностей, розуміння відчувати прекрасне у мистецтві й навколишньому житті, формування високого інтелекту, ерудиції і духов­ної культури.

Позакласну роботу необхідно будувати таким чином, щоб діти продовжували розвиватися, удосконалювати свою майстерність, щоб зображення в дитячих малюнках були грамотні, реалістичні. А грамотне реалістичне малювання потребує примінення законів перспективи, дотри­мання закономірностей світлотіні, правильного розуміння конструктивної будови зображуваної натури, знання законів кольорознавства.

Необхідно також впевнити дітей у процесі занять, що мистецтво не забава, не розвага, а серйозна праця, яка потребує багато зусиль, але і приносить велику радість.

Вчитель повинен знайти такі методи навчально-виховної роботи, які б збуджували інтерес до прекрасного, потребу в красі, бажання жити і творити за законами краси.

Позакласні і позашкільні заняття з образотворчого мистецтва розвивають інтерес і любов до образотворчого мистецтва, більш повно знайомлять з надзви­чайними творами художників, сприяють ідейному і естетичному вихованню.

Зміст позакласних занять повинен бути якомога більш різновидним і зацікавленим.

Позакласна робота проводиться у двох напрямках. Перший, який охоплює велику кількість учнів - це проведення бесід, читання лекцій, доповідей, організація виставок репродукцій творів видатних художни­ків, навчання учнів у гуртках мистецтва, на факультативах. Другий напрям - організація гуртків малюнку і живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, у яких навчаються здібні до малювання діти.

Гурток мистецтвознавства, крім поглиблення і поповнення знань учнів про твори образотворчого мистецтва, декоративно - прикладного мистецтва і архітектури, здобутих на уроках, пропагує образотворче мистецтво у школі: організує вечори, ранки, присвячені життю і творчості майстрів мистецтва.

Учитель знайомить учнів із творами класичного і сучасного образотворчого мистецтва, виробляє критерії оцінки творів різних видів образотворчого мистецтва, працює над засвоєнням мистецтвознавчого словника, вчить гуртківців опрацьовувати мистецтвознавчу літературу.

У шкільній практиці широкого розповсюдження отримали гуртки і студії малюнка і живопису, графіки, композиції, декоративно-прикладного мистецтва, оформлювального мистецтва, скульптури і ліплення.

Головна задача гуртків з образотворчого мистецтва - розвиток худож­ніх здібностей учнів у процесі навчання засобами виразності різних видів образотворчого мистецтва, формування в учнів естетичних потреб, смаку, виховання інтересу до мистецтва, розуміння його ролі в житті народу.

Гурток образотворчого мистецтва дозволяє диференціювати гру­пові заняття за віковими особливостями та інтересами.

Гурток образотворчого мистецтва - найбільш поширений вид позакласної роботи. Заняття образотворчим мистецтвом у гуртках являються ніби продовженням класних занять. Але гурткові заняття мають свої особливості:

І) це заняття для тих, хто серйозно цікавиться образотворчим мистецтвом, для таких дітей заняття являються їх естетичною потребою;

2) структура діяльності гуртка відрізняється від класних уроків (враховуються здібності і інтереси).

Задача вчителя заключається в тому, щоб залучити в регулярну роботу гуртка якомога більше учнів. Знання і навички, здобуті на занят­тях гуртка діти приміняють при оформленні стінгазети, виконанні театраль­них декорацій, на інших уроках, при організації різних оформлювальних робіт у своєму класі.

Зміст занять гуртка для дітей початкових класів може бути таким:

малювання, ліплення, декоративно- прикладне мистецтво, складання узорів для вишивок, тканин та інш.

У гуртках декоративно- прикладного мистецтва учні виконують такі види робіт: карбування на металі, різьба по дереву, кості, інкруста­ція, кераміка, ескізи іграшок, вишивка.

Останнім часом широкого поширення набули студії графіки, живопису. Ці заняття розвивають творчу фантазію учнів, збагачують образне мислення,

сприяють ідейно-моральному і художньому вихованню.

У кожній школі, де працює гурток(студія), повинна бути постійно діюча виставка дитячих робіт, яка періодично поновлюється. Вона стимулює потяг гуртківців до мистецтва, естетично виховує інших учнів і сприяє залученню нових членів до студії. Виставка є святом для учнів.

Під час оформлення виставки слід пам’ятати про важливість правильного розміщення робіт і підписів до них. Найкраще розміщувати роботи на спеціальних планшетах під склом або на стендах, обтягнутих сірим папером чи тканиною, не дуже близько один від одного. Підписи виконують на окремих папірцях. На початку експозиції вивішують плакат – заголовок.

Шкільні виставки – це перший етап публічного огляду дитячої художньої творчості.

ЕКСКУРСІЇ.

Цікавим і змістовним видом навчально-виховної роботи являються екскурсії. Вони поглиблюють знання, які діти отримали на уроках, розширюють їх кругозір, активізують самостійну роботу над малюнками.

Екскурсії проводяться з метою найбільш повного розкриття окремих тем про­грами, глибшого знайомства з видами образотворчого мистецтва, розширенням уявлення про специфіку творчої роботи художника.

При організації екскурсій з учнями початкових класів учитель малювання чітко продумує цілі і задачі відвідування виставки, виходу в при­роду, звертає увагу дітей на красиве в житті, навчає їх помічати і відчувати, сприймати красу природи, красуватися і радіти.

Рекомендовано проводити такі екскурсії: в музей, на виставку, в майстерню художника, на завод (керамічний), на фабрику(меблі).

БЕСІДИ.

Позакласні бесіди проводяться в тих випадках, коли запропонована на уро­ках тема визвала інтерес учнів і вони виявили бажання отримати глибокі знання з даного питання, а також у тих випадках, коли в навчальні часи не можливо повністю викласти цікавий матеріал. Н-д, знайомство з окремими видами, творами мистецтва епохи Відрод­женя.

Для бесід добираються такі твори, з яких учні довідуються про природу краю, національні особливості народу. Головне, щоб ці твори образотворчого мистецтва формували почуття любові до мистецтва.

КІНОФІЛЬМИ.

Перегляд кінофільму обов'язково супроводжується бесідою. Цю бесіду вчитель може проводити перед переглядом або після. Враховуються вікові особливості учнів.

Шкільні вечори, концерти, конкурси, спектаклі.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ І ЗАДАЧІ, ЯКІ СТАВЛЯТЬСЯ ПЕРЕД ВЧИТЕЛЕМ У КЕРІВНИЦТВІ ЦІЄЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА.

Дослідження вчених зображувальної діяльності дітей, а також багатолітня практика роботи з ними показують, що діти в дошкільному віці проявляють великий інтерес до цього виду творчості. Спочатку в них з’являється пізнавальний інтерес до матеріалу (паперу, олівця, фарб, пластиліну, глини та інш.), а пізніше вони намагаються зображувати різні предмети. Спочатку ця діяльність носить характер гри і діти не звертають увагу на якість зображення. З розвитком сприйняття характер зображувальної діяльності змінюється, зображення збагачуються, з’являються нові деталі, зв’язний зміст, рух.

Із всіх видів зображувальної діяльності дітей більше всього вивчено малюнок. Характерні риси діяльності дітей 6 -7 -8 -9 -річного віку вказують на конкретний, образний, емо­ційний характер дитячого мислення і особливості їх сприйняття.

Малювати люблять майже всі діти. Роблять вони це сміливо, не думаючи про якість зображення. Дитячі малюнки відрізняються деякими особливостями, пов’язаними саме з особливостями їх сприйняття і відсутністю в них навичок малювання.

Ось основні з них:

1. Молодші школярі в своєму малюнку часто неправильно передають пропорції зображуваних предметів і пропорціональні співвідношення їх між собою.

2. Малюють, як правило, вони жирною лінією, сильно натискуючи на олівець.

3. Предмети часто зображують дрібно, без передачі об’єму, іноді в виразному силуетному повороті.

4. Зображення простору в їх малюнках відрізняється різноманітністю, але частіше це засіб, при якому зображувані предмети розміщуються по одній або декількох горизонтальних лініях.

5. Для деяких малюнків дітей характерна багаточисленість точок зору.

6. Діти молодшого віку не вміють передавати перспективні скорочення предметів при їх зображенні, малювати загороджування одних предметів іншими.

7. Для них характерна передача другорядних дрібних деталей у намальованих предметах,у в той же час вони пропускають головне, наприклад, характерну форму самого предмета.

8. Не маючи достатніх навичок роботи фарбами, діти зафарбовуюють яскравими фарбами окремі предмети, залишаючи їх на білому фоні. В деяких випадках вони зафарбовують небо і землю у вигляді окремих смуг(зверху і знизу). Напрямок зафарбування малюнка іноді носить стихійний характер.

Не дивлячись на всі ці особливості зображення, малюнки дітей майже завжди відображають події, пов’язані з їх повсякденним життям і, особливо, розповсюджених у теперішній час, мультиплікаційних фільмів.

Подивившись на малюнок дитини, можна взнати, чим вона цікавиться, судити про її загальний розвиток.

Часто дорослі люди, в тому числі викладачі, схвалюють самостійну творчість дітей, їх неординарність, вміння підмічати дрібні, другорядні деталі, в той же час вважають, що вмішуватись в їх самостійну творчість не слід, так як це може тільки нашкодити їм.

Багаторічна практика роботи з дітьми показує, що це невірно. Якщо дітей не вчити зображувальній грамоті, то стаючи старшими, вони починають розуміти, що їх малюнок не співпадає з дійсністю. У них наступає невіра в свої сили і деякі діти зовсім перестають малювати.

Тому вчителю початкових класів дуже важливо, починаючи вже з перших уроків, не тільки використовувати інтерес до малювання, але і розвивати їх творчість, прививаючи їм нові і нові навички малювання, на основі вивчення законів реалістичного зображення, в доступній для них формі.

Із всього цього зрозуміло, що вчитель сам перш за все повинен добре розбиратись у питаннях перспективи, світлотіней, кольорознавства, композиції. Тоді він зможе допомогти дітям правильно вибрати лінію горизонту в тематичному малюнку, в залежності від задуму зображення, навчити дітей малювати предмети з урахуванням точки зору, передавати їх величину по мірі віддалення, а також підбирати колір для декоративної роботи, при малюванні з натури і в інших завданнях.

У зв’язку з цим на уроках образотворчого мистецтва вчитель вирішує слідуючі задачі:

- в області вивчення законів світлотіней – розглядає з учнями вплив освітлення на виявлення характерної форми предметів і передачу її за допомогою штриховки олівцем або фарбами при роботі пензлем;

- в області вивчення основ кольознавства – розкриває перед дітьми поняття хроматичних і ахроматичних кольорів, теплих і холодних, основних і складових кольорів і відтінків, кольорового тону, показує вплив кольору на колір і на настрій людини;

- в області композиції – виробляє вміння у школярів правильно розміщувати на аркуші паперу свій малюнок, з урахуванням задуму, добиватись виразності сюжету, змістового зв’язку між зображуваними предметами;

- відпрацьовує з учнями прийоми зображення в різній техніці та матеріалах.

Незнання всіх цих правил сковує творчі можливості учнів при малюванні.

Дата добавления: 2013-12-14