Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання. Визначення поняття «винахід» (Invention, Erfindung) має важливе практичне значення для будь-якої правової системи і становить значні складності




ПОНЯТТЯ ВИНАХОДУ

Визначення поняття «винахід» (Invention, Erfindung) має важливе практичне значення для будь-якої правової системи і становить значні складності, оскільки в ньому відбивається одна зі сторін розумової діяльності людини. Зарубіжні автори дають визначення поняття винаходу, акцентуючи увагу на його утилітарності. Так, І. Я. Хейфец трактує винахід як творче вирішення технічного завдання. Але найбільш загальне і об'єктивне визначення сформулював І. Е. Маміофа: «Винахід може бути визначений як нове відношення предмета до мети».

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон) винаходом є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології (абзац 4 ст. 1 у редакції Закону № 850-IV від 22 травня 2003 p.).

Попередня редакція Закону визначала винахід як технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

Відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦК України винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, має винахідницький рівень і придатний для використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 ЦК України об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технологій.

Аналогічний перелік об'єктів винаходу міститься й у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», відповідно до якої об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути:

—продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

—процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Ознаки, які можуть характеризувати об'єкти винаходу, визначені «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» (далі — Правила).

Продукт як об'єкт технології — це матеріальний об'єкт як результат діяльності людини. Таким продуктом, зокрема, є пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі транс генна рослина і тварина.

Пристрій — найбільш поширений об'єкт винаходу. Пристроєм називають агрегати, машини, механізми, знаряддя праці, інструменти та інші продукти уречевленої праці, призначені для виконання виробничих і технологічних процесів, для впливу на природу або для задоволення будь-якої потреби суспільства.

Для характеристики пристрою використовують такі ознаки:

• конструктивний (конструктивні) елемент (елементи). В усіх випадках пристрій як матеріальний об'єкт характеризується наявністю конструктивних елементів (деталей, вузлів тощо), з'єднаних між собою певним чином для одержання потрібного технічного результату при його застосуванні;

• зв'язки між елементами. Ці ознаки забезпечують працездатність пристрою. Наявність зв'язку між елементами, як ознака, майже завжди присутня у формулі винаходу, оскільки не буває елементів, вузлів, не зв'язаних один з одним; однак є об'єкти — пристрої, окремі частини яких не мають конструктивних зв'язків і взаємодіють за допомогою фізичногосередовища (наприклад електромагнітного поля). До таких належать система радіопередавач — радіоприймач, системи для геофізичних досліджень тощо, в яких окремі частини розосереджені у просторі;

• форма виконання зв'язків між елементами. Ця ознака може бути конструктивною, функціональною, змішаною;

• взаємне розташування елементів. Ознаки взаємного розташування елементів характеризують об'єкт — пристрій в цілому і зумовлюють його відтворюваність. У пристрої ці ознаки необхідні для правильного складання об'єкта і його функціонування згідно з призначенням;

• форма виконання елемента (елементів) або пристрою в цілому. Форма виконання конструктивного елемента може бути охарактеризована: відомим технічним засобом; складаною деталлю; геометричною фігурою або геометричною лінією; математичною залежністю;

• параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх зв'язок. Взаємозв'язок параметрів та інших характеристик елемента (елементів) виражається як співвідношення розмірів, об'ємів, площ тощо, а також із використанням математичних формул;

• матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи) або пристрій в цілому. Матеріал як ознака пристрою може бути охарактеризований його властивостями, функцією, структурою, якісним і кількісним складом його компонентів. При цьому ознаки, що характеризують матеріал з якого виконаний конструктивний елемент пристрою, повинні обов'язково бути взаємозв'язані з ознаками цього елемента;

• середовище, що виконує функцію елемента. Речовина, що перебуває в рідкому, сипучому або газоподібному стані в низці пристроїв може виконувати функцію конструктивного елемента. У цьому випадку речовина може бути охарактеризована назвою (коли вона відома), зазначенням її фізичного стану, властивостей, якісним та кількісним складом.

Пристрій, що являє собою електричну схему. У вигляді електричних схем може бути подано більшість пристроїв у радіотехніці, електроніці, обчислювальній техніці, автоматиці. Під електричною схемою розуміється спрощене графічне зображення пристрою, в якому відбувається перетворення електричних сигналів (струмів напруг), що дають уявлення про взаємозв'язок окремих елементів пристрою, без їх конструктивного оформлення.

Складовими електричної схеми є елементи, які виконують певну функцію і не можуть бути розділені на частини, що мають самостійне функціональне значення. Сукупність елементів, що виконують загальну функцію, може бути об'єднана в єдину конструкцію, що утворює блок, вузол, плату тощо. Якщо таке об'єднання відбувається без конструктивного оформлення, то говорять про функціональну групу елементів.

Основними типами електричних схем, що характеризують пристрій, є принципові схеми, структурні та функціональні блок-схеми.

Речовина. До речовин як об'єктів винаходу належать: індивідуальні хімічні сполуки; композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо); продукти ядерного перетворення.

Індивідуальні хімічні сполуки. Для їх характеристики, зокрема, використовують:

• для низькомолекулярних сполук — якісний склад (атоми певних елементів), кількісний склад (кількість атомів кожного елемента); зв'язок між атомами, взаємне розташування їх у молекулі, виражене хімічною структурною формулою, чи в кристалічній решітці;

• для високомолекулярних сполук — хімічний склад і структуру однієї ланки макромолекули, структуру макромолекули в цілому (лінійну, розгалужену), періодичність ланок, молекулярну масу, молекулярно-масовий розподіл, геометрію і стереометрію макромолекули, її кінцеві та бокові групи;

• для індивідуальних сполук із невизначеною структурою — фізико-хімічні та інші характеристики, у тому числі ознаки способу одержання, що дають змогу їх ідентифікувати;

• для індивідуальних сполук, що належать до об'єктів генетичної інженерії, — послідовність нуклеотидів (для фрагментів нуклеїнових кислот) або фізичну карту (для рекомбінантних нуклеїнових кислот і векторів), а також послідовність амінокислот, фізико-хімічні та інші характеристики, що дають змогу їх ідентифікувати.

Композиції. Для характеристики композицій, зокрема, використовують: якісний (інгредієнти) склад; кількісний (вміст інгредієнтів) склад; структуру композиції; структуру інгредієнтів.

Композиції невизначеного складу. Для характеристики композицій невизначеного складу, зокрема, використовують фізико-хімічні, фізичні та утилітарні показники та ознаки способу одержання. Речовини, одержані шляхом ядерного перетворення. Для їх характеристики, зокрема, використовують: якісний (ізотопний) склад елемента, кількісний склад (число протонів та нейтронів); основні ядерні характеристики: період напіврозпаду, тип та енергію випромінювання (для радіоактивних ізотопів).

Штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин. Штам (від нім. Stamm — покоління, потомство) — це сукупність клітин, що мають спільне походження і характеризуються однаковими стійкими ознаками. До штамів мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і тварин належать: індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин рослини і тварини; консорціуми мікроорганізмів.

Штами мікроорганізмів можуть використовуватися безпосередньо як мікробна маса або як виробничі штами, що продукують корисні речовини. Крім того, штами є вихідними для селекції виробничих штамів. Для характеристики штамів мікроорганізмів, культур клітин рослин і тварин використовують ознаки, що дають змогу їх ідентифікувати. Детальний перелік цих ознак наведено у Правилах.

Консорціуми мікроорганізмів, культур клітин рослин і тварин. Згідно з Міжнародним кодексом номенклатури бактерій консорціум — це сукупність або асоціація двох або більше організмів. У разі патентної процедури термін «консорціум» дозволяє ввести одноманітність при позначенні і описі двох основних типів асоціації мікроорганізмів: штучно складених змішаних культур (сумішей) і культур, виділених із природних джерел як функціонально неподільне ціле (асоціацій). Тобто до консорціумів мікроорганізмів належать змішані штами мікроорганізмів та асоціації мікроорганізмів.

Основою поділу на типи є походження консорціумів як цілісної одиниці (штучне — в першому випадку і природне — у другому).

Особливе місце посідають традиційні консорціуми, що використовуються в молочній промисловості, так звані закваски. Серед них трапляються як суміші штамів, що штучно створюються, так і природні асоціації мікроорганізмів (наприклад, кефірні грибки).

Спосіб. До способів як об'єктів винаходів належать процеси виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою матеріальних об'єктів. Спосіб як об'єкт винаходу характеризується лише діями над матеріальними об'єктами (сировиною, заготовкою тощо), що виконуються в певному часовому порядку. На відміну від статичної характеристики пристрою (що і як зроблено) характеристиці способу притаманна динамічність (що і як роблять).

Слід відзначити, що Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», на відміну від законів деяких країн, не містить обмежень щодо можливості захисту патентами способів профілактики, діагностики або лікування захворювань людей та тварин.

Спосіб, як і пристрій, характеризується такими притаманними тільки йому ознаками.

Наявність дії або сукупності дій. Це головна ознака способу як об'єкта винаходу. Вказати дії (операція, прийоми) — означає визначити основні стадії процесу. Без сукупності прийомів не може бути і ознак інших груп (послідовність, режим тощо).

Порядок виконання дій у часі. Цей вид ознак забезпечує відтворюваність (здійсненність) способу відповідно до його призначення, оскільки зміна послідовності дії (операцій, прийомів) може привести до того, що здійснити процес буде неможливо.

Умови виконання дій. До них належать: режим використання речовин (вихідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо), пристроїв (пристосувань інструментів, устаткування і т. ін.), штамів мікроорганізмів, культивованих клітин рослин або тварин.

Застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Винаходи «на застосування» вид винаходів, який відрізняється від інших походженням, пов'язаним із певним характером винахідницької діяльності. Якщо більшість винаходів спрямована на створення нового засобу задоволення суспільної потреби у вигляді пристрою, способу, речовини, штаму, то винаходи «на застосування» забезпечують створення нового засобу за рахунок виявлення нових можливостей (невідомої властивості) відомого об'єкта в новій функції або в нових, нетрадиційних умовах, що дозволяють використати його за новим призначенням. При цьому мається на увазі, що виявлена властивість притаманна об'єкту як такому і виявляється лише в певних умовах застосування.

Винаходи «на застосування», як правило, характерні для речовин через те, що останні найменше пов'язані з призначенням. Серед винаходів «на застосування» розрізнюють винаходи «на перенесення», «функціональні» і «селективні».

Винаходи «на перенесення» характеризуються використанням відомих засобів із певними властивостями в інших умовах, в іншій галузі техніки.

«Функціональні» винаходи пов'язані із заново відкритими практично цінними властивостями об'єкта, які реалізуються у вигляді нової для нього функції.

«Селективний» винахід — це винахід, в якому можливість використання якоїсь речовини або групи речовин відомого класу сполук заснована на виявлених винахідником нових цінних властивостях цієї речовини.

Процес як об'єкт технологіїце дія або сукупність дій, виконуваних щодо продуктів та інших матеріальних об'єктів за допомогою принаймні одного продукту і спрямованих на досягнення певного технічного результату. Таким процесом, зокрема, є виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об'єктом технології.

Об'єкти, що не визнаються винаходом.

Згідно з ч. З ст. 6 Закону правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об'єкти технології:

—сорти рослин і породи тварин;

—біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем;

—результати художнього конструювання.

Більшість об'єктів із наведеного переліку охороняється як інші об'єкти інтелектуальної власності, а саме:

—результати художнього конструювання — Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»;

—топографії інтегральних мікросхем — Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

—сорти рослин — Законом України «Про охорону прав на сорти рослин».

 

УМОВИ ПАТЕНТОЗДАТНОСТІ ВИНАХОДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Саме ці умови закріплені ч. 1 ст. 459 ЦК України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 526; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.